Постанова
Іменем України
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 2033/2-108/11
провадження № 61-17496св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
стягувач - Акціонерне товариство «ВТБ Банк»,
заінтересована особа - начальник відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Купріянова Анастасія Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року у складі судді Мартинової О. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області) Купріянової А. О. щодо подання заяви на реалізацію іпотечного арештованого майна від 01 лютого 2019 року.
Скарга мотивована тим, що 08 березня 2019 року він отримав листа від Харківської філії Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») від 11 лютого 2019 року, який містив інформацію щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів.
06 жовтня 2015 року постановою про відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем Кононенко А. О. Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 48946197 з примусового виконання виконавчого листа № 2-108/11, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 05 вересня 2011 року про стягнення з нього та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованості у розмірі 1 531 996,70 грн.
Постановою про арешт майна боржника від 27 квітня 2017 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику, а відомості про повідомлення належним чином боржника у матеріалах виконавчого провадження - відсутні.
Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 29 серпня 2018 року описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та відомості про повідомлення належним чином боржника у матеріалах виконавчого провадження відсутні.
Постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання від 17 вересня 2018 року для участі у виконавчому провадженні призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ-2012» (далі - ТОВ «ЕКСПЕРТ-2012»).
Заявник зазначав, що у березні 2019 року йому стало відомо про звіт про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року та висновок про вартість майна від 02 жовтня 2018 року, підготовлені ТОВ «ЕКСПЕРТ-2012» та підписані оцінювачем ОСОБА_3 та директором ТОВ «ЕКСПЕРТ-2012» ОСОБА_8
Згідно з висновком ринкова вартість об`єкта оцінки - квартири АДРЕСА_1 , що визначена для реалізації на публічних торгах (аукціоні), на дату оцінки (без ПДВ) складає 1 428 500,00 грн.
Заявка на реалізацію іпотечного арештованого майна від 01 лютого 2019 року № 48946197/8-9 подавалася без обов`язкового документу встановленого абзацом 6 пункту 3 та абзацом 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).
Заявник зазначав, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з вимогами якого виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
При цьому під письмовим повідомленням необхідно розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені.
У матеріалах виконавчого провадження є повідомлення № 37503 про результат оцінки майна, датоване 16 жовтня 2018 року, а не наступним робочим днем після отримання звіту про оцінку майна, яке йому не надсилалося, хоча його постійною адресою проживання є АДРЕСА_2 , яка не змінювалася.
Начальник ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Купріянова А. О. всупереч пункту 4 розділу II Порядку не перевірила заявку на реалізацію іпотечного арештованого майна від 01 лютого 2019 року № 48946197/В-9 на відповідність вимогам законодавства, не виявила порушень, не встановила строк для їх усунення та протиправно підписала та надіслала її організатору електронних торгів ДП «СЕТАМ».
Заявка на реалізацію іпотечного арештованого майна від 01 лютого 2019 року № 48946197/В-9 подавалася разом із додатками на 26 аркушах в одному примірнику. Додатки, які подавалися разом із заявкою на реалізацію іпотечного арештованого майна від 01 лютого 2019 року № 48946197/В-9, в матеріалах виконавчого провадження відсутні. Заявка надсилалася організатору електронних торгів ДП «СЕТАМ» без доказів повідомлення боржника про визначення вартості майна, оскільки він про реалізацію майна на електронних торгах дізнався з листа Харківської філії ДП «СЕТАМ» від 11 лютого 2019 року № 1594/18-18-19, а про оцінку - лише 12 березня 2019 року, отримавши фотокопію звіту у ВДВС.
Заявник вважав, що заявка на реалізацію іпотечного арештованого майна подавалася без обов`язкового документа встановленого абзацом 6 пункту 3 та абзацом 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку.
Крім того, заявка на реалізацію іпотечного арештованого майна від 01 лютого 2019 року № 48946197/В-9 не містила додаткової інформації про майно визначеної пунктом 8 розділу ІІІ Порядку всупереч положенню пункту 2 розділу ІІ цього Порядку, що не відповідає вимогам законодавства і на підставі недотримання пункту 2 розділу II Порядку, не мала бути підписана начальником ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області та надіслана організатору електронних торгів ДП «СЕТАМ».
Заявник просив визнати протиправними дії начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Купріянової А. О. щодо подання заявки на реалізацію іпотечного арештованого майна від 01 лютого 2019 року № 48946197/В-9.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою та у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржником не надано доказів, що оціночна вартість нерухомого майна проведена з порушенням вимог чинного законодавства. З урахуванням дати складання звіту про оцінку майна, дати його передачі на реалізацію та дати проведення торгів, оцінка майна під час його реалізації на день проведення торгів була дійсною.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що боржнику було направлено повідомлення про результати оцінки майна, а статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено лише направлення такого повідомлення та не встановлено обов`язку державного виконавця обов`язково пересвідчитися, що боржник отримав таке повідомлення.
Опис та арешт майна - квартири АДРЕСА_1 проведено у присутності дружини скаржника - боржника ОСОБА_2 , якій було роз`яснено яка дія вчиняється і які її наслідки, а також роз`яснено можливість у десятиденний строк досягти згоди щодо вартості майна та необхідності повідомити про це державного виконавця. Однак, боржник цим правом не скористався.
Нездійснення суб`єктом оціночної діяльності візуального огляду внутрішніх приміщень об`єкту досліджень, не ознайомлення з об`єктом шляхом доступу до приміщень, саме по собі не свідчить про неправильність проведення оцінки нерухомого майна чи допущені при складанні звіту про таку оцінку порушення.
Проведення оцінки майна, здійсненного державним виконавцем та звіт про оцінку майна від 20 березня 2019 року, виконаний на замовлення боржника, здійснено з різною метою, оскільки звіт про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року здійснено з метою встановлення ринкової вартості майна для реалізації на прилюдних торгах, а звіт, виконаний ФОП ОСОБА_4 виконано для визначення оціночної вартості об`єкта оцінки для оподаткування. Ці звіти виконанні зі значним проміжком часу (півроку), а початкова вартість звіту про оцінку майна в рамках виконавчого провадження визначена без врахування ПДВ, а тому вважати, що звіт про оцінку майна від 20 березня 2019 року спростовує звіт від 02 жовтня 2018 року не можна.
ОСОБА_1 , знаючи про перебування виконавчих листів на виконанні до 2019 року взагалі не цікавився цим питанням.
Заявка на реалізацію арештованого майна містить усі необхідні реквізити та документи, передбачені законом, а тому відсутні підстави для висновку про те, що начальник ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Купріянова А. О. порушила вимоги закону при її підписанні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду,ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 57 Закону України «Про виконавче провадження»; висновки судів суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду (постанови від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, від 14 листопада 2018 року у справі № 707/28/17-ц, провадження № 14-354цс18); суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 2, абзац 6 пункту 3 та абзац1, 2 пункту 4 розділу ІІ, пункт 8 розділу ІІІ Порядку та дійшли помилкових висновків про те, що заявка на реалізацію арештованого майна містить усі необхідні реквізити та документи, передбачені законом; в матеріалах виконавчого провадження не має поштового повідомлення або рекомендованого повідомлення про вручення боржнику або відмови боржника від вручення йому документів.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заяви та клопотання
У вересні 2019 року до суду надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з тим, що за аналогічним предметом спору є протилежні висновки.
Питання про передання справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).
Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30 жовтня 2018 року у справі № 757/172/16-ц (провадження № 14-475цс18), виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки наведені заявником аргументи у розумінні частини п`ятої статті 403 ЦПК України не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему і необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а тому в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.
У жовтні 2019 року та у січні 2020 року до суду надійшли клопотання ОСОБА_1 про приєднання доказів, які задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до визначених статтею 400 ЦПК України меж розгляду справи суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 06 жовтня 2015 року постановою головного державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження № 48946197 з виконання виконавчого листа № 2-108/11, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова 05 вересня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу у розмірі 1 531 996 ,70 грн.
ОСОБА_1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , а також на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 .
До цього виконавчий лист перебував на виконанні у Фрунзенському ВДВС м. Харкова.
06 червня 2016 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ Ярмоленко О. В. здійснено вихід за місцем проживання боржника адресою: АДРЕСА_2 з метою проведення перевірки майнового стану боржника. У зв`язку з відсутністю мешканців квартири здійснити перевірку не виявилось можливим, про що складено акт.
Постановою старшого державним виконавцем Київського ВДВС ГТУЮ в Харківської області від 27 квітня 2017 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , боржнику направлено відповідне повідомлення на його адресу
05 вересня 2017 року здійснено вихід за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з актом державного виконавця боржника не знайдено, двері не відчинили, залишено виклик.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року старшому державного виконавцю дозволено примусове входження до нерухомого майна ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
06 серпня 2018 року ОСОБА_1 направлено вимогу - попередження, що 29 серпня 2018 року о 15 год. 00 хв. з метою виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова будуть проводитись виконавчі дії за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: опис та арешт нерухомого майна за цією адресою, про що боржнику направлено відповідне повідомлення.
Згідно з актом старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківської області від 29 серпня 2018 року відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» в присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також в присутності іншого боржника ОСОБА_2 здійснено опис та арешт майна: квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . Призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_2 , яка попереджена про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчужування, приховування чи підміну описаного майна, а також отримання копії постанови.
Постановою старшого державного виконавця від 17 вересня 2018 року, призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «ЕКСПРЕС-2012», попереджено суб`єктів оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «ЕКСПРЕС-2012», про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.
Зазначена постанова також направлена на адресу реєстрації та мешкання боржника, про що свідчить лист державного виконавця від 17 вересня 2018 року та поштовий конверт.
02 жовтня 2018 року ТОВ «ЕКСПРЕС-2012» складено звіт про оцінку майна, згідно з яким ринкова вартість квартири складає без ПДВ - 1 428 500,00 грн.
16 жовтня 2018 року державним виконавцем направлено учасникам виконавчого провадження повідомлення про результати оцінки майна.
Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківської області Конюхової В. А. від 02 листопада 2018 року виконавчий лист № 2108/11, виданий Фрунзенським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ВАТ «ВТБ Банк») борг у розмірі 1 531 996,70 грн передано до ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області.
Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області - Панкратовою М. А. від 12 листопада 2018 року виконавчий лист № 2108/11, виданий Фрунзенським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВТБ Банк» борг у розмірі 1 531 996,70 грн прийнято до провадження. Зазначена постанова направлена на адресу реєстрації та проживання боржника листом державного виконавця від 12 листопада 2018 року.
09 січня 2019 року державним виконавцем «ВТБ Банк» у Харківській області - Панкратовою М. А. направлено до Департаменту реєстрації Харківської міської ради вимогу про надання вичерпної інформації щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 .
З інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
01 лютого 2019 року за № 48946197/В-9 начальником ВПВР УДВС ГТУЮ в Харківській області Купріяновою А. О. складено заявку на реалізацію іпотечного арештованого майна, на адресу директора Харківської філії ДП «СЕТАМ», в якій було вказано: повне найменування ВДВС; номер ВП в АСВП; повне найменування боржника та стягувача; форма реалізації арештованого майна; вид майна; найменування майна; відомості про майно; його склад, характеристики, опис; місцезнаходження майна; відомості про зберігача майна; відомості про чинні обтяження майна; вартість майна; реквізити рахунку відділу; адреса офіційної електронної пошти відділу; фото відправлено на електрону пошту. Заявка містить підпис начальника відділу державної виконавчої служби та значення про направлення додатків на 26 арк. у 1 примірнику.
Як вбачається з листа директора Харківської філії ДП «Сетам» від 07 лютого 2019 року, 06 лютого 2019 року Системи СЕТАМ внесено інформацію про арештоване майно (формування лота): лот 331732 - Іпотека. Трикімнатна квартира загальною площею 96,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .
11 лютого 2019 року ДП «СЕТАМ» на адресу проживання боржника направлено повідомлення щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів з зазначенням: реєстраційного номеру лота - 331372, відомостей про предмет іпотеки - трикімнатна квартира загальною площею 96,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , день та час проведення електронних торгів - 11 березня 2019 року о 09 год. 00 хв., початковою ціною продажу майна - 1 428 500,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина перша статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 в справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Реалізація арештованого майна проводиться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (у редакції, чинній на час проведення виконавчих дій).
Пунктом 3 розділу II Порядку передбачено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.
Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.
Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.
У пункті 4 розділу II Порядку передбачено, що начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до системи.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 обґрунтовував свою скаргу тим, що заявка начальника відділу ДВС подавалася організатору торгів без обов`язкового документа - повідомлення боржника про визначення вартості майна, а також не містила додаткової інформації про майно.
Так, згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Доводи скарги ОСОБА_1 щодо відсутності повідомлення боржника про визначення вартості майна ґрунтуються на неправильному тлумаченні абзацу 6 пункту 3 розділу ІІ Порядку, згідно з яким заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказані положення абзацу 6 пункту 3 розділу ІІ Порядку необхідно тлумачити у взаємозв`язку з положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає три способи визначення вартості майна боржника, а саме: 1) за згодою сторін, 2) виконавцем, 3) суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.
Зазначеним трьом способам визначення вартості майна боржника передбаченим статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження», відповідають три види (форми) документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна передбачені абзацом 6 пункту 3 розділу ІІ Порядку, а саме: 1) повідомлення сторін про визначення вартості майна, 2) акт виконавця про визначення вартості майна, 3) звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна.
Таким чином у взаємозв`язку з положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», зазначене у абзаці 6 пункту 3 розділу ІІ Порядку «повідомлення сторін про визначення вартості майна» необхідно розуміти як документ, яким сторони виконавчого провадження, за взаємною згодою, визначають вартість майна, що передається на реалізацію.
Такого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 11 березня 2021 року у справі № 2-2958/11 (провадження № 61-2749св20).
Суди попередніх інстанцій встановили, що у заявці начальника ВПВР УДВС ГТУЮ в Харківській області Купріянової А. О. на адресу директора Харківської філії ДП «СЕТАМ» міститься повідомлення про визначення вартості майна на підставі звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, що не суперечить абзацу 6 пункту 3 розділу ІІ Порядку.
Також суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність доводів ОСОБА_1 щодо відсутності у заявці додаткової інформації про майно.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Однак, заявник належним чином не мотивував чим саме відсутність додаткової інформації щодо майна, переданого на реалізацію, могла вплинути на його права, як боржника у виконавчому провадженні, або вчинити перешкоди для реалізації іпотечного майна. При цьому, стягувачем чи покупцем не оспорено зазначених дій начальника ВПВР УДВС ГТУЮ в Харківській області.
Встановивши, що заявка на реалізацію арештованого майна містить усі необхідні реквізити та документи, передбачені законом та відсутні підстави для висновку про те, що начальник ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Купріянова А. О. порушила вимоги закону при її підписанні, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні скарги.
Доводи касаційної скарги про те, що в матеріалах виконавчого провадження не має поштового повідомлення або рекомендованого повідомлення про вручення боржнику або відмови боржника від вручення йому документів є неприйнятними та виходять за межі скарги, поданої до суду першої інстанції.
Крім того, доводи скарги про те, що неповідомлення боржника про результат оцінки майна призвело до реалізації предмета іпотеки за заниженою ціною стосується дій іншої особи, та як встановлено у справі № 2033/2-108/11 за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Конюхової В. А. щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна, державний виконавець не дотримав вимог закону щодо строків направлення звіту про оцінку майна боржнику.
Помилкове посилання суду апеляційної інстанції на те, що нездійснення суб`єктом оціночної діяльності візуального огляду внутрішніх приміщень об`єкту досліджень, не ознайомлення з об`єктом шляхом доступу до приміщень, саме по собі не свідчить про неправильність проведення оцінки нерухомого майна чи допущені при складанні звіту про таку оцінку порушення, не вплинуло на результат розгляду скарги, оскільки Порядком не передбачено повноважень начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області перевіряти методику проведення оцінки нерухомого майна, що передається на реалізацію.
Не знайшли свого підтвердження доводи скарги про те, що висновки судів суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду (постанови від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, від 14 листопада 2018 року у справі № 707/28/17-ц, провадження № 14-354цс18), оскільки зазначені висновки висловлені у справах за інших фактичних обставинах та не є подібними.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Наведене передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук І. М. Фаловська