25.12.2023

№ 203/6791/15

Постанова

Іменем України

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 203/6791/15-ц

провадження № 61-15639св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Афанасьєв Ростислав Георгійович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 рокуу складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства зобмеженою відповідальністю «Альянс» (далі - ТОВ «Альянс») про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 28 жовтня 2013 року між ТОВ «Альянс» та ПАТ «Банк Камбіо» укладено кредитний договір, за яким останнє надало відповідачу кредит у сумі 4 200 000,00 грн.

23 вересня 2014 року між ТОВ «Альянс», ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги, за яким позивач набув право кредитора за договором від 28 жовтня 2013 року.

Відповідач порушив зобов`язання з повернення позичених коштів.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «Альянс» на його користь заборгованість у розмірі 4 500 360,80 грн

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2016 року у складі судді Карпенка С. Ф. клопотання представника ТОВ «Альянс» про зупинення провадження у цивільній справі № 203/6791/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Альянс» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій задоволено.

Зупинено провадження у цивільній справі № 203/6791/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Альянс» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, до закінчення розгляду цивільної справи № 200/21840/15-ц за позовом ТОВ «Альянс» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів та скасування реєстраційного запису про обтяження майна, що знаходилася у провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 200/21840/15-ц (провадження № 61-9767св18) за позовом ТОВ «Альянс» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором від 28 жовтня 2013 року № 130/10-13, за іпотечним договором від 28 жовтня 2013 року № 130/10-13-1, скасування реєстраційного запису Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині реєстрації обтяження об`єкта нерухомого майна, що належить ТОВ «Альянс», та зняття заборони на його відчуження, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2016 року скасовано.

Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Альянс» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року у складі судді Католікяна М. О. провадження у цивільній справі № 203/6791/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Альянс» про стягнення заборгованості поновлено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2019 року у складі судді Католікяна М. О. позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Альянс» на користь ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 28 жовтня 2013 року № 130/10-13 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) у сумі 4 500 360,80 грн (основна заборгованість - 4 042 100,79 грн; плата за обслуговування позичкового рахунку - 21 000,00 грн; пеня - 311 850,84 грн; інфляційні втрати - 103 428,58 грн; 3 % річних - 21 980,59 грн), компенсацію судових витрат у сумі 6 090,00 грн, разом - 4 506 450,80 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Оскільки ТОВ «Альянс» зобов`язань за кредитним договором не виконувало належним чином, тому наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

01 жовтня 2020 року в судовому засіданні ТОВ «Альянс» подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/19228/18 за позовом ТОВ «Альянс» до ОСОБА_1 , ПАТ «Банк Камбіо», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

Клопотання мотивовано тим, що право вимоги за кредитним договором від 28 жовтня 2013 року № 130/10-13 до ТОВ «Альянс» позивач ОСОБА_1 набув на оплатній основі за договором про відступлення права вимоги від 23 вересня 2014 року, який оспорюється ТОВ «Альянс» у справі № 200/19228/18, що наразі розглядається Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, розгляд цивільної справи № 203/6791/15-ц є об`єктивно неможливим до вирішення цивільної справи № 200/19228/18.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року клопотання ТОВ «Альянс» про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Альянс» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Альянс» про стягнення заборгованості за кредитним договором до набрання законної сили рішенням у справі № 200/19228/18 за позовом ТОВ «Альянс» до ОСОБА_1 , ПАТ «Банк Камбіо», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розгляд справи № 200/19228/18 про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами залежить від розгляду позовних вимог у справі № 203/6791/15-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказані справи є взаємопов`язаними. Результат розгляду справи № 200/19228/18 безпосередньо може вплинути на вирішення даного спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Афанасьєв Р. Г., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши іншу цивільну справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави спорів у справах, не мотивував обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи.

Заявник посилався на те, що необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Афанасьєв Р. Г., підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Альянс» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зупинено провадження по цивільній справі № 203/6791/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Альянс» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій до закінчення розгляду цивільної справи № 200/21840/15-ц за позовом ТОВ «Альянс» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів та скасування реєстраційного запису про обтяження майна, що знаходилася у провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (т. 1, а.с. 52).

Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 200/21840/15-ц (провадження № 61-9767св18) за позовом ТОВ «Альянс» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором від 28 жовтня 2013 року № 130/10-13, за іпотечним договором від 28 жовтня 2013 року, скасування реєстраційного запису Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині реєстрації обтяження об`єкта нерухомого майна, що належить ТОВ «Альянс», та зняття заборони на його відчуження, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2016 року скасовано.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2018 року у складі судді Католікяна М. О. провадження у цивільній справі № 203/6791/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Альянс» про стягнення заборгованості поновлено (т. 1, а. с. 152).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

20 січня 2020 року, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Альянс» оскаржило його в апеляційному порядку (т.2, а.с. 91-99).

01 жовтня 2020 року в судовому засіданні ТОВ «Альянс» подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/19228/18 за позовом ТОВ «Альянс» до ОСОБА_1 , ПАТ «Банк Камбіо», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

Клопотання мотивовано тим, що право вимоги за кредитним договором від 28 жовтня 2013 року № 130/10-13 до ТОВ «Альянс» позивач ОСОБА_1 набув на оплатній основі за договором про відступлення права вимоги від 23 вересня 2014 року, який оспорюється ТОВ «Альянс» у справі № 200/19228/18, що і розглядається Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, розгляд цивільної справи № 203/6791/15-ц є об`єктивно неможливим до вирішення цивільної справи № 200/19228/18.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2020 року ОСОБА_4 справу № 200/19228/18 за позовом ТОВ «Альянс» до ОСОБА_1 , ПАТ «Банк Камбіо», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договорів відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договором, прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 24 лютого 2021 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У пункті 6 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з пунктом п`ятим частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом шостим частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

У справі № 203/6791/15-ц, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Альянс», яка переглядається предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Підставою для зупинення провадження у цій справі став факт розгляду судом позову ТОВ «Альянс» до ОСОБА_1 , ПАТ «Банк Камбіо», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

Проте апеляційний суд у порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не навів відповідних мотивів неможливості розгляду справи апеляційною інстанцією, не проаналізував предмети та підстави позовів у справах і не вказав обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги, а ТОВ «Альянс» - апеляційну скаргу.

Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на справедливий суд та розумні строки розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Ураховуючи викладене, апеляційний суд у порушення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України безпідставно зупинив провадження у справі, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Афанасьєв Ростислав Георгійович, задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк