ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2023 року
м. Київ
справа № 200/3459/22
адміністративне провадження № К/990/1960/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року (суддя - Л.В. Арестова )
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року (головуючий суддя - Г.М. Міронова, судді: І.В. Геращенко, Е.Г. Казначеєв)
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Донецькій області
про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,-
У С Т А Н О В И В :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У травні 2022 року ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області ( далі - ГУ НП в Донецькій обл., відповідач), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника ГУНП в Донецькій обл. полковника поліції Осипенко Р. №161 о/с від 04.04.2022 «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ( далі - Закон № 580-VIII);
- відновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого 2-го відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. з 04.04.2022, тобто з часу звільнення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Донецькій області від 04.04.2022 №414 «Про порушення службової дисципліни окремим працівником управління міграційної поліції ГУНП та його покарання».
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Донецькій обл. від 04.04.2022 №161 о/с «По особовому складу».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого другого відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. з 05.04.2022.
Стягнуто з ГУНП в Донецькій обл. на користь ОСОБА_1 середній заробіток на час вимушеного прогулу у розмірі 74737 грн. 74 коп. з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року апеляційну скаргу ГУНП в Донецькій області залишено без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі №200/3459/22 залишено без змін.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що з урахуванням встановлених обставин справи та відсутністю рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), наявне незаконне звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.
Також судом першої інстанції зазначено, що відповідачем порушено порядок проведення службового розслідування, який регламентовано положеннями Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII ( далі - Дисциплінарний статут).
Крім того, вказано, що відповідачем не надано до суду витребувані докази по справі, а саме: належним чином засвідчену читабельну копію протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, який складено відносно ОСОБА_1 та належним чином засвідчені матеріали щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, який складено відносно ОСОБА_1 (ухвали, постанови суду, тощо).
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції, також виходив з того, що будь-які факти невиконання позивачем своїх посадових обов`язків не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наданими позивачем доказами.
Також судом апеляційної інстанції зазначено про те, що ГУНП в Донецькій області не надано жодного належного доказу на підтвердження факту набуття суспільного резонансу щодо вказаної події та її негативного впливу на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції.
Крім того, судом апеляційної інстанції вказано про врахування постанови Дружківського міського суду Донецької області від 22 вересня 2022 року у справі № 3/229/501/2022, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 порушеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
16 січня 2023 року на адресу суду касаційної інстанції від ГУНП в Донецькій області ( далі - ГУНП в Донецькій області, скаржник) надійшла касаційна скарга, в якій посилаючись на неправомірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, скаржник просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі № 200/3459/22 та винести постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що судом першої та апеляційної інстанції жодним чином не надано оцінки діям позивача в частині скоєння саме дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Проігноровано його зухвалу поведінку, яка не сприяє формуванню іміджу Національної поліції та створює у суспільстві наслідки, які можуть зашкодити чи негативного вплинути на репутацію поліцейських.
Вказав, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги пояснення місцевих мешканців, які були опитані під час проведення службового розслідування.
Зауважив, що від позивача не надходили ані відзив на апеляційну скаргу, ані заперечення у справі, як поштовим відправленням, так і через підсистему ЄСІТ «Електронний суд», які були враховані судом апеляційної інстанції в порушенням вимог ч.9 ст.79 КАС України.
Зазначив, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги правові висновки , викладені Верховним Судом у постанові від 26.05.2022 у справі № 420/3630/20, від 17.06.2021 №804/6242/17.
Наголосив на тому, що розпорядженням начальника штабу - першим закупником Командувачем об`єднаних сил заборонена торгівля на території Донецької та Луганської області алкогольними напоями, тоді як позивач під час розслідуваного випадку перебував у стані алкогольного сп`яніння та мав табельну зброю, що в сукупності підриває авторитет поліцейського в цілому.
Вказав, що саме позивач перебував за кермом автомобіля, пересік суцільну лінію, порушив правила дорожнього руху ,перегородивши ОСОБА_2 рух, та почав висловлюватися в його бік нецензурною лайкою, що також підриває авторитет поліції.
22 лютого 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі №200/3459/22.
11 липня 2023 року ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 .
15.07.2015 наказом ГУ МВС України в Донецькій області №219 о/с «По особовому складу» призначено випускника Національної академії внутрішніх справ освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, які прибули у розпорядження ГУ МВС України в Донецькій області для подальшого проходження служби, з 27.06.2015 лейтенанта міліції ОСОБА_1 - дільничним інспектором міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дружківського міського відділу, з посадовим окладом 600,00 грн., закріплено наставника за місцем служби.
06.11.2015 наказом ГУ МВС України в Донецькій області №384 о/с «По особовому складу» згідно з п. 9 розділу ХІ Закону № 580-VIII та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за пунктом 64 «з» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) лейтенанта міліції ОСОБА_1 дільничого інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Дружківського міського відділу, з 06.11.2015.
07.11.2015 наказом ГУНП в Донецькій обл. №14 о/с «По особовому складу» відповідно до п. 9 та 12 розділу ХІ Закону № 580-VIII призначено тих, що прибули з МВС, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно з штатним розписом, з 07.11.2015 ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання - лейтенант міліції, інспектор Дружківського відділення поліції Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області, з присвоєнням йому спеціального звання лейтенант поліції.
19.04.2016 наказом ГУНП в Донецькій обл. №94 о/с «По особовому складу», у зв`язку з організаційно-штатними змінами на підставі наказу Національної поліції України від 17.03.2016 №223 «Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції» призначено лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектором Дружківського ВП Краматорського ВП, з посадовим окладом 2400,00 грн., та увільнено його від посади інспектора Дружківського ВП Артемівського ВП.
30.12.2016 наказом ГУНП в Донецькій області від №442 о/с «По особовому складу», у зв`язку з організаційно-штатними змінами на підставі наказу Національної поліції України від 29.11.2016 №1245 дск «Про організаційно-штатні зміни в ГУНП в Донецькій області» призначено лейтенанта поліції ОСОБА_1 - дільничним офіцером поліції сектору превенції Дружківського ВП Краматорського ВП, з посадовим окладом 2400,00 грн., та увільнено його від посади інспектора Дружківського ВП Краматорського ВП, та закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером НОМЕР_3.
29.01.2021наказом ГУНП в Донецькій області від №85 о/с «По особовому складу» призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженим відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУНП в Донецькій обл., з посадовим окладом 2500,00 грн. та установлено надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції 40%, та увільнено його від посади дільничного офіцера поліції сектору превенції Дружківського ВП Краматорського ВП.
30.04.2021 наказом ГУНП в Донецькій області від №268 о/с «По особовому складу», у зв`язку з організаційно-штатними змінами на підставі наказу Національної поліції України від 23.02.2021 №149 «Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції» призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл., з посадовим окладом 2500,00 грн. та установлено надбавку за специфічні умови проходження служби 40%, увільнивши його від посади оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУНП в Донецькій області.
02.07.2021 згідно з наказом ГУНП в Донецькій обл. від №373 о/с «По особовому складу» призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженим 2-го відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл., з посадовим окладом 2500,00 грн. та установлено надбавку за специфічні умови проходження служби 40%, увільнивши його від посади оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл..
02.04.2022 до УГІ ГУНП в Донецькій обл. з Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відповідно до наказу ГУНП в Донецькій обл. №409 «Про призначення службового розслідування» надійшла інформація про складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відносно оперуповноваженого другого відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1
02.04.2022 старший інспектор з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (за місцем дислокації в Донецькій області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_2 подав рапорт начальнику ГУНП в Донецькій обл. полковнику поліції Р. Осипенко, в якому зазначив, зокрема, що 02.04.2022 працівники поліції запропонували ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останні категорично відмовились.
З метою з`ясування всіх обставин дисциплінарних проступків, на виконання вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту, наказу МВС України «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» від 07.11.2018 №893 ( далі - Наказ МВС України №893 ) наказано:
1. Призначити службове розслідування за вказаним фактом.
2. Для проведення службового розслідування створити дисциплінарну комісію у складі:
голова комісії - заступник начальника управління - начальник відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в Донецькій області підполковник поліції Д. Іщенко;
члени комісії:
- заступник начальника відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в Донецькій області підполковник поліції В. Усіков;
- старший інспектор з ОД відділу підтримки УГІ ГУНП в Донецькій області капітан поліції Д. Барабан.
3. Дисциплінарній комісії провести службове розслідування, за результатами якого підготувати висновок та, за наявності підстав, проєкт дисциплінарного наказу.
4. Контроль за виконанням наказу покладено на начальника УГІ ГУНП в Донецькій області підполковника поліції Р. Торбіна.
04.04.2022 за результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП відносно оперуповноваженого другого відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, відповідно до якого:
1. Службове розслідування за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП відносно оперуповноваженого другого відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної ГУНП в Донецькій обл. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, закінчено.
2. Відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися.
3. За порушення службової дисципліни, ігнорування вимог п. 1 ч.1 ст. 18 Закону № 580-VIII, п. 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, пп. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України) , пунктів 1, 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 ( далі - Правила етичної поведінки поліцейських № 1179) , що виразилось у відмові від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння, вчинення дій, що негативного впливають на формування іміджу Національної поліції України та підривають її авторитет, зухвалій поведінці, недотриманні субординації та прояві неповаги у спілкуванні з колегами, оперуповноваженого другого відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
4. Управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій області (С. Бичін):
4.1. Організовано проведення додаткових занять з особовим складом поліції з вивчення:
- Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- Закону № 580-VIII;
- Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII ( далі - Закон № 3353-XII).
4.2. Прийнято заліки зі знання вищезазначених нормативних документів.
4.3. Забезпечено неухильне дотримання та виконання вимог вказаних документів.
5. Копію висновку службового розслідування направити до Бахмутського управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. для виконання пункту 4 висновку, ДГІ до відома та обліку, ВПС УКЗ ГУНП в Донецькій обл. для залучення до особової справи ОСОБА_1.
04.04.2022 відповідно до наказу ГУНП в Донецькій обл. від №414 «Про порушення службової дисципліни окремим працівником управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій області та його покарання» 02.04.2022 до ГУНП в Донецькій обл. з Краматорського РУП ГУНП в Донецькій обл. надійшла інформація про те, що відносно оперуповноваженого другого відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП.
02.04.2022 на підставі наказу ГУНП в Донецькій обл. №409 дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, під час якого встановлено факт грубого порушення оперуповноваженим управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 п.6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, підпункту 2.5 ПДР України, п. 1, 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських №1179, що виразилось у відмові від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння, вчинення дій, що негативного впливають на формування іміджу Національної поліції України та підривають її авторитет, зухвалій поведінці, недотриманні субординації та прояві неповаги у спілкуванні з колегами, оперуповноваженого другого відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
Наказано:
1. За порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні вимог п. 6 ч. 3 с. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, пп. 2.5 ПДР України пунктів 1, 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених №1179, а саме у відмові від проходження огляду та встановлення стану сп`яніння, вчинення дій, що негативно впливають на формування іміджу Національної поліції України та підривають її авторитет, зухвалій поведінці, недотриманні субординації та прояві неповаги під час спілкування з колегами, оперуповноваженого другого відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
2. Управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. (С. Бичін) забезпечити виконання наказу відповідно до ст. 22 Дисциплінарного статуту.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника УГІ ГУНП в Донецькій обл. підполковника поліції Р. Торбіна.
04.04.2022 наказом ГУНП в Донецькій обл. №161 о/с «По особовому складу» відповідно до розділу VІІ Закону № 580-VIII звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - оперуповноваженого 2-го відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. з 04.04.2022, без встановлення премії у квітні місяці. Вислуга років на 04.04.2022 у календарному обчисленні складає - 09 років 07 місяців 24 дні.
Позивач, вважаючи спірний накази протиправним, а підстави, за які на нього накладено вказане дисциплінарне стягнення, такими, що не відповідають фактичним обставинам, звернувся до суду з цією позовною заявою.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною 1 ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
За приписами ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2.5 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 ( далі - ПДР України) встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Абзацами 2 та 3 п.1 розділу ІІ (з урахуванням п. 3 розділу IV) Правил №1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
Згідно з приписами ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком №893.
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п.2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Пунктом 7 Порядку № 893 визначено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п.1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 7 цією статті Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог поданої касаційної скарги Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 ч.3 ст. 353, абзацом 2 ч.1ст. 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог касаційної скарги, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом ГУНП в Донецькій області №161о/с «По особовому складу» від 04.04.2022 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, з 04.04.2022.
Перевіряючи обґрунтованість звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, Суд виходить з такого.
Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугував висновок, складений за наслідком проведення службового розслідування за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення , передбаченого с. 1 ст. 130 КУпАП, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни.
Згідно з цим Висновком, дисциплінарною комісією встановлено факт грубого порушення оперуповноваженим управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій обл. старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 п.6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, підпункту 2.5 ПДР України, п. 1, 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських №1179, що виразилось у відмові від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння, вчинення дій, що негативного впливають на формування іміджу Національної поліції України та підривають її авторитет, зухвалій поведінці, недотриманні субординації та прояві неповаги у спілкуванні з колегами.
Суд зауважує, що адміністративний суд у силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Водночас, правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Ухвалюючи рішення про незаконність звільнення позивача з посади за п.6 ч.7 ст.77 Закону № 580-VIII, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, суди попередніх інстанції виходили з допущення відповідачем порушення порядку проведення службового розслідування.
Так, судами попередніх інстанцій зроблено висновок про те, що інформація про складання протоколу про адміністративне правопорушення не є підставою для призначення службового розслідування, вичерпний перелік яких визначає ч.4 ст. 14 Дисциплінарного статуту.
Тоді як частина 5 вказаної статті передбачає, що у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Верховний Суд вважає такі висновки помилковими та зазначає, що підставою для призначення службового розслідування щодо ОСОБА_1 слугувала інформація про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, згідно з інформаційною довідкою, яка міститься в матеріалах справи, та оцінку змісту якій не надано судами попередніх інстанцій, 02.04.2022 до Чергової частини ВП № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій обл. надійшло повідомлення, в якому зазначено, що водій Шкода Октавія темно синього кольору н.з. НОМЕР_2 , керуючи автомобілем по вул. Соборна, у м.Дружківка спричинив аварійну ситуацію та має зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння. Після цього працівниками СРПП на місце події виявлено водія, який провокував суперечку на конфлікт, виражався нецензурною лайкою, якого було доставлено до відділу поліції та встановлено, що даний громадянин є працівником поліції ОСОБА_1 , який, крім цього, перебуваючи у цивільному одязі, має при собі табельну вогнепальну зброю ПМ серії ЕШ №6610-1972.
Суд зазначає, що за приписами ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставами для призначення службового розслідування, зокрема, є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, про вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.
Крім того, в матеріалах справи міститься рапорт старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності ( з місцем дислокації в Донецькій області) Управління дотримання прав людини Національної поліції України ОСОБА_2, складеного на ім`я начальнику ГУНП в Донеьцій області Р.Осипенко , в якому також зазначено про цю подію за участю ОСОБА_1 .
Як наслідок, Суд вважає, що надходження відповідної інформації щодо ОСОБА_1 було достатньою підставою для призначення службового розслідування відносно нього.
Положення ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту, Суд вважає незастосовними до спірних правовідносин, оскільки до органу поліції не надходили матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, а надійшла інформація про складення відносного нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та відомості про вчиненням ним дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку.
Щодо висновку суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні докази належного ознайомлення позивача з наказами ГУНП в Донецькій обл. від 02.04.2022 «Про призначення службового розслідування», від 04.04.2022 №414 «Про порушення службової дисципліни окремим працівником управління міграційної поліції ГУНП в Донецькій області та його покарання» та висновком службового розслідування від 04.04.2022, Суд зазначає, що Порядок № 893 не містить такого обов`язку з боку відповідача.
Крім того, Суд зауважує, що відповідно до пп.14 п.2 Розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893 ( далі - Положення МВС України № 893) голова дисциплінарної комісії після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, забезпечує ознайомлення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, з дотриманням вимог законодавства України.
Водночас матеріали справи не містять доказів звернення позивача із такою заявою з метою ознайомлення з відповідними документами, що також не було враховано судами попередніх інстанцій.
Також Верховний Суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було роз`яснено позивачу його права на захист (як особи, відносно якої розпочато та проводиться службове розслідування) відповідно до ч.1-2 ст.18 Дисциплінарного статуту, оскільки в матеріалах справи містяться власноручні письмові пояснення ОСОБА_1 , які свідчать про безпосередню реалізацію ним цього права.
Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про дотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування відносно ОСОБА_7 та визнає помилковим висновок судів попередніх інстанції щодо його порушення.
В аспекті спірних правовідносин Суд зазначає, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
Однак судами попередніх інстанцій досліджено лише порядок проведення службового розслідування, але не досліджено та не надано оцінку висновку службового розслідування та зібраним в ході цього службового розслідування доказам для належного висновку про доведеність/недоведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Як наслідок, висновки судів щодо незаконності звільнення відповідачем ОСОБА_1 із займаної посади, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, є передчасними, оскільки судами не встановлено чи є дії ОСОБА_1 такими, що містять склад дисциплінарного проступку.
Висновки суду апеляційної інстанції про те, що з боку відповідача не доведено підриву позивачем високого звання поліцейського, а також невиконання ним своїх посадових обов`язків, Верховний Суд також визнає передчасними з підстав, наведених вище.
Посилання судів попередніх інстанцій на те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 порушеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Варто зауважити, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність рішення компетентного органу про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в діях тієї ж особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.
Таким чином, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 травня 2022 року у справі № 420/3630/20.
Встановлені ч. 2 ст. 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як наслідок, Суд зазначає, що для правильного вирішення питання щодо наявності законних підстав для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, судам попередніх інстанцій необхідно встановити наявність /відсутність в його діях ознак дисциплінарного проступку, що виразилось у відмові від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння, вчинення дій, що негативного впливають на формування іміджу Національної поліції України та підривають її авторитет, зухвалій поведінці, недотриманні субординації та прояві неповаги у спілкуванні з колегами, дослідивши висновок службового розслідування та зібрані в ході цього службового розслідування докази та пояснення осіб.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Відповідно до ч.4 ст.353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що ні судом першої, ні судом апеляційної інстанцій не досліджено в повному обсязі всіх обставин справи, що мають значення для її вирішення, Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
п о с т а н о в и в:
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі №200/3459/22 скасувати.
Справу №200/3459/22 направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова