Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 178/1252/13-ц
провадження № 61-8645св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач -публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2016 року в складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Макарова М. О., Прозорової М. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2013 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 21 січня 2010 року в розмірі 35 824 764,34 грн шляхом звернення стягнення на заставлене майно та реалізацію заставленого нерухомого майна провести шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».
Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Магеллангрупп» (далі - ТОВ «Магеллангрупп») 21 січня 2010 року укладений договір кредитної лінії № 156/1, за яким позивач відкрив товариству кредитну лінію з максимальним лімітом кредитування 15 000 000,00 грн з остаточним терміном повернення не пізніше 20 січня 2013 року.
У той же день між позивачем та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 10/156/1 про передачу в іпотеку нерухомого майна. Загальна вартість предмета іпотеки складає 17 133 154,00 грн.
Через неповернення ТОВ «Магеллангрупп» кредиту станом на 01 жовтня 2013 року утворилася заборгованість у сумі 38 013 094,75 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 29 442 208,04 грн; строкові відсотки на 01 жовтня 2013 року - 447 682,89 грн; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 3 132 823,91 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 3 382 790,12 грн; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 135 719,99 грн; 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків - 29 427,79 грн; 3 % за несвоєчасне погашення основного боргу - 702 693,02 грн; витрати від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу - 737 240,98 грн; витрати за рахунок несвоєчасного погашення відсотків - 2 508,01 грн.
Скориставшись своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 31 ЦПК України 2004 року, позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: склад нафтопродуктів, загальною площею 234,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: літ. Г-1 адміністративна будівля, літ. Д-1 адміністративно-побутова будівля, літ. Ц-1 сторожка, літ. Ч-1 альтанка, літ. Є-1 вбиральня, 2-4, 6, 8 огорожі, 7 майданчик для розміщення ємкостей зі схову нафтопродуктів; комплекс нежитлових будівель, загальною площею 976,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , до складу якого входять: літ. А-2 адміністративна будівля, літ. Б-1 сторожка, літ. Д-1 сарай, літ. Ж-1 гараж, літ. 3-1 навіс для стоянки автомобілів, 1-5 огорожі, 6 фонтан, І-ІІІ тротуари; автозаправну станцію, загальною площею 26,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 , до складу якої входять: літ. А-1 адмінбудівля АЗС, літ. а-1 навіс біля адмінбудівлі, аМ навіс біля адмінбудівлі, літ. Б-1 навіс, літ. Т вбиральня, 1 паркан, 2 трансформатор, 3 паливно-розливна колонка, 4 зливна ємкість, 5-8 ємкості ГСМ 4 шт., літ. І замощення; автозаправну станцію, загальною площею 24,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 , до складу якої входять: літ. А-1 будівля автозаправної станції, літ. а-1 навіс, літ. Т вбиральня, 1 паливно-розливна колонка, 2 паливно-розливна колонка, 3 паливна ємкість, 4 паливна ємкість, 5 паливна ємкість, 6 паливна ємкість, 7 каналізаційна ємкість, 8 пожарна ємкість, 9 пожарна ємкість, 10 стела, літ. І замощення; стаціонарну автозаправну станцію, загальною площею 17,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 , до складу якої входять: літ. А-1 операторська, літ. В-1 навіс, 1, 2 огорожі, І, II тротуари, що належить ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 21 січня 2010 року № 156/1 в сумі 38 013 094,75 грн.
Просив визначити спосіб реалізації вищевказаного майна шляхом продажу банком, як іпотекодержателем, від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, яка буде визначатись за експертною оцінкою на момент його реалізації, надати ПАТ «Державний ощадний банк України» право на подання та отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також у Державному реєстрі права власності на нерухоме майно та реєстрації права власності на нерухоме майно та нотаріусів будь-яких документів, або їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок, для продажу вказаного майна, на період реалізації предмета іпотеки передати його в управління ПАТ «Державний ощадний банк України» та стягнути з відповідача судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року у складі судді Цаберябого Б. М. позов задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 21 січня 2010 року № 10/156/1 на нерухоме майно, а саме:
склад нафтопродуктів, загальною площею 234,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: літ. Г-1 адміністративна будівля, літ. Д-1 адміністративно-побутова будівля, літ. Ц-1 сторожка, літ. Ч-1 альтанка, літ. Є-1 вбиральня, 2-4, 6, 8 огорожі, 7 майданчик для розміщення ємкостей зі схову нафтопродуктів;
комплекс нежитлових будівель, загальною площею 976,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , до складу якого входять: літ. А-2 адміністративна будівля, літ. Б-1 сторожка, літ. Д-1 сарай, літ. Ж-1 гараж, літ. 3-1 навіс для стоянки автомобілів, 1-5 огорожі, 6 фонтан, І-ІІІ тротуари;
автозаправну станцію, загальною площею 26,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 , до складу якої входять: літ. А-1 адмінбудівля АЗС, літ. а-1 навіс біля адмінбудівлі, аМ навіс біля адмінбудівлі, літ. Б-1 навіс, літ. Т вбиральня, 1 паркан, 2 трансформатор, 3 паливно-розливна колонка, 4 зливна ємкість, 5-8 ємкості ГСМ 4 шт., літ. І замощення;
автозаправну станцію, загальною площею 24,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 , до складу якої входять: літ. А-1 будівля автозаправної станції, літ. а-1 навіс, літ. Т вбиральня, 1 паливно-розливна колонка, 2 паливно-розливна колонка, 3 паливна ємкість, 4 паливна ємкість, 5 паливна ємкість, 6 паливна ємкість, 7 каналізаційна ємкість, 8 пожарна ємкість, 9 пожарна ємкість, 10 стела, літ. І замощення;
стаціонарну автозаправну станцію, загальною площею 17,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 , до складу якої входять: літ. А-1 операторська, літ. В-1 навіс, 1, 2 огорожі, І, II тротуари, що належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 21 січня 2010 року № 156/1 в сумі 38 013 094,75 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 29 442 208,04 грн, строкові відсотки станом на 01 жовтня 2013 року - 447 682,89 грн, прострочена заборгованість за нарахованим відсотками - 3 132 823,91 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 3 382 790,12 грн, пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 135 719,99 грн; 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків - 29 427,79 грн; 3 % за несвоєчасне погашення основного боргу - 702 693,02 грн; витрат від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу - 737 240,98 грн; витрат за рахунок несвоєчасного погашення відсотків - 2 508,01 грн.
Визначено спосіб реалізації вищевказаного майна шляхом продажу ПАТ «Державний ощадний банк України» як іпотекодержателем від свого імені за ціною, яка буде визначатись за експертною оцінкою на момент його реалізації.
Надано ПАТ «Державний ощадний банк України» право на подання та отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також у Державному реєстрі права власності на нерухоме майно та реєстрації права власності на нерухоме майно та нотаріусів будь-яких документів, або їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок, для продажу:
складу нафтопродуктів, загальною площею 234,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: літ. Г-1 адміністративна будівля, літ. Д-1 адміністративно-побутова будівля, літ. Ц-1 сторожка, літ. Ч-1 альтанка, літ. Є-1 вбиральня, 2-4, 6, 8 огорожі, 7 майданчик для розміщення ємкостей зі схову нафтопродуктів;
комплексу нежитлових будівель, загальною площею 976,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , до складу якого входять: літ. А-2 адміністративна будівля, літ. Б-1 сторожка, літ. Д-1 сарай, літ. Ж-1 гараж, літ. 3-1 навіс для стоянки автомобілів, 1-5 огорожі, 6 фонтан, І-ІІІ тротуари;
автозаправної станції, загальною площею 26,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 , до складу якої входять: літ. А-1 адмінбудівля АЗС, літ. а-1 навіс біля адмінбудівлі, аМ навіс біля адмінбудівлі, літ. Б-1 навіс, літ. Т вбиральня, 1 паркан, 2 трансформатор, 3 паливно-розливна колонка, 4 зливна ємкість, 5-8 ємкості ГСМ 4 шт., літ. І замощення;
автозаправної станції, загальною площею 24,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 , до складу якої входять: літ. А-1 будівля автозаправної станції, літ. а-1 навіс, літ. Т вбиральня, 1 паливно-розливна колонка, 2 паливно-розливна колонка, 3 паливна ємкість, 4 паливна ємкість, 5 паливна ємкість, 6 паливна ємкість, 7 каналізаційна ємкість, 8 пожарна ємкість, 9 пожарна ємкість, 10 стела, літ. І замощення;
стаціонарної автозаправної станції, загальною площею 17,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 , до складу якої входять: літ. А-1 операторська, літ. В-1 навіс, 1, 2 огорожі, І, II тротуари.
На період реалізації предмета іпотеки передано його в управління ПАТ «Державний ощадний банк України».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 441,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довів суду належними та допустимими доказами факт невиконання боржником свого зобов`язання та не прийняв до уваги той факт, що юридична особа ТОВ «Магеллангрупп» ліквідована і в цей час перебуває в стані припинення, а оскільки іпотечний договір укладений на строк до повного виконання зобов`язань, які виникли до рішення суду про ліквідацію ТОВ «Магеллангрупп», статті 559 593 ЦК України не передбачають припинення поруки та припинення застави в разі ліквідації боржника, тому слід звернути стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що припинення юридичної особи з огляду на визнання її банкрутом є підставою для припинення іпотеки, оскільки зобов`язання за кредитним договором припиняються, а тому висновок суду першої інстанції про дію договору іпотеки у цьому випадку є помилковим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Державний ощадний банк України» просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У лютому 2017 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.
20 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року справу постановлено розглянути в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 526 590 593 599 ЦК України та статті 11, 17 Закону України «Про іпотеку»; не взяв до уваги, що банк звернувся з позовом до іпотекодавця до ліквідації боржника, а тому іпотека не припинена.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заяви та клопотання
У грудні 2019 року до суду надійшло клопотання про зміну найменування позивача з ПАТ «Державний ощадний банк України» на акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України») у зв`язку із зміною проведеною державною реєстрацією зміни найменування банку, на підтвердження чого надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
У зв`язку із зміною назви позивача з ПАТ «Державний ощадний банк України» на АТ «Державний ощадний банк України», клопотання слід задовольнити та замінити ПАТ «Державний ощадний банк України» на правонаступника АТ «Державний ощадний банк України».
У січні 2020 року до суду надійшла заява про АТ «Державний ощадний банк України» по відмову від частини позовних вимог, а саме від вимоги про визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу банком, як іпотекодержателем, від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, яка буде визначатись за експертною оцінкою на момент його реалізації (пункт 2 клопотання позовної заяви).
Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У задоволенні клопотанні про відмову від частини позовних вимог слід відмовити, оскільки позовна вимога заявлена одна - про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу банком, як іпотекодержателем, від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», яка була предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій. Заявлене клопотання фактично є черговою зміною позовних вимог, однак зміна предмета або підстав позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті та на стадії касаційного перегляду справ чинним ЦПК України не передбачена.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 січня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», та ТОВ «Магеллангрупп» укладений договір кредитної лінії № 156/1, згідно з яким ТОВ «Магеллангрупп» відкрито кредитну лінію з максимальним лімітом кредитування 15 000 000,00 грн з остаточним терміном повернення не пізніше 20 січня 2013 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 , який виступав майновим поручителем ТОВ «Магеллангрупп», 21 січня 2010 року укладено іпотечний договір № 10/156/1 про передачу в іпотеку позивачу складу нафтопродуктів, загальною площею 234,4 кв. м на АДРЕСА_1 ; комплексу нежитлових будівель загальною площею 976,8 кв. м на АДРЕСА_2 ; автозаправної станції на АДРЕСА_3 ; автозаправної станції на АДРЕСА_4 ; стаціонарної автозаправної станції на АДРЕСА_5 . Загальна вартість предмету іпотеки складає 17 133 154,00 грн.
ТОВ «Магеллангрупп» всупереч вимогам статті 526 ЦК України умови договору із своєчасного повернення кредиту не виконало, допустивши виникнення станом на 01 жовтня 2013 року заборгованості в сумі 38 013 094,75 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 29 442 208,04 грн; строкові відсотки на 01 жовтня 2013 року - 447 682,89 грн; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 3 132 823,91 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 3 382 790,12 грн; пені за несвоєчасне повернення відсотків - 135 719,99 грн; 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків - 29 427,79 грн; 3 % за несвоєчасне погашення основного боргу - 702 693,02 грн; витрати від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу - 737 240,98 грн; витрати за рахунок несвоєчасного погашення відсотків - 2 508,01 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2016 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського господарського апеляційного суду від 23 травня 2016 року, у справі № 904/1054/15 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Кредо-Бріг» до боржника ТОВ «Магеллангрупп» про визнання банкрутом, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «Магеллангрупп»; ліквідовано юридичну особу - ТОВ «Магеллангрупп»; провадження у справі припинено (а. с. 147-158 т. 3).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що юридична особа ТОВ «Магеллангрупп» ліквідована і в цей час перебуває в стані припинення, а оскільки іпотечний договір укладений на строк до повного виконання зобов`язань, які виникли до рішення суду про ліквідацію ТОВ «Магеллангрупп», статті 559 593 ЦК України не передбачають припинення поруки та припинення застави в разі ліквідації боржника, тому позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу ПАТ «Державний ощадний банк України» як іпотекодержателем від свого імені за ціною, яка буде визначатись за експертною оцінкою на момент його реалізації є обґрунтованими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що припинення юридичної особи з огляду на визнання її банкрутом є підставою для припинення іпотеки, оскільки зобов`язання за кредитним договором припиняються, а тому висновок суду першої інстанції про дію договору іпотеки у цьому випадку є помилковим.
Такі висновки суду є помилковими та свідчать про неправильне застосування норм матеріального права.
Так, відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, виходячи із змісту статей 526 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які забезпечувальні зобов`язання, що випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов`язання залишилося невиконаним.
За змістом абзацу 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки (стаття 11 Закону України «Про іпотеку»).
Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного державного реєстру. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника.
Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов`язок заставодавця (іпотекодавця) із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.
У частині першій статті 17 Закону України «Про іпотеку» закріплено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Закон України «Про іпотеку» не передбачає такої підстави для припинення іпотеки як ліквідація боржника за кредитним договором, після ліквідації позичальника відбувається заміна боржника у кредитному зобов`язанні на його правонаступників, тому основне зобов`язання не припинилося, як не припинилося і зобов`язання за іпотечним договором.
Таким чином, сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.
Аналогічні висновки про застосування норми права у подібних правовідносинах викладені і у постановах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 6-216цс14, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-84цс15, від 17 лютого 2016 року у справі № 6-245цс14.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій не дослідили та не взяли до уваги пункт 6.8 іпотечного договору, яким продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі визначено як позасудовий спосіб врегулювання спору.
Оскільки встановлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд з урахуванням зазначених обставин.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 402 409 411 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. М. Сімоненко