ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа № 1/259/44/2014
провадження № 51-2647км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у відновленому кримінальному провадженні № 49-3331 за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та прокурора, який приймав участь у розгляді кримінальної справи, ОСОБА_8 , поданими на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 січня 2014 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
За вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 січня 2014 року ОСОБА_6 було визнано винною та засуджено за ч. 3 ст. 368 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій представника влади, на строк 2 роки без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК її було звільнено від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі із випробуванням терміном на 3 роки та згідно зі ст. 76 КК зобов`язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з`являтися для реєстрації до зазначеного органу.
На вирок суду обвинувачена та прокурор подали апеляційні скарги.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року було частково задоволено заяву ОСОБА_6 і відновлено матеріали втраченої кримінальної справи №49-3331 щодо неї за ч. 3 ст. 368 КК.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження у відновленому кримінальному провадженні № 49-3331 за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та прокурора, який приймав участь у розгляді кримінальної справи, ОСОБА_8 , поданими на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 січня 2014 року щодо ОСОБА_6 .
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі обвинувачена ОСОБА_6 посилається на істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів вона зазначає, що, апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, оскільки:
- обґрунтування суддею-доповідачкою свого рішення не вимогами КПК, а нормою Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку із проведенням антитерористичної операції», є хибним з огляду на те, що в цьому Законі йдеться про вчинення необхідних процесуальних дій за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення, у разі неможливості передачі матеріалів справи, а в її випадку не йдеться про надані матеріали;
- достатність чи недостатність відповідних матеріалів має розглядатися у контексті відповідних підстав для ухвалення судового рішення, зокрема за наслідками апеляційного розгляду, а в ухвалі апеляційного суду суддя-доповідач вдалась до оцінки та аналізу доказів, зважуючи їх достатність для ухвалення відповідного рішення, що суперечить вимогам процесуального закону;
- суддею було вирішено питання про відмову у відкритті апеляційного провадження за нормами нового Кримінального процесуального кодексу України (ст. 399 КПК) в той час, коли вирок суду, який мав бути переглянутий судом апеляційної інстанції, було постановлено, керуючись нормами кодексу 1960 року, хоча навіть у ст. 399 нового КПК відсутня така підстава для відмови у відкритті апеляційного провадження як недостатність матеріалів для прийняття відповідного судового рішення.
Обвинувачена у касаційній скарзі також звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції вже було вирішено питання про відкриття апеляційного провадження у справі за її обвинуваченням, а тому вважає, що суддя-доповідачка, отримавши справу з апеляціями на вирок суду, розгляд якої вже було розпочато цим судом, але не завершено, не мала вирішувати питання про відкриття апеляційного провадження.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини обвинувачена вважає, що відмова у відкритті апеляційного провадження і тривале невирішення справи стосовно неї порушують її права, закріплені в статтях 6 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 та захисник підтримали касаційну скаргу, прокурор не заперечувала щодо задоволення вимог касаційної скарги.
Мотиви Суду
За змістом ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 цього Кодексу перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до пункту 11 розділу XI Перехідні положення КПК 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
З наданих матеріалів вбачається, що з урахуванням зазначеного суд першої інстанції ухвалив вирок щодо ОСОБА_6 від 27 січня 2014 року у порядку, визначеному КПК 1960 року.
У пункті 15 розділу XI Перехідні положення КПК 2012 року (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) визначено, що апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Таким чином, з урахуванням зазначених положень, апеляційний перегляд вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 січня 2014 року щодо ОСОБА_6 необхідно проводити у порядку, визначеному КПК 1960 року.
Відповідно до положень, передбачених ч. 2 ст. 354 КПК 1960 року, після виконання вимог, передбачених статтею 351 цього Кодексу, суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, протягом семи діб передає справу разом з поданою апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи. Справа призначається до розгляду не пізніше трьох місяців з дня направлення її до апеляційного суду. Справа повинна надійти до апеляційного суду не пізніш як за один місяць до визначеної судом першої інстанції дати розгляду.
У статтях 357-359 цього Кодексу врегульовано порядок розгляду питань і прийняття відповідних рішень судом апеляційної інстанції, пов`язаних з підготовкою справи до апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 КПК 1960 року попередній розгляд справи здійснюється в судовому засіданні суддею одноособово з обов`язковою участю прокурора. На судове засідання можуть бути викликані інші учасники судового розгляду, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
У частині 3 ст. 357 КПК 1960 року визначено, що постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті.
Згідно з ч.ч. 4, 5 цієї статті при попередньому розгляді справи апеляційний суд може прийняти одне з таких рішень:
1) про питання, пов`язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду;
2) про відмову в прийнятті апеляції до свого розгляду;
3) про зупинення провадження в справі;
4) про повернення справи суду першої інстанції.
При попередньому розгляді справи при необхідності ведеться протокол.
Проте суддя апеляційної інстанції 14 лютого 2022 року, всупереч вищезазначених положень, керуючись нормами, визначеними КПК 2012 року, постановила ухвалу, якою відмовила у відкритті апеляційного провадження у відновленому кримінальному провадженні № 49-3331 за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та прокурора, який приймав участь у розгляді кримінальної справи, ОСОБА_8 , поданими на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 січня 2014 року щодо ОСОБА_6 , постановлений у порядку, передбаченому КПК 1960 року, та ще й вдалась до оцінки та аналізу доказів, зважуючи їх достатність для ухвалення відповідного рішення, що не узгоджується з вищезазначеними положеннями КПК 1960 року та Перехідними положеннями КПК 2012 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, з огляду на зазначене, доводи касаційної скарги щодо постановлення суддею суду апеляційної інстанції рішення, яке не відповідає вимогам ст. 370 КПК, є обґрунтованими, оскільки суддя суду апеляційної інстанції, прийнявши всупереч п. 15 Перехідних положень КПК 2012 року, керуючись ст. 399 КПК 2012 року рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок, постановлений у порядку, передбаченому КПК 1960 року, допустила істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КПК), що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу є підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин касаційна скарга обвинуваченої ОСОБА_6 підлягає задоволенню, ухвала - скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення відповідно до вимог п. 15 Перехідних положень КПК 2012 року та КПК 1960 року.
Керуючись статтями 369 412 433 434 436 438 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Луганського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у відновленому кримінальному провадженні № 49-3331за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та прокурора, який приймав участь у розгляді кримінальної справи, ОСОБА_8 , поданими на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 січня 2014 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої за ч. 3 ст. 368 КК, - скасувати.
Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3