ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 160/5232/21
адміністративне провадження № К/990/4415/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м. Дніпрі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Божко Л.А. (головуючий), Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради, Спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м. Дніпрі, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м. Дніпрі Дніпровської міської ради від 22 березня 2021 року, протокол №30, а саме, п. 4 «Встановити обмеження щодо пільгових перевезень пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, на міських маршрутках загального користування, авто та електротранспорту і метро, і встановити час для здійснення таких перевезень щоденно з 10.00 до 15.00, в інший час пільга не діє»;
1.2. стягнути з Дніпровської міської ради на користь позивача моральну шкоду в розмірі 9 000 грн.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він є учасником бойових дій, тобто має право на пільги, встановлені законодавством України, зокрема, і на безкоштовний проїзд у міському транспорті. Однак відповідач своїм спірним пунктом 4 рішення №30 у вигляді протоколу засідання спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня скасував передбачене законом пільгове перевезення пасажирів громадським транспортом на час дії карантину, чим фактично позбавив його права на такий пільговий проїзд в міському транспорті. Таке рішення є незаконним, оскільки суперечить нормам ч. 7 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
3. Дніпровська міська рада позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради 27 березня 2020 року прийнято рішення №412 «Про введення режиму надзвичайної ситуації», яким введено режим надзвичайної ситуації у місті Дніпрі для Дніпровської міської ланки територіальної підсистеми єдиної надзвичайної системи цивільного захисту Дніпропетровської області тимчасово, 15.00 27.03.2020 року.
5. Другим пунктом означеного рішення створено спеціальну комісію з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у місті Дніпрі у складі визначеному в додатку до рішення.
6. Відповідно до п. 3 рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради, спеціальній комісії визначено у своїй діяльності керуватись Загальним положенням про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об`єктного рівня, затвердженим Постановою КМУ від 14.06.2002 року №843.
7. 22 березня 2021 року відбулося засідання спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня Дніпровської міської ради.
8. За результатами засідання складено Протокол № 30.
9. Відповідно до п. 4 Протоколу № 30 від 22 березня 2021 року засідання спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у зв`язку із ускладненням епідемічної ситуації рішенням Дніпропетровської регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (протокол позачергового засідання від 20.03.2021 р. № 8) на території Дніпропетровської області установлено помаранчевий рівень епідемічної небезпеки.
10. З метою запобігання поширенню на території міста Дніпра гострої респіраторної хвороби COVID-19 та ускладнення епідемічної ситуації, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) протоколом позачергового засідання Дніпропетровської регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 20.03.2021 р. № 8 комісія вирішила:
10.1. встановити обмеження щодо пільгових перевезень пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, на міських маршрутах загального користування авто та електротранспорту і метро та встановити час для здійснення таких перевезень щоденно з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. В інший час пільга не діє.
10.2. Термін: з 24 березня 2021 року до 13 квітня 2021 року.
11. Вважаючи п. 4 Протоколу №30 засідання спеціальної комісії протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки протокол засідання Спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м. Дніпрі Дніпровської міської ради від 22 березня 2021 року, протокол №30, а саме, п. 4 «Встановити обмеження щодо пільгових перевезень пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, на міських маршрутках загального користування, авто та електротранспорту і метро і встановити час для здійснення таких перевезень щоденно з 10.00 до 15.00, в інший час пільга не діє», вичерпав свою дію 20 травня 2021 року.
14. 15 грудня 2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року скасовано.
14.1. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
15. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що встановлення спеціальною комісією обмежень щодо пільгових перевезень пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами в міських маршрутах загального користування авто та електротранспорту і метро є неправомірним, так як прийняте не в межах наданих повноважень.
15.1. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуваним п.4 протоколу № 30 засідання спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у місті Дніпрі, без наявних повноважень на скасування чи обмеження на застосування визначених чинним законодавством пільг, суттєво звужений обсяг прав осіб пільгових категорій на безкоштовний проїзд в міському пасажирському транспорті загального користування на території м. Дніпра. Спірне рішення комісії суперечить Конституції України, та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки при прийнятті спірного рішення не достатньо вивчене питання користування пільгами різними категоріями осіб та не обґрунтоване обмеження користування пільгами громадян, які продовжують працювати в умовах карантину та на міському транспорті добираються до роботи.
15.2. Також суд апеляційної інстанції вказав, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 9 000 грн є повністю обґрунтованою.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
16. Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, Дніпровська міська рада звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
17. Нормативною підставою для касаційного оскарження судового рішення в цій справі скаржник зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
18. Так, обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме підпункту 3-2 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) в розрізі статті 30 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо можливості місцевим органам виконавчої влади в умовах карантину на території яких установлено "помаранчевий" рівень епідемічної небезпеки встановлювати тимчасові додаткові протиепідемічні заходи, зокрема, шляхом введення обмежень в години максимальної активності пасажирів у користуванні громадським транспортом часу дії пільгових перевезень пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, на міських маршрутах загального користування авто та електротранспорту і метро.
18.1. Скаржник зауважує, що оскаржуваний пункт рішення був прийнятий саме з метою запобігання скупчення людей на зупинках та в транспорту для уникнення подальшого розповсюдження на території м. Дніпра гострої респіраторної хвороби COVID-19.
18.2. Скаржник наголосив, що враховуючи приписи Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яким передбачена можливість під час встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, установлювати додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, які не передбачені пунктом 3 постанови КМУ 17 лютого 2021 року № 104, тобто відповідних обмежень, направлених на запобігання розповсюдження поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом COVID -19, відповідачем було правомірно прийнято рішення, зокрема щодо встановлених обмежень визначених п. 4 Протоколу № 30 від 22.03.2021.
18.3. Також скаржник зауважив, що протокол засідання спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня від 22.03.2021 № 30 вичерпав свою дію - 20.05.2021 року, що в свою чергу підтверджує відсутність порушених прав позивача на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції.
18.4. Крім того, відповідач зазначив, що спеціальна комісія не є окремою юридичною особою і відповідно не наділена адміністративною процесуальною правоздатністю, у зв`язку з чим, належним відповідачем у справі має виступати той орган, який її створив, а саме Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, а не Дніпровська міська рада. Тобто, позивачем фактично заявлено позов до неналежних відповідачів у справі.
18.5. Також скаржник вважає, що позивачем не обґрунтовано, у чому полягає моральна шкода, в матеріалах справи не міститься жодних відомостей, які б свідчили про ступінь страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, у справі відсутні докази в розуміння ст.ст. 73 74 75 76 КАС України, які б свідчили про погіршення стану здоров`я позивача в результаті дій чи бездіяльності відповідачів, або ж про тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо, позивачем також не доведено розмір моральної шкоди та причинний зв`язок цієї шкоди з неправомірними діями, бездіяльністю відповідачів.
19. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
20. Частиною першою статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Пунктами 7, 9 частини першої статті 4 КАС України визначено, що відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
22. Частинами першою, третьою статті 46 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
23. Згідно з частиною третьою статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
24. Правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб визначає Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 №1645-III (далі - Закон №1645-III).
25. Згідно з вимогами статті 5 Закону №1645-III органи місцевого самоврядування у сфері захисту населення від інфекційних хвороб забезпечують проведення профілактичних і протиепідемічних заходів на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, а також робіт по ліквідації епідемій та спалахів інфекційних хвороб і вирішують питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів і робіт; здійснюють комплексні заходи, спрямовані на ліквідацію епідемій, спалахів інфекційних хвороб та їх наслідків.
26. Положеннями статті 29 Закону №1645-III визначено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
27. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначено статтею 30 Закону №1645-III, відповідно до якої на територіях, де встановлено карантин, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надається право: залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби; залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов`язаних з його використанням; установлювати особливий режим в`їзду, виїзду на території карантину та окремих адміністративно-територіальних одиниць громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності - проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів; запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води; установлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів; створювати на в`їздах, виїздах на території карантину та окремих адміністративно-територіальних одиниць, що знаходяться на території карантину, контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.
28. Відповідно до пункту а) статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: 1) управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; 10) затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством; 10-1) прийняття рішення про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності та визначення особи, уповноваженої здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду; 10-2) встановлення порядку функціонування та вимог до автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності, а також видів, форм носіїв, порядку обігу та реєстрації проїзних документів; 12) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв`язку.
29. 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
30. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211" заборонено, зокрема: 4) з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року: регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі; заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення.
31. Пунктом 7 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон №3551) учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданих касаційної скарги, Верховний Суд керується таким.
33. Частинами першою та другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
35. Предметом оскарження у цій справі є рішення Спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м. Дніпрі Дніпровської міської ради від 22 березня 2021 року, оформлене протоколом №30 в частині пункту 4 «Встановити обмеження щодо пільгових перевезень пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, на міських маршрутках загального користування, авто та електротранспорту і метро, і встановити час для здійснення таких перевезень щоденно з 10.00 до 15.00, в інший час пільга не діє».
36. При зверненні до суду з даним позовом позивач відповідачами зазначив Дніпровську міську раду та Спеціальну комісію з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м. Дніпрі.
37. Разом з тим, Дніпровська міська рада як в апеляційній скарзі так і в касаційній зазначає про те, що позивачем фактично заявлено позов до неналежних відповідачів у справі, оскільки спеціальна комісія не є окремою юридичною особою і відповідно не наділена адміністративною процесуальною правоздатністю, у зв`язку з чим, належним відповідачем у справі має виступати той орган, який її створив, а саме Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, а не Дніпровська міська рада.
38. Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, Суд зазначає наступне.
39. 27 березня 2020 року Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято рішення №412 «Про введення режиму надзвичайної ситуації», яким введено режим надзвичайної ситуації у місті Дніпрі для Дніпровської міської ланки територіальної підсистеми єдиної надзвичайної системи цивільного захисту Дніпропетровської області тимчасово, 15.00 27.03.2020 року.
40. Другим пунктом означеного рішення створено спеціальну комісію з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у місті Дніпрі у складі визначеному в додатку до рішення.
41.Тобто, з викладеного вбачається, що спеціальну комісію з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у місті Дніпрі створено рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.03.2020 року №412 «Про введення режиму надзвичайної ситуації».
42. Відповідно до п. 3 рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, спеціальній комісії визначено у своїй діяльності керуватись Загальним положенням про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об`єктного рівня, затвердженим Постановою КМУ від 14.06.2002 року №843 (далі Положення №843)
43. Так, відповідно до приписів вказаного Положення №843, спеціальна комісія з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об`єктового рівня (далі - комісія) є координаційним органом, який утворюється рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, керівника підприємства, установи та організації у разі виникнення надзвичайної ситуації відповідно регіонального, місцевого або об`єктового рівня.
44. Основними завданнями комісії є: організація виконання плану заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; формування плану заходів щодо захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації; безпосередня організація та координація діяльності структурних підрозділів місцевого органу виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, пов`язаної з виконанням плану заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; забезпечення життєдіяльності постраждалого населення (пункт 3 Положення №843)
45. Комісія відповідно до покладених на неї завдань: координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов`язану з виконанням комплексу робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення, функціонування об`єктів соціальної, комунально-побутової, промислової та аграрної сфери, проведення пошуково-рятувальних та відбудовних робіт; визначає першочергові заходи щодо проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації; організовує роботу з ліквідації надзвичайної ситуації та визначає комплекс відповідних заходів щодо ліквідації її наслідків; залучає до проведення робіт з ліквідації надзвичайної ситуації та відбудовних робіт відповідні аварійно-рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування; вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції стосовно виділення додаткових коштів для здійснення першочергових заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації; вивчає ситуацію, що склалася, та готує інформацію Президентові України і Кабінетові Міністрів України про заходи реагування на надзвичайну ситуацію, причини її виникнення, хід відбудовних робіт; взаємодіє з відповідними організаціями країн, територія яких зазнала негативного впливу надзвичайної ситуації, що виникла в Україні, або надзвичайної ситуації, що може поширитись на територію України; організовує роботу, пов`язану з визначенням розміру збитків унаслідок надзвичайної ситуації, та затверджує відповідні акти; організовує інформування населення про стан справ у зоні надзвичайної ситуації, її наслідки, хід ліквідації та правила поведінки в цій зоні; організовує проведення моніторингу стану довкілля на території, що зазнала впливу надзвичайної ситуації; здійснює прогноз розвитку надзвичайної ситуації; вносить пропозиції про заохочення осіб, які брали участь у здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та проведенні відбудовних робіт; організовує надання допомоги потерпілим та сім`ям загиблих унаслідок надзвичайної ситуації; виконує інші необхідні функції з ліквідації надзвичайної ситуації у межах своїх повноважень» (пункт 4 Положення).
46. Згідно з пунктом 7 Положення №843, рішення комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов`язковими для виконання місцевим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою та організацією
47. З огляду на вищевикладене вбачається, що Спеціальну комісію з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у місті Дніпро створено Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради.
48. Проте як відповідача Виконавчий комітет Дніпровської міської ради позивач у позові не зазначив.
49. Водночас чи має Спеціальна комісія з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м. Дніпрі адміністративну процесуальну дієздатність у контексті зазначених норм положення та чи входить вона в склад Дніпровської міської ради як органу місцевого самоврядування як її структурний підрозділ суди попередніх інстанцій також не з`ясовували.
50. Суд зазначає, що з положень 48 КАС України випливає, що встановлення особи, якій належить право вимоги за позовом та особи, яка з урахуванням його предмету, має відповідати за позовом, є процесуальним обов`язком суду.
51. Вирішуючи спір, суд першої інстанції особливостей правового статусу Спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м. Дніпрі, якої стосуються вимоги позивача, не досліджував, у зв`язку з чим помилково розглянув справу за відсутності у ній особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом.
52. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, на вказаний недолік уваги також не звернув.
53. За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
54. Частиною третьою статті 353 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
55. За викладених обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
VIІ. Судові витрати
56. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 139 341 344 349 353 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М. В. Білак
В.Е. Мацедонська