ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 160/7075/19
адміністративне провадження № К/9901/18214/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Ротор» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ротор» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ПП «Ротор» (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень-рішення №0020471402 від 11.07.2019 року, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 419 328 грн та №0022861306 від 12.07.2019 року, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, щодо сплати податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі 510 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року позовні вимоги ПП «Ротор» задоволено частково, визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0020471402 від 11.07.2019 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 50% в сумі 139 776 грн, прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0022861306 від 12.07.2019 року, прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року рішення суду першої інстанції змінено та викладено другий абзац резолютивної частини рішення у новій редакції. Визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0020471402 від 11.07.2019 року в частині 170 939,50 грн, з яких 80 841 грн сума основного зобов`язання та 90 098,50 грн сума штрафних (фінансових) санкцій.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Частково не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів частково скасувати, а позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області, була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Ротор» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2016 року по 31.04.2019 року, валютного за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року, іншого законодавства за період 01.04.2016 року по 31.03.2019 року. За результатами перевірки складено акт №30676/04-36-14-02-13430357 від 03.06.2019 року, в якому згідно висновків ПП «Ротор» допущено порушення: пп.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 279552 грн.; п.51.1. ст.51, п.176.26. ст.176 ПК України та розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку від 13 січня 2015 року за №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2015 року за №111/26556. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин з ТОВ «ТД «Форум Брандінг», ТОВ «Дрім Євро Трейд», ТОВ «Галион-Д», відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.
ПП «Ротор» не погодилось з висновками акту перевірки від 03.06.2019 року №30676/04-36-14-02-13430357 подало 03.07.2019 року заперечення, які ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом №79670/10/04-36-14-02-16 від 10.07.20-19 року залишені без задоволення.
На підставі акту №30676/04-36-14-02-13430357 від 03.06.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесло податкове повідомлення-рішення №0020471402 від 11.07.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 419 328,00 грн, з яких 279 552 грн за основною сумою зобов`язання, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 139 776 грн.
Також, ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0022861306 від 12.07.2019 року, яким до ПП «Ротор» застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн.
Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовивши у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності підтвердження дійсності виконання господарських операцій Підприємства із ТОВ «ТД «Форум Брандінг» та ТОВ «Дрім Євро Трейд»
Колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними з огляду на таке.
Судами встанволено, що між ПП «Ротор» (постачальник) та ТОВ «ТД «Форум Брандінг» (покупець) укладено договір №56 від 22.04.2016 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця товар згідно умов договору, покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його, кількість, асортимент, найменування товару, ціна, термін поставки, визначаються у специфікаціях до договору. Між сторонами договору було підписано специфікації №1 від 22.04.2016 року, №2 від 16.05.2016 року, №3 від 07.06.2016 року, №4 від 15.06.2016 року, №5 від 14.06.2016 року, №6 від 17.06.2016 року, №7 від 22.06.2016 року, №8 від 23.06.2016 року, №9 від 02.07.2016 року, №10 від 05.07.2016 року, №11 від 27.07.2016 року, №12 від 29.07.2016 року, якими визначалась поставка солоду житнього, оплата за товар визначалась 7 календарних днів з моменту отримання товару, поставка товару здійснюється на адресу покупця. За результатами постачання товарів ПП «Ротор» видало ТОВ «ТД «Форум Брандінг» податкові накладні №155 від 25.04.2016 року, №77 від 17.05.2016 року, №41 від 07.06.2016 року, №114 від 16.06.2016 року, №129 від 17.06.2016 року, №143 від 21.06.2016 року, №166 від 23.06.2016 року, №173 від 24.06.2016 року, №20 від 05.07.2016 року, №54 від 07.07.2016 року, №197 від 29.07.2016 року, №30 від 03.08.2016 року.
Для підтвердження реальності передачі товарів, ПП «Ротор» надав копії виписаних ним видаткових накладних №РН-0000658 від 25.04.2016 року, №РН-0000773 від 17.05.2016 року, №РН-0000898 від 07.06.2016 року, №РН-0000961 від 16.06.2016 року, №РН-0000978 від 17.06.2016 року, №РН-0000991 від 21.06.2016 року, №РН-0001012 від 23.06.2016 року, №РН-0001019 від 24.06.2016 року, №РН-0001092 від 07.07.2016 року, №РН-0001227 від 29.07.2016 року, №РН-0001260 від 03.08.2016 року, №РН-0001060 від 05.07.2016 року.
Від ТОВ «ТД «Форум Брандінг» на ім`я директора ОСОБА_1 було виписано довіреності №25/04 від 25.04.2016 року, №17/05 від 17.05.2016 року, №07/06 від 07.06.2016 року, №15/06 від 15.06.2016 року, №17/06 від 17.06.2016 року, №21/06 від 21.06.2016 року, №23/06 від 23.06.2016 року, №24/06 від 24.06.2016 року, №07/07 від 07.07.2016 року, №29/07 від 29.07.2016 року, №03/08 від 03.08.2016 року, №05/07 від 05.07.2016 року на отримання від ПП «Ротор» товару.
У якості доказів отримання від ТОВ «ТД «Форум Брандінг» коштів як оплату за поставлений товар, ПП «Ротор» долучило до матеріалів справи виписки з банківських рахунків.
В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних №РН-0000773 від 17.05.2016 року, №РН-0000658 від 25.04.2016 року, №РН-0000898 від 07.06.2016 року, №РН-0000961 від 16.06.2016 року, №РН-0000978 від 17.06.2016 року, №РН-0000921 від 21.06.2016 року, №РН-00001012 від 23.06.2016 року, №РН-0001019 від 24.06.2016 року, №РН-0001060 від 05.07.2016 року, №РН-0001092 від 07.07.2016 року, №РН-0001227 від 29.07.2016 року, №РН-0001260 від 03.08.2016 року, відповідно до яких транспортування вантажу здійснювалось ПП «Старкам», вантажовідправник ПП «Ротор», вантажоодержувач ТОВ «ТД «Форум Брандінг», перевезення товару здійснювалось з пункту навантаження: м. Дніпро, пр. Калініна, буд. 61/12, до пункту розвантаження: м. Київська область, м. Бориспіль, вул. Зої Космодем`янської, буд. 17.
В обґрунтування доводів щодо фіктивності господарських операцій із ТОВ «ТД «Форум Брандінг», податковий орган посилається на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.07.2017 року у справі №359/4590/17 (1кп/359/354/2017).
Так, вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.07.2017 року у справі №359/4590/17 (1кп/359/354/2017), яким засновника ТОВ «ТД «Форум Брандінг» ОСОБА_2 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, за те, що ОСОБА_2 , діючи з корисливими мотивами та бажаючи отримати указану грошову винагороду, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, у тому числі те, що внаслідок реєстрації ним юридичної особи без наміру здійснювати господарську діяльність особа на ім`я ОСОБА_3 , дії якого є предметом дослідження у кримінальному провадженні №32017000000000016, здобуде фактичний контроль над юридичною особою, а також те, що він сам не має наміру здійснювати фактичну підприємницьку діяльність з використанням реквізитів створюваного підприємства, натомість фактичні повноваження засновників та посадових осіб набуде ОСОБА_3 чи інші невідомі йому особи, погодився на указану пропозицію і таким чином вступив із ОСОБА_3 у попередню змову, спрямовану на підроблення документів, які подаються для державної реєстрації юридичної особи. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.205-1 КК України, тобто внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.
Надавши оцінку вказаному вироку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що господарські операції вчинені ТОВ «ТД «Форум Брандінг» у період з 30.01.2015 року є фіктивними, підприємство утворено з метою ведення незаконної діяльності, засновник визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України. У зв`язку з цим, на думку судів, первинні документи ТОВ «ТД «Форум Брандінг» щодо господарських відносин з позивачем є неналежними, оскільки вони укладені з підприємством, діяльність якого визнана фіктивною у встановленому порядку.
Отже, підставою для висновку судів попередніх інстанцій про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ «ТД «Форум Брандінг» стала наявність вироку у кримінальному провадженні, яким затверджено угоду про визнання винуватості директора ТОВ «ТД «Форум Брандінг» ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України.
При цьому, частинами першою-третьою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Диспозиція наведеної правової норми вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов`язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу. Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.
Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальному провадженні, ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанові суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення у справі, наведеному оцінки не надали, під час судового розгляду справи помилково вважали, що вказаним вироком суду затверджено угоду про визнання винуватості директора ТОВ «ТД «Форум Брандінг» у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 КК України, яка передбачає відповідальність за фіктивне підприємництво (в редакції, чинній на момент постановлення вироку).
Натомість, як вбачається із встановлених судами обставин, вказаним вироком суду затверджено угоду про визнання винуватості директора ТОВ «ТД «Форум Брандінг» ОСОБА_2 у вчиненні злочину, ч.2 ст.205-1 КК України, яка передбачає відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців, що не є тотожним із фіктивним підприємництвом.
За вказаних обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли передчасного виснвоку щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «Форум Брандінг».
Що господарських відносин Підприємства із ТОВ «Дрім Євро Трейд», то судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП «Ротор» (постачальник) та ТОВ «Дрім Євро Трейд» (покупець) укладено договір №62 від 18.05.2016 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця товар згідно умов договору, покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його, кількість, асортимент, найменування товару, ціна, термін поставки, визначаються у накладних до договору. За результатами постачання товарів ПП «Ротор» видало ТОВ «Дрім Євро Трейд» податкову накладну №94 від 19.05.2016 року.
Для підтвердження реальності передачі товарів, ПП «Ротор» надало копію видаткової накладної №РН-0000830 від 26.05.2016 року на постачання солоду житнього та патоки, підписану ПП «Ротор» та ТОВ «Дрім Євро Трейд». Від ТОВ «Дрім Євро Трейд» на ім`я директора ОСОБА_4 було виписано довіреність б/н від 18.05.2016 року, на отримання від ПП «Ротор» товару.
У якості доказів отримання від ТОВ «Дрім Євро Трейд» коштів як оплату за поставлений товар, ПП «Ротор» долучило до матеріалів справи виписки з банківських рахунків.
Також в матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної №РН-0000830 від 26.05.2016 року, відповідно до яких транспортування вантажу здійснювалось автомобільним перевізником ПП «Ротор», вантажовідправник ПП «Ротор», вантажоодержувач ТОВ «Дрім Євро Трейд», перевезення товару здійснювалось з пункту навантаження: м. Дніпро, пр. Калініна, буд. 61/12, до пункту розвантаження: вул. Василя Стуса, буд. 6, м. Одеса.
В обґрунтування доводів щодо фіктивності господарських операцій із ТОВ «Дрім Євро Трейд», податковий орган посилається на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року у справі №757/24218/17-к (1-кп/759/798/17), яким директор товариства ОСОБА_4 визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України.
Надавши оцінку вказаному вироку, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що договір №62, що укладений TOB «Дрім Євро Трейд» з ПП «Ротор» укладений 18.05.2016 року у період коли підприємство вироком суду визнане фіктивним, оскільки підприємство утворено з метою ведення незаконної діяльності, засновник та визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України.
У зв`язку з цим, суди вважали, що первинні документи ТОВ «Дрім Євро Трейд» щодо господарських відносин з позивачем є неналежними, оскільки вони укладені з підприємством, діяльність якого визнана фіктивною у встановленому порядку.
Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими з огляду на таке.
Як вбачається із вироку Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року у справі №757/24218/17-к (1-кп/759/798/17) (т.2 а.с.231-222) ним затверджено угоду від 27 квітня 2017 року про визнання винуватості між прокурором Панасенко О.В. та обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6
ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.27 ч.3, 28 ч.2, 205 ч.2 КК України та призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.2 КК України та призначено їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Отже, суди попередніх інстанцій помилково вважали, що директор ТОВ «Дрім Євро Трейд» ОСОБА_4, яка уклала договір №62 від 18.05.2016 року із позивачем, вказаним вироком визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України.
За змістом частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 3 345 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Ротор» задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх