Постанова
Іменем України
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 185/3775/17
провадження № 61-22288св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Днепрострой»,
треті особи: управління Держгірпромнагляду в Донецькій області, приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2019 року в складі судді Головіна В. О. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року в складі колегії суддів Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, який неодноразово уточнював і остаточно просив:
- визнати договір підряду від 24 квітня 2014 року № 1185, укладений між його сином ОСОБА_2 та ТОВ «Донбасс-Днепрострой» недійсним у частині того, що ОСОБА_2 на свій ризик брав зобов`язання виконувати наступні підрядні роботи: «Проведение капитальных горных выработок в количестве 755 п.м. ЗМВШ пл. С8 блок № 3 на ПСП «Шахтоуправление Терновское» ПАО «ДТЭК Павлоградуголь»;
- установити факт трудових відносин ОСОБА_2 з ТОВ «Донбасс-Днепрострой» на посаді гірника підземного в період з 28 квітня 2014 року до
ІНФОРМАЦІЯ_1 включно;
- зобов`язати директора ТОВ «Донбасс-Днепрострой» внести до трудової
книжки ОСОБА_2 запис про прийняття на роботу на посаду гірника підземного з 28 квітня 2014 року та запис про звільнення з цієї посади в зв`язку зі смертю з ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в 23:40 год. на дільниці гірничих капітальних робіт ТОВ «Донбасс-Днепрострой» з його сином стався нещасний випадок, унаслідок якого він отримав травми, від яких помер на місці.
29 травня 2014 року комісією, утвореною наказом Територіального управління Держгірпромнагляду в Донецькій області від 19 травня 2014 року
№ 480, складено акт № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, і акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 .
У ході розслідування було встановлено, що син ОСОБА_1 26 днів до нещасного випадку працював у ТОВ «Донбасс-Днепрострой», а також що посадові особи ТОВ «Донбасс-Днепрострой», ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» причетні до порушень трудового законодавства, що спричинили нещасний випадок з сином позивача.
За фактом порушення трудового законодавства, що потягли нещасний випадок, відкрито кримінальне провадження № 12014040400000308 від 19 травня 2014 року за частиною другою статті 272 КК України. В ході розслідування встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_2 відсутні записи про те, що він перебував у трудових відносинах із ТОВ «Донбасс-Днепрострой» або ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Позивач указував, що йому необхідно встановити факт наявності трудових відносин його сина ОСОБА_2 з відповідачем із метою отримання страхових виплат від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Окрім того, позивач зазначав, що договір підряду не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У його сина ОСОБА_2 були відсутні дозволи та засоби на проведення капітальних гірничих виробіток. Цей договір був направлений на приховання трудових відносин його сина з ТОВ «Донбасс-Днепрострой», які не були оформлені належним чином.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 виконував роботи за договором підряду та не перебував у трудових відносинах із товариством.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що договір підряду № 1185 від 24 лютого 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Донбасс-Днепрострой», є цивільно-правовим договором, оскільки він укладений у відповідності до вимог ЦК України, які регулюють відносини у сфері договорів підряду, а не норм трудового законодавства України, а тому правовідносини, які виникли між ОСОБА_2 та ТОВ «Донбасс-Днепрострой», не є трудовими відносинами у розумінні передбачених законодавством про працю норм. Договір між сторонами укладено у письмовій формі, волевиявлення ОСОБА_2 під час укладення вказаного правочину було вільним і відповідало його внутрішній волі, а позивачем не доведено, що на ОСОБА_2 здійснювався під час укладення договору підряду фізичний чи психологічний примус, спрямований на укладення цього правочину, у зв`язку з чим підстав для визнання такого договору недійсним немає.
Аргументи учасників справи
10 грудня 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2019 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Указує, що комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що
ОСОБА_2 був працівником ТОВ «Донбасс-Днепрострой» на посаді гірника підземного, йому надавався інструктаж, він проходив медогляд і мав безпосередніх керівників, а отже перебував у трудових відносинах із товариством. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи табелями виходу на роботу; нарядами виконаних робіт та іншими належними і допустимими доказами. Наявність договору підряду не спростовує цей факт.
У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на зазначену касаційну скаргу, в якому підприємство просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Вказує, що договір підряду від 24 квітня 2014 року відповідає нормам ЦК України, а посилання позивача на те, що цей договір не спрямований на настання реальних наслідків, не заслуговує на увагу, оскільки ОСОБА_2 отримував винагороду за фактично виконану роботу, що підтверджується належними і допустимими доказами.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 28 березня 2014 року між ТОВ «Донбасс-Днепрострой»,
який має Ліцензію територіального органу Держпраці України (серія
АД №075246) на виконання робіт по проведенню гірничих виробіток і Дозвіл Держпромнагляду Держпраці України на ведення робіт підвищеної небезпеки,
і ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» був укладений господарський договір
підряду № 14-16/336-Пд/4, згідно з яким ТОВ «Донбасс-Днепрострой» (підрядник) зобов`язаний на свій ризик виконати роботи по проведенню капітальної
гірничої виробітки Західного Магістрального Вентиляційного штреку пласта С8н (173 п.м.) на шахті «Західно-Донбаська» виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (замовник), а замовник зобов`язаний прийняти роботи та оплатити їх виконання.
24 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Донбасс-Днепрострой» укладений договір підряду № 1185 на термін із 24 квітня 2014 року до закінчення робіт на об`єкті, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання з виконання підрядних робіт: проведення капітальних гірничих виробок в кількості 755 п.м. на ВСП «Шахта «Західно-Донбаська» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Згідно з пунктом 3.1 договору підряду та на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт ОСОБА_2 отримав винагороду: 126,67 грн за виконання робіт з проведення капітальних гірничих виробок за квітень 2014 року; 630,00 грн за виконання робіт з проведення капітальних гірничих виробок за травень 2014 року.
Згідно з пунктом 2.4 указаного договору в ході проведення робіт відповідальність за дотримання правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та виробничої санітарії, а також всі наслідки їх порушення покладаються на виконавця. Виконавець самостійно створює безпечні умови праці на робочому місці і самостійно виконує всі вимоги Закону України «Про охорону праці» та інших нормативних актів з охорони праці. Виконавець зобов`язується виконувати роботу на свій ризик.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору підряду при невиконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства та положень цього договору. Роботи, виконані неякісно, виправляються за рахунок виконавця. Збитки замовника, які настали у зв`язку з неякісним та несвоєчасним виконанням підрядником робіт, відшкодовуються підрядником на підставі наданих обґрунтованих розрахунків замовника шляхом утримання суми збитків із суми винагороди.
Згідно з пунктом 5.1 цього договору він є цивільно-правовим і на нього не розповсюджуються норми законодавства про працю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в 23 год. 40 хв. під час виконання робітниками підрядника ТОВ «Донбасс-Днепрострой» у третю зміну гірничих робіт на об`єкті ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на Відкаточному Квершлагу горизонту 445м на шахті «Західно-Донбаська» виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», роботи на якому проводилися під керівництвом посадових осіб ТОВ «Донбасс-Днепрострой», з гірником підземним 2 розряду дільниці гірничо-капітальних робіт підрядної організації ТОВ «Донбасс-Днепрострой» ОСОБА_2 стався нещасний випадок із летальним наслідком, що підтверджується копією акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком і копією свідоцтва про смерть.
Позивач як батько загиблого звернувся до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
з заявою про отримання страхових виплат та надання соціальних послуг,
однак постановою від 04 березня 2016 року йому відмовлено в страхових виплатах і наданні соціальних послуг на підставі частини першої статті 8 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції, чинній до 01 січня 2015 року.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.
Сторони цивільно-правової угоди укладають договір у письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року в справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61-10203св18) зроблено висновок: «основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 344/2293/19 (провадження № 61-1121св20) зазначено, що «встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу».
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , вказував на наявність між сторонами цивільно-правових відносин, що випливає зі змісту договору підряду від 24 квітня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Донбасс-Днепрострой».
Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на те, що факт наявності трудових відносин між його сином та ТОВ «Донбасс-Днепрострой» підтверджується:
- висновком судового експерта, яким установлено, що ОСОБА_2 працював у ТОВ «Донбасс-Днепрострой» 26 днів;
- розпорядженням ПСП «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 26 червня 2014 року та ТОВ «Донбасс-Днепрострой» від 19 березня 2014 року в якому зазначено, що роботи по проведенню капітальних гірничих виробіток 173 п.м. в 2014 році на ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» виконують працівники ТОВ «Донбасс-Днепрострой», відповідно затвердженого графіку, погодженого керівником ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Відповідальність за дотримання працівниками та інженерно-технічного персоналу інструкції з охорони праці, ПБ, правил технічної експлуатації та інших нормативних документів та за виконання працівниками вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку покладена на керівника ТОВ «Донбасс-Днепрострой» (пункти 1, 4);
- табелями виходу на роботу за квітень-травень 2014 року;
- відомостями видачі ламп;
- нарядами виконаних робіт за вказаний період;
- листами відповідачів.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову неповно з`ясував обставини справи, без мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, мотивів відхилення доводів та доказів позивача та передчасно зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Апеляційний суд допущених судом першої інстанції порушень не усунув, не перевірив усіх доводів апеляційної скарги та не навів мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини 3 статті 411 ЦПК України є підставою для направлення справи на новий розгляд.
За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржена постанова апеляційного суду скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Питання про судові витрати має бути вирішено при ухваленні судового рішення по суті спору.
Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року скасувати, з передачею справу на новий розгляд до апеляційного суду.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, втрачає законну силу.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов