ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 166/865/23
провадження № 51-4452км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 15 березня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Ратне Волинської області, проживаючого у тому ж населеному пункті ( АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (надалі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 15 березня 2024 року ОСОБА_7 засуджено зач. 1 ст. 296 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (28 900 грн).
Згідно з фактичними обставинами, детально наведеними у вироку,07 червня 2023 року близько 05:00, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у громадському місці, на автозаправці «WOG», що у смт. Ратне на вулиці Центральна, 1А Ковельського району Волинської області , виражаючи явну неповагу до суспільства, із хуліганських мотивів, що виразились у зневазі до існуючих правил, норм поведінки в суспільстві щодо нормального спілкування людей, з метою самоствердитися за рахунок приниження інших осіб і показати свою зверхність, діючи з особливою зухвалістю, з нікчемного та надуманого приводу, підійшов до автомобіля марки «Mersedes Benz», відкрив водійські двері та безпричинно умисно наніс не менше двох ударів у голову й тулуб ОСОБА_8 , внаслідок чого спричинив останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді саден у правій поперековій ділянці.
Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_7 , узявши із власного автомобіля домкрат і підійшовши до вказаного автомобіля, та, використовуючи домкрат, завдав ним декілька ударів по правому дзеркалу заднього виду і водійських дверцятах автомобіля, внаслідок чого розбив скло, спричинивши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 4350 грн.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 20 серпня 2024 року залишив без змін вирок районного суду, доповнивши мотивувальну частину вироку наявністю обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, звільнивши ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 45 КК або 46 цього Кодексу, а кримінальне провадження закрити згідно з приписами, визначеними п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК).
Адвокат у касаційній скарзі детально наводить мотиви наявності підстав для звільнення підзахисного від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням винного з потерпілим.
Наголошує, що потерпілому завдана шкода компенсована, претензій до ОСОБА_7 він не має та підтвердив це письмовою заявою, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження.
На переконання захисника, суди, під час вирішення питання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності (ст. 46 КК) не врахували всіх обставин і послалися на нерелевантну практику Верховного Суду.
Крім цього, адвокат уважає, що з огляду на обставини кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого, а також вчинення ним кримінального проступку вперше, є підстави для застосування положень ст. 45 КК.
Водночас захисник звертає увагу на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, звільнивши його від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 45 КК, а кримінальне провадження закрити згідно з приписами, визначеними п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Обґрунтовуючи доводи, викладені в касаційній скарзі, засуджений звертає увагу на наявність підстав для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 касаційні скарги підтримали та просили їх задовольнити, прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення скарг.
Мотиви Суду
За частиною 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте апеляційний суд під час перевірки вироку місцевого суду, зокрема, доповнюючи його мотивувальну частину наявністю обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку, не у повній мірі дотримався наведених вище вимог.
Доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також кваліфікація його дій у касаційних скаргах засудженого та його захисника не оскаржуються.
Що стосується доводів про необхідність звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілим, то за обставин цього кримінального провадження колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.
Верховний Суд у постанові від 24 січня 2023 року у справі № 640/20302/18 зазначав, що хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.
Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
За обставин провадження, яке було предметом розгляду Верховного Суду дії засудженого були спрямовані безпосередньо на порушення громадського порядку і поширювались на невизначене коло осіб, які не визнавались потерпілими, проте об`єктивно зазнали незручностей та дискомфорту внаслідок протиправної поведінки засудженого.
Водночас зі змісту судових рішень вбачається, що суди навели достатні мотиви, з яких виходили під час вирішення питання щодо неможливості звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК.
У свою чергу доводи засудженого і його захисника в частині наявності підстав для звільнення ОСОБА_7 у зв`язку з дійовим каяттям , колегія суддів уважає слушними.
Дійовим каяттям називають щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Передбачене у ст. 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям є обов`язковим і відбувається за таких умов: вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; щирого її каяття; активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення; повне відшкодування особою завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, а саме заяв потерпілого від 23 червня 2023 року, йому були відшкодовані у повному обсязі моральні та матеріальні збитки, будь-яких претензій він до ОСОБА_7 не має (т. 1, а. п. 126, 127).
Ці обставини потерпілий підтвердив у заяві подібного змісту від 19 серпня 2024 року (т. 1, а. п. 194).
Заразом суди попередніх інстанцій, з урахуванням доповнень апеляційного суду до рішення місцевого суду, визнали обставинами, які пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування шкоди.
Водночас, як вбачається із звукозапису судових засідань, суди попередніх інстанцій в порушення ч. 2 ст. 285 КПК, не роз`яснили ОСОБА_7 його права на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку про достатність підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям.
З огляду на зазначене, рішення місцевого та апеляційного судів підлягають скасуванню, а кримінальне провадження закриттю на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК.
У той же час, враховуючи звільнення особи від кримінальної відповідальності, колегія суддів не перевіряє доводи в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Керуючись статтями 376 433 434 436 438 441 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу засудженого - задовольнити, а касаційну скаргу його захисника задовольнити частково.
Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 15 березня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Згідно зі ст. 45 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 цього Кодексу у зв`язку із дійовим каяттям, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3