ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 200/13212/19-а
адміністративне провадження № К/9901/38018/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі у справі № 200/13212/19-а за позовом Офісу великих платників податків ДПС до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 70 000 000 грн за рахунок майна платника податків Державного підприємства "Вугільна компанія Краснолиманська", що перебуває у податковій заставі,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року задоволено повністю позов Офісу великих платників податків ДПС до ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 70000000 грн за рахунок майна платника податків ДП «Вугільна компанія Краснолиманська», що перебуває у податкові заставі.
Надано Офісу великих платників податків ДПС дозвіл на погашення податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість за рахунок майна ДП «Вугільна компанія Краснолиманська», що перебуває у податковій заставі вартістю 70 000 000 грн відповідно до актів опису майна №1/28-10-47-17/31599557 на суму 25 000 000,00 грн; від 10 квітня 2018 року №4/28-10-47-16/31599557 на суму 25 000 000,00 грн; від 14 травня 2018 року №7/28-10-47-16/31599557 на суму 20 000 000,00 грн.
Вказане рішення набрало законної сили 14 серпня 2020 року.
14.06.2021 Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі по справі №200/13212/19-а, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі з Офісу великих платників податків ДПС його правонаступником Головним управлінням ДПС у Донецькій області.
Заява обґрунтована тим, що в цій справі має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого, внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції). Зазначає, що в даному випадку відбулося передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі, суди виходили з того, що оскільки відсутні відомості щодо звернення позивача до суду із заявою про видачу виконавчого листа, то і підстави для заміни стягувача його правонаступником відсутні.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що Головне управління ДПС у Донецькій області забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Донецької області і здійснює їх податкове супроводження. Вказує, що Головне управління ДПС у Донецькій області є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) у відповідних сферах діяльності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 5 статті 15 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до статті 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 3 грудня 2020 року у справі №805/2173/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №805/4361/17-а.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
Як на підставу для здійснення публічного правонаступництва, заявник посилався на те, що з 4 січня 2021 року ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» перебуває на обліку в Покровській ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів. Обставини, з якими Закон № 1404-VIII і стаття 379 КАС України пов`язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні, відповідно органом, який має забезпечити виконання судового рішення є той, який визначений в судовому рішенні, що набрало законної сили.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №812/1408/16.
Разом з тим, як доводив заявник, що позивач по справі - Офіс великих платників податків ДПС ліквідовано внаслідок реорганізації. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30 вересня 2020 року №893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі, Офіс великих платників податків ДПС).
Згідно з наказом Державної податкової служби України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30 вересня 2020 року № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Відповідно до пункту 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року N227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).
Відповідно до пункту 1 Положення про Східне міжрегіональне управління ДПС, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року N643, Східне міжрегіональне управління ДПС є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС у взаємовідносинах з великими та іншими платниками, які перебувають на обліку в цьому управлінні, і здійснює їх податкове супроводження, є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30 вересня 2020 року здійснено державну реєстрацію Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 43968079, адреса: 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 57) як відокремленого підрозділу юридичної особи -Державної податкової служби України.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року N755 з 1 січня 2021 року розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року N529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови N 893.
Таким чином, з 1 січня 2021 року Східне міжрегіональне управління ДПС здійснює функції та повноважень Офісу великих платників податків ДПС, що припиняється, з реалізації державної податкової політики щодо платників податків, які перебувають на податковому обліку в цьому управлінні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у справі є Офіс великих платників податків ДПС.
Із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі звернулося Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій не навели мотивів, чи є Головне управління ДПС у Донецькій області правонаступником Офісу великих платників податків ДПС (який є стороною у справі) та яким чином обставина стосовно того, що ДП «Вугільна компанія Краснолиманська» перебуває на обліку в Покровській ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області впливає на процесуальне адміністративне правонаступництва контролюючих органів.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій, правильно зазначили, що заявник просив про заміну сторони у виконавчому листі, але взагалі не отримував виконавчий лист.
Як вже зазначено, судова практика склалась таким чином заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №2-а-1710/11, від 14 лютого 2019 року у справі №2-а-2727/11/2209.
Але у даному спорі особливістю є те, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі і органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи.
Тобто, питання виконання судового рішення по даній справі вирішується самостійно податковим органом. В заяві про заміну сторони у виконавчому листі взагалі не зазначено необхідність розгляду даного питання судом, адже спору між Офісом великих платників податків ДПС та його правонаступником щодо виконання судового рішення немає.
Заява податкового органу містить суперечності, які унеможливлюють здійснення судом заміни сторони у виконавчому листі, оскільки як вже зазначалось, виконавчий лист не видавався і не буде видаватись, адже сам податковий орган у заяві зазначає, що виконання цього рішення покладається саме на податковий орган. Більш того, при зверненні до суду з цією заявою, податковий орган вже самостійно визначився який орган є правонаступником позивача - Офісу великих платників податків ДПС і як наслідок обов`язок виконання рішення суду, яким задоволено позов.
Таким чином, Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій передбачені вимоги процесуального законодавства виконано в повному обсязі, що є підставою для відмови в задоволені касаційної скарги і залишенню рішень судів попередніх інстанцій без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №200/13212/19-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко Т.А. Чумаченко І.А. Васильєва