Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 203/4792/16
провадження № 61-7034св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
відповідач, позивач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»),
про визнання протиправним та скасування рішення комісії.
Обґрунтовуючи уточнені під час розгляду справи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 13 вересня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 , представники відповідача провели перевірку стану електричних мереж, під час якої виявили порушення, а саме самовільне підключення електропроводки (розетки та двох ламп) споживача до електричної мережі балансоутримувача будинку поза засобами обліку. Використання необлікованої електричної енергії виявлено за допомогою спеціальних технічних засобів (індикатора напруги та сигналізатора прихованої проводки «Дятел»),
про що представники відповідача склали акт № 122060, який підписано позивачем.
04 жовтня 2016 року на засіданні комісії 2-РЕМ з розгляду актів про порушення споживачем ОСОБА_1 . Правил користування електричною енергією для населення оформлено протокол № 65/16, відповідно до якого на неї покладено обов`язок зі сплати грошової суми за необліковану електричну енергію в розмірі 43 877,64 грн за період з 29 серпня 2013 року до 29 серпня 2016 року.
Не погоджуючись із цим актом у частині періоду розрахунку необлікованої електричної енергії та посилаючись на те, що розрахунок необлікованої електричної енергії повинен проводитися відповідно до підпункту «б» пункту 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ України) від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), відповідно до якого розрахунок за необліковану електричну енергію має проводитися не за три роки, що передували виявленню порушення,
а за формулою 2.7 підпункту «а» пункту 3.3 Методики, тобто з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним рішення ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, прийняте на засіданні комісії 2-РЕМ з розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом
від 04 жовтня 2016 року № 65/16, в частині періоду нарахування, здійсненого
за 1 069 днів.
У січні 2017 року ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, на обґрунтування якого посилалося на те, що 13 вересня 2016 року під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок за адресою:
АДРЕСА_1 виявлено порушення пункту 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), а саме, самовільне підключення електропроводки споживача до електричної мережі балансоутримувача будинку поза засобом обліку. Використання недооблікованої електричної енергії виявлено за допомогою спеціальних технічних засобів: індикатора напруги та сигналізатора прихованої електропроводки «Дятел». Такі дії є порушенням, що прямо передбачено статтею 27 Закону України «Про електроенергетику», пунктом 48 Правил, підпунктом 6 пункту 3.1 Методики.
На підставі пункту 53 Правил представники енергопостачальника склали акт
про порушення правил користування електричною енергією від 13 вересня
2016 року Н № 122060.
Згідно з актом про порушення самовільне підключення у ОСОБА_1 було виконане прихованим способом, і порушення не могло бути виявлено під час контрольного огляду електролічильника, технічних перевірок у споживача раніше не проводилося, підключення виконано до електричних мереж балансоутримувача будинку, тому кількість днів, за які виконано розрахунок, визначено відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 3.3 Методики, тобто
за три роки.
ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» просило в судовому порядку стягнути
з ОСОБА_1 на свою користь 43 877,64 грн збитків та стягнути судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1
про відшкодування збитків задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» 43 877,64 грн на відшкодування збитків та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про їх безпідставність.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», суд виходив із встановлених у справі обставин, які вважав належним чином доведеними, зокрема вважав, що ОСОБА_1 допустила порушення Правил, чим порушила права енергопостачальної компанії та завдала їй збитків, а також дійшов висновку, що розмір збитків розраховано відповідно до чинного законодавства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2018 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго»
про визнання протиправним та скасування рішення, а також зустрічних позовних вимог ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних доказів
на підтвердження того, що у квартирі ОСОБА_1 знаходилася саме прихована електропроводка. Апеляційний суд вважав, що позаоблікове споживання електричної енергії в цьому випадку відбувалось шляхом відкритого підключення електропроводки,оскільки облаштування самовільного підключення електропроводки (розетки та двох ламп) споживача до електричної мережі балансоутримувача будинку поза засобами обліку саме по собі
не свідчить про наявність ознаки приховування та неможливості виявлення такого підключення під час проведення контрольного огляду приладу обліку без використання спеціальних технічних засобів і без часткового демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» в частині періоду нарахування за 1 069 днів, апеляційний суд дійшов висновку,
що ОСОБА_1 обрала неправильний спосіб захисту своїх прав щодо оскарження рішення ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», оскільки оскаржуване рішення є локальним актом та безпосередньо пов`язане з актом про порушення.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У квітні 2019 року АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго»
та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі посилається на те, що апеляційний суд неправильно визначив поняття «прихована проводка» і не врахував, що спосіб
її улаштування - відкритим чи прихованим способом не впливає на поняття «споживання необлікованої електроенергії».
Спосіб розрахунку вартості необлікованої електроенергії залежить від того,
чи мали можливість працівники контролюючого органу виявити приховану проводку.
Заявник посилається на те, що апеляційний суд неправильно застосував положення статей 611 22 711 714 1209 1210 ЦК України, підпункту 6 пункту 3.1, пункту 3.3 Методики, Закону України «Про електроенергетику» та Правил
в редакції, чинній на час спірних правовідносин.
У частині первісного позову прийняті у справі судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.
Зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 вказує, що в касаційній скарзі немає належних доводів щодо неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права.
Не заперечуючи самого факту порушення, вважає неправомірним застосування розрахункового періоду три роки для визначення обсягу електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення нею Правил, та нарахування розміру збитків. Вважає, що збитки слід нарахувати за шість місяців на підставі формули, визначеної пунктом 2.7 Методики, з урахуванням пункту 3.3 Методики.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 грудня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .
Електропостачання за цією адресою здійснюється на підставі договору
про користування електричною енергією, укладеного 20 лютого 2004 року
між ОСОБА_1 та ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», на підставі якого
ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 .
13 вересня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 , представники ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» проведено перевірку стану електромереж, в ході якої виявили порушення, а саме: самовільне підключення електропроводки (розетки та двох ламп) споживача до електричної мережі балансоутримувача будинку поза засобами обліку. Використання необлікованої електричної енергії виявлено за допомогою спеціальних технічних засобів (індикатора напруги та сигналізатора прихованої проводки «Дятел»)», про що складено акт Н № 122060, який підписали три представники відповідача
та позивач особисто, зауважень споживача до акта не внесено.
04 жовтня 2016 року на засіданні комісії 2-РЕМ з розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення
в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, оформлено протокол № 65/16, відповідно до якого на ОСОБА_1 покладено обов`язок сплатити грошову суму за необліковану електричну енергію в розмірі
43 877,64 грн, розраховану за період з 29 серпня 2013 року до 29 серпня 2016 рік, тобто за три роки, що передували виявленню порушення.
Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» вказувало,
що технічних перевірок належного ОСОБА_1 житлового приміщення
не проводилось, а шляхом огляду лічильника порушення виявлено не було. Порушення виявлено за допомогою індикатора напруги та сигналізатора прихованої проводки.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційну скаргу подано до суду в квітні 2019 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України у редакції, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року суд касаційної інстанції переглядає в частині зустрічного позову. В частині первісного позову постанова апеляційного суду не оскаржується, тому
не переглядається.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правопорушення
в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями
в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 38 Правил (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) енергопостачальник зобов`язується проводити планову перевірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором, та не менш як один раз на шість місяців контрольне зняття показань приладів обліку у споживачів відповідно
до затверджених графіків.
Відповідно до пункту 48 Правил побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством, у тому числі за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку.
Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил, визначено Методикою,
що застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил.
Самостійним видом порушення є самовільне підключення електроустановок
або електропроводи до електричної мережі енергопостачальника (частина п`ята підпункту 2.1 пункту 2 Методики).
Відповідно до Методики та Правил порядок нарахування вартості необлікованої електричної енергії залежить не від способу порушення правил - самовільного підключення, а від самого факту такого порушення, тобто вчинення дій, які призвели до необлікованого споживання електричної енергії,
та можливості/неможливості виявити цей факт представниками постачальника.
Підпунктом 3.3 Методики визначено порядок розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил.
За змістом цього підпункту розрахунок вартості необлікованої енергії здійснюється за кількістю днів, яка залежить від встановлення можливості представників постачальника виявити порушення Правил.
Таким чином, для правильності визначення періоду, за який споживачу робиться розрахунок вартості необлікованої електричної енергії у разі самовільного підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника,
має значення не лише сам по собі факт такого підключення, а й наявність
у представника постачальника можливості чи її відсутність виявити таке підключення, і саме ці обставини є предметом перевірки в разі виникнення відповідного спору.
Отже, належним чином встановивши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач порушила Правила, чим завдала збитків енергопостачальній компанії, шляхом самовільного підключення електропроводки до електричної мережі балансоутримувача будинку поза засобами облік саме прихованим способом
та нарахував збитки відповідно до вимог чинного законодавства, за три роки, що передували виявленню порушення.
Апеляційний суд, виходячи із встановлених у справі обставин, а саме з того,
що у належному ОСОБА_1 житловому приміщенні виявлено порушення, передбачене підпунктом 6 пункту 3.1 Методики - самовільне підключення електропроводки (розетки та двох ламп) споживача до електричної мережі балансоутримувача будинку поза засобами обліку, що не заперечується сторонами справи, дійшов помилкового висновку, що представники постачальника мали можливість безперешкодно виявити таке самовільне підключення під час контрольних перевірок, які відповідно до законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, повинні були проводитись кожні шість місяців, тобто вважав, що період, за який повинен проводитися розрахунок збитків, не повинен перевищувати загальну кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, а саме збитки слід нарахувати за період з 13 березня 2016 року до 13 вересня 2016 року,
за формулою, визначеною пунктом 2.7 Методики.
Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив помилку в застосуванні процесуального
та матеріального закону.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 413 ЦК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної
чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
З огляду на те, що суд касаційної інстанції задовольнив касаційну скаргу
АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», скасував рішення апеляційного суду
в частині вирішення зустрічного позову та залишив у цій частині в силі рішення суду першої інстанції, судовий збір у розмірі 2 756,00 грн, сплачений при поданні цієї касаційної скарги, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».
Керуючись статтями 400 409 413 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» задовольнити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року в частині зустрічного позову Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків скасувати
й залишити в цій частині в силі рішення Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська від 13 березня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» судовий збір у розмірі 2 756,00 грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М. Коротун