Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 201/8059/21
провадження № 61-11793св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2021 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
Позовна заява мотивована тим, що 23 грудня 2020 року між банком та відповідачем укладено договір про надання послуг з фінансового лізингу № АРКR 000000000117763, відповідно до якого відповідачу був переданий предмет лізингу - автомобіль «Chevrolet Epica», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 .
Вказаний договір укладено сторонами шляхом підписання ОСОБА_1 23 грудня 2020 року заяви № АРКR 000000000117763 про приєднання до публічного договору фінансового лізингу, який розміщено на сайті позивача www.a-bank.com.ua, із додатком № 1 - специфікація, додатком № 2 - графік платежів та актом приймання-передачі.
Відповідно до акта приймання-передачі від 29 грудня 2020 року цей автомобіль передано без ушкоджень й у повній базовій комплектації.
Після тривалого користування предметом лізингу, відповідач вирішив повернути позивачу автомобіль.
Згідно з актом приймання-передачі предмета лізингу від 30 березня 2021 року від станції технічного обслуговування «Riа Motors», встановлено, що автомобіль має пошкодження ЛФП, бамперу та інше. Від підписання акта приймання-передачі відповідач відмовився, про що зроблено відповідну відмітку в акті.
Банком замовлено експертне дослідження з метою визначення матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобілю, згідно з яким експертом здійснено огляд автомобіля, за наслідками якого складено акт огляду, у якому встановлено, що двигун автомобіля демонтований, розукомплектований, в непрацюючому стані, пошкодження ЛФП, елементів кузову, корозійні пошкодження елементів кузову, деформація елементів кузову.
Відповідно до звіту № 2-1/04-ТЗ про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, станом на 02 квітня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, становить150 050,17 грн.
З урахуванням зазначеного, АТ «Акцент-Банк» просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь понесені збитки у розмірі 150 050,17 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2022 року у складі судді Демидової С. О. у задоволенні позовних вимог АТ «Акцент-Банк» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, зокрема з того, що звіт від 30 квітня 2021 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого автомобілю, одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк» задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» суму збитків 150 050,17 грн, завданих пошкодженням транспортного засобу марки «Chevrolet Epica», 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 5 626,95 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що у зв`язку з нікчемністю правочину відповідач повинен нести відповідальність за завдані збитки, оскільки факт передачі автомобіля у користування підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (акт приймання-передачі предмета лізингу від 30 березня 2021 року), а з часу коли особа набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, вона відповідає за допущене нею погіршення майна та повинна повернути це майно.
Визначаючи суму збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу, апеляційний суд виходив із того, що розмір матеріальних збитків встановлений у звіті про оцінку вартості матеріального збитку від 30 квітня 2021 року № 2-1/04-ТЗ та становить150 050,17 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не повідомив його про те, що позивач подав апеляційну скаргу, не надсилав йому копію апеляційної скарги, чим позбавив його можливості спростувати доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі.
Крім того, суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що розмір матеріальних збитків, встановлений у звіті про оцінку вартості матеріального збитку від 30 квітня 2021 року № 2-1/04-ТЗ, не врахував, що у вказаному звіті відсутнє посилання на те, що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок
Також апеляційний суд неправильно застосував положення статті 1166 ЦК України, не врахував, що особа, яка вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Згідно з усталеною судовою практикою заподіяна особі і майну шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язок та є вина зазначеної особи, однак апеляційний суд не зазначив, в чому полягають його неправомірні дії.
Підставою касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2022 року АТ «Акцент-Банк» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у цій справі до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 грудня 2020 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з фінансового лізингу № АРКR 000000000117763, предметом якого є автомобіль для особистого користування, який був оформлений заявою від 23 грудня 2020 року про надання послуги з фінансового лізингу.
Згідно з специфікацією та актом приймання-передачі від 29 грудня 2020 року, додатком до заяви про надання послуг з фінансового лізингу № АРКR 000000000117763, ОСОБА_1 переданий автомобіль «Chevrolet Epica», двигун: 2492 куб. см, газ/бензин КПК: а, колір: сірий, рік випуску: 2007, вартість з ПДВ 182 000,00 грн, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до акта приймання-передачі предмета лізингу на підставі події «Дефолт» № 100006684 від 30 березня 2021 року транспортний засіб «Chevrolet Epica», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучено у ОСОБА_1 .
Згідно зі звітом від 30 квітня 2021 року № 2-1/04-ТЗ про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, станом на 02 квітня 2021 року, вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, становить 150 050,17 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2021 року у справі № 201/3358/21, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до АТ КБ «Акцент-Банк» про стягнення грошових коштів внесених за недійсним договором задоволено.
Стягнуто з АТ КБ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 52 000,00 грн у рахунок повернення коштів, внесених за недійсним договором про надання послуг з фінансового лізингу від 23 грудня 2020 року № АРКR 000000000117763.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам постанова апеляційного суду не відповідає.
Згідно з частиною першою статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до вимог статті 361 ЦПК України разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).
У справі, яка переглядається, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Акцент-Банк» на рішення Жовтневського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2022 року.
Постановлено проводити розгляд апеляційної скарги АТ «Акцент-Банк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2022 року в порядку спрощеного позовного провадження. Надано строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження (а. с. 134).
Супровідним листом від 17 серпня 2022 року учасникам справи, зокрема відповідачу ОСОБА_1 , направлено копію ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року та копію апеляційної скарги (а. с. 135).
Процедура спрощеного провадження включає в себе відкриття апеляційного провадження, про що суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, та надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги з доданими до неї додатками (частина перша статті 359, стаття 361 ЦПК України).
Матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 копії ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги з додатками до неї.
Однак суд апеляційної інстанції, пославшись на положення частини першої статті 368 ЦПК України, в оскаржуваній постанові від 25 жовтня 2022 року вказав, що перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає за потрібне задовольнити апеляційну скаргу.
Таким чином, на момент перегляду справи в апеляційному порядку, процедура проведення спрощеного провадження була порушена.
При цьому, згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Зазначене позбавило ОСОБА_1 можливості надати відзив (зауваження, заперечення) щодо апеляційної скарги, поданої у справі, за якою він є відповідачем, а апеляційний суд це позбавило обов`язку надати оцінку доводам й обґрунтуванням заперечення, тому суд не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін.
Верховний Суд констатує, що апеляційний суд мав право розглянути справу у спрощеному позовному провадженні, проте вимоги цивільної процесуальної форми вимагають дотримання процедури проведення спрощеного позовного провадження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
До подібних по суті висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19 (провадження № 61-3263св20) та від 15 вересня 2021 року у справі № 174/814/19 (провадження № 61-18381св20).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 401 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник