11.01.2025

№ 183/249/19

Постанова

Іменем України

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 183/249/19

провадження № 61-22243св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі судді Ткаченко І. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У січні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

(далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 16 квітня 2016 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 500,00 грн, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк свої зобов?язання виконав, надав відповідачу кредитні кошти у вказаному розмірі.

ОСОБА_1 в порушення взятих на себе зобов?язань своєчасно не сплачував кредит та відсотки за користування кредитом, внаслідок чого станом на 18 жовтня 2018 року утворилась заборгованість у розмірі

25 300,12 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі

5 777,56 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 1 526,74 грн, заборгованості по пені у розмірі 16 314,86 грн, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн та штрафу (процентна складова) у розмірі 1 180,96 грн.

АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 300,12 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 16 квітня 2016 року б/н в розмірі 5 777,56 грн, що становить заборгованість по тілу кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 1 921,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, сума заборгованості, яка включає в себе заборгованість по тілу кредиту в розмірі 5 777,56 грн підлягає стягнення в судовому порядку. Судом застосовано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження

№ 14-131цс19).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник АТ КБ «ПриватБанк» - Крилова О. Л. оскаржила його в апеляційному порядку, шляхом подання 17 жовтня 2019 року через засоби поштового зв?язку апеляційної скарги.

Одночасно в апеляційній скарзі заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги.

Заявнику необхідно було надати суду апеляційної інстанції ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та надати клопотання про поновлення процесуального строку та докази поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що на виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від

01 листопада 2019 року заявником не надано доказів про отримання оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції саме 16 вересня

2019 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

09 грудня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції банком отримано на електронну пошту та у суду є можливість самостійно перевірити дату отримання рішення, а не зобов?язувати заявника надавати докази його отримання.

Рішення суду першої інстанції банком отримано саме 16 вересня 2019 року по електронній пошті. Докази такого отримання містяться в матеріалах справи. Інших відомостей щодо отримання судового рішення суду першої інстанції немає. З урахуванням наведеного, апеляційна скарга подана у строки, передбаченні статтею 354 ЦПК України.

Дана справа є малозначною, а відповідно до правил частини другої статті 60 ЦПК України представником може бути особа, яка не є адвокатом.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу

№ 183/249/19.

02 січня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

20 січня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, справу передано судді-доповідачу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Відповідно до статті 399 ЦПК України після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції.

За правилами частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції (частина друга стаття 401 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 407 ЦПК України касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктом 1 частини першої статті 389 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, передбачені пунктами 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Короткий зміст фактичних обставин справи:

У справі, яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 16 квітня 2016 року б/н в розмірі 5 777,56 грн, що становить заборгованість по тілу кредиту. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Клопотання мотивовано тим, що повний текст заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

23 серпня 2019 року банком було отримано 16 вересня 2019 року на електронну адресу. При цьому банк вказав, що докази такого отримання містяться в матеріалах справи.

08 листопада 2019 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - Крилова О. Л. через засоби поштового зв?язку подала до Дніпровського апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, яка зареєстрована судом

11 листопада 2019 року.

2019 року.

Згідно Акта Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, складеного на підставі Інструкції з діловодства секретарем суду

Сабадир Т. М., у присутності спеціаліста ОСОБА_2 , спеціаліста

ОСОБА_3 , при відкриванні листа представника АТ КБ «ПриватБанк» - Крилової О. Л., виявлено відсутність документів вказаних в додатку, а саме: доказ отримання рішення суду першої інстанції на електронну адресу.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Встановивши, що банком під час подання апеляційної скарги та під час подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, не надано суду доказів на підтвердження отримання заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року саме 16 вересня 2019 року, про що вказує АТ КБ «ПриватБанк» у поданій апеляційній скарзі та заяві про усунення недоліків, апеляційний суд зробив правильний висновок про неповажність причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки особа, яка подає скаргу, повинна довести ті обставини на які вона посилається. ЦПК України не наділяє суд самостійно збирати докази. Обов?язок щодо доказування лежить на сторонах по справі.

Аргументи касаційної скарги щодо наявності в матеріалах справи доказів про отримання банком рішення суду першої інстанції на електронну адресу спростовуються матеріалами справи, оскільки такі докази відсутні.

Верховний Суд відхиляє аргументи заявника щодо надання представником АТ КБ «ПриватБанк» - Криловою О. Л. ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки оскаржувана ухвала Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року не містить мотивів щодо відмови у відкритті апеляційного провадження саме з цих підстав.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані обставини справи, доводи заявника перевірено та їм дана належна оцінка.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада

2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400 401 406 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко