№ 200/175/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року

м. Київ

справа № 200/175/23

адміністративне провадження № К/990/7554/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л. О., Жука А. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кириленко Андрій Володимирович, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2023 (суддя - Молочна І. С.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 (колегія суддів у складі: Казначеєва Е. Г., Блохіна А. А., Геращенка І. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частина НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем його було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), де на підставі бойових розпоряджень та наказів він виконував бойові завдання на кордоні країни. Також зазначив, що положеннями Постанови № 168 визначено, що передбачені цією постановою виплати належать військовослужбовцям, які, як беруть безпосередню участь у бойових діях, так і забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. На думку позивача, перебуваючи у відрядженні та виконуючи бойове розпорядження з 26.09.2022, він фактично приймав участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що є підставою для виплати йому підвищеної суми додаткової винагороди до 100 000,00 грн в місяць. Але починаючи з 26.09.2022 до дати звернення до суду, він фактично отримує лише додаткову винагороду, виходячи з 30 000,00 грн на місяць. Разом із цим, позивач зазначив, що відповідач не здійснив йому нарахування та виплату підвищеної додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць відповідно до Постанови № 168, обґрунтовуючи це відсутністю підстав для таких виплат, передбачених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 392-АГ). Позивач уважав, що зазначений наказ не є актом Адміністрації Держприкордонслужби у розумінні вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яким визначені умови застосування відмови у виплаті додаткової винагороди при участі в бойових діях, та не зареєстрований у встановленому законом порядку.

На думку позивача, бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн, починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, є протиправною.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Позивач з 21.07.2020 проходить військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21.07.2020 № 273-ОС «Про особовий склад», відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон № 2232-XII), Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення № 1115), постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2014 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі - Інструкція № 558), наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.01.2020 № 1-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби у 2020 році», прийнято на військову службу за контрактом осіб сержантського та старшинського складу, зарахувати у списки особового складу та на всі види забезпечення рядового запасу ОСОБА_1 , з яким укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України строком на 3 (три) роки, з 21.07.2020. Присвоєно військове звання «молодший сержант». Призначено молодшого сержанта ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби 3 категорії - водієм (санітаром) медичного пункту відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б).

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06.04.2021 № 120-ОС «Про особовий склад», відповідно до Закону № 2232-XII, Положення № 1115, Постанови № 704, Інструкції № 558, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04.01.2021 № 1-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби у 2021 році», призначено сержанта ОСОБА_1 молодшим інспектором прикордонної служби 2 категорії - водієм (помічником гранатометника) 3 секції АГС-17 відділення вогневої підтримки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б), звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 3 категорії - водієм (санітаром) медичного пункту відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б), згідно з підпунктом 6 пункту 93 Положення № 1115 (на нижчу посаду - на особисте прохання військовослужбовця).

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13.07.2021 № 267-ОС «Про особовий склад», відповідно до Закону № 2232-XII, Положення № 1115, Постанови № 704, Інструкції № 558, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04.01.2021 № 1-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби у 2021 році» призначено сержанта ОСОБА_1 молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - водієм (помічником гранатометника) 3 секції АГС-17 відділення вогневої підтримки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б), звільнивши з посади молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії - водієм (помічником гранатометника) 3 секції АГС-13 відділення вогневої підтримки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б), згідно з підпунктом 4 пункту 93 Положення № 1115 (на вищу посаду - у порядку просування по службі).

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11.07.2022 № 153-ВВ «Про особовий склад (службове переміщення)», відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), Положення № 1115, Постанови № 704, Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та закордон, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2012 № 582 (далі - Інструкція № 582), вибув у службове відрядження сержант ОСОБА_1 , інспектор прикордонної служби 2 категорії - начальник першої групи (оператор) переносних зенітно-ракетних комплексів ракетно-артилерійського відділення прикордонної застави вогневої підтримки відділу прикордонної служби № 2, до НОМЕР_4 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_5 ), з метою проведення заходів, визначених розпорядженням, з 11.07.2022 до особового розпорядження.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.09.2022 № 372-ОС «Про особовий склад», відповідно до Закону № 2232-XII, Положення № 1115, Постанови № 704, Інструкції № 558, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 10-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби у січні-грудні 2022 року» призначено сержанта ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби 2 категорії - начальником першої групи (оператор) переносних зенітно-ракетних комплексів ракетно-артилерійського відділення прикордонної застави вогневої підтримки відділу прикордонної служби № 2, звільнивши з посади молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - водієм (помічником гранатометника) 3 секції АГС-17 відділення вогневої підтримки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б), згідно з пунктом 310 Положення № 1115 (призначення військовослужбовців на вищі, рівні та нижчі (не більше ніж на один ступінь) посади у воєнний час здійснюється без згоди цих військовослужбовців).

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.10.2022 № 237-ВВ «Про особовий склад (службове переміщення)», відповідно до Закону № 2011-XII, Положення № 1115, Постанови № 704, Інструкції № 582, надано відпустку за сімейними обставинами із збереженням грошового забезпечення сержанту ОСОБА_1 , інспектору прикордонної служби 2 категорії - начальнику першої групи (оператор) переносних зенітно-ракетних комплексів ракетно-артилерійського відділення прикордонної застави вогневої підтримки відділу прикордонної служби № 2, тривалістю 5 календарних днів, з 26.10.2022. Приступити до виконання службових обов`язків 31.10.2022.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.01.2023 № 7-ВВ «Про особовий склад (службове переміщення)», відповідно до Закону № 2011-XII, Положення № 1115, Постанови № 704, Інструкції № 582, прибув зі службового відрядження сержант ОСОБА_1 , інспектор прикордонної служби 2 категорії - начальник першої групи (оператор) переносних зенітно-ракетних комплексів ракетно-артилерійського відділення прикордонної застави вогневої підтримки відділу прикордонної служби № 2, з ділянки НОМЕР_6 прикордонного загону, 08.01.2023. Приступити до виконання службових обов`язків 09.01.2023.

У період з 26.09.2022 по 08.01.2023 позивач знаходився в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

25.11.2022 відповідач звернувся із листом вих. № 22/2811-22вих «Про надання інформації», зокрема, до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив надати до НОМЕР_3 прикордонного загону відносно військовослужбовців (прикордонної комендатури швидкого реагування № 1, прикордонної комендатури швидкого реагування № 1, відділу прикордонної служби № 2, що виконують завдання на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відділу прикордонної служби № НОМЕР_7 , відділу прикордонної служби (тип С), що виконують завдання на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_3 ), інформацію - дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених Постановою № 168 та Наказом № 392-АГ, за формою, наведеною у додатку 2 Наказу № 392-АГ за період виконання завдань протягом вересня та жовтня 2022 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 29.11.2022 вих. № 22/4820-22-Вих надав відповідь на лист відповідача від 25.11.2022 вих. № 22/2811-22вих «Про надання інформації», в якій повідомив, що відповідно до вимог пункту 2 Наказу № 392-АГ додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, за виконання у відповідні дні військовослужбовцем.

Підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 Наказу № 392-АГ не застосовується.

Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 № 21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» збільшення додаткової винагороди до 100 тисяч грн (із розрахунку на місяць) здійснюється військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об`єктів Державної прикордонної служби України (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об`єкти, де особовий склад Державної прикордонної служби України виконує, визначені законодавством України завдання), а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контракту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетними обстрілами.

У зв`язку з вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_8 , не опрацьовувались.

Разом з тим, на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону були направлені копії рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_3 прикордонного загону за вересень та жовтень 2022 року для прийняття правового рішення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 супровідним листом від 04.12.2022 вих. № 22/4928-22вих «Про надання інформації» до НОМЕР_3 прикордонного загону було направлено копію рапорту щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_3 прикордонного загону. У даному листі було зазначено, що підтверджуюча інформація, відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 Наказу № 392-АГ у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня. Дана інформація була направлена для вжиття заходів в межах компетенції.

26.12.2022 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача та військової частини НОМЕР_8 , в яких, зокрема, просив:

1. Надати обґрунтовану відповідь щодо підстав і причин ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, військовослужбовцю ОСОБА_1 за його безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з вересня по сьогоднішній день.

1.1. У разі якщо такі ненарахування та невиплати відбулися через службове розслідування або накладене стягнення судом за порушення (вживання алкоголю або інше) військового порядку та несення військової служби військовослужбовцем ОСОБА_1 , надати копії таких документів, які стали підставою для позбавлення такого виду грошового забезпечення.

2. Надати довідку про грошове забезпечення (додаткові виплати, компенсації) здійснені ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по теперішній час включно.

3. Надати довідку командира військової частини про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

3.1. Якщо довідки не має, надати документи, які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 в бойових діях або здійсненні забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

4. Надати інформацію щодо можливого дисциплінарного провадження (кримінального провадження, службового розслідування тощо, притягнення до адміністративної відповідальності) відносно ОСОБА_1 з наданням копій документів (наказів, актів, висновків тощо) цього провадження (розслідування).

06.01.2023 відповідач листом вих. № 14/128-23-вих надав відповідь на адвокатський запит від 26.12.2022 (вхідний № 28-23-вх від 03.01.2023), в якій зазначив, зокрема, що на даний час у НОМЕР_3 прикордонного загону відсутні підстави для внесення сержанта ОСОБА_1 у наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 грн за період перебування військовослужбовця у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документи, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії сержанта ОСОБА_1 в НОМЕР_3 прикордонному загону відсутні, оскільки ці документи не надходили на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону від ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 02.01.2023 вих. № 22/15-23-Вих надав відповідь на адвокатський запит від 26.12.2022 (вхідний № 5817-22-Вх від 30.12.2022), в якій повідомив, зокрема, що сержанта ОСОБА_1 у відповідності до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165/гриф, (володільцем даного бойового наказу є Адміністрація Державної прикордонної служби України), у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2022 № 276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 № 1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 № 1697/гриф сержант ОСОБА_1 у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частини НОМЕР_1 ) приступив до виконання та по теперішній час виконує завдання в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Бойові накази (розпорядження) видавались стосовно 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частини НОМЕР_1 ). Бойові розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 19.09.2022 № 276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 № 1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 № 1697/дск, надати немає можливості, оскільки мають обмежений гриф доступу.

Списки, передбачені додатком 2 до Наказу № 392-АГ на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частини НОМЕР_1 ) не направлялися, так як відповідно до листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 «Щодо однакового трактування положень» (володільцем даного листа є Адміністрація Державної прикордонної служби України) визначено, що збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань військовослужбовцями ДПСУ з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (бойового ураження), у тому числі перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілом.

Військовослужбовці НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частини НОМЕР_1 ), у тому числі й сержант ОСОБА_1 , перебувають на фінансовому забезпеченні у НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частини НОМЕР_1 ). Наказ про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць, опрацьовується посадовими особами НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частини НОМЕР_1 ). Таким чином, повідомити про причину невиплати сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, ІНФОРМАЦІЯ_4 не має можливості. Також, указаний вище прикордонний загін є володільцем інформації про грошове забезпечення (додаткові виплати та компенсації) сержанта ОСОБА_1 .

Довідка про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії сержанту ОСОБА_1 не видавалася. Ураховуючи вищезазначене, указаному військовослужбовцю необхідно звернутися з відповідним рапортом встановленим порядком.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.03.2023 вих. № 14/663-23-Вих, суд повідомлено, зокрема, що сержант ОСОБА_1 в період з 27.09.2022 по 07.01.2023 перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) ІНФОРМАЦІЯ_1 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебував, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ). Відповідно до довідки про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 07.01.2023 № 3617 сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 27.09.2022 по 07.01.2023. Дана Довідка була видана в одному екземплярі та направлена до НОМЕР_9 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону.

ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначив, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Згідно з пунктом 3 цієї Інструкції грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату. З даної Інструкції стає відомим, що військовослужбовці прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), в тому числі сержант ОСОБА_1 , проходить службу та перебуває на фінансовому забезпеченні в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ).

Також, ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що відповідно до вимог Наказу № 392-АГ, ІНФОРМАЦІЯ_1 супровідним листом від 04.12.2022 № 22/4928-22-вих «Про надання інформації» до НОМЕР_3 прикордонного загону було направлено копію рапорту щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_3 прикордонного загону. В даному листі зазначено, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 Наказу № 392-АГ у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня. Дана інформація була направлена для вжиття заходів в межах компетенції.

ІНФОРМАЦІЯ_4 звернув увагу суду, що підтверджуючі документи щодо прийняття безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів до ІНФОРМАЦІЯ_1 від НОМЕР_9 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону за вказаний період не надходили.

Відповідно до довідки від 17.05.2023 вих. № 12/1083 про відрядження військовослужбовця, яка видана військовою частиною НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_1 11.07.2022 вибув у службове відрядження на ділянку ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.06.2022 № 106(гриф).

З 26.10.2022 по 30.10.2022 перебував у відпустці, відповідно до вхідної телеграми НОМЕР_4 прикордонного загону від 25.10.2022 № 1910-22.

Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № (гриф)/25-2075-Е військовослужбовця передислоковано з НОМЕР_4 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_6 прикордонного загону, військовослужбовець з 26.09.2022 по 08.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_6 прикордонного загону.

08.01.2023 військовослужбовець прибув із службового відрядження до НОМЕР_3 прикордонного загону і приступив до виконання обов`язків з 09.01.2023, відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 10.01.2023 № 7-ВВ.

Відповідно до архівної відомості з січня 2022 року по грудень 2022 року додаткова винагорода, згідно із Постановою № 168, ОСОБА_1 у період з вересня 2022 року по грудень 2022 року була нарахована та виплачена у наступних розмірах: у вересні 2022 року у сумі 30 000,00 грн, у жовтні 2022 року у сумі 30 000,00 грн, у листопаді 2022 року у сумі 25 161,29 грн, у грудні 2022 року у сумі 60 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що у суду відсутні відомості про реєстрацію Наказу № 392-АГ та наказу від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 628-АГ), яким скасовано дію Наказу № 392-АГ, в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку. Водночас суд зазначив, що недотримання органами Державної прикордонної служби України вимог Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.

Крім того, суд першої інстанції, ураховуючи, що у спірний період відсутній чинний затверджений порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, дійшов висновку, що єдиним нормативно-правовим актом, що визначає підстави та порядок виплати відповідачем спірної додаткової винагороди є Постанова № 168. Разом з тим суд першої інстанції установив, що Постанова № 168 не містить конкретних затверджених форм документів, якими має підтверджуватися безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Водночас суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують, що у період з 26.09.2022 по 31.12.2022 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Також суд першої інстанції установив, що відповідачем у період з 26.09.2022 по 31.12.2022 позивачу не нараховувалася спірна додаткова винагорода в розмірі до 100 000,00 грн. Водночас, оскільки, у цей період позивач перебував у відрядженні у ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому суд першої інстанції дійшов висновку, що саме ця військова частина мала надати документи, які підтверджують участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Так, суд першої інстанції установив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 інформація щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, військовою частиною НОМЕР_1 не отримана, про що свідчать лист ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29.11.2022 вих. № 22/4820-22-Вих та відповідь від 06.01.2023 вих. № 14/128-23-вих на адвокатський запит відносно позивача.

Тому, оскільки відповідач не отримав інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях військової частини НОМЕР_1 відсутня протиправна бездіяльність.

Отже, оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо допущення саме відповідачем протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплати йому збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 31.12.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, не змінюючи мотивів цього рішення, але відповідаючи на питання щодо застосовності Наказів № 164-АГ, № 392-АГ, № 628-АГ до правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин у зв`язку з їх використанням для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168, суд апеляційної інстанції, з урахуванням висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах у постановах від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 та від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, дійшов висновку, що затверджені Наказами № 164-АГ, № 392-АГ, № 628-АГ положення для реалізації положень пункту 1 Постанови № 168 підлягають застосуванню до спірних відносин.

У цьому зв`язку апеляційний суд зауважив, що у контексті цього спору це означає, що відповідач мав пов`язувати виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн з виконанням військовослужбовцем завдань, які перелічені у Наказах № 164-АГ, № 392-АГ, № 628-АГ, однак матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

Оцінюючи доводи позивача про наявність у нього безумовного права на отримання означеної додаткової винагороди у зв`язку з тим, що він виконував протягом спірного періоду завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) в період дії воєнного стану, суд цієї інстанції виходив з того, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний період в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168, оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.

Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, довідки військової частини наявні у матеріалах справи, не є довідками про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує, що звернення з касаційною скаргою обумовлено неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права через відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування норм, передбачених: пунктом 2-1 Постанови № 168, пунктом 3 Наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164-АГ), пунктами 4, 11 Наказу № 392-АГ, пунктами 3, 7, 8 Наказу № 628-АГ в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень Інструкції № 558 для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди, згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168, а саме: визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).

Крім того, на думку скаржника, для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн не є обов`язковою лише безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови № 168 передбачають також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як підставу для такої виплати.

Також скаржник уважає, що Накази № 164-АГ, № 392-АГ, № 628-АГ не можуть уважатися такими, що набрали чинності та не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а тому застосування судами положень цих Наказів зумовлює необхідність у отримані висновків Верховного Суду щодо співвідношення та дії актів різної юридичної сили.

Окрім цього, скаржник наголошує, що фактично позивач зі свого боку набув право та дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена власними діями відповідача та військової частини НОМЕР_8 в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, а тому уважає, що у цьому випадку на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого ДПС України порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

27.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кириленко А. В., на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Жука А. В. для розгляду судової справи № 200/175/23.

Ухвалою Верховного Суду від 07.03.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кириленко А. В., на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

Спір у цій справі виник через невиплату військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, за період відрядження до інших органів Держприкордонслужби.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною другою статті 2 Закону України від 04.11.1991 № 1777-XII «Про державний кордон України» (далі - Закон № 1777-XII) передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.

За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією № 558.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 09.08.2023 № 836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (з 19.07.2022 з набранням чинності постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 01.06.2022) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).

А до того означені порядок та умови визначалися, зокрема, Наказом № 392-АГ та Наказом № 628-АГ, прийнятими на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.

Протягом періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду діяв Наказ № 392-АГ, уведений в дію з 01.08.2022.

У пункті 2 цього Наказу конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі: 1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України; 2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; 3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником; 6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження; 7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави; 8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

Пунктом 4 Наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Відповідно до пункту 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Відповідно до пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Згідно з пунктом 12 Наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

З 01.12.2022 був уведений в дію Наказ № 628-АГ, яким був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, але залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

Так, пунктом 2 цього Наказу до безпосередньої участі у бойових діях або заходах віднесено виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій: 1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; 2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; 3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження); 4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником; 5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовим розпорядженням; 7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.

З наведеного можна виснувати, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності в матеріалах справи доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 грн.

При цьому суд першої інстанції уважав незастосовними до спірних правовідносин Наказ № 392-АГ та Наказ № 628/0/81-22-АГ, тоді як суд апеляційної інстанції спирався на їх приписи при вирішенні цього спору.

З приводу цього варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 вже розглядав питання застосовності Наказів № 392-АГ та № 628-АГ та Інструкції № 188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою № 168.

У постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що Накази № 392-АГ та № 628-АГ містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації, та підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. З огляду на що констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби вимог законодавства при прийнятті зазначених наказів.

Водночас Верховний Суд зауважив, що у спірний період (який є аналогічним періоду, який є предметом розгляду у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.

Також Верховний Суд указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби фактично виконувалися протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби, зокрема, в частині визначення переліку бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

Виходячи з цього Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що Накази № 392-АГ та № 628-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою № 168, у спірний період.

У постанові від 26.06.2024 у справі № 200/216/23 Верховний Суд дещо розширив висновки щодо застосовності цих актів при визначенні порядку і умов виплати спірної додаткової винагороди.

Зокрема, у справі № 200/216/23 Верховний Суд зазначив, що належна реалізація приписів пункту 1 Постанови № 168 спонукала Уряд до «делегування» відповідним відомствам і керівникам державних органів унормувати умови і підстави виплати «своїм» категорія військовослужбовців додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

Адміністрація Держприкордонслужби, з уваги на приписи пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (у редакції, яка діяла протягом спірного періоду), а також пункту 2-1 Постанови № 168 зіткнулася з обставинами, які вимагали ухвалити рішення, яке б витікало із завдань та повноважень цього органу та заразом відповідало меті встановлення на час дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу (згідно з пунктом 1 Постанови № 168).

Цим рішенням (у широкому сенсі) стали згадувані Накази № 392-АГ, № 628-АГ, у яких виписані ті умови і порядок, які покликані були сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 Постанови № 168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань/заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби, а з іншого - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Тож з уваги на наведене Верховний Суд у справі № 200/216/23 уважав, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої [регламентації] зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) з боку Адміністрації Держприкордонслужби шляхом видання Наказів № 392-АГ, № 628-АГ не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

Відтак, помилковою є позиція суду першої інстанції щодо незастосовності Наказів № 392-АГ та № 628-АГ до спірних правовідносин. Натомість, суд апеляційної інстанції, правомірно керуючись положеннями цих наказів, обґрунтовано урахував їх обов`язковий характер для належної реалізації Постанови № 168.

Стосовно висновку судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог, то, на переконання Суду, такий висновок є поспішним, оскільки не ґрунтується на повному і всебічному встановленні обставин справи та належній їй правовій оцінці.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем НОМЕР_3 прикордонного загону, у період з 26.09.2022 по 08.01.2023 знаходився в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

У цій справі позивач доводив, що він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 гривень відповідно до Постанови №168 за період з 26.09.2022 по 31.12.2022, стверджуючи, що під час перебування у відрядженні до НОМЕР_6 прикордонного загону він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі відповідач покликався на відсутність підстав для здійснення позивачу такої, оскільки начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 не надано інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 Наказу № 392-АГ, за формою наведеною у додатку 2 до зазначеного наказу.

З матеріалів справи установлено, що ухвалою від 17.01.2023 суд першої інстанції витребував у відповідача наступні докази: належним чином засвідчені накази про прийняття позивача на службу та її проходження; належним чином засвідчену, прошиту та пронумеровану копію особової справи ОСОБА_1 ; розпорядчі документи, якими встановлено нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 26.09.2022 по 31.12.2022; належним чином засвідчені докази, які підтверджують виплату позивачу грошового забезпечення за період з 26.09.2022 по 31.12.2022; належним чином засвідчені докази, які підтверджують нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у відповідності до пункту 1 Постанови № 168 за період з 26.09.2022 по 31.12.2022 (якщо таке мало місце); довідку про розмір середньоденної заробітної плати позивача у 2022 році; всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Оскільки станом на 06.02.2023 військова частина НОМЕР_1 вимоги ухвал суду від 17.01.2023 не виконала суд першої інстанції ухвалою від 06.02.2023 повторно витребував у відповідача вищезазначені докази.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали від 17.01.2023, військова частина НОМЕР_1 направила наступні докази: витяг з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21.07.2020 № 273-ОС; витяг з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06.04.2021 № 120-ОС; витяг з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13.07.2021 № 267-ОС; витяг з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.09.2022 № 372-ОС; архівну відомість з січня 2022 року по грудень 2022 року; довідку про доходи ОСОБА_1 ; копії Наказів № 392-АГ та № 628-АГ.

Також з матеріалів справи установлено, що ухвалою від 28.02.2023 суд першої інстанції витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні докази: інформацію відносно того, чи розповсюджується на ОСОБА_1 пункт 1 Постанови № 168 щодо отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн за період з 26.09.2022 по 31.12.2022; належним чином завірені докази, які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або заходах у період з 26.09.2022 по 31.12.2022; всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 28.02.2023, ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 02.03.2023 вих. № 14/563-23-Вих повідомив суд, що сержант ОСОБА_1 у період з 27.09.2022 по 07.01.2023 перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) ІНФОРМАЦІЯ_1 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебував, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ). Відповідно до довідки про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 07.01.2023 № 3617 сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 27.09.2022 по 07.01.2023. Дана Довідка була видана в одному екземплярі та направлена до НОМЕР_9 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону.

Ухвалою суду від 19.05.2023 суд першої інстанції витребував у військової частини НОМЕР_1 наступні докази: копію довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 07.01.2023 № 3617 сержанта ОСОБА_1 , який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 27.09.2022 по 07.01.2023; належним чином завірені документи, які направлялись відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_1 для підтвердження безпосередньої участі сержанта ОСОБА_1 в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 26.09.2022 по 31.12.2022; належним чином завірені документи, на підставі яких позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода відповідно пункту 1 Постанови № 168 у грудні 2022 року.

У письмових поясненнях від 24.05.2023 військова частина НОМЕР_1 повідомила суд, що зазначена в ухвалі довідка від 07.01.2023 № 3617 на ім`я ОСОБА_1 не надавалася і не надходила на адресу військової частини НОМЕР_1 . Крім того, військова частина НОМЕР_1 повідомила, що від НОМЕР_6 прикордонного загону надійшов лист, в якому зазначено, що підрозділи (військовослужбовці), які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення .

При цьому суд першої інстанції залишив поза увагою суперечливі пояснення від НОМЕР_6 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_8 ): спочатку про відсутність підстав для надання довідок для виплати підвищеної (до 100 000 грн) додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) військової частини НОМЕР_1 , за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_6 прикордонного загону; потім, про те, що довідка про безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей сержантом ОСОБА_1 від 07.01.2023 № 3617, НОМЕР_6 прикордонним загоном була видана в одному екземплярі та направлена до НОМЕР_9 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону; зрештою, про те, що така довідка взагалі не надавалася.

Водночас з`ясування цих розбіжностей та встановлення чи ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_8 ) було видано довідку про безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей сержантом ОСОБА_1 07.01.2023 № 3617 мало вирішальне значення для встановлення місця проходження служби позивачем та місця його перебування у спірний період. Оскільки єдиною підставою для відмови у задоволенні позову суди зазначили відсутність документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або здійсненні відповідних заходів у спірний період.

Крім того, військова частина НОМЕР_1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначала, зокрема про те, що довідка від 07.01.2023 № 3617 не відповідає встановленій формі, а саме з обов`язкових умов її заповнення видалено графи у яких зазначається: такі підтверджуючі документи, як журнал бойових дій у якому повинно бути зафіксовано факт участі позивача у бойових діях чи заходах та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу у якому повинно бути зафіксовано дні безпосередньої участі позивача у бойових діях чи заходах. При цьому відповідач зазначає, що НОМЕР_6 прикордонним загоном дана довідка не надавалася НОМЕР_3 прикордонного загону для розгляду.

Тобто, військова частина НОМЕР_1 зазначає про те, що довідка від 07.01.2023 № 3617 не відповідає встановленій формі, оскільки з обов`язкових умов її заповнення видалено певні графи. Проте одночасно зазначає, що НОМЕР_6 прикордонним загоном дана довідка не надавалася НОМЕР_3 прикордонному загону для її розгляду.

Указані суперечливі пояснення відповідача суд апеляційної інстанції також залишив без уваги.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22, від 28.05.2024 у справі № 560/1200/23, від 06.06.2024 у справі № 200/706/23, від 19.09.2024 у справі № 120/4953/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої для виконання завдань відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

За позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 460/6992/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи , до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Довідка, видана керівником органу військового управління або штабу, є підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи заходах з національної безпеки.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23 за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами (пункт 43 постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23).

Не дослідили суди попередніх інстанцій також документи (накази/розпорядження), які стали передумовою для відрядження військовослужбовця ОСОБА_1 для виконання відповідних завдань до ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 26.09.2022 (мається на увазі бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165/гриф). Відсутній в матеріалах справи і наказ командування військової частини НОМЕР_1 про направлення військовослужбовця ОСОБА_1 в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону Держприкордонслужби.

Без відповіді судів першої та апеляційної інстанції залишилося головне питання, з якого власне й виник спір, що спонукав позивача звернутися з цим позовом до суду. Йдеться про те, які саме завдання, за якою посадою і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 , якого було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_8 ) починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 та чим це підтверджується.

Тобто, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, перебуваючи на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 гриф у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_8 ), але не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000,00 грн, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час.

Не дослідили суди попередніх інстанцій копію рапорту ІНФОРМАЦІЯ_1 (про який зазначено у листі від 02.03.2023 вих. № 14/563-23-Вих) щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_3 прикордонного загону Держприкордонслужби в контексті того, чи були випадки нарахування/виплати (за спірний період) додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі іншим прикордонникам, які в той самий період, що й позивач були у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 і несли службу на тій самій території (ділянці), що й позивач, якщо так, то чим це було продиктовано.

Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам, для проведення таких виплат.

При цьому необхідно урахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23, за змістом якої Суд дійшов висновку, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.

У постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 Верховний Суд вирішив, що порушення порядку передання документів між військовими частинами не впливає на право позивача на отримання винагороди за участь у бойових діях або заходах з національної безпеки. Суд зазначив, що участь військовослужбовців підтверджується сукупністю документів (згідно з пунктом 4 наказу № 392-АГ), серед яких бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та інші офіційні документи, і цей перелік не змінився після введення в дію наказу від 01.12.2022 № 628-АГ.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 наголошував, що посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не надано доказів безпосередньої участі в бойових діях чи в забезпеченні таких заходів та не наведено конкретних періодів часу участі у бойових діях або заходах, є безпідставними, оскільки такі документи (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах) не можуть знаходитися у позивача, оскільки зазначені вище документи оформлюються начальником (командиром) підрозділу, де проходить службу військовослужбовець.

Крім того, передчасними є висновок суду апеляційної інстанції, який стверджує, що сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний період в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

Це твердження ігнорує фактичну практику, згідно з якою, у тому числі, на підставі таких наказів або розпоряджень видаються довідки про безпосередню участь у бойових діях чи заходах. Отже, бойовий наказ або розпорядження є невід`ємною частиною документального підтвердження участі військовослужбовця в бойових діях.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 (також у справі № 520/690/23 від 22.11.2023) зазначив, що, дійшовши висновків про відсутність документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період, суди попередніх інстанцій так і не з`ясували основного питання, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував військовослужбовець НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), якого, відповідно до бойового наказу, було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування НОМЕР_6 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_8 ) упродовж всього спірного періоду та чим це підтверджується. Адже, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, перебуваючи у відрядженні в НОМЕР_6 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_8 ), але не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100000,00 грн, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час. Саме ці обставини мають значення для правильного вирішення спору і їх не можна залишати поза увагою.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанції є поспішними, оскільки не ґрунтуються на повному і всебічному встановленні обставин справи та належній їй правовій оцінці.

У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Оскільки суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, Суд уважає передчасними їхні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кириленко Андрій Володимирович, задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько А.В. Жук