ПОСТАНОВА
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 1-27/11
провадження № 51-6074 ск 21
Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського апеляційного суду від 29 травня 2023 року,
встановив:
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування вказаного судового рішення.
З матеріалів провадження за скаргою вбачається, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у кримінальній справі за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 травня 2023 року відмовлено у прийнятті до свого провадження апеляцію ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2023 року
Верховний Суд є судом касаційної інстанції, який розглядає касаційні скарги у порядку та у строки, які передбачені главою 31 КПК України 1960 року.
Відповідно до ст. 383 КПК України 1960 року у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.
У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).
Крім того, як визначено ст. 388 КПК України 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 2 ст. 383 КПК України 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Отже, постанова Черкаського апеляційного суду від 29 травня 2023 року не є остаточними рішеннями у справі, та не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому з огляду на вимоги ст. 383 КПК України 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
З урахуванням викладеного, вважаю за необхідне у витребуванні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 відмовити.
Керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п. 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, суддя
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо нього для перевірки у касаційному порядку.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1