№ 160/538/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

м. Київ

справа № 160/538/23

адміністративне провадження № К/990/17297/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року (суддя Бухтіярова М.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року (судді: Чабаненко С.В. (головуючий), Білак С.В., Юрко І.В.) у справі № 160/538/23 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс Дніпро» про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс Дніпро» (далі - відповідач, ТОВ «Адоніс Дніпро») про стягнення податкового боргу з відповідача до бюджету у розмірі 22 813 299,58 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків (з урахуванням збільшення позовних вимог від 07.02.2023).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває ТОВ «Адоніс Дніпро», яке має податковий борг у сумі 22 813 299,58 грн, з яких: 5 706,72 грн заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, 22 649 826,43 грн - заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств, 79 230,90 грн - заборгованості по податку на додану вартість та 78 535,53 грн - по адміністративним штрафам. Податковий борг виник внаслідок несплати нарахованих контролюючим органом зобов`язань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 30.05.2018 № 0012801406, від 12.09.2019 № 0000381406, від 12.09.2019 № 0000391406, від 12.09.2019 № 0000401402, від 12.09.2019 № 0000431402, від 23.01.2018 № 0000264618 та пені у сумі 7 484 220,23 грн, нарахованої в порядку статті 129 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що інформація про оскарження податкових повідомлень-рішень відсутня. З урахуванням вимог статей 56 57 Податкового кодексу України у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нараховані контролюючим органом зобов`язання набули статусу податкового боргу. У відповідності до статті 59 Податкового кодексу України у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу була сформована податкова вимога від 16.03.2018 № 33914-17/17, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та вручена 04.05.2018.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково. Стягнено податковий борг з ТОВ «Адоніс Дніпро» (код ЄДРПОУ 39803003, місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48-А) до бюджету у сумі 15 245 007,10 грн (п`ятнадцять мільйонів двісті сорок п`ять тисяч сім гривень 10 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що про підтвердження контролюючим органом наявності у ТОВ «Адоніс Дніпро» податкового боргу, а також - правових підстав для його стягнення у розмірі 15 245 007,10 грн. В частині незадоволених позовних вимог суди зазначили, що відповідачем не було надано належних, достатніх та допустимих доказів надіслання та вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень № 0000381406 від 12.09.2019, № 0000391406 від 12.09.2019 та № 0000264618 від 23.01.2018 у порядку та у спосіб, визначений Податковим кодексом України. Крім того, суди дійшли висновку, що з урахуванням положень підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої пені у сумі 7 484 220,23 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги контролюючого органу у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Адоніс Дніпро» зареєстроване 26.05.2015, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 39803003; з 27.10.2021 місцезнаходження юридичної особи: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 48А. Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності ТОВ «Адоніс Дніпро» за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 25.10.2021 (Дніпровська ДПІ (Дніпровський район м. Дніпра)).

Згідно із відомостями з ІКП, довідки про розрахунок з бюджетом станом на 23.01.2023, розрахунку податкового боргу по адміністративним штрафам та іншими санкціями (код бюджетної кваліфікації 21081103) за відповідачем рахується податкова заборгованість у загальній сумі 22 813 299,60 грн, з яких: заборгованості по платежу 14010100 «податок на додану вартість» у сумі 79 230,90 грн; заборгованості по платежу 11021000 «податок на прибуток приватних підприємств» у сумі 22 649 826,43 грн; заборгованості по платежу 21081000 «пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД» у сумі 5 706,72 грн; заборгованості по платежу 21081103 «адміністративні штрафи та інші санкції» у сумі 78 535,53 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за розрахунком, наведеним у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, за розрахунками суми боргу по ПДВ, податку на прибуток, з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та по адміністративним штрафам та іншими санкціям, податковий борг у заявленому розмірі виник: по платежу « 21081000» у сумі 5 706,72грн, з яких: 170,00 грн нарахованої пені за податковим повідомленням рішенням № 0012801406 від 30.05.2018 (термін оплати 09.06.2018), зменшеної за рахунок переплати в ІКП у розмірі 96 815,50 грн; 3 836,72 грн нарахованої пені за податковим повідомленням рішенням № 0000381406 від 12.09.2019 (термін оплати 29.09.2019); 1 700,00 грн нарахованих штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням рішенням № 0000391406 від 12.09.2019 (термін оплати 29.09.2019); по платежу « 11021000» у сумі 22 649 826,43 грн, з яких: 15 165 606,20 грн за податковим повідомленням рішенням № 0000401402 від 12.09.2019 (термін оплати 29.09.2019); 7 484 220,23 грн пені, нарахованої в порядку статті 129 Податкового кодексу України по податковому повідомленню-рішенню № 0000401402 від 12.09.2019 (термін сплати 26.11.2019); по платежу 14010100 у сумі 79 230,90 грн нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням рішенням № 0000431402 від 12.09.2019 (термін оплати 29.09.2019); по платежу 21081103 у сумі 78 535,53 грн нарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000264618 від 23.01.2018 (термін оплати 26.02.2018), зменшеної за рахунок переплати в ІКП у розмірі 10,47 грн.

Щодо зобов`язань, донарахованих контролюючим органом, судами попередніх інстанцій встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 30.05.2018 форми «С» № 0012801406 прийнято Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту № 25985/04-36-14-06/39803003 від 21.05.2018, яким встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Вказаним рішенням до ТОВ «Адоніс Дніпро» застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 96 985,50 грн. Копія податкового повідомлення-рішення від 30.05.2018 форми «С» № 0012801406 вручена 30.05.2018 представнику за довіреністю № НМА № 574739 від 25.04.2017.

Податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019 № 0000381406 прийнято ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту № 30027/04-36-14-02/39803003 від 30.05.2019, яким встановлено, зокрема, порушення статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пунктів 2, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Згідно з цим рішенням до ТОВ «Адоніс Дніпро» застосовано пеню у розмірі 3 836,72 грн за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Докази надіслання відповідачу податкового повідомлення-рішення від 12.09.2019 № 0000381406 відсутні.

Податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019 форми «ПС» № 0000391406 прийнято ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту № 30027/04-36-14-02/39803003 від 30.05.2019, яким встановлено, зокрема, порушення пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Вказаним рішенням до ТОВ «Адоніс Дніпро» застосовано штрафні санкції у розмірі 1 700,00 грн за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Докази надіслання відповідачу податкового повідомлення-рішення від 12.09.2019 форми «ПС» № 0000391406 відсутні.

Податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019 форми «Р» № 0000401402 прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту №30027/04-36-14-02/39803003 від 30.05.2019, яким встановлено, зокрема, порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України. Вказаним рішенням ТОВ «Адоніс Дніпро» збільшено грошове зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 15 381 175,00 грн, з яких: 12 304 940,00 грн за основним платежем та 3 076 235,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Копія податкового повідомлення-рішення від 12.09.2019 № 0000401402 направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та вручено 19.09.2019 згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4910704544341.

Податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019 форми «ПН» № 0000431402 прийнято ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту № 30027/04-36-14-02/39803003 від 30.05.2019, яким встановлено, зокрема, порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: відсутність зареєстрованих податкових накладних по ПДВ по граничному строку (вересень 2017). Вказаним рішенням до ТОВ «Адоніс Дніпро» застосовано штраф у сумі 99 079,50 грн. Копія податкового повідомлення-рішення від 12.09.2019 форми «ПН» № 0000431402 направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та вручене 19.09.2019 згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4910704544341.

Податкове повідомлення-рішення від 23.01.2018 форми «ПС» № 0000264618 прийнято Офісом великих платників податків ДФС на підставі акту № 171/28-10-46-18/3980300 від 19.12.2017, яким встановлено порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України щодо несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за звітний період 2016 року. Вказаним рішенням відповідачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік у сумі 78 546,00 грн. Докази надіслання відповідачу податкового повідомлення-рішення від 23.01.2018 форми «ПС» № 0000264618 відсутні.

Відповідачу була виставлена податкова вимога форми «Ю» № 33914-14/17 від 16.03.2018 на суму 78 535,53 грн, яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку та вручена 04.05.2018 згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5200505219217.

Судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що доказів сплати суми заборгованості відповідачем не надано, а матеріали справи, що розглядаються не містять.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Контролюючий орган обґрунтовує касаційну скаргу не врахуванням судами попередніх інстанцій при застосуванні норм матеріального права висновків Верховного Суду викладених у постановах: від 24.01.2019 у справі № 826/14361/16 та 20.06.2018 у справі № 820/1186/17 (щодо порядку вручення/отримання платником податків податкових повідомлень-рішень та інших документів направлених відповідним контролюючим органом); від 27.09.2022 у справі № 380/7694/20 та 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 (щодо порядку нарахування та стягнення відповідних сум нарахованої пені).

Контролюючий орган вважає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не було враховано того, що позивачем було направлено відповідачу податкові повідомлення-рішення від 12.09.2019 № 0000381406, від 12.09.2019 форми «ПС» № 0000391406 та від 23.01.2018 форми «ПС» № 0000264618 у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, що підтверджується наданими позивачем належними доказами. Крім того, позивач вказує, що пеню заявлену до стягнення в межах справи, що розглядається було нараховано правильно, що підтверджується наданим до позову розрахунком.

8. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу надіслано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

12. Так, предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України; тут і далі на момент виникнення спірних правовідносин).

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункти 57.1 та 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 Податкового кодексу України).

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 та інших.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було надіслано відзиву ні на позовну заяву, ні на апеляційну, також, відсутні в матеріалах і докази оскарження ТОВ «Адоніс Дніпро» правомірності нарахування пені і в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в стягненні податкового боргу на суму 7 568 292,48 грн (в тому числі за податковими повідомленнями-рішеннями від 12.09.2019 № 0000381406 на суму 3 836,72 грн, від 12.09.2019 форми «ПС» № 0000391406 на суму 1 700,00 грн, від 23.01.2018 форми «ПС» № 0000264618 на суму 78 535,53 грн, а також по пені на суму 7 484 220,23 грн).

Щодо доводів контролюючого органу про надсилання відповідачу податкових повідомлень-рішень від 12.09.2019 № 0000381406, від 12.09.2019 форми «ПС» № 0000391406 та від 23.01.2018 форми «ПС» № 0000264618 у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, Суд зазначає наступне.

У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та зазначено, що контролюючим органом не було надано, а матеріали справи не містять жодних належних, достатніх та достовірних доказів надіслання та вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 12.09.2019 № 0000381406, від 12.09.2019 форми «ПС» № 0000391406 та від 23.01.2018 форми «ПС» № 0000264618 у порядку та у спосіб, визначений Податковим кодексом України. Так, копії вказаних податкових повідомлень-рішень, наданих позивачем, не містять підписів посадових осіб відповідача, крім того, контролюючим органом не було надано до судів попередніх інстанцій доказів їх надіслання відповідачу у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

З урахуванням зазначеного, у цій частині, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що за встановлених обставин справи та з урахуванням відсутності доказів надіслання відповідачу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення платнику податків (його представнику)) податкових повідомлень-рішень від 12.09.2019 № 0000381406, від 12.09.2019 форми «ПС» № 0000391406 та від 23.01.2018 форми «ПС» № 0000264618 відсутні правові підстави для стягнення суми боргу за такими податковими повідомленнями-рішеннями.

Щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача суми нарахованої пені (у розмірі 7 484 220,23 грн) здійсненої контролюючим органом на податковий борг ТОВ «Адоніс Дніпро» минулих періодів, а саме - по податковому повідомленню-рішенню форми «Р» від 12.09.2019 № 0000401402, Суд зазначає наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій частині суди виходили з того, що з 01.01.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX. Так, відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України - пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків. Суди дійшли висновку, що з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків. Суди попередніх інстанцій зазначили, що з урахуванням положень підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України (в редакції, чинній з 23.05.2020), така пеня підлягає анулюванню у зв`язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати таку пеню платнику податків, а, отже, підстави для стягнення податкового боргу з такої пені відсутні.

Суд зазначає про помилковість таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування вказаної норми права до спірних правовідносин, виходячи з наступного.

Так, дійсно з 01.01.2021 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Відповідно до цього Закону до статті 129 Податкового кодексу України включено пункт 129.9.

Відповідно до положень підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Тобто, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

При цьому як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Тобто положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України щодо не нарахування пені чи анулювання нарахованої пені у разі проведення такого нарахування поза межами 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню, розповсюджується виключно на правовідносини які виникли з 01.01.2021.

Положення Податкового кодексу України, у тому числі статті 129, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків.

Такі норми, зокрема пункти 129.1 та 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, визначають лише початок нарахування пені (день, від якого слід проводити нарахування) та закінчення нарахування пені (останній день нарахування).

Відтак на переконання колегії суддів право на нарахування пені у контролюючого органу виникає також з моменту (дня) початку строку, визначеного Податковим кодексом України, для нарахування пені у відповідному випадку.

Тобто початок нарахування пені збігається в часі з правом (обов`язком) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені.

Отже, враховуючи, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України розповсюджується на правовідносини які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права.

Слід також зазначити, що питання анулювання пені не є предметом спору у цій справі. Крім того слід враховувати, що підпункт 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України передбачає анулювання пені за певних умов та при дотриманні певної процедури, дотримання чи не дотримання яких має бути перевірено судами у разі спірності правовідносин саме щодо анулювання пені, а не в межах спору щодо стягнення заборгованості.

З огляду на вказане, висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що пеня, стягнення якої є предметом у цій справі, підлягає анулюванню у зв`язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати таку пеню платнику податків, є помилковим, оскільки як було встановлено судами право на нарахування пені виникло у контролюючого органу ще в 2016 році, тобто задовго до 01.01.2021.

Слід також зазначити, що дата звернення до суду з цим позовом (09.01.2023, тобто вже після набрання чинності та дії підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України) не є визначальним для застосовності підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах, як вказали суди попередніх інстанцій.

При цьому Суд зазначає наступне.

Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12. Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами за результатами перевірки) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, обов`язок сплати пені пов`язаний з обов`язком погашення податкового боргу. Оскільки в межах спірних відносин судами першої та апеляційної інстанцій було задоволено позовні вимоги у стягненні податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню форми «Р» від 12.09.2019 № 0000401402 (сума нарахованої пені у розмірі 7 484 220,23 грн здійснена контролюючим органом на податковий борг ТОВ «Адоніс Дніпро» минулих періодів, а саме по вказаному податковому повідомленню-рішенню), судам попередніх інстанцій необхідно встановити наявність/відсутність правових підстав для стягнення з відповідача спірної суми пені за відповідний період з урахуванням висновків викладених Верховним Судом у цій постанові.

Суди попередніх інстанцій не врахували вищенаведеного та відмовляючи у задоволенні позовних вимог контролюючого органу щодо стягнення пені виходили з помилкових мотивів.

Суди попередніх інстанцій не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, відповідно до тих правових та фактичних підстав позову, на які посилався контролюючий орган.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

13. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

14. За правилами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

15. Колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права допущені як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи щодо позовних вимог.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 160/538/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України в частині стягнення податкового боргу до бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс Дніпро» у розмірі 7 484 220,23 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 160/538/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Васильєва С.С. Пасічник