Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 200/4665/19
провадження № 61-17276св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальний заклад освіти «Навчально-виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради,
третя особа - Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2019 року у складі судді Томаша В. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради, третя особа - Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, про зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що вона є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , який навчається в приміщенні другого корпусу Комунального закладу освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради по вул. Аеродром, 268 м. Дніпра .
Зазначала, що перший корпус знаходиться по АДРЕСА_2 на відстані 5 км від другого корпусу. Вказувала, що їй стало відомо, що відповідачем було прийнято рішення про формування двох 10 класів лише у першому корпусі навчального закладу без відкриття 10 класу у другому корпусі на вул. Аеродром, 268 в м. Дніпро у зв`язку з браком учнів. На її письмові звернення до адміністрації про формування класу у другому корпусі вона отримала письмову відмову. Вважає, що вказані дії є порушенням статті 53 Конституції України, а саме: права її сина на освіту.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача сформувати та відкрити в 2019 - 2020 навчальному році 10 клас у другому корпусі Комунального закладу освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродром, 268.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2019 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є голослівними, безпідставними та недоведеними, а питання фінансового забезпечення організації навчального процесу у конкретно визначеному позивачем місці не відноситься до компетенції навчального закладу.
При цьому, районний суд зазначив, що відповідач діє в межах своїх дискреційних повноважень, що означає, що адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач своїм рішенням щодо формування двох 10 класів лише у першому корпусі навчального закладу без відкриття 10 класу у другому корпусі на вул. Аеродром, 268 в м. Дніпро у зв`язку з браком учнів, не порушив право неповнолітнього ОСОБА_2 на отримання якісної, безпечної та доступної освіти відповідно до статті 53 Конституції України,
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях порушили процесуальні норми щодо оцінки доказів, не взяли до уваги аргументів, наведених нею у позовній заяві та апеляційній скарзі.
Зазначає, що судами не застосовано вимоги, передбачені пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту», яким визначено діяльність суб`єкта освітньої діяльності щодо забезпечення та реалізації освітнього процесу.
Вважає, що судами не враховано положення статті 38 Закону України «Про загальну середню освіту» та надано неправильне тлумачення статті 53 Конституції України.
Стверджує, що приймаючи рішення про відкриття класів, керівник навчального закладу зобов`язаний дотримуватися вимог закону, а саме: враховувати обмеження максимальної наповнюваності класу 30-ма учнями, що передбачено частиною першою статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту», а також враховувати відсутність обмежень щодо мінімальної наповнюваності класу для навчальних закладів загальної середньої освіти міста.
Посилається на те, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088 "Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами", згідно з якою розрахункова наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти в містах обласних значень становить 27 учнів, не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки наповнюваність класів учнями є розрахунковим показником, що застосовується для включення у формулу для розрахунку освітньої субвенції і не встановлює мінімальну чисельність учнів.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду від 24 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про народження від 02 грудня 2003 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 (а. с. 7).
ОСОБА_2 навчається в приміщенні другого корпусу Комунального закладу освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради на вул . Аеродром, 268 м. Дніпра.
Перший корпус знаходиться на вул. Комбрига Петрова, 29 в м. Дніпро на відстані 5 км від другого корпусу.
14 січня 2019 року ОСОБА_1 зверталасядо Дніпровської міської ради із запитом про надання інформації щодо підстав не відкриття 10-го класу у другому корпусі Комунального закладу освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради (а. с. 8-9).
Відповідно до відповіді Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 21 січня 2019 року № М-2/1, при складанні перспективної мережі класів та контингенту учнів на 2019/2020 навчальний рік адміністрацією Комунального закладу освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради заплановано сформувати два 10-х класи з чисельністю учнів 60 осіб, які навчатимуться у приміщенні І корпусу, оскільки чисельність учнів недостатня для відкриття 10-го класу в ІІ корпусі (а. с. 10-11).
04 лютого 2019 року ОСОБА_1 та інші батьки учнів 9-А класу ІІ корпусу Комунального закладу освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради звернулися до Дніпровського міського голови Б. А. Філатова з проханням сприяти скасуванню незаконного рішення адміністрації Комунального закладу освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради щодо відмови формування 10-го класу у ІІ корпусі навчального закладу (а. с. 12-14).
18 лютого 2019 року Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради надано відповідь № К-16/1 на звернення від 04 лютого 2019 року, у якій зазначено, що адміністрацією закладу освіти десятий клас має бути сформований за наявності достатньої чисельності учнів, відповідного кадрового та матеріально-технічного забезпечення для здійснення профільного навчання (а. с. 15-16).
Відповідно до пункту 1.3 Статуту Комунального закладу освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради свою діяльність заклад здійснює у підпорядкуванні Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (а. с.38-60).
Згідно з доповідною заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_3 . 14 березня 2019 року було проведено батьківські збори у 9-х класах та за результатами з`ясовано, що бажаючих продовжити навчання в Комунальному закладі освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради є: у І корпусі - 48 учнів, у ІІ корпусі - 18 учнів (а. с. 62).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Статтями 15 16 Цивільного кодексу (ЦК) України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «про освіту» для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.
Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.
Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону України "Про освіту", з метою створення умов для здобуття повної загальної середньої освіти, запровадження профільного навчання, забезпечення всебічного розвитку особи, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази закладів освіти, їх модернізації створюється освітній округ.
Освітній округ - це сукупність закладів освіти (їхніх філій), у тому числі закладів позашкільної освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про освіту» визначено, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.
Згідно із частиною восьмою статті 22 Закону України «Про освіту» заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.
Статтею 25 Закону України «Про освіту» визначені права та обов`язки засновника закладу освіти, до яких зокрема відносяться затвердження кошторису та прийом фінансового звіту закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством, контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.
Відповідно до частини другої статті 66 Закону України «Про освіту» районні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, зокрема, планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти, закладів післядипломної освіти, спеціальних закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами, науково-методичних та навчально-методичних установ.
Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що питання фінансового забезпечення організації навчального процесу у конкретно визначеному позивачем місці не відноситься до компетенції навчального закладу, а відповідач, формуючи два 10-х класи у першому корпусі навчального закладу, діяв в межах своїх дискреційних повноважень.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає, що доводи ОСОБА_1 про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними, оскільки позивачем доказів на підтвердження обмеження права на освіту надано не було, а доводи її скарг зводяться до незгоди із формуванням класів для учнів 10-х класів лише в одному корпусі навчального закладу, що не може бути безумовною підставою для задоволення позову та зобов`язання вчинити певні дії.
Крім того, документи, долучені ОСОБА_1 до матеріалів справи, зокрема, звернення, скарги та відповіді на звернення не є належними доказами на підтвердження неправомірності дій відповідача, а свідчать про реагування позивачем та іншими батьками на рішення Комунального закладу освіти «Навчально - виховний комплекс № 137 «Ліцей - загальноосвітній навчальний заклад» Дніпровської міської ради щодо формування 10-х класів на 2019-2020 роки лише у першому корпусі навчального закладу. При цьому відповіді на звернення Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради містять інформацію з обґрунтуванням причин формування 10-х класів лише у першому корпусі навчального закладу.
З огляду на зазначене, порушень Закону України «Про освіту» та права на освіту відповідачем допущено не було, відтак, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого рішення.
З урахуванням того, що доводи касаційної скарги, є ідентичними доводам позовної заяви та апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції надав належну оцінку, вони є достатньо аргументованими, Верховний Суд робить висновок про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість його рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк