Постанова
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа № 188/783/18
провадження № 61-21769св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Петропавлівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, комісія з питань захисту прав дитини при Петропавлівській районній державній адміністрації Дніпропетровської області,
третя особа - служба у справах дітей Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2019 року у складі судді Курочкіної О. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Петропавлівської РДА Дніпропетровської області, органу опіки та піклування Петропавлівської РДА Дніпропетровської області, комісії з питань захисту прав дитини при Петропавлівській РДА Дніпропетровської області, третя особа - служба у справах дітей Петропавлівської РДА Дніпропетровської області, про визнання протиправними, скасування рішення та розпорядження і зобов`язання повернути під опіку дітей.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженнями голови Петропавлівської РДА Дніпропетровської області № Р-182-11 від 04 травня 2011 року та № Р-423-11 від 18 серпня 2011 року ОСОБА_1 була призначена опікуном над малолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розпорядженнями голови Петропавлівської РДА Дніпропетровської області № Р-257/0/350-16 від 23 червня 2016 року ОСОБА_1 була призначена піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; та була призначена опікуном над малолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Розпорядженням голови Петропавлівської РДА Дніпропетровської області № Р-425/0/350-17 від 06 жовтня 2017 року «Про припинення піклування над неповнолітніми ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 » з позивача знято обов`язки піклувальника. Розпорядження № Р-425/0/350-17 від 06 жовтня 2017 року № Р-425/0/350-17 від 06 жовтня 2017 року прийнято на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Петропавлівській райдержадміністрації (протокол № 10 від 03 жовтня 2017 року), заяви неповнолітньої ОСОБА_5 та заяви позивача від 06 липня 2017 року.
ОСОБА_1 вважала, що рішення комісії з питань захисту прав дитини при Петропавлівській райдержадміністрації та розпорядження голови Петропавлівської РДА Дніпропетровської області № Р-425/0/350-17 від 06 жовтня 2017 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Приймаючи рішення про зняття обов`язків опікуна та піклувальника голова РДА в розпорядженні посилається на заяву позивача від 06 липня 2017 poку щодо припинення піклування над неповнолітніми, але вона відмовлялась лише щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тобто відмови від опіки над неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_3 позивач не писала. Крім того, позивач вважала, що порушено право дітей, оскільки на засідання комісії з питань захисту прав дитини 03 жовтня 2017 року не запрошувались неповнолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань захисту прав дитини при Петропавлівській РДА (протокол № 10 від 03 жовтня 2017 року);
визнати протиправним та скасувати та розпорядження голови Петропавлівської РДА № Р-425/0/350-17 від 06 жовтня 2017 року;
повернути під опіку вилучених у неї дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
оспорювані рішення комісії з питань захисту прав дитини та розпорядження голови РДА прийняті з урахуванням фактів систематичного невиконання позивачем обов`язків опікуна-піклувальника, її свідомого ухилення від обов`язку дбати про виховання, навчання та розвиток дітей, здійснювати дії, які відповідали б найвищим інтересам дітей. Тому підстави для скасування цих актів немає;
вимога про повернення позивачу вилучених у неї дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 не підлягає задоволенню, оскільки є розпорядження про передачу цих дітей до інших осіб;
у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт написання заяви ОСОБА_1 від 06 липня 2017 року про відмову від опіки над дітьми: ОСОБА_5 2000 року народження та ОСОБА_1 2010 року народження;
на момент подачі позову ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично досягли повноліття, тому відновлення щодо них піклування неможливе;
під час судового розгляду встановлено, ОСОБА_1 жодного разу не звернулась до органів опіки для можливого спілкування з дітьми, яких, як вона зазначила щиро любить і опіка та піклування щодо яких було припинено. Крім того в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивач особисто ініціювала скарги на осіб, кому в подальшому були передані діти, саме від імені цих дітей, та ОСОБА_4 , що також має негативні наслідки для неповнолітніх;
ОСОБА_1 підтвердила, що ОСОБА_5 самостійно покинула її, поїхавши до іншого населеного пункту, але вона як опікун не повідомила про це органи опіки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
встановивши обставини справи, заслухавши свідків, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про законність рішення комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 10 від 03 жовтня 2017 року), тоді як підстав для скасування зазначеного рішення позивачем не надано;
суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні вимог про повернення позивачу вилучених у неї дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , оскільки розпорядження про передачу цих дітей до інших осіб є чинним та ніким не скасоване;
доводи в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 відмовилася лише від опіки над ОСОБА_5 , тоді як від опіки над ОСОБА_1 вона не відмовлялася, спростовуються матеріалами справи, а саме - заявою, яку позивач написала власноручно;
аргумент апеляційної скарги про те, що голова Петропавлівської РДА Дніпропетровської області перевищив свої повноваження, видавши незаконне розпорядження про зняття опіки та піклування відносно всіх дітей, оскільки від опіки і піклування над ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вона ніколи не відмовлялася, колегія суддів визнала безпідставними, оскільки під час розгляду цього питання враховувалось систематичне невиконання позивачем обов`язків опікуна-піклувальника, її свідоме ухилення від обов`язку дбати про виховання, навчання та розвиток дітей, здійснювати дії, які відповідали б найвищим інтересам дітей.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона відмовилась лише від опіки над ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Стосовно опіки і піклування над ОСОБА_4 та ОСОБА_3 позивач ніколи не відмовлялася від піклування над ними. Таким чином, голова Петропавлівської РДА перевищив свої повноваження, видавши незаконне розпорядження про зняття опіки та піклування відносно всіх дітей. Крім того на засідання комісії з питань захисту прав дитини Петропавлівської РДА, яка відбулася 03 жовтня 2017 року неповнолітні: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не запрошувались і їх думка з приводу звільнення позивача від обов`язків їх піклувальника та вилучення їх у неї не враховувалися. Судами не допитано свідків, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що розпорядженням голови Петропавлівської РДА № Р-182-11 від 04 травня 2011 року та № Р-423-11 від 18 серпня 2011 року ОСОБА_1 була призначена опікуном над малолітніми:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розпорядженнями голови Петропавлівської РДА Дніпропетровської області № Р-257/0/350-16 від 23 червня 2016 року ОСОБА_1 була призначена:
піклувальником над неповнолітньою: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
опікуном над малолітньою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Розпорядженням голови Петропавлівської РДА Дніпропетровської області № Р-425/0/350-17 від 06 жовтня 2017 року «Про припинення піклування над неповнолітніми ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 » з позивача знято обов`язки піклувальника.
Вказане розпорядження від 06 жовтня 2017 року прийнято на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Петропавлівській райдержадміністрації (протокол № 10 від 03 жовтня 2017 року), заяви неповнолітньої ОСОБА_7 та заяви позивача від 06 липня 2017 року.
Відповідно до протоколу № 10 від 03 жовтня 2017 року встановлено факти незадовільних санітарних умов проживання та зовнішнього вигляду дітей. Встановлено факт того, що опікун позбавила можливості голову комісії з питань захисту прав дитини, в. о. голови райдержадміністрації ОСОБА_10 відвідати родину, про що ОСОБА_10 повідомила особисто, зазначивши, ОСОБА_1 зачинилася у будинку і чекала, поки вони підуть.
Відповідно до протоколу та зафіксованих пояснень підопічної ОСОБА_7 , опікун ОСОБА_1 не піклувалась про дітей, не забезпечувала одягом та взуттям відповідно до сезону, на прохання дітей відповідала, що немає коштів. ОСОБА_5 скаржилась на обмежений запас продуктів харчування.
Відповідно до протоколу № 10 від 03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 дозволила собі на засіданні комісії ображати підопічну ОСОБА_5 , звинувачувала дітей, визнала, що умови проживання завжди були задовільні.
Крім того, неповнолітня ОСОБА_5 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини зазначила, що опікун витрачала кошти на себе та співмешканця, який ніде не працював та те, що вона вагітна, потребує стаціонарного лікування, але піклувальник їй відмовила.
Згідно витягу з протоколу №10 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 03 жовтня 2017 року у ОСОБА_1 негайно вилучено і передано службі у справах дітей.
Також листом № 80 від 15 лютого 2016 року КЗО «Першотравенська загальноосвітня спеціальна школа-інтернат» ДОР», підтверджується, що в школі інтернат навчались та знаходились на частковому державному забезпеченні ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 опікуном яких призначена ОСОБА_1 .
Відповідно до зазначеного листа ОСОБА_1 недбало ставилась до виконання покладених на неї опікунських обов`язків, діти були вдягнені неохайно, без головних уборів, одяг занадто легкий для холодної пори року. ОСОБА_3 після повернення від опікуна мала педикульоз. Відправляючи влітку ОСОБА_3 до літнього табору, опікун не забезпечила дитину необхідним одягом, враховуючи, що дитина страждає на енурез, не має навичок у зв`язку з захворюванням прати власну білизну, опікун надала дитині лише 2 трусиків.
Встановлено, що директор КЗО «Першотравенська загальноосвітня спеціальна школа-інтернат» ДОР» зверталась до начальника Петропавлівської служби у справах дітей листом № 161 від 05 квітня 2016 року щодо неналежного виконання обов`язків опікуна щодо ОСОБА_13 і особливо щодо ОСОБА_3 , оскільки остання потребує особливої уваги та догляду, оскільки має інвалідність з діагнозом «помірна розумова відсталість», в якої особлива психіка і сприйняття оточення. Діти з таким діагнозом мають труднощі самостійного виконання дій з самообслуговування, оволодіння різними побутовими навичками. При виконанні гігієнічних процедур, одяганні, прийому їжі, постійної стимуляції і спільних дій з дорослими.
Актом обстеження умов проживання від 11 серпня 2016 року, складеним начальником ССД, підтверджується, що опікуну, відповідно до висновку, рекомендовано більше приділяти уваги санітарному стану помешкання, особистій гігієні дівчат, покращання умов проживання та належного виконання опікунських обов`язків.
Відповідно до довідки № 387 від 09 лютого 2017 року ОСОБА_1 за 2016 рік як опікун, отримала на дітей 156 232,96 грн соціальної допомоги.
Заявою від 22 вересня 2017 року Яблуновського М. , представника громадської ради підтверджується, що він звертав увагу на те, що умови проживання жахливі, в будинку брудно, продукти харчування в плісняві.
Факт плісняви на стінах, брудний посуд, не заслані ліжка та антисанітарні умови житла опікуна ОСОБА_1 підтверджується фото-таблицею, яка наявна у справі.
Суди встановили, що: ОСОБА_1 06 липня 2017 року відмовилися від опіки над дітьми: ОСОБА_5 2000 року народження та ОСОБА_1 2010 року народження; на момент подачі позову ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично досягли повноліття, тому відновлення щодо них піклування неможливе; ОСОБА_1 жодного разу не звернулась до органів опіки для можливого спілкування з дітьми, яких, як вона зазначила щиро любить і опіка та піклування щодо яких було припинено. Крім того в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивач особисто ініціювала скарги на осіб, кому в подальшому були передані діти, саме від імені цих дітей, та ОСОБА_4 , що також має негативні наслідки для неповнолітніх; ОСОБА_1 підтвердила, що ОСОБА_5 самостійно покинула її, поїхавши до іншого населеного пункту, але вона як опікун не повідомила про це органи опіки.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Згідно частини першої статті 251 СК України особа може бути звільнена від обов`язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених ЦК України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.
Відповідно до частин першої-третьої статті 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту.
У пунктах 5.1.-5.3. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року, опікуни та піклувальники на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов`язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане прохання викликане поважною причиною. Органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов`язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов`язків. При зловживанні правами і залишенні підопічних дітей без догляду і піклування опікун або піклувальник притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 77 ЦК України піклування припиняється у разі досягнення фізичною особою повноліття.
За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову.
Встановивши, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої обов`язки піклувальника, суди зробили правильний висновок про обґрунтованість оспорюваних рішень комісії з питань захисту прав дитини та розпорядження голови РДА та відсутність підстав для їх скасування.
Посилання у касаційній скарзі про те, що ОСОБА_1 відмовилась лише від опіки над ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а стосовно опіки і піклування над ОСОБА_4 та ОСОБА_3 позивач ніколи не відмовлялася від піклування над ними, колегія суддів відхиляє.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що заявою від 06 липня 2017 року ОСОБА_1 відмовилася від опіки над дітьми Луганських через складні стосунки з ОСОБА_5 (Т. 1, а. с. 57).
Аргумент касаційної скарги про те, що на засідання комісії з питань захисту прав дитини Петропавлівської РДА, яка відбулася 03 жовтня 2017 року, неповнолітні: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не запрошувались і їх думка з приводу звільнення позивача від обов`язків їх піклувальника та вилучення їх у неї не враховувалися, колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що: на момент подачі позову ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично досягли повноліття, тому відновлення щодо них піклування неможливе; розпорядження про передачу дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 до інших осіб є чинним та не скасоване.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права чи з порушенням норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржені рішення без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков