17.03.2024

№ 161/9551/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа № 161/9551/23

адміністративне провадження № К/990/34221/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №161/9551/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у Волинській області

про визнання протиправною і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Носкова Олександра Миколайовича

на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 липня 2023 року (головуючий суддя: Ковтуненко В.В.)

і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року

(головуючий суддя: Довга О.І., судді: Глушко І.В., Запотічний І.І.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - «ГУ НП у Волинській області») про визнання протиправною і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 липня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку, встановленого законом для звернення з адміністративним позовом до суду про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повернуто позивачу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 липня 2023 року у цій справі - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, представник ОСОБА_1 - адвокат Носков О.М. звернувся із касаційною скаргою на них до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Свого відзиву на касаційну скаргу ГУ НП у Волинській області не надало, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримало через підсистему «Електронний Суд» 18 жовтня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 9 червня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Носков О.М. подав до Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву у цій справі (а.с. 1-3).

Одночасно представник позивача подав також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку (а.с. 10).

У цьому клопотанні сторона позивача зазначає, що 9 грудня 2022 року була винесена оскаржувана постанова майором поліції СРВПЛ №3 Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області Вікутом В.В. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - «КУпАП»).

Зауважив, що відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовна заява щодо оскарження такої постанови подається до суду протягом 10 днів з дня ухвалення відповідної постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі - протягом 10 днів з дня вручення такого рішення.

Позивач стверджує, що хоча і поставив власний підпис на постанові, що отримав її примірник, проте фактично такого примірника не отримував.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №56 ВЛК позивачеві діагностовано: шизофренія, параноїдна форма, маячні ідеї переслідування, вплив, оволодіння, стан терепавтичної ремісії. Захворювання пов`язане з проходженням військової служби.

Тому, позивач стверджує, що внаслідок цього захворювання не усвідомлював протиправний характер своїх дій та не міг керувати ними у повному обсязі, що призвело до хибного виклику на лінію « 102».

Стверджує, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності отримав лише 31 травня 2023 року. У зв`язку із цим просив суд поновити йому строк на звернення до суду для оскарження постанови.

6 липня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області розглянув клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку і відмовив у його задоволенні. З огляду на це, суд також повернув ОСОБА_1 його позовну заяву без розгляду як таку, що подана з пропуском строку звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції повною мірою погодився із цим рішенням окружного суду і постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року залишив ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 липня 2023 року без змін.

В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу).

З матеріалів справи вбачається, що 9 грудня 2022 року інспектором СРПП ВП №3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області Вітер В.В було винесено постанову серії ГАБІ № 296977 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП. Застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі: 3 400,00 гривень (а.с. 4).

Відповідно до статті 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до положень статті 289 КУпАП, строк звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою щодо оскарження постанови серії ГАБІ № 296977 від 9 грудня 2022 року становить 10 днів з дня винесення цієї постанови, тобто до 19 грудня 2022 року включно.

Як правильно зауважили суди попередніх інстанцій цей строк безальтернативно обраховується з дня винесення постанови.

З цим же позовом до суду позивач звернувся лише 9 червня 2023 року, тобто рівно через пів року, від дати ухвалення оскаржуваного акта індивідуальної дії.

До того ж, як встановили суди попередніх інстанцій на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, ОСОБА_1 отримав примірник оскаржуваної постанови серії ГАБІ № 296977 від 9 грудня 2022 року на місці, в день її винесення - 9 грудня 2022 року.

З огляду на наведені фактичні обставини, суди попередніх інстанцій вірно дійшли висновку, що позивачем та його представником не надано суду жодних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду на понад 5 місяців, а саме: грудня 2022 року - червня 2023 року.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій постановлено законні й обґрунтовані судові рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Носкова Олександра Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 липня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №161/9551/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.Г. Загороднюк

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду