ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 161/1128/22
провадження № 61-10821св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - виконавчий комітет Луцької міської ради Волинської області,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2022 року в складі судді Івасюти Л. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня2022 року в складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З.А., Данилюк В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області, у якому просив зобов`язати відповідача надати йому на сім`ю із шести осіб житлове приміщення в м. Луцьку Волинської області відповідно до вимог статей 43 46 Житлового кодексу України (далі - ЖК України), норм житлової площі, встановленим санітарним і технічним вимогам та згідно з його чергою у списках осіб, які потребують поліпшення житла.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є інвалідом війни ІІ групи, пенсіонером органів внутрішніх справ та перебуваєна квартирному обліку як такий, що відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на позачергове забезпечення житлом протягом двох років з моменту взяттяна квартирний облік.
Вказував, що вініз сім'єю у складішести осіб: дружина, мати, дві дочки, зять і онук перебуває в окремому списку інвалідів Великої Вітчизняної війни та прирівняних до них категорій громадян на позачергове одержання житлової площі за пільгою інваліда війни з 23 січня 2007 року під № 75.
З моменту взяття на квартирний облік відповідачне забезпечив його житлом, натомість забезпечив житлом сім'ї учасниківбойових дій на сході України, а саме: сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебували разом з ним у списку та в черзі на отримання житла, але значно пізніше- під № 177 з 20 серпня 2014 рокута під № 184 з 16 січня 2015 року.
Листом відповідач повідомив його про те, що зазначеним сім'ям житло придбане за кошти державного бюджету - за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом України для забезпечення учасників бойових дій та членів сімей загиблих (померлих) в антитерористичній операції.
ОСОБА_1 вважав такі дії відповідача протиправними, дискримінаційними та такими, що порушують його право на соціальний захист та отримання житла в порядку черги.
Короткий зміст судових рішеньсудів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 надіславдо Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2022 рокута постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року й ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосуваннясудами норм матеріального правата порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Судущодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті389 ЦПК України), а також недослідження зібраних усправі доказів, встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів та невідповідністьвисновків судів дійсним обставинам справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені без врахування гарантованого законодавством України права на отримання житла в порядку черги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
12 грудня 2022 року справа № 161/1128/22 надійшла до Верховного Суду.
Виконавчий комітет Луцької міської ради Волинської області у встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подав.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністюІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 20 червня 2014 року.
Право ОСОБА_1 на позачергове забезпечення житлом передбачене пунктом 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно з довідкою Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради від 11 жовтня 2021 року № П 105673 ОСОБА_1 разом із сім'єю в складі шести осіб перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Луцької міської ради з 23 січня 2007 року за № 75 у списку на позачергове отримання державного житла.
Також встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2015 року № 348 «Про затвердження Порядку надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов» надання квартир надання квартир сім'ям загиблих військовослужбовців ОСОБА_2 , який перебував у списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла з 20 серпня 2014 року під № 177, та ОСОБА_4 , який перебував у списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла з 16 січня 2015 року під № 184, було профінансовано з державного бюджету, зокрема на придбання житла з числа осіб, які приймали безпосередньо участь у проведенні антитерористичної операції.
Дія зазначеної постанови на ОСОБА_1 не поширюється, оскільки він не відноситься до категорії осіб, які брали участь в антитерористичній операції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Умови та порядок отримання позачергового житла ветеранами та інвалідами війни визначені нормами ЖК України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Частиною першою статті 43 ЖК України передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Поза чергою жиле приміщення надається, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків (частина перша статті 46 ЖК України).
За приписами частин другої та третьої статті 46 ЖК України поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством України. Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги, зокрема, на позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Отже, забезпечення житлом таких осіб можливе лише згідно з існуючою черговістю з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством.
Іншого порядку, ніж дата взяття на облік у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень діючим законодавством не встановлено.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що відповідачем порушено його право на отримання житла, передбачене пунктом 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки з моменту взяття на квартирний облік житлом він досі не забезпечений.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що позивач має право на позачергове отримання житла, проте забезпечення його житлом можливе лише згідно з існуючою черговістю з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством. ОСОБА_1 не надано доказів наявності у нього переважного права на отримання житла, відмінного від інших осіб, які за часом взяття на облік у списку стоять перед ним.
Ураховуючи те, що попереду заявника в черзі знаходиться значна кількість осіб, які потребують поліпшення житлових умов, порушення черговості становитиме порушення норм чинного законодавства та прав цих осіб.
Колегія суддів не бере до уваги доводи заявника стосовно того, що у зв'язку з наданням житлових приміщень сім'ям загиблих військовослужбовців ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було порушено його право на отримання житла в порядку черги, оскільки питання правомірності рішень про надання житла сім'ям зазначених осіб не було предметом позову у цій справі.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки судів попередніх інстанцій, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону та підстав для їх скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 402 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко