ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2025 року
м. Київ
справа №160/6064/24
адміністративне провадження № К/990/35586/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 (суддя Боженко Н.В.) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 (колегія суддів у складі головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів Чередниченка В.Є., Сафронової С.В.) у справі №160/6064/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 , із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у розмірі 1,197;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - Постанова №118, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), починаючи з 01.03.2022, та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова №168, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), починаючи з 01.03.2023;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати за сплату судового збору.
2. В обґрунтування позову позивач послався на порушення відповідачем порядку проведення індексації розміру пенсії позивача. Вважає, що в 2022-2023 роках його пенсія мала бути проіндексована шляхом застосування відповідного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, однак відповідач протиправно замість цього застосував до позивача збільшення пенсії на сталу величину (135,00 грн та 100,00 грн, відповідно).
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 15.05.2020 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, в розмірі 7763,17 грн.
4. Не погодившись із непроведенням індексації пенсії у 2022-2023 роках, ОСОБА_1 21.12.2023 звернувся до Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом щодо перерахунку йому пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії на коефіцієнт підвищення 1,14 та 1,197, визначені Постановами №118, №168, відповідно, з урахуванням положень частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
5. Відповідач листом від 26.12.2023 №0400-010304-8/210601 повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення індексації його пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14 та 1,197, з огляду на те, що йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки, які передують року звернення, за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, який є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації відповідно до Порядку 124, а саме 7405,03 грн, тому відповідно до Постанов №118, №168 позивачеві було донараховано доплату до пенсії у розмірі 135,00 грн та 100,00 грн, відповідно.
6. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у розмірі 1,197, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 13.05.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024, у задоволенні позову відмовив повністю.
8. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для здійснення позивачу індексації пенсії за віком із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,14 та 1,197 відповідно до Постанов №118, №168. Суди виходили з того, що при нарахуванні позивачу пенсії орган пенсійного фонду застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2017, 2018 та 2019 роки, у розмірі 7763,17 грн, що є більшим ніж розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 3764,40 грн, підвищеної на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,17 (з 01.03.2019), 1,11 (з 01.05.2020), 1,11 (з 01.03.2021), 1,14 (01.03.2022) та 1,197 (з 01.03.2023), що складає 7405,03 грн. Розмір пенсії визначений з урахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у зв`язку з чим пенсія позивача не збільшиться в разі її перерахунку відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Порядку №124, Постанов №118, №168, внаслідок чого позивачеві було правомірно донараховано доплату до пенсії у розмірі 135,00 грн та 100,00 грн.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
9. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
10. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 42 Закону №1058-IV, Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Постанов №118, №168 у правовідносинах стосовно перерахунку пенсії у зв`язку з щорічною індексацією, застосування збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
11. Скаржник доводить, що судами не враховано нездійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у 2022 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, а також у 2023 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
12. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами безпідставно не застосовані положення частини другої статті 42 Закону №1058-IV, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин. Натомість помилково застосовані абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124, що призвело до неправомірного висновку про відсутність підстав для збільшення пенсії згідно з пунктом 1 Постанови №118 та пунктом 1 Постанови №168 на коефіцієнти 1,14 з 01.03.2022 та 1,197 з 01.03.2023.
13. Позивач зауважує про неврахування судами правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, в якій зазначено, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
14. Позивач 22.11.2024 та 20.12.2024 надав до суду пояснення, в яких, посилаючись на висновок науково-правової експертизи доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри соціального права юридичного факультету Львівського національного університету імені І. Франка, Пилипенко П.Д., вказує на те, що абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено трахові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
15. У письмових поясненнях від 03.02.2025 позивач просить врахувати висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24, в яких Суд дійшов висновку, що при проведенні перерахунку пенсій відповідно до Закону №1058-IV у зв`язку з щорічною індексацією згідно з постановами Уряду, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. В свою чергу Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.
16. Позивач, посилаючись на триваюче правопорушення, просить не застосовувати до спірних правовідносин строки позовної давності та врахувати висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 01.04.2021 у справі №280/4453/18, від 11.12.2018 у справі №242/924/17, від 28.09.2022 у справі №140/1770/19, від 19.06.2018 у справі №464/2638/17, від 25.11.2021 у справі №826/6064/17, від 17.11.2021 у справі №554/10413/15-а, в яких зазначено, що строк звернення до суду не застосовується до вимог, спрямованих на захист від триваючого порушення.
17. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає її розгляду.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з такого.
19. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом №1058-IV.
Преамбулою Закону №1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
20. Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
21. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
22. Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
23. Положеннями статей 4, 6 Закону №1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону №1282-XII).
24. Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
25. Обов`язковий характер індексації визначений статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
26. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-III).
27. У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" було викладено в новій редакції.
Так, частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
28. За правилами частини другої статті 9 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
29. З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 №124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
30. Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
31. Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К=((ЗСЦ+ЗСЗ)х50%/100%)+1%,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
32. Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
33. Постановою №118 з 01.03.2022 було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
34. Пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". У свою чергу пунктом 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
35. З метою реалізації пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
36. Таким чином, індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанов №118 та №168, проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти. Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).
37. Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
38. Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
39. Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
40. Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
41. Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
42. В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
43. Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
44. При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію "якості закону".
45. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
46. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
47. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 №127, "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 №118, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 №168.
48. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
49. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
50. З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
51. Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, здійснюючи позивачу перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн у 2022 році та 100,00 грн у 2023 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,14 та 1,197, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
52. Разом з тим, право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
53. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
54. Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
55. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
56. Звернувшись до суду з цим позовом 05.03.2024 позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2022 індексацію його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2022; зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2023 індексацію пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023.
57. Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
58. У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023 році позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
59. Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
60. Звернувшись до суду з цим позовом 05.03.2024, позивач заявив позовні вимоги з 01.03.2023, у зв`язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 05.09.2023, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України, а не з 01.03.2023, як помилково вважав суд першої інстанції, у зв`язку із чим рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та залишення без розгляду позовних вимог за період до 05.09.2023 відповідно до статті 123 КАС України.
61. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
62. Ураховуючи наведене, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 на постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
63. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
64. Згідно з частинами першою, третьою цієї статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
65. Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи.
66. Позивач за подання позову у цій справі сплатив судовий збір в сумі 968,96 грн згідно з квитанцією від 04.03.2024 ІD №4934-3703-9409-1346, за подання апеляційної скарги - 1816,80 грн згідно з квитанцією від 09.07.2024 ІD №6194-3189-9403-0106, за подання касаційної скарги - 2422,40 грн згідно з квитанцією від 17.10.2024 ID №6829-0058-6098-4548, всього - 5208,16 грн, відповідно, ця сума підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139 341 345 349 352 355 356 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі №160/6064/24 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 05.09.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14 та 1,197.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 05.09.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14 та 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії за період з 01.03.2022 по 04.09.2023 (включно) залишити без розгляду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг на загальну суму 5208 (п`ять тисяч двісті вісім) гривень 16 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.М. Чиркін