ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 203/1769/16-а (2-а/0203/66/2016)
адміністративне провадження № К/9901/25385/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2016 року (Суддя: Єдаменко С.В.),
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 року (Судді: Гімон М.М., Чумак С.Ю., Юрко І.В.),
у справі № 203/1769/16-а (2-а/0203/66/2016)
за позовом ОСОБА_1
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
14 квітня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків в місті Дніпропетровську (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську) про скасування постанови від 06.04.2016 року Серії АА № 208568 про притягнення до відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 2 601, 00 грн.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Доводи касаційної скарги обґрунтував неврахуванням судами попередніх інстанцій, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності поза межами строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, оскільки правопорушення вважається вчиненим в день спливу граничного строку сплати єдиного внеску, тобто 20.10.2015 року та 20.11.2015 року, а не від фактичної сплати платежів.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, постановою заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС серії АА № 208568 від 06.04.2016 р. ОСОБА_1 , як заступника генерального директора з економіки та фінансів ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», за результатами розгляду протоколу від 04.04.2016 р. серії АВ 080892 і доданих до нього матеріалів про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.165-1 КУпАП адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 2601 грн у зв`язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2015 року у сумі 9788426,13 грн. по строку сплати 20.10.2015 р. фактично сплачено в повному обсязі 12.02.2016 року; за жовтень 2015 року у сумі 8056577,75 грн. по строку сплати 20.11.2015 року фактично сплачено в повному обсязі 15.03.2016 року, чим порушено вимоги п. 8, п.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», абз. 6 п.3 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 11).
Факт повторного притягнення до адміністративної відповідності протягом року (за несвоєчасну сплату єдиного внеску) у відповідності до частини 5 статті 165-1 КУпАП, позивачем не заперечується. Доводи касаційної скарги зводяться лише до пропуску строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з дотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови передбаченого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, оскільки несвоєчасна сплата єдиного внеску припиняється фактом сплату платежу, від якого й обраховується двомісячний строк накладення адміністративного стягнення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Положеннями частини 8 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пункті 4, пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
За змістом частини 11 та частини 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.5 ст.165-1 КУпАП дії, передбачені, зокрема частиною четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п`ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозицією частини п`ятої статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за повторне, протягом року, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого, зокрема, частиною четвертою цієї ж статті. Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення передбачає самостійні форми: несплату єдиного внеску та несвоєчасну сплату.
Статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді).
Адміністративне правопорушення у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування полягає у здійсненні платежу після граничного строку його проведення. При цьому термін правопорушення щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску необхідно обчислювати за датою фактичної сплати єдиного внеску. У цьому разі, перебіг двомісячного строку притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності починається з моменту фактичної сплати платежу.
Враховуючи що оскаржувана постанова винесена 06.04.2016 року, а фактична сплата єдиного внеску за вересень 2015 року - відбулась 12.02.2016 року, а за жовтень 2015 року - 15.03.2016 року, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем строку накладення адміністративного стягнення на позивача.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права при розгляді справи.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 року у справі № 203/1769/16-а (2-а/0203/66/2016) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко