УХВАЛА
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 200/15389/18
провадження № 61-16703св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , головний редактор сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року у складі судді Литвиненка І. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головного редактору сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, та остаточно просив:
- визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, яка поширена ОСОБА_2 в мережі Facebook на власній сторінці, шляхом репосту статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11» (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та статті «ІНФОРМАЦІЯ_12» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в яких містяться негативні неправдиві відомості про його особу, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_13…»;
- визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, що поширена головним редактором сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_15» (ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_16»;
- визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, що поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» (далі - ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ») ІНФОРМАЦІЯ_4 на сайті http://korrespondent.net/ в статі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ІНФОРМАЦІЯ_6 ), а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_17»;
- зобов`язати ОСОБА_2 протягом десяти днів із дня набрання законної сили судовим рішенням, опублікувати на власній сторінці у мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_18…», - є недостовірною»;
- зобов`язати головного редактора сайту «Цензор.Нет» (https://censor.net.ua/) ОСОБА_3 протягом десяти днів із дня набрання законної сили судовим рішенням, опублікувати на головній сторінці сайту «Цензор.Нет» (ІНФОРМАЦІЯ_7 ) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_19», - є недостовірною»;
- зобов`язати ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» протягом десяти днів із дня набрання законної сили судовим рішенням, опублікувати на головній сторінці сайту «КореспонденТ.net» (https://korrespondent.net/) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_20…», - є недостовірною»;
- стягнути із ОСОБА_2 на його користь на відшкодування моральної шкоди, що завдана приниженням його честі, гідності та ділової репутації, грошові кошти у розмірі 112 671 грн;
- стягнути із головного редактора сайту «Цензор.Нет» (https://censor.net.ua/) ОСОБА_3 на його користь на відшкодування моральної шкоди, що завдана приниженням його честі, гідності та ділової репутації, грошові кошти у розмірі 450 684 грн;
- стягнути із ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» на його користь на відшкодування моральної шкоди, що завдана приниженням його честі, гідності та ділової репутації, грошові кошти у розмірі 450 684 грн.
Зазначений позов мотивований тим, що у вересні 2018 року йому стало відомо про поширення щодо нього на сайті «Цензор.Нет», у загальному доступі, статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11».
У вказаній статті зазначено наступну інформацію: «ІНФОРМАЦІЯ_20».
Одночасно із цим, йому стало відомо про поширення на сайті https://korrespondent.net/, авторські права на який належать ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ», статті політолога ОСОБА_27 під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_5 ?». У цій статті зазначено наступну інформацію: «ІНФОРМАЦІЯ_20…».
У вересні 2018 року йому також стало відомо те, що ОСОБА_2 на власній сторінці у мережі Facebook опубліковано статті головного редактора сайту «Цензор.Нет» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11» та статті сайту «КореспонденТ.net» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5». Ці статті містять недостовірну інформацію щодо нього, оскільки він є добропорядним громадянином, має високі моральні цінності, позитивну ділову репутацію, ніколи раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, тобто не має судимостей, не мав та не має зв`язків із кримінальним світом.
Те, що він є кримінальним авторитетом на прізвисько «ОСОБА_4», є наклепом.
Поширені статті із недостовірною інформацією створюють у невизначеного кола осіб, які їх переглянули, уявлення про його причетність до кримінального світу, що не відповідає дійсності. Ця інформація не ґрунтується на жодних доказах чи фактах, а він ніколи не був знайомий із ОСОБА_28 .
Сайти «Цензор.Нет» та « ІНФОРМАЦІЯ_8 » офіційно в Україні, як інформаційні агентства або засоби масової інформації, не зареєстровані через неврегульованість цього питання на законодавчому рівні.
ОСОБА_3 є головним редактором сайту «Цензор.Нет», тому він несе відповідальність за достовірність опублікованої цим сайтом інформації.
Відповідальність за поширення недостовірної інформації сайтом «КорреспонденТ.net» несе його власник - ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ».
У договорі про користування сайтом «КорреспонденТ.net» зазначено, що всі права на сайт належать ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ».
Першоджерелом поширення недостовірної інформації щодо нього є стаття головного редактору сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11» та стаття сайту « ІНФОРМАЦІЯ_8 », авторські права на який належать ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ», під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21».
ОСОБА_2 лише поширені ці статті на її власній сторінці у мережі Facebook.
Однак, внаслідок поширення цих статей ОСОБА_2 значна кількість користувачів цієї мережі ознайомилась з їх змістом, повірила у викладені в них обставини, про що свідчать негативні дописи (коментарі) до цих публікацій, із негативною оцінкою його особи, зокрема такими як «бандит», «уголовник», «мафія», «мер-бандит», тощо.
Вчинення цих негативних дописів підтверджує той факт, що цими публікаціями принижено його честь, гідність та ділову репутацію.
Вважає, що відповідачі, публікуючи вказанні статті, переслідували єдину незаконну мету - створити для читачів та підписників його негативний образ, та дискримінувати його особисті якості.
ОСОБА_2 перед публікацією на своїй сторінці вказаних статей мала пересвідчитись у достовірності тієї інформації, яка в них містилась.
Оскільки ОСОБА_2 є володільцем облікового запису, до якого доступу у власника веб-сайту Facebook не має, вона має можливість самостійно, незалежно від власника сайту, розміщувати інформацію на своїй сторінці.
Станом на ІНФОРМАЦІЯ_10 , тобто на день подання уточненого позову, на сайті «Цензор.Нет» здійснено 11 179 переглядів статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11». Здійснено 7 031 перегляд статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 ?» на сайті «КорреспонденТ.net».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року позов задоволено.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, що поширена ОСОБА_2 в мережі Facebook на власній сторінці, шляхом репосту статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11» (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та статті «ІНФОРМАЦІЯ_12» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , в яких міститься негативні неправдиві відомості про особу позивача, а саме:
«ІНФОРМАЦІЯ_22»;
«ІНФОРМАЦІЯ_22»;
«ІНФОРМАЦІЯ_22»;
«ІНФОРМАЦІЯ_23»;
«ІНФОРМАЦІЯ_24»;
«ІНФОРМАЦІЯ_25»;
«ІНФОРМАЦІЯ_26»;
«ІНФОРМАЦІЯ_27…»;
« ІНФОРМАЦІЯ_28»;
«ІНФОРМАЦІЯ_29»;
«ІНФОРМАЦІЯ_30»;
«ІНФОРМАЦІЯ_30»;
«ІНФОРМАЦІЯ_30».
Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, що поширена головним редактором сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_31» (ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а саме:
«ІНФОРМАЦІЯ_31»;
«ІНФОРМАЦІЯ_32»;
«ІНФОРМАЦІЯ_32».
Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, що поширена ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» ІНФОРМАЦІЯ_4 на сайті http://korrespondent.net/ в статі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), а саме:
«ІНФОРМАЦІЯ_33»;
«ІНФОРМАЦІЯ_24»;
«ІНФОРМАЦІЯ_25»;
«ІНФОРМАЦІЯ_26»;
«ІНФОРМАЦІЯ_34»;
« ІНФОРМАЦІЯ_35»;
«ІНФОРМАЦІЯ_29»;
«ІНФОРМАЦІЯ_30»;
«ІНФОРМАЦІЯ_35»;
«ІНФОРМАЦІЯ_35».
Зобов`язано ОСОБА_2 протягом десяти днів із дня набрання законної сили цим судовим рішенням опублікувати на власній сторінці у мережі Facebook ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_36» та в статі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», а саме:
«ІНФОРМАЦІЯ_36»;
«ІНФОРМАЦІЯ_36»;
«ІНФОРМАЦІЯ_36»;
«ІНФОРМАЦІЯ_37»;
«ІНФОРМАЦІЯ_24»;
«ІНФОРМАЦІЯ_25»;
«ІНФОРМАЦІЯ_26»;
«ІНФОРМАЦІЯ_34»;
« ІНФОРМАЦІЯ_35»;
«ІНФОРМАЦІЯ_29»;
«ІНФОРМАЦІЯ_30»;
«ІНФОРМАЦІЯ_34…»;
«ІНФОРМАЦІЯ_34…», - є недостовірною».
Зобов`язано головного редактора сайту «Цензор.Нет» (https://censor.net.ua/) ОСОБА_3 протягом десяти днів із дня набрання законної сили цим судовим рішенням опублікувати на головній сторінці сайту «Цензор.Нет» ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) спростування під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_38», а саме:
«ІНФОРМАЦІЯ_38»;
«ІНФОРМАЦІЯ_38 »;
«ІНФОРМАЦІЯ_38», - є недостовірною».
Зобов`язано ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» протягом десяти днів із дня набрання законної сили цим судовим рішенням опублікувати на головній сторінці сайту «КореспонденТ.net» (https://korrespondent.net/) спростування під заголовком «Спростування» наступного змісту: «Інформація, що поширена про ОСОБА_1 , яка міститься у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», а саме:
«ІНФОРМАЦІЯ_39»;
«ІНФОРМАЦІЯ_24»;
«ІНФОРМАЦІЯ_25»;
«ІНФОРМАЦІЯ_40 …»;
«ІНФОРМАЦІЯ_41…»;
« ІНФОРМАЦІЯ_35»;
«ІНФОРМАЦІЯ_29»;
«ІНФОРМАЦІЯ_30»;
«ІНФОРМАЦІЯ_41»;
«ІНФОРМАЦІЯ_41», - є недостовірною».
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, що завдана приниженням його честі, гідності та ділової репутації грошові кошти в розмірі 112 671 грн, грошові кошти в сумі 3 080,18 грн на відшкодування понесених позивачем судових витрат, а всього - 115 751,18 грн.
Стягнуто із головного редактора сайту «Цензор.Нет» (https://censor.net.ua/) ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, що завдана приниженням його честі, гідності та ділової репутації грошові кошти в розмірі 450 684 грн, грошові кошти в сумі 12 322,11 грн на відшкодування понесених позивачем судових витрат, а всього - 463 006,11 грн.
Стягнуто із ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, що завдана приниженням його честі, гідності та ділової репутації грошові кошти у розмірі 450 684 грн, грошові кошти в сумі 12 322,11 грн на відшкодування понесених позивачем судових витрат, а всього - 463 006,11 грн.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем надано належні та допустимі докази того, що поширена відносно нього відповідачами інформація є недостовірною, оскільки до кримінальної відповідальності він не притягувався, не має судимостей, має чисельні державні та громадські нагороди, подяки, грамоти, як меценат, що опікується знедоленими верстами населення та засновник благодійної організації. Відповідачі свого процесуального обов`язку із доведення достовірності поширеної ними інформації не виконали, оскільки заперечення представника відповідача, що озвучені нею у судовому засіданні, полягали у пропуску позивачем строку на звернення до суду з позовом, а також у тому, що відповідач не є автором недостовірної інформації, яка опублікована ОСОБА_29 на його сайті.
Характер розповсюдженої відповідачами інформації про особу позивача не є оціночними судженнями, оскільки вказані публікації викладено у формі твердження, а не припущення, а також тому, що вони містять нібито факти із біографії позивача про очолення ним кримінального угруповання, причетності до кримінального середовища. Такі твердження є такими, що містять негативну інформацію про особу позивача, оскільки перед невизначено широким колом осіб, які ознайомились із публікаціями, позивач висвітлений, як особа, що переступила через Закон, а порушення його вимог, є для неї способом існування.
Поширенням відповідачами у мережі Інтернет недостовірної інформації щодо позивача останньому завдано моральної шкоди, оскільки його право на повагу до його особистої честі та гідності порушено, і для відновлення такого права позивач наразі докладає значних зусиль. Факт завдання позивачу моральної шкоди підтверджується і призначеною та проведеною у цій справі судово-психологічною експертизою, висновок якої досліджено судом у судовому засіданні.
Оскільки позивач займав та займає активну життєву позицію, реалізуючи свої здібності та можливості із користю для суспільства, у вигляді створення та утримання ним відповідного благодійного фонду, шляхом надання цим фондом матеріальної допомоги нужденним та незахищеним верствам населення, він мав та має позитивну оцінку його діяльності у суспільстві, яка виражена, у тому числі, і в іменних нагородах, грамотах, відзнаках, подяках йому від державних та громадських організацій, від релігійної громади, які були предметом експертного дослідження, як ті документи, що свідчать про його особистість. Поширення щодо позивача інформації про очолення ним кримінального угруповування, про його причетність до кримінального середовища, тобто фактичне ствердження про ігнорування ним вимог законів України, яке є його образом життя, безсумнівно завдало та завдає шкоди його честі та гідності, а також діловій репутації. Підтвердженням цьому факту є відповідні листи від тих осіб, якими вносяться кошти до заснованого ним Фонду, які є обурені здійсненими відповідачами та оспореними позивачем публікаціями.
Обраний позивачем спосіб захисту ним його порушеного немайнового права у вигляді зобов`язання відповідачів спростувати ту недостовірну інформацію, яка поширена ними щодо нього, відповідає способу захисту порушених прав та інтересів, що встановлені у частині другій статті 16 ЦК України, та тому виду спростування, який визначено нормами статті 277 ЦК України, оскільки його позовні вимоги відповідають тому способу захисту, який встановлений чинним законодавством України та звернуті до належних відповідачів.
Також місцевий суд погодився із висновками судово-психологічної експертизи про те, що інформація, яка міститься у оспорюваних публікаціях, є тим психотравмуючим чинником, який зумовив виникнення у позивача тривалого стресу, що її розповсюдження не невизначено широке коло осіб змусило його докладати значних додаткових зусиль для захисту своїх немайнових прав. Жодним із відповідачів не спростовано ні наведеного у експертному висновку самого факту заподіяння позивачеві моральної шкоди, ні її розміру, оскільки не спростовано ні характеру поширеної щодо нього негативної недостовірної інформації, ні кількості її переглядів, ні її негативного впливу на тих осіб, що після її поширення (розміщення на сайті, дублювання вже розміщеної на сайтах інформації на сторінці у соціальній мережі) із нею ознайомились і після цього звернулися із претензіями до позивача. Тому, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, наслідки для позивача у вигляді поширення щодо нього недостовірної інформації, які полягають не тільки у приниженні його честі та гідності, але і у погіршенні його ділової репутації, суд погодився із визначеним експертним висновком розміру заподіяної йому діями відповідачів моральної шкоди, який пред`явлено ним для відшкодування, вважаючи його розумним та справедливим.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМУКРАЇНСЬКИЙ МЕДІАХОЛДІНГ» задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року змінено, зменшено суму стягнутої моральної шкоди із ОСОБА_2 , головного редактору сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 та ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» до 10 000 грн з кожного, та визначено загальні суми, які підлягають до стягнення: із ОСОБА_2 - 13 080,18 грн; з головного редактору сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 - 22 322,11 грн; з ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» - 22 322,11 грн. В решті рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначена у статті інформація, яка була поширена кожним із відповідачів у свій спосіб, не є оціночним судженням, право на висловлювання якого гарантоване статтею 34 Конституції України, носить стверджувальний та обвинувальний характер, містить конкретні факти, правдивість яких не доведена, порочить честь, гідність та ділову репутації позивача та є такою, що порушує особисті його немайнові права, що є підставою для відшкодування шкоди.
Висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2020 року представник ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» - адвокат Сидорова Ю. В. подала касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову до ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд залишив поза увагою посилання ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» на постанову Верховного Суду у справі № 200/20351/18, якою суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні позову про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди з тих підстав, що викладена у публікаціях інформація є оціночними судженнями, правдивість яких не можна перевірити на предмет їх дійсності. Такі висловлювання є вираженням суб`єктивної думки і поглядів і не свідчать про приниження честі, гідності та ділової репутації позивачів.
Поняття «кримінальний авторитет» є оціночними судженнями, що було встановлено Верховним Судом під час розгляду справи 30 липня 2020 року.
Судами попередніх інстанцій не досліджено питання того, що автором оспорюваної публікації є політолог ОСОБА_30 і що саме він повинен нести відповідальність за опублікований ним блог.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів та інформаційних статей, коментарів та блогів користувачів, які розміщені на сторінках сайту, а також за наслідки їх публікації і використання. Думка авторів статей, коментарів, блогів, розміщених на сторінках сайту, можуть не збігатися з думками і позицією редакції. Адміністрація сайту не несе відповідальності за збитки, понесені в результаті використання або невикористання його інформації та сервісів.
У даному випадку сайт http://korrespondent.net/ є лише платформою, що надає можливість будь-якій зареєстрованій особі розмістити власну інформацію, томуТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» як власник сайту не може нести відповідальність у випадку коли він не створював негативну інформацію та коли позивач попередньо не звернувся до власника сайту з вимогою про видалення такої інформації.
Публікація, що є предметом позову, під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_42 ?» була розміщена на сайті http://korrespondent.net/ ІНФОРМАЦІЯ_43 року, а з цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 20 вересня 2018 року, тобто з пропуском позовної давності.
Також судами не надано оцінки тому, чи дійсно інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, стосується саме особи позивача.
Крім того, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 335/11779/16-ц, згідно з якими наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності. Судом апеляційної інстанції не досліджено питання складових цивільно-правової відповідальності, не визначено чим підтверджується факт завдання моральної шкоди позивачуТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ», не визначено в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
07 грудня 2020 року справа № 200/15389/18 надійшла до Верховного Суду.
18 та 21 грудня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Махоніна О. В., діючи в межах наданих їх повноважень за договором про надання правової (правничої) допомоги від 07 листопада 2019 року № 44 та згідно з ордером про надання правничої допомоги від 18 грудня 2020 року серії АЕ № 1048281, подала до Верховного Суду заяви про відмову від позову, в яких просила прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , головного редактору сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 та ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, та закрити провадження у цій справі.
06 січня 2021 року Верховний Суд направив на адресу ОСОБА_1 та адвоката Махоніної О. В. лист, в якому просив підтвердити або спростувати намір ОСОБА_1 щодо відмови від позову.
27 січня 2021 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Махоніної О. В. на адресу Верховного Суду надійшла нотаріально посвідчена заява про підтвердження відмови позивача від позову, в якій адвокат Махоніна О. В. просила прийняти відмову ОСОБА_1 від позову та закрити провадження у справі № 200/15389/18, у зв`язку з відмовою позивача від позову.
Із змісту зазначеної заяви вбачається, що їй відомо наслідки відповідної процесуальної дії, передбачені частиною другою статті 256 ЦПК України, а саме те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як роз`яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 при відмові позивача від позову суд лише перевіряє повноваження на такі дії його представника, якщо він бере участь у справі та висловив такий намір.
Перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Махоніної О. В. про підтвердження відмови позивача від позову, повноваження адвоката Махоніної О. В. на представництво інтересів ОСОБА_1 , підтверджені ордером про надання правничої допомоги від 18 грудня 2020 року серії АЕ № 1048281, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 18 лютого 2008 року № 1802 та договором про надання правової (правничої) допомоги від 07 листопада 2019 року № 44, укладеним між адвокатом Махоніною О. В. і ОСОБА_1 , згідно з пунктом 3.3 якого адвокат від імені клієнта як позивача у справі має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до пункту 4 частин першої, другої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
ОСОБА_1 відомі правові наслідки відмови від позову, визначені статтею 255 ЦПК України, про що свідчить зміст поданих адвокатом Махоніною О. В. 18 та 21 грудня 2020 року заяв про відмову від позову та зміст поданої 27 січня 2021 року заяви про підтвердження відмови позивача від позову.
Статтею 408 ЦПК України визначено, що незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та поданих представником ОСОБА_1 - адвокатом Махоніною О. В. заяв про відмову від позову, колегія суддів приймає відмову від позову, визнає нечинними рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року. У зв`язку із цим провадження у цивільній справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 206 255 408 409 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Махоніної Ольги Вікторівни про відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , головного редактору сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , головного редактору сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Визнати нечинними рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головного редактору сайту «Цензор.Нет» ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДІНГ» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький А. А. Калараш І. В. Литвиненко Є. В. Петров