Постанова
Іменем України
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 200/21020/15-ц
провадження № 61-9921св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Юнікон»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Юнікон» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня
2019 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року приватне акціонерне товариство «Юнікон» (далі -
ПрАТ «Юнікон») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про зміну правовідношення шляхом визнання пункту 2 договору купівлі-продажу виконаним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 23 березня 2016 року у складі судді Шевцової Т. В. позов ПрАТ «Юнікон» задоволено. Змінено правовідношення шляхом визнання пункту 2 договору купівлі-продажу від 28 грудня 2006 року, укладеного між ЗАТ «Юнікон», правонаступником якого є ПрАТ «Юнікон», та ОСОБА_1 , виконаним в частині повного виконання позивачем обов`язку по сплаті ціни договору купівлі-продажу - 72/100 частини домоволодіння
АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції,
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня
2016 року скасовано, провадження у справі закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент пред`явлення позову відповідач помер, отже позов пред`явлено до померлої особи, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ПрАТ «Юнікон» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, порушивши принцип правової визначеності. При цьому апелянт знав про наявність спору, оскільки судові повістки про виклик його батька отримували члени сім`ї померлого. Крім того, рішенням суду першої інстанції не вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , а тому суд повинен був закрити касаційне провадження. Суд повинен був залучити правонаступника померлої особи, а не закривати провадження у справі.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
17 жовтня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 був стороною договору купівлі-продажу від 28 грудня
2006 року, укладеного з ЗАТ «Юнікон», правонаступником якого є
ПрАТ «Юнікон», з приводу виконання якого виник спір.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто після смерті ОСОБА_1 , ПрАТ «Юнікон» звернулося до суду із цим позовом, який заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2016 року задоволено.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна норма права міститься й у пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).
Аналогічна норма міститься у пункті 7 частини першої статті 255 ЦПК України.
Відповідно до аналізу пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України
2004 року(пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України) правонаступників у справу можна залучити тільки у разі, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 25 ЦК Україниздатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.
У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК Українивизначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з частиною першою статті 26 ЦПК України2004 року у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (аналогічна норма у частині першій статті 42 чинного ЦПК України).
У статті 28 ЦПК України 2004 рокувизначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).
Частиною першою статті 29 ЦПК України 2004 рокупередбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 чинного ЦПК України).
Системний аналіз наведених норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення позивача із позовом до суду відповідач у справі має бути наділений цивільною правосуб`єктністю. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).
Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України 2004 рокусторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 чинного ЦПК України).
Згідно зі статтею 37 ЦПК України 2004 рокув разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь за останнього.
Процесуальне правонаступництво можливе виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
ЦПК Українине містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України 2004 рокуможливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).
Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК Україниможливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства (пункти 35, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду
від 07 квітня 2020 року в справі № 473/1433/18, провадження № 14-35цс20).
Установивши, що смерть відповідача настала до звернення ПрАТ «Юнікон» із позовом, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої
статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аргументи касаційної скарги про те, що суд мав би залучити правонаступника померлої особи, а не закривати провадження у справі, є помилковими, оскільки такі процесуальні дії можливі лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.
Доводи касаційної скарги про безпідставне поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, оскільки останній не був учасником справи, доказів обізнаності про оскаржуване рішення матеріали справи не містять, доводи апелянта про те, що він дізнався про наявність цього спору після ознайомлення його представника із матеріалами справи № 200/21020/15-ц за позовом ПрАТ «Юнікон» до ОСОБА_2 про виселення з домоволодіння лише 28 березня 2018 року, позивач не спростував, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано поновив строк на апеляційне оскарження.
Аргументи касаційної скарги про те, що рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_2 безпідставні, оскільки останній є спадкоємцем відповідача у справі та прийняв спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України, а тому до нього перейшли всі права та обов`язки спадкодавця (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Юнікон» залишити без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду
від 20 березня 2019 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара