ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 202/7769/22
провадження № 61-4744 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
представник ОСОБА_1 - адвокат Остапенко Андрій Ігорович,
третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 11 липня 2023 року у складі судді Кухтіна Г. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Халаджи О. В. від 20 березня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року Служба автомобільних доріг у Донецькій області (після зміни найменування - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області, далі - Служба) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя
особа - Краматорське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, про стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Служби з 12 грудня 2018 року. На підтвердження непрацездатності за період з 19 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року останнім було подано листок непрацездатності, який було опрацьовано та включено до заяви-розрахунку від 12 травня 2021 року. У зв`язку із чим ОСОБА_1 було нараховано 17 923,62 грн, у тому числі за рахунок підприємства за перші п`ять днів - 8147,10 грн, за рахунок Фонду соціального страхування - 9 776,52 грн. Після чого ОСОБА_1 сплачено 8 147,10 грн. Проте, 27 травня 2021 року на адресу Служби надійшов лист, яким Краматорське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомлено, що листок непрацездатності, виданий ОСОБА_1 за період з 19 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року, виданий та продовжений необґрунтовано. Фонду соціального страхування було повернуто 9 776,52 грн, які були нараховані для виплати по тимчасовій непрацездатності.
Ураховуючи викладене, Служба вважала, що відповідачу сплачено кошти на підставі неналежного первинного документу (листка непрацездатності АДУ
№ 062601 за період з 19 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року), тобто безпідставно, тому на підставі статті 1212 ЦК України просила суд стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8 147,10 грн.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Служби автомобільних доріг у Донецькій області, третя особа - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, про зобов`язання вчинити певні дії.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що він дійсно працював на посаді начальника Служби. З 19 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року він перебував на лікарняному на підставі виданого листка непрацездатності АДУ № 062601, що є підставою для призначення та виплати йому допомоги по тимчасовій непрацездатності. Рішення про відмову у призначенні допомоги уповноваженим на те органом із зазначенням конкретних причин відмови не приймалось. Посилання Служби на проведену перевірку та виявлення фактів, що вказаний листок непрацездатності видано та продовжено необґрунтовано він вважав безпідставним, оскільки мотиви такого рішення йому невідомі. Наразі відсутні будь-які підстави позбавляти його передбачених законодавством виплат на підставі виданого листка непрацездатності. Враховуючи, що заяву-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами, було скасовано, повернувши грошові кошти на рахунок Фонду соціального страхування, замість того щоб виплатити відповідні кошти йому, позивач вважав, що Службу слід зобов`язати скласти та повторно подати заяву-розрахунок до органів Пенсійного фонду України, яке з 01 січня 2023 року адмініструє кошти соціального страхування.
Позивач за зустрічним позовом просив суд зобов`язати Службу скласти і подати в електронному вигляді чи на паперових носіях до територіального органу уповноваженого органу управління (Пенсійного фонду України) оформлену за встановленим законодавством зразком заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності АДУ № 062601, виданому на ім`я ОСОБА_1 , за період тимчасової непрацездатності з 19 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року (за рахунок коштів соціального страхування з 24 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня
2023 року первісний і зустрічний позови об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня
2023 року, з урахуванням ухвали Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2023 року про виправлення описки,
у задоволенні первісного позову Служби автомобільних доріг у Донецькій області відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Службу автомобільних доріг у Донецькій області, як страхувальника, скласти і подати
в електронному вигляді чи на паперових носіях до територіального органу уповноваженого органу управління (Пенсійного фонду України) оформлену за встановленим законодавством зразком заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності серії АДУ № 062601, виданому на ім`я ОСОБА_1 , за період тимчасової непрацездатності з 19 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року (за рахунок коштів соціального страхування з 24 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що ні рішення органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності, ні довідки про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності суду надано не було. Конкретного змісту порушення, період, в якому вчинено порушення, суду не повідомлено, а тому суд дійшов висновку, що підстав для коригування (скасування) заяви-розрахунку, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам ( ОСОБА_1 ) суми матеріального забезпечення не було.
З урахуванням положень статей 1212 1215 ЦК України районний суд зазначив, що підстав для стягнення з ОСОБА_1 коштів, отриманих як допомога по тимчасовій непрацездатності, немає.
Викладене, за висновком районного суду, зумовлює задоволення зустрічного позову, як обґрунтованого.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року клопотання Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області про залучення правонаступника третьої особи Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області задоволено. Замінено третю особу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у цій справі.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області залишено без задоволення, рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд ухвалив рішення із дотриманням норм матеріального і процесуального права. При цьому районний суд вірно зазначив, що з наданого Краматорським міським відділенням Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області листа не видно, за які саме порушення листок непрацездатності, виданий та продовжений ОСОБА_1 необґрунтовано. Усудовому засіданні апеляційного суду представник позивача також не надав пояснень або інших доказів щодо цього питання.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції, належним чином дослідивши подані учасниками справи докази в їх сукупності та співставленні, належно їх оцінив, правильно визначив характеру спірних правовідносин і застосував відповідні норми права, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні первісного позову через його недоведеність та задоволенні зустрічного позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури
у Донецькій області звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги первісного позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області задовольнити, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Інші учасники справи судове рішення не оскаржили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2024 року у задоволенні клопотання Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено, а її касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
У наданий судом строк Служба відновлення та розвитку інфраструктури
у Донецькій області виконала вимоги ухвали Верховного Суду від 09 квітня
2024 року, а саме надала докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 202/7769/22 із Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, у задоволенні клопотання Служби про зупинення виконання судового рішення відмовлено та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не застосували практику Верховного Суду, згідно з якою відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набуті кошти підлягають поверненню.
Служба вказувала, що за результатами перевірки встановлено, що листок непрацездатності застрахованій особі ОСОБА_1 виданий та продовжений необґрунтовано, а тому ними було сплачено кошти на підставі неналежного первинного документа.
Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності закріплений обов`язок комісії (уповноваженого), зокрема: приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.
Після отримання роботодавцем рішення про призначення матеріального забезпечення, роботодавець зобов`язаний здійснити нарахування даного матеріального забезпечення, виплатити перші 5 днів за власні кошти (у разі необхідності), підготувати та надати до відповідного відділення Фонду заяву-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Отже, питання щодо оплати листків непрацездатності належать виключно до компетенції страхувальника та Фонду соціального страхування України.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі, на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Під час нарахування та виплати Службою ОСОБА_1 допомоги у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю на підставі листка непрацездатності не був відомий факт визнання Краматорським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області листка непрацездатності серії таким, що виданий необґрунтовано. Таким чином, після встановлення зазначеного факту правова підстава набуття ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 8 147,10 грн згодом відпала.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив від представника
ОСОБА_1 - адвоката Остапенка А. І., на касаційну скаргу, в якому зазначається, що суди ухвалили судові рішення законно та обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник, у змісті касаційної скарги, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) Застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) Судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури
у Донецькій області задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу
(частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Судом встановлено, що наказом від 10 грудня 2018 року № 405-К ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області.
Наказом від 20 травня 2021 року № 202-К ОСОБА_1 звільнено з 20 травня
2021 року за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов`язків як працівника, до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.
Відповідно до копії листка непрацездатності серії АДУ № 062601, виданого 19 квітня 2021 року ОСОБА_1 , останній звільнений від роботи з 19 квітня 2021 року
по 24 квітня 2021 року, продовжено до 29 квітня 2021 року, причина непрацездатності: загальне захворювання, режим - амбулаторний, стати до роботи з 30 квітня 2021 року. ОСОБА_1 була призначена допомога за 11 календарних днів у сумі 17 923,62 грн.
Згідно із протоколом № 11 засідання комісії з соціального страхування Служба автомобільних доріг у Донецькій області від 12 травня 2021 року призначила допомогу ОСОБА_1 на підставі зазначеного вище листка непрацездатності у розмірі 100 %, кількість днів, що підлягають оплаті, з яких за рахунок фонду - 6 днів (9 776,52 грн), за період з 19 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року.
Листом від 09 червня 2021 року № 25.01-06/1750 Краматорське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомило, що фахівцем відділу перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області проведена позапланова перевірка обґрунтованості та правомірності видачі листка непрацездатності працівнику ОСОБА_1 . За результатами перевірки встановлено, що листок непрацездатності серії АДУ
№ 062601 за період з 19 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року застрахованій особі ОСОБА_1 виданий та продовжений необґрунтовано (а. с. 23-24, т. 1).
30 липня 2021 року Краматорським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області було складено акт № 87 за результатами проведеної документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України (а. с. 32-47, т. 1).
01 липня 2021 року надлишково отримані кошти Службою були перераховані на розрахунковий рахунок Фонду соціального страхування в Донецькій області.
Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.
Відповідно до статей 18, 19 наведеного Закону (тут і далі у редакції, що діяла на час спірних правовідносин - квітень 2021 року) страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Частиною другою статті 22 цього Закону передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 23 наведеного Закону передбачено, що застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Перевірка листків непрацездатності проводиться відповідними особами, уповноваженими на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.
Верховний Суд погоджується з висновками судів, які, проаналізували зазначений вище лист, виданий Краматорським міським відділенням Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, дійшли висновку, що з нього не убачається, за які саме порушення листок непрацездатності виданий та продовжений ОСОБА_1 необґрунтовано. У ході розгляду справи такі сумніви суду зі сторони позивача усунено не було.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суди, встановивши на підставі поданих сторонами доказів обставини справи, належним чином їх дослідивши й оцінивши у сукупності та взаємозв`язку, правильного визначавши характер спірних правовідносин і застосовувавши до них норми права, які підлягали застосуванню, дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні первісного позову через його недоведеність та задоволенні зустрічного позову.
У зв`язку з викладеним, оскільки органом, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності, конкретного змісту порушення не встановлено, а тому підстави для коригування (скасування) заяви-розрахунку, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам ( ОСОБА_1 ) суми матеріального забезпечення, відсутні.
Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що до спірних правовідносин, у разі обґрунтованості позову, підлягають застосуванню норми статті 1212 ЦК України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Конструкція частини першої статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див.: постанова Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15; постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 201/9127/21, провадження № 14-33цс24).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін
(частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані,
на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),
що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин,
які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування
(частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази
за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність
і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, у справі, яка переглядається, позивачем не доведено, що
ОСОБА_1 кошти по тимчасовій непрацездатності були перераховані неправомірно. З огляду на вказане суди вірно зобов`язали Службу, як страхувальника, скласти і подати до територіального органу уповноваженого органу управління (Пенсійного фонду України) оформлену за встановленим законодавством зразком заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності, виданому на ім`я ОСОБА_1 , за період тимчасової непрацездатності з 19 квітня 2021 року
по 29 квітня 2021 року (за рахунок коштів соціального страхування з 24 квітня
2021 року по 29 квітня 2021 року).
Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у оскаржуваних судових рішеннях, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судами, а переоцінювати докази Верховний Суд не може в силу закону.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, розподіл судових витрат за подання відповідної касаційної скарги Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня
2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць