№ 200/63/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 200/63/23

адміністративне провадження № К/990/30683/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 200/63/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д.) у справі № 200/63/23

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), у якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати нарахованої пенсії за минулий час з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року в сумі 414 504,54 грн. відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства;

- зобов`язати відповідача виплатити нараховану пенсію за минулий час з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року в сумі 414 504, 54 грн. одноразовим платежем, з компенсацією втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що йому було призначено пенсію на виконання рішення суду. Проте заборгованість, яка утворилася з моменту виникнення права на пенсію по момент початку її виплати, відповідачем не виплачена.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо невиплати позивачу нарахованої пенсії за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року в сумі 408 779,48 грн.

Зобов`язано відповідача виплатити позивачу нараховану пенсію за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року в сумі 408 779,48 грн., з компенсацією втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Донецькій області задоволено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою закрито провадження у справі № 200/63/23 в частині вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо невиплати позивачу нарахованої пенсії за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року в сумі 408 779,48 грн.; зобов`язання відповідача виплатити позивачу нараховану пенсію за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року в сумі 408 779,48 грн.

У задоволені позову ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області виплатити йому компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» відмовлено.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявлені вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Апеляційний суд виснував, що в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог щодо виплати позивачу компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати мотивоване тим, що такі вимоги є передчасними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року у справі № 200/63/23 та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даною касаційною скаргою скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для нього.

Як підставу оскарження судових рішень, які зазначені у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником вказано про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18, від 11 квітня 2018 року № П/9901/432/18, від 09 червня 2023 року № 160/14832/22.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року у справі № 200/63/23.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

5. Верховний суд ухвалою від 19 серпня 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 20 серпня 2024 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Харківський області та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року по справі № 200/1944/21-а зобов`язано ГУ ПФУ в Харківський області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 01 січня 2013 року по 17 березня 2014 року на підприємстві ТОВ «Донецькшахтопроходка» та з 01 липня 2018 року по 31 травня 2019 року на підприємстві «Шахтоспецстрой», що дає право на призначення пенсії за нормами частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 червня 2019 року №807 про призначення пенсії на пільгових умовах та прийняти рішення щодо зарахування стажу роботи за період з 21 лютого 2018 року по 30 червня 2018 року.

ГУ ПФУ в Харківський області в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов`язань виконано рішення суду та призначено пенсію ОСОБА_1 з 12 червня 2019 року.

В жовтні 2021 року Головним управлінням на підставі заяви №6750 від 13 жовтня 2021 року пенсійну справу ОСОБА_1 взято на облік за новим місцем перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи. Виплата пенсії в місячному розмірі проводиться ГУ ПФУ з листопада 2021 року. Доплата на виконання рішення суду за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року складає 409 263,68 грн.

Відповідно інформації з підсистеми ІКІС ПФУ «Підсистема призначення і виплати пенсій» графа «деталі нарахування боргу», позивачу в 01 червня 2019 році нараховано 9052, 40грн., з 01 липня 2019 року по 31 жовтня 2021 року - по 14 293, 26 грн. щомісячно. Загальна сума боргу - 409 311,66 грн.; виплачено - 532,18грн. (530, 00грн.+2,18грн.). Залишок боргу дорівнює 408 779,48 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

7. Колегія суддів Верховного Суду, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Ключовими питанням у справі, що переглядається, є:

- чи стосуються заявлені у цій справі вимоги порядку виконання судового рішення у справі № 200/1944/21-а, та чи підлягають вони вирішенню у порядку статті 383 КАС України?;

- чи є підстави для виплати позивачу компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»?

8. Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною першою статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина 8 статті 382 КАС України).

Положеннями статті 383 КАС України встановлено особливий порядок розгляду заяв позивача щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Частиною першою вказаної статті встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Норма статті 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Правову позицію аналогічного змісту викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 200/4232/22.

9. У справі, яка розглядається, позовні вимоги пов`язані з діями відповідача щодо невиплати пенсії у сумі 414 504, 54 грн., нарахованої за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року.

Апеляційний суд дійшов висновку, що фактичною підставою для звернення до суду з цим позовом стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення суду у справі № 200/1944/21-а.

10. Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Зі змісту судового рішення у справі № 200/1944/21-а вбачається, що спірним питанням було право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах та зарахування до стажу періоду роботи на підприємстві, що дає право на призначення пенсії за нормами частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Своєю чергою, при розгляді вказаної справи не розглядалося питання про виплату нарахованої пенсії за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року.

Отже, знайшли своє підтвердження доводи касаційної скарги щодо доцільності звернення ОСОБА_1 саме з новим позовом, а не з заявою у порядку судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/1944/21-а.

За наведеного правового регулювання та обставин справи колегія суддів КАС ВС констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення необґрунтованого судового рішення.

11. Таким чином, касаційна скарга у цій частині підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції скасуванню в частині закриття провадження щодо вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області стосовно невиплати позивачу нарахованої пенсії за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року та зобов`язання вчинити відповідні дії.

У свою чергу, рішення суду першої інстанцій у цій частині є законним та обгрунтованим.

12. Щодо зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, колегія суддів КАС ВС звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Уряд прийняв постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

13. Зміст зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Тобто законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24 січня 2023 року по справі №200/10176/19-а та від 31 липня 2024 року по справі № 480/1704/19.

14. Враховуючи, що ОСОБА_1 не було здійснено виплату пенсії за спірний період, колегія суддів КАС ВС вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги у цій частині є передчасними.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 КАС України межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню в частині закриття провадження у справі щодо вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області стосовно невиплати позивачу нарахованої пенсії за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Колегія суддів КАС ВС вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області стосовно невиплати позивачу нарахованої пенсії за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року та зобов`язання вчинити такі дії, слід залишити в силі.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, підлягає залишенню без змін.

15. Вирішуючи питання про судові витрати, колегія суддів КАС ВС звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір: за подання позовної заяви в розмірі 992,40 грн., за подання апеляційної скарги в розмірі 1 488,60 грн., за подання касаційної скарги в розмірі 1 716,80 грн.

З огляду на це колегія суддів дійшла висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 098,90 грн.

Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року в адміністративній справі № 200/63/23 скасувати в частині закриття провадження у справі щодо вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно невиплати позивачу нарахованої пенсії за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року та зобов`язання вчинити такі дії.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року в частині вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно невиплати позивачу нарахованої пенсії за період з 12 червня 2019 року по 31 жовтня 2021 року та зобов`язання вчинити такі дії, залишити в силі.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року в частині вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у сумі 2 098,90 грн. (дві тисячі дев`яносто вісім гривень дев`яносто копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.