03.07.2023

№ 171/506/15

Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 171/506/15

провадження № 61-10887св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2021 року в складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 08 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра»), та ОСОБА_1 укладено кредитиний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 151 610,25 дол. США зі сплатою 14,49 % річних на строк до 12 червня 2028 року.

У рахунок забезпечення належного виконання кредитного договору між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Крім того між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка, розташована на АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка стане власністю іпотекодавця в майбутньому після отримання іпотекодавцем державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, що буде виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 липня 2008 року.

Позивач зазначає, що боржник взяті на себе зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 12 січня 2015 року виникла заборгованість за кредитиним договором у розмірі 411 208,17 дол. США.

У лютому 2015 року банк направив ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за кредитиним договором, яка не виконана боржником.

Ураховуючи викладене, ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», просило в рахунок погашення заборгованості за кредитиним договором звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 08 липня 2008 року № 849418/ФЛ-3, укладеним між банком та ОСОБА_1 , а саме земельну ділянку загальною площею 0,2005 га, розташовану на АДРЕСА_1 , шляхом продажу банком з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі покупцю на умовах та в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», та наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Заочним рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Надра» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

У лютому 2021 року ТОВ «Спектрум Ессетс» як правонаступник позивача звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року (в складі судді Городничої В. С.) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Разом з тим суд, здійснюючи правосуддя, наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити, чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності, та враховуючи баланс суспільного та приватного інтересу, дійти висновку про можливість (неможливість) відновлення строку на апеляційне оскарження.

Оскільки договір про відступлення права вимоги № GL3N017513 був укладений 15 травня 2020 року, а з апеляційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулося лише 09 лютого 2021 року, тому строк на апеляційне оскарження заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року поновленню не підлягає.

Посилання заявника на те, що він дізнався про оскаржуване рішення 08 лютого 2021 року, проводячи моніторинг відступлених кредитних справ та Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) на предмет наявності судових проваджень та опублікованих процесуальних рішень, що порушують або можуть порушувати права ТОВ «Спектрум Ессетс», не заслуговують на увагу, оскільки доказів того, що саме 08 лютого 2021 року проводився такий моніторинг, суду не надано.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Також апеляційний суд зазначив, що згідно з матеріалами справи ПАТ «КБ «Надра», знаючи про наявність вказаного спору, ходом розгляду справи не цікавився та у визначені законом строки рішення суду не оскаржив.

Постановою Верховного Суду від 25 травня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «Спектрум Ессетс» задоволено частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року скасовано.

Передано справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Судове рішення мотивовано тим, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зазначено, що ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють перешкоду особі доступу до суду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів.

Ухвала Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена суддею одноособово, тому наявні підстави для скасування судового рішення, які є обов`язковими та передбачені частиною четвертою статті 401 ЦПК України.

Оскільки суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених особою, яка подала апеляційну скаргу, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2021 року (у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року.

Апеляційний суд виходив з того, що строк на апеляційне оскарження заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року поновленню не підлягає, так як договір про відступлення права вимоги № GL3N017513 був укладений 15 травня 2020 року, а з апеляційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулося лише 09 лютого 2021 року.

Суд критично віднісся до посилання заявника на те, що він дізнався про оскаржуване рішення 08 лютого 2021 року, проводячи моніторинг відступлених кредитних справ та ЄДРСР на предмет наявності судових проваджень та опублікованих процесуальних рішень, що порушують або можуть порушувати права ТОВ «Спектрум Ессетс», оскільки підстав вважати, що заявник з 15 травня 2020 року по 08 лютого 2021 року не знав про існування оскаржуваного рішення, немає, а доказів того, що саме 08 лютого 2021 року проводився такий моніторинг, суду не надано.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 30 червня 2021 року, ТОВ «Спектрум Ессетс» просило скасувати ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не забезпечив право позивача на доступ до правосуддя для захисту своїх прав, що є порушенням прав позивача, та не дотримався статті 13 Конвенції.

Строк на апеляційне оскарження рішення суду слід відраховувати з дня отримання оскаржуваного рішення в паперовій формі.

Суд апеляційної інстанції проігнорував факт неотримання судового рішення банком та те, що рішення ухвалено без участі банку. Крім того суд не звернув увагу на факт коли заявник дізнався про оскаржуване рішення суду першої інстанції, а також те, що відсутні докази щодо отримання попереднім кредитором рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд також не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 23 вересня 2020 року у справі № 333/1020/16-ц, від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, відповідно до яких, строк на апеляційне оскарження слід відраховувати від дня отримання оскаржуваного рішення в паперовій формі. Суд поновлює строк на апеляційне оскарження і після спливу одного року з дня складання повного тексту рішення, керуючись частиною другою статті 358 ЦПК України.

Інші учасники процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2021 року та витребувано справу.

У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 08 липня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_1 укладено кредитиний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 151 610,25 дол. США зі сплатою 14,49 % річних на строк до 12 червня 2028 року.

У рахунок забезпечення належного виконання кредитного договору між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 08 липня 2008 року, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання останнім свого обов`язку в повному обсязі. Боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники.

08 липня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка, розташована на АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка стане власністю іпотекодавця в майбутньому після отримання іпотекодавцем державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, що буде виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 липня 2008 року.

17 лютого 2015 року ПАТ КБ «Надра» звернулося до ОСОБА_1 з досудовою вимогою про погашення заборгованості за кредитиним договором у розмірі 411 208,17 дол. США.

Вимога банку залишилася не виконаною.

У березні 2015 року ПАТ КБ «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

15 травня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Спектрум Ессетс» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL3N017513, згідно з яким банк відступив новому кредитору належні банку права вимоги, в тому числі і за кредитним договором від 08 липня 2008 року.

Постановою Верховного Суду від 25 травня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «Спектрум Ессетс» задоволено частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року скасовано.

Передано справу № 171/506/15 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга ТОВ «Спектрум Ессетс» підлягає задоволенню частково.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що строк на апеляційне оскарження заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року поновленню не підлягає, так як договір про відступлення права вимоги № GL3N017513 був укладений 15 травня 2020 року, а з апеляційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулося лише 09 лютого 2021 року.

Доводи апеляційної скарги, що заявник дізнався про оскаржуване рішення 08 лютого 2021 року, проводячи моніторинг відступлених кредитних справ та ЄДРСР на предмет наявності судових проваджень та опублікованих процесуальних рішень, що порушують або можуть порушувати права ТОВ «Спектрум Ессетс», не заслуговують на увагу, оскільки підстав вважати, що заявник з 15 травня 2020 року по 08 лютого 2021 року не знав про існування оскаржуваного рішення, немає, а доказів того, що саме 08 лютого 2021 року проводився такий моніторинг, суду не надано.

Натомість Верховний Суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим частини першої статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

«Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Накладення обмеження дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Надра» ухвалено 25 серпня 2015 року, тобто до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (набрав чинності 15 грудня 2017 року).

Відповідно до підпункту 13 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже судові рішення, що ухвалені до 15 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ЦПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частин першої, третьої статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (частина четверта статті 295 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції).

З апеляційною скаргою на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулося у лютому 2021 року, тобто на момент вчинення такої процесуальної дії, чинним був ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України ЦПК України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною другою статті 358 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги, передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний правовий висновок, виклав Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

ТОВ «Спектрум Ессетс» подало апеляційну скаргу зі спливом п`яти років з часу ухвалення рішення судом першої інстанції, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження тим, що ПАТ КБ «Надра» в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції було відсутнє, в матеріалах справи відсутні докази, що позивач отримував копію судового рішення, товариство набуло право вимоги за кредитним договором від 08 липня 2008 року на підставі договору про відступлення права вимоги № GL3N017513 від 15 травня 2020 року, а про оскаржуване рішення дізналося лише 08 лютого 2021 року, проводячи моніторинг відступлених кредитних справ та ЄДРСР на предмет наявності судових проваджень та опублікованих процесуальних рішень, що порушують або можуть порушувати права ТОВ «Спектрум Ессетс».

Проте ПАТ КБ «Надра» знало про розгляд справи судом першої інстанції, оскільки у лютому 2015 року подало позов, 10 серпня 2015 року представник банку подав до суду заяву, в якій зазначив, що банк підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розгляд справи провести без участі представника позивача, позов задовольнити повністю, про винесення заочного рішення не заперечував (а. с. 89).

04 вересня 2015 року суд направив на адресу ПАТ КБ «Надра» копію заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року (а. с. 98).

Докази отримання ПАТ КБ «Надра» копії судового рішення в матеріалах справи відсутні, проте це не свідчить про неповідомлення банку про розгляд справи.

На підставі договору про відступлення права вимоги № GL3N017513 від 15 травня 2020 року ТОВ «Спектрум Ессетс» набуло право вимоги за кредитним договором від 08 липня 2008 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правонаступництво - перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Воно може бути універсальним або частковим.

При переході прав та обов`язків від одного суб`єкта права іншому суб`єкту права є сингулярним правонаступництвом.

Отже до ТОВ «Спектрум Ессетс» як сингулярного правонаступника перейшли права і обов`язки ПАТ КБ «Надра».

Разом з тим лише 06 лютого 2021 року ТОВ «Спектрум Ессетс», тобто майже через шість років з часу ухвалення заочного рішення, оскаржило його в апеляційному порядку.

Оскільки апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення, тому виходячи з частини другої статті 358 ЦПК України наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому поважність причин пропуску такого строку значення немає.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13, ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії», заява № 52854/99).

Доказів виникнення обставин непереборної сили заявник до матеріалів справи не додав.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року, проте невірно мотивував рішення, не звернув увагу, що немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у зв`язку з пропуском річного строку.

Натомість підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року є подання такої скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягав застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Ураховуючи наведені висновки щодо підстав відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Спектрум Ессетс» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2015 року, Верховний Суд вважає, що ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2021 року слід змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, а в решті зазначене судове рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 402 406 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В решті ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук