Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 200/1528/16
провадження № 61-4156св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2021 року у складі судді Цитульського В. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Свистунової О. В., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (далі - ПАТ «Дніпрогаз») про покладення обов`язку для відновлення газопостачання, заборонити проводити відключення в подальшому, стягнути майнову шкоду в розмірі 3 202,20 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
В подальшому, неодноразово уточнював позовні вимоги та просив: визнати безпідставним, неправомірним відключення газу 18 січня 2016 року в квартирі АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача повернути прокладку труб в початковий стан та поновити його подачу, тобто відновити положення, яке було до цього; стягнути з ПАО «Дніпрогаз» моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що відключення газу 18 січня 2016 року у будинку АДРЕСА_2 було правомірним, доказів, які б вказували на інше, позивачем не надано.
Постановою Верховного Суду від 25 березня 2020 року касаційна скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд до місцевого суду, касаційний суд виходив із того, що при вирішенні позовних вимог про визнання дій протиправними та стягнення шкоди, суд першої інстанції, у порушення вимог частини четвертої статті 2, статті 51 ЦПК України, не визначився зі складом осіб, які повинні брати участь у справі, не залучив до участі в справі в якості відповідача особу, яка має відповідати за позовом, та не розглянув усі позовні вимоги позивача.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а отже відсутні підстави для їх задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», у якому вказано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 січня 2016 року газопостачання до квартири № 26 , в якій мешкає позивач та інших квартир (квартири № 22 , 23 , 26 , 27 , 30 , 31 , 34 , 35 , 38 ,
39) було припинено. Журнал № 6 прийому аварійних заявок під порядковим номером 873 містить дані про виїзд бригади 18 січня 2016 року за адресою АДРЕСА_2 в зв`язку з запахом газу на вулиці. В цьому ж журналі зроблена відмітка наступного змісту: «усунуто витік газу на контрольній гайці з зірваним різьбленням введення в під`їзд. Необхідна заміна контрольної гайки. Накладено бондаж з шини і гуми. Дан інструктаж».
Листом від 21 січня 2016 року ПАТ «Дніпрогаз» повідомив голову Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради та виконавчого директора КВ РЕП Жовтневого району, що 18 січня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 до диспетчерської аварійної служби надійшла заявка про витік газу. Через негерметичність газопроводу без газу залишилися квартири № 22 , 23 , 26 , 27 , 30 . 31, 34 , 35 , 38, 39. Відсутній доступ до кв. 22, 23 , 26 , 30, 34 та 35, не працює автоматика безпеки в кв. № 39 . Повторний пуск газу буде здійснено після усунення технічних порушень і надання доступу в кожну квартиру.
У листі від 01 лютого 2016 року за вих. № 62/1 відповідач зазначає, що відсутній доступ в квартири № № 22, 26 .
08 червня 2016 року позивачем знову не надано доступ представникам ПАТ «Дніпрогаз» для обстеження газових приладів та пристроїв в кв. АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим працівниками ПАТ «Дніпрогаз» спільно з представником КВ РЕП №6 Жовтневого району складено акт про недопуск для проведення технічного обслуговування.
У подальшому ненадання доступу для проведення технічного обслуговування до вищевказаної квартири фіксувалося актом від 08 вересня 2016 року та актом від 26 вересня 2016 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Справа, яка переглядається, є малозначною, проте суд вважає, що касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на «усне слухання». При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За положеннями частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до змісту частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову наявна виключно у позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.
Системний аналіз змісту зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2020 року в справі № 753/17720/18.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та розпочато підготовчі дії для призначення справи до розгляду в апеляційному суді. Вирішено апеляційну скаргу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2022 року закінчено дії по підготовці справи по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2021 року та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
При цьому суд апеляційної інстанції з посиланням на частину першу статті 368, частину першу статті 369 ЦПК України дійшов помилкового висновку, що розгляд апеляційної скарги в даній справі слід проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи - в письмовому провадженні.
Згідно постанови апеляційного суду від 22 квітня 2022 року розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Касаційний суд не заперечує, що розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження. Разом із тим, особливості такого розгляду встановлені, зокрема, частиною третьою статті 368 та статтею 369 ЦПК України.
ОСОБА_1 подано позов про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Отже, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням (викликом) учасників справи.
Отже, апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув, оцінки зазначеним обставинам не надав та дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи - в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Зазначене позбавило позивача права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.
Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , серед іншого, касаційну скаргу обґрунтовує тим, що апеляційний суд розглянув справу без його участі, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно дотриматись порядку розгляду справи, передбаченого статтею 368 ЦПК України.
Оскільки апеляційний суд здійснив розгляд цієї справи з порушенням вимог процесуального закону, що унеможливило ухвалення законного та справедливого судового рішення, то Верховний Суд не здійснює перевірку доводів касаційної скарги по суті спору.
Керуючись статтями 400, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович