ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 160/643/21
адміністративне провадження № К/9901/34554/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бевзенка В.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування постанови і рішення за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Кучми К.С. від 22 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., Мельника В.В. від 10 серпня 2021 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (далі - ТОВ «АТБ-Маркет», позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - ГУ Держпродспоживслужба в Київській області, відповідач), в якій просило визнати незаконними та скасувати постанову ГУ Держпродспоживслужби в Київській області про накладення штрафу від 28 грудня 2020 року № 10-05.2/26 та рішення від 23 грудня 2020 року № 10-05.2/71 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних корегувальних заходів від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/216.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає спірні постанову та рішення протиправними, винесеними в порушення норм чинного законодавства України та з перевищенням службових повноважень.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, адміністративний позов задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що товар «костюм карнавальний для дівчаток», артикул MLCM191025, є товаром, який підпадає під визначення пункту 19 Додатку 1 Технічного регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 28 лютого 2018 року, а саме - модні аксесуари для дітей, не призначені для використання у грі. Таким чином, за висновком судів, вказаний товар є продукцією, яка не вважається іграшкою відповідно до Технічного регламенту безпечності іграшок та, як наслідок, на її пакуванні не повинен міститися знак відповідності технічним регламентам, про що зазначено відповідачем в рішенні про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 18 лютого 2020 року № 10-05.2/216 та у рішенні від 23 грудня 2020 року № 10-05.2/71 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних корегувальних заходів від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/216.
5. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість та протиправність постанови про накладення штрафу від 28 грудня 2020 року № 10-05.2/26.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційну скаргу подано до суду 14 вересня 2021 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 8 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 160/643/21, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.
9. Від представника ТОВ «АТБ-Маркет» надійшло клопотання про забезпечення його участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, в задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 4 січня 2022 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 151 (далі - Технічний регламент № 151), а також безпідставно незастосовані ДСТУ №2029-29 «Іграшки. Предмети ігрового вжиту» Загальні технічні умови», у додатку 1 до якого зазначено, що карнавальний костюм для дітей є іграшкою.
11. Скаржник звертає увагу на те, що у зв`язку із неправильним застосуванням вищезазначених правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку, про те, що конкретний товар для дітей є продукцією, яка не вважається іграшкою у розумінні Технічного регламенту та у зв`язку з чим на її пакуванні не повинен міститися знак відповідності технічним регламентам.
12. ГУ Держпродспоживслужби в Київській області також зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування вищезазначених норм права у правовідносинах, які стосуються необхідності нанесення знаку відповідності технічним регламентам на товарах для дітей.
13. Від ТОВ «АТБ-Маркет» надійшов відзив на касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, в якому зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли законні та обґрунтовані рішення та дійшли правильного висновку про те, що товар «костюм карнавальний для дівчаток» з артиклем MLCM191025 не потребує нанесення на ньому знака відповідності технічним регламентам, оскільки такий товар підпадає під ознаки костюму дитячого з модними аксесуарами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказами, що 17 листопада 2020 року посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було проведено перевірку характеристик продукції магазину «АТБ-Маркет» за адресою: вул. Василя Стуса, буд.14, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.
15. За результатами перевірки фахівцями відповідача складено акт перевірки характеристик продукції від 17 листопада 2020 року № 10-05.2/42.
16. У ході планової перевірки характеристик продукції, встановлені наступні порушення, зокрема:
- іграшки «костюм карнавальний для дівчаток», артикул: MLCM191025, комплектація: спідниця, крила, обруч, чарівна паличка, дата виготовлення: червень 2020 року, країна-виробник: Китай, імпортер: ТОВ «АТБ-Маркет», встановлено, що на іграшці або етикетці (ярлику) чи на її пакуванні відсутній знак відповідності технічним регламентам.
17. На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/216, яким зобов`язано суб`єкта господарювання забезпечити усунення виробником (уповноваженим представником) формальної невідповідності вищезазначеної продукції. Термін виконання встановлено відповідачем 18 грудня 2020 року.
18. 15 грудня 2020 року позивачем надано повідомлення, в якому було викладено пояснення стосовно вказаних порушень, а саме: «костюм карнавальний для дівчаток», артикул MLCM191025, комплектація спідниця, крила, обруч, чарівна паличка, дата виготовлення: червень 2020 року, країна-виробник Китай, імпортер ТОВ «АТБ-Маркет». Митне оформлення даного товару виконувалось у 62-й групі УКТ ЗЕД, а саме «одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних» по коду 6204238000. Товари вказаної групи не підпадають під дію технічного регламенту, зазначеного в акті». До повідомлення також було надано Додаток 1 - Декларація ІМ 40 ДЕ. Відповідно до Технічного регламенту № 151 модні аксесуари для дітей, не призначені для використання в грі, не вважається іграшками відповідно до цього Технічного регламенту згідно з додатком 1.
19. На підставі направлення на проведення перевірки від 21 грудня 2020 року № 4298, виданого згідно з наказом «Про здійснення заходів державного ринкового нагляду» від 21 грудня 2020 року № 5455-ОД спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби в Київській області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «АТБ-Маркет», підставою для проведення якої стала недостатність інформації у повідомленнях суб`єкта господарювання про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/215 та № 10-05.2/216.
20. За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача було складено акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22 грудня 2020 року № 10-05.2/09 відносно ТОВ «АТБ-Маркет», яким встановлено наступне.
21. У ході перевірки стану виконання ТОВ «АТБ-Маркет» рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/216 встановлено, що суб`єктом господарювання не виконано дії щодо усунення формальної невідповідності іграшки «костюм карнавальний для дівчаток», артикул: MLCM191025, комплектація: спідниця, крила, обруч, чарівна паличка, дата виготовлення: червень 2020 року, країна-виробник: Китай, імпортер: ТОВ «АТБ-Маркет».
22. На підставі виявлених порушень, які встановлені в акті від 22 грудня 2020 року № 10-05.2/09, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області складено протокол від 23 грудня 2020 року №10-05.2/14П про виявленні порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» відносно ТОВ «АТБ-Маркет» за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/216, зокрема, невиконання дій щодо усунення формальної невідповідності іграшки «костюм карнавальний для дівчаток», артикул: MLCM191025, комплектація: спідниця, крила, обруч, чарівна паличка, дата виготовлення: червень 2020 року, країна-виробник: Китай, імпортер: ТОВ «АТБ-Маркет», що складає правопорушення, визначене пунктом 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
23. Постановою про накладення штрафних санкцій від 28 грудня 2020 року № 10-05.2/26 за порушення пункту 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за невиконання ТОВ «АТБ-Маркет» рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/216 щодо усунення формальної невідповідності іграшки «костюм карнавальний для дівчаток», артикул: MLCM191025, комплектація: спідниця, крила, обруч, чарівна паличка, дата виготовлення: червень 2020 року, країна-виробник: Китай, імпортер: ТОВ «АТБ-Маркет» на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до кожної продукції у сумі 51 000 грн.
24. У зв`язку з невиконанням позивачем рішення про вжиття обмежувальних заходів від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/215, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення про скасування відповідного рішення від 23 грудня 2020 року № 10-05.2/146.
25. Цим рішенням зазначено, що рішення від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/216 не виконане та не можуть бути визнане результатним, тому на підставі статей 33, 34 Закону України № 2735-VI, були прийнятті рішення про внесення змін до рішення від 23 грудня 2020 року № 10-05.2/71, а саме:
- обмежувальний (корегувальний) захід, визначений пунктом а частини другої рішення про вжиття обмежувальних корегувальних заходів від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/216, замінити на пункт б частини другої цього рішення, а саме: «заборона надання продукції на ринку»;
- зміст обмежувального корегувального заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання, викласти у такій редакції: «Вжити заходів щодо заборони надання продукції на ринку»;
- встановити новий термін виконання рішення: « 5» лютого 2021 року;
- встановити новий термін повідомлення суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до « 5» лютого 2021 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
29. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
30. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
31. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
33. У касаційній скарзі скаржник вказує на неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень положень статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Технічного регламенту № 151, а також безпідставне незастосування ДСТУ № 2029-29 «Іграшки. Предмети ігрового вжиту» Загальні технічні умови».
34. Оцінюючи наведені доводи скаржника, суд виходить з наступного.
35. Згідно з положеннями статті 15 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови.
36. Статтею 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» технічний регламент визначено, як нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.
37. Відповідні вимоги встановлені Технічним регламентом № 151.
38. Згідно з пунктом 5 Технічного регламенту № 151 виробники під час введення іграшки в обіг повинні забезпечити, щоб іграшка була розроблена та виготовлена відповідно до суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту та додатку 2.
39. Виробники повинні складати необхідну технічну документацію згідно з пунктами 59-61 цього Технічного регламенту та проводити відповідну процедуру оцінки відповідності згідно з пунктами 51-53 цього Технічного регламенту.
40. Якщо відповідність іграшки вимогам, які до неї застосовувалися, доведена в результаті проведення зазначеної процедури оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність згідно з пунктами 41-43 цього Технічного регламенту та наносять знак відповідності технічним регламентам відповідно до пункту 48 цього Технічного регламенту.
41. Імпортери вводять в обіг лише ті іграшки, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
42. Пунктом 32 Технічного регламенту № 151 встановлено, що суб`єкти господарювання подають органам державного ринкового нагляду за їх запитами інформацію, що дає змогу ідентифікувати: суб`єкта господарювання, який поставив їм іграшку; суб`єкта господарювання, якому вони поставили іграшку.
Виробники надають інформацію, визначену в цьому пункті, протягом 10 років після того, як іграшка була введена в обіг, а інші суб`єкти господарювання - протягом 10 років після того, як їм здійснено постачання цієї іграшки.
43. Відповідно до пунктів 41, 44, 45 Технічного регламенту № 151 у декларації про відповідність зазначається інформація про дотримання суттєвих вимог щодо безпечності, встановлених у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту та додатку 2.
Іграшки, які надаються на ринку, повинні мати зображення знака відповідності технічним регламентам.
Знак відповідності технічним регламентам наноситься згідно з загальними принципами маркування, установленими законом.
44. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що на території України введенні в обіг іграшки мають відповідати вимогам Технічного регламенту № 151, про що свідчить нанесення знака відповідності технічним регламентам згідно із загальними принципами маркування, установленими законом.
45. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що за результатом проведеної у період з 17 листопада 2020 року по 20 листопада 2020 року планової поєднаної виїзної та невиїзної перевірки іграшок, електричного та електронного обладнання, у тому числі низьковольтного, в магазині «АТБ-Маркет» за адресою: вул. В. Стуса, 14, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., працівниками ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було виявлено, зокрема, що на іграшці «костюм карнавальний для дівчаток», артикул: MLCM191025, комплектація: спідниця, крила, обруч, чарівна паличка, дата виготовлення: червень 2020 року, країна-виробник: Китай, імпортер: ТОВ «АТБ-Маркет», або етикетці (ярлику) чи на її пакуванні відсутній знак відповідності технічним регламентам.
46. У подальшому, у зв`язку з невиконанням рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 листопада 2020 року № 10-05.2/216, яким зобов`язано суб`єкта господарювання забезпечити усунення виробником (уповноваженим представником) формальної невідповідності вищезазначеної продукції, ГУ Держпродспоживслужбою в Київській області прийнято постанову про накладення штрафних санкцій від 28 грудня 2020 року № 10-05.2/26 за порушення пункту 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також рішенням від 23 грудня 2020 року № 10-05.2/71 до позивача застосовано новий обмежувальний захід у вигляді заборони надання відповідної продукції на ринку.
47. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було надано ГУ Держпродспоживслужби в Київській області пояснення, з яких вбачається, що, на думку ТОВ «АТБ-Маркет» товар «костюм карнавальний для дівчаток», артикул MLCM191025, комплектація спідниця, крила, обруч, чарівна паличка, дата виготовлення: червень 2020 року, країна-виробник Китай, імпортер ТОВ «АТБ-Маркет», не є іграшкою у розумінні Технічного регламенту № 151, а тому безпідставною є вимога про нанесення знака відповідності технічним регламентам на цьому товарі або його упаковці.
48. Зокрема, пунктом 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
49. На цій підставі колегія суддів доходить висновку, що для надання правильної правової оцінки спірним правовідносинам вирішальне значення має кваліфікація товару «карнавальний костюм для дівчаток», артикул MLCM191025, комплектація спідниця, крила, обруч, чарівна паличка, як іграшки або віднесення його до інших типів товарів.
50. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що товар «карнавальний костюм для дівчаток», артикул MLCM191025, не є іграшкою, виходячи з того, що митне оформлення даного товару виконувалось у 62-й групі УКТ ЗЕД, а саме «одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних» по коду 6204238000.
51. Відповідно до пункту 3 групи 62 Додатку до Закону України «Про Митний тариф України» у товарних позиціях 6203 і 6204: термін «костюм» означає набір одягу з двох або трьох предметів, з лицьового боку виготовлених з ідентичної тканини, який складається з: одного піджака або жакета, який з лицьового боку, за винятком рукавів, складається з чотирьох або більше деталей, призначених для верхньої частини тіла. До складу цього комплекту може включатися один строгий жилет, передня частина якого виготовлена з такої самої тканини, що поверхня з лицьового боку інших компонентів набору, і задня частина з такої самої тканини, що і підкладка (підбивка) піджака або жакета; та одного предмета одягу, призначеного для нижньої частини тіла, який складається із штанів, бриджів, шортів (крім купальних), спідниці або спідниці-штанів без шлейок або нагрудників.
Усі компоненти костюма повинні бути виконані з тканини однакового переплетення, одного кольору та сировинного складу; також вони повинні бути єдиного фасону і відповідних або сумісних розмірів. Ці компоненти можуть мати кант (смужку тканини, вшитої у шов) з іншої тканини.
Якщо кілька окремих предметів одягу, призначених для нижньої частини тіла (наприклад, дві пари штанів, або штани і шорти, або спідниця чи спідниця-штани та штани), присутні одночасно, то компонентом костюма для чоловіків або хлопців, призначеним для нижньої частини тіла, повинна бути одна пара штанів, костюма для жінок або дівчат - спідниця або спідниця-штани, інші предмети одягу класифікуються окремо.
52. Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку товар «костюм карнавальний для дівчаток», артикул MLCM191025, є товаром, який підпадає під пункт 19 додатку 1 Технічного регламенту № 151, а саме - модні аксесуари для дітей, не призначені для використання у грі.
53. Водночас, колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій необґрунтованим, з огляду на наступне.
54. Пунктом 1 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428, передбачено, що цей Порядок визначає процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
55. Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
56. З аналізу наведених правових норм вбачається, що ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності призначено для тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення митного оформлення товарів, та не містить характеристик продукції, властивостей, застережень щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами, не визначає порядку забезпечення відповідності продукції вимогам чинного законодавства, а тому визначення коду товару ввезеного на митну територію України не свідчить про відповідність чи не відповідність вимогам Технічного регламенту.
57. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2018 року у справі №814/1256/17 та від 20 травня 2021 року у справі № 1840/2595/18.
58. Отже, виконання митного оформлення товару у 62-й групі УКТ ЗЕД не має вирішального значення для віднесення такого товару до групи «одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних», оскільки при цьому мають також враховуватися характеристики та призначення відповідного товару. До того ж, враховуючи комплектацію товару, а саме - спідниця, крила, обруч, чарівна паличка, він не цілком відповідає товарній позиції «костюм» за ознаками, визначеними пунктом 3 групи 62 додатку до Закону України «Про Митний тариф України», або «модним аксесуарам для дітей, не призначеним для використання у грі», які згідно з пунктом 19 додатку 1 Технічного регламенту № 151 не відносяться до іграшок.
59. Водночас, обґрунтовуючи необхідність віднесення цього товару до категорії іграшок, ГУ Держпродспоживслужба в Київській області посилається на ДСТУ № 2029-29 «Іграшки. Предмети ігрового вжиту» Загальні технічні умови», відповідно до додатку 1 якого карнавальний костюм для дітей є іграшкою.
60. Крім того, відповідач вказав, що у силу положень пунктів 2, 3 Технічного регламенту № 151, останній поширюється на продукцію, що розроблена або призначена для використання у грі дітьми віком до 14 років, тобто вирішальною ознакою поняття «іграшка» є факт її використання у грі дітьми віком до 14 років; за цією ознакою, на думку відповідача, окремі елементи (крила, чарівна паличка), що входять до комплектації спірного товару, є іграшкою.
61. Колегія суддів вважає такі доводи скаржника обґрунтованими.
62. З огляду на вищезазначене колегія суддів доходить висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Технічного регламенту № 151, а також безпідставно незастосовані ДСТУ №2029-29 «Іграшки. Предмети ігрового вжиту» Загальні технічні умови», а тому дійшли неправильного висновку про віднесення костюму карнавального для дівчат до товарної групи «модні аксесуари для дітей».
63. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
64. Колегія суддів також враховує особливий характер спірних правовідносин, в яких дії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області спрямовані на захист суспільно важливого інтересу, а саме - захисту життя та здоров`я дітей.
65. Зокрема, статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
66. Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.
67. У свою чергу, частиною третьою статті 13 Конституції України передбачено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
68. На підставі частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
69. На підставі вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку про те, що вжиття органами Держпродспоживслужби обмежувальних заходів, за наявності для цього правових підстав, спрямовано на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства, які полягають у створенні безпечних умов для фізичного розвитку дітей, захисту їх здоров`я від негативного впливу небезпечної нехарчової продукції, та вимогами захисту економічних інтересів окремої особи, зокрема, гарантованого частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
70. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 822/3692/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 815/1729/16 та від 17 лютого 2021 року у справі № 640/19248/19.
71. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
72. Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.
73. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)).
74. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.
75. Також у пункті 71 рішення у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
76. До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі «Van de Hurk v. the Netherlands», заява № 16034/90, пункт 59).
77. Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. the Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.
78. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).
79. Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.
80. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
81. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області слід задовольнити, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
82. Враховуючи, що касаційний суд ухвалює рішення на користь суб`єкта владних повноважень, то у силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк
Судді: В.М. Бевзенко
Н.В. Коваленко