ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 2040/7571/18
адміністративне провадження № К/9901/14864/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №2040/7571/18
за позовом ОСОБА_1 до Комсомольської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Бершова Г.Є., Ральченка І.М.) у справі №2040/7571/18
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комсомольської селищної ради (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Комсомольської селищної ради від 19 червня 2018 року №198 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на переведення в житловий фонд житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення порушує його права як власника квартири суміжної із тією, на яку надано дозвіл на переведення із житлового фонду в нежитловий.
Зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не дотримано порядку розгляду питання про надання дозволу, оскільки дозвіл було надано за відсутності згоди власника суміжної квартири.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Комсомольської селищної ради від 19 червня 2018 року №198 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на переведення в нежитловий фонд житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ».
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення допустив порушення вимог законодавства, оскільки заявником подано не всі документи, визначені Порядком переведення житлових приміщені (житлових будинків, квартир) у нежитлові при їх реконструкції під розміщення об`єктів невиробничої сфери і нежитлових приміщень (нежитлових будинків, приміщень) у житлові на території Комсомольської селищної ради, затвердженим рішенням Комсомольської селищної ради від 29 квітня 2014 року №982, а саме не додано згоди власника суміжної квартири АДРЕСА_2 .
3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу третьої особи - ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року по справі №2040/7571/18 скасовано.
Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комсомольської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову з підстав необгрунтованості мотивів відмови позивача як власника суміжної квартири, у наданні згоди на переведення на переведення в нежитловий фонд житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Також апеляційний суд вказав на відсутність доказів про існуючі порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, оскільки доводи щодо порушення прав позивача роботою магазину продовольчих товарів спрямовані на майбутнє.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі №2040/7571/18 та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що для переведення житлових приміщень у нежитлові, власники таких приміщень зобов`язані в обов`язковому порядку отримати згоду власників суміжних приміщень і передати вказані дозволи на розгляд місцевих рад.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_3., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року по справі №2040/7571/18.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року №926/0/78-23, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 , яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Відповідач та третя особа подали відзиви на касаційну скаргу, у яких просили залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
5. Верховний суд ухвалою від 28 серпня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 29 серпня 2023 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину, за законом серії та номер: 1-284, виданого 07 березня 2017 року, видавник: Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області, НМА 044438, є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , укладеного 06 березня 2017 року, придбав квартиру АДРЕСА_5 . Зазначене право власності третьої особи було у встановленому порядку зареєстровано.
Будинок АДРЕСА_6 являє собою багатоквартирний будинок, має три поверхи, три під`їзди, у першому та третьому під`їздах на поверсі по три квартири, у другому під`їзді на поверхах по дві квартири.
Квартира АДРЕСА_7 знаходиться на першому поверсі у другому під`їзді. При цьому земельна ділянка під будинком не сформована, кадастрового номеру не має, права на неї не зареєстровані. Земля під будинком перебуває у комунальній власності, як така, що знаходиться у межах населеного пункту - відповідно до пункту «а» частини другої статті 83 Земельного кодексу України. Балансоутримувачем зазначеного будинку є КП «Комунальник» - комунальне підприємство Комсомольської селищної ради.
Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_7 , належна на праві власності ОСОБА_2 , розташована навпроти квартири АДРЕСА_2 , яка належить позивачу.
Згідно матеріалів справи, громадянин ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець, про що свідчить відповідний витяг з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізична особо-підприємець ОСОБА_2 має право здійснювати такі виді діяльності за кодами КВЕД: 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 47.51 роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.71 роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 47.72 роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах.
З метою здійснення господарської діяльності у належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_7 , ОСОБА_2 звернувся із відповідною заявою до відповідача задля отримання дозволу на переобладнання квартири у магазин непродовольчих товарів.
На території Комсомольської селищної ради діє Порядок переведення житлових приміщень (житлових будинків, квартир) у нежитлові при їх реконструкції під розміщення об`єктів невиробничої сфери і нежитлових приміщень (нежитлових будинків, приміщень) у житлові на території Комсомольської селищної ради, затверджений рішенням Комсомольської селищної ради від 29 квітня 2014 року №982, який є нормативно-правовим актом місцевого значення та встановлює процедуру переведення житлових приміщень під розміщення об`єктів невиробничої сфери у нежитлові.
Відповідачем на підставі зазначеного порядку встановлено, що квартира АДРЕСА_7 , розміщена на першому поверсі, а містобудівний розрахунок та технічний висновок передбачають обладнання окремого входу в тій частині будинку, яка виходить на вулицю, а не у внутрішнє подвір`я, де відпочивають мешканці та розташовані ігрові майданчики для дітей.
На виконання приписів вищезазначеного Порядку комісією селищної ради 24 травня 2018 року о 10:00 годині оглянуто квартиру АДРЕСА_5 .
Хід засідання комісії зафіксований у протоколі, копію якого долучено представником відповідача до матеріалів справи.
Також комісією розглянуто документи, які подано до селищної ради ОСОБА_2 разом із своєю заявою.
За результатами розгляду зазначених документів комісією вирішено винести на розгляд виконавчого комітету питання про надання дозволу на переведення в нежитловий фонд зазначеної квартири, але за умови надання повного пакету документів, передбаченого Порядком переведення житлових приміщені (житлових будинків, квартир) у нежитлові при їх реконструкції під розміщення об`єктів невиробничої сфери і нежитлових приміщень (нежитлових будинків, приміщень) у житлові на території Комсомольської селищної ради, затвердженим рішенням Комсомольської селищної ради від 29 квітня 2014 року №982.
На день розгляду виконавчим комітетом питання про переведення квартири АДРЕСА_7 у нежитловий фонд заявником було подано відповідний перелік документів, а саме: заява про надання дозволу на переведення квартири у нежитловий фонд; копія паспорта; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду; копія договору купівлі-продажу; копія витягу з держаного реєстру речових прав; копія технічного паспорту на квартиру; довідка про відсутність зареєстрованих осіб; довідка про відсутність заборгованості перед КП «Комунальник»; довідка про відсутність заборгованості перед Зміївською ТЕС; довідка про відсутність заборгованості перед АК «Харківобленерго»; довідка про відсутність заборгованості перед ТОВ «Харківгаз збут»; згода балансоутримувача на переобладнання квартири; лист-згода власників суміжних приміщень та пояснення про неможливість отримати згоду власника кв. АДРЕСА_2 ; технічний висновок щодо можливого переобладнання квартири; містобудівний розрахунок переобладнання квартири.
Виконавчим комітетом Комсомольської селищної ради 19 червня 2018 року прийнято рішення №198 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на переведення в нежитловий фонд житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ».
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла таких висновків.
9. Частинами першою та сьомою статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно з положеннями статті 317 Цивільного кодексу України (далі по тексту - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини п`ятої статті 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що використання об`єкта власності обмежується мотивами не завдання шкоди правам, свободам та гідності інших громадян, інтересам суспільства. При цьому, право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності в порядку та з обмеженнями, встановленими законом, прямо закріплено статтею 320 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 8 Житлового кодексу УРСР встановлено, що переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 151 Житлового кодексу УРСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до статті 152 Житлового кодексу УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Положеннями підпункту 1 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
10. Зі змісту вказаних норм вбачається, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють безпосереднє управління лише житловим фондом, який віднесений до комунальної власності. В усіх інших випадках вони надають відповідні дозволи, здійснюючи при цьому контроль за дотриманням прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад вправі вирішувати питання переведення житлових приміщень (квартир), що належать на праві власності юридичним або фізичним особам, у нежитлові за умови, що проведені зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №210/8381/13-а.
Згідно із Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження, але з урахуванням інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.
11. З наведеного вбачається, що для переведення житлових приміщень в нежитлові власники таких приміщень зобов`язані в обов`язковому порядку отримати згоду власників суміжних приміщень, оскільки хоча власник і наділений правом на власний розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, проте такі зміни не можуть призводити до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №728/2655/15-а.
Нормативно-правовим актом, який встановлює процедуру переведення житлових приміщень під розміщення об`єктів невиробничої сфери у нежитлові на території Комсомольської селищної ради, є Порядок переведення житлових приміщень (житлових будинків, квартир) у нежитлові при їх реконструкції під розміщення об`єктів невиробничої сфери і нежитлових приміщень (нежитлових будинків, приміщень) у житлові на території Комсомольської селищної ради, затверджений рішенням Комсомольської селищної ради від 29 квітня 2014 року №982 (далі по тексту - Порядок №982).
Відповідно підпункту «б» пункту 2.1.8 Порядку №982, власник нежитлових приміщень або уповноважена ним особа за дорученням, подає до виконавчого комітету Комсомольської селищної ради наступні документи, зокрема, якщо приміщення розміщені у багатоквартирному будинку - письмову згоду повнолітніх власників (наймачів) суміжних квартир чи приміщень (на поверсі, вище та нижче на один поверх) завірену ЖЕК, ОСББ, ЖБК.
Згідно з пунктом 1.13 вказаного Порядку у разі немотивованої або безпідставної відмови в наданні згоди власниками прилеглих квартир щодо переведення житлових приміщень у нежитлові під об`єкти невиробничої сфери та спорудження прибудови, комісія по переведенню житлових приміщень до розряду нежитлових та нежитлових приміщень до розряду житлових може рекомендувати виконавчому комітету розглянути дане питання без власників прилеглих квартир.
Тобто, Порядком передбачена письмова згода всіх повнолітніх власників та мешканців квартир, суміжних з квартирою щодо якої вирішується питання про переведення в нежитловий фонд.
12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на засіданні комісії по переведенню житлових приміщень (житлових будинків, квартир) у нежитлові при їх реконструкції під розміщення об`єктів невиробничої сфери і нежитлових приміщень (нежитлових будинків, приміщень) у житлові на території Комсомольської селищної ради, яке відбулося 24 травня 2018 року та хід якого зафіксовано у протоколі №3, комісією розглянуто звернення ОСОБА_2 про надання дозволу на переведення в нежитловий фонд квартири АДРЕСА_5 з метою розміщення магазину непродовольчих товарів.
До зазначеного звернення додано перелік документів, серед яких заяву ОСОБА_2 про відсутність згоди власника суміжної квартири АДРЕСА_2 .
Під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, з наданих представником відповідача пояснень встановлено, що на розгляд комісії Виконавчого комітету Комсомольської селищної ради по переведенню житлових приміщень у нежитлові при їх реконструкції під розміщення об`єктів невиробничої сфери і нежитлових приміщень у житлові, ОСОБА_2 подано заяву, яка не містить доказів згоди власника суміжної квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 .
Третьою особою та її представником у наданих поясненнях вказано, що останній намагався отримати згоду позивача, проте позивач безпідставно відмовив у наданні такої згоди.
13. Колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду першої інстанції, що жодної оцінки заяві третьої особи стосовно неможливості отримати згоду власника суміжної квартири комісією надано не було, як і не вказано на необхідності подання доказів немотивованої та безпідставної відмови, як передбачено приписами Порядку №982, про що свідчить, зокрема, зміст протоколу №3 засідання комісії.
Відомостей стосовно наявності згоди або немотивованої та безпідставної відмови позивача надати згоду на переведення суміжної квартири із житлового приміщення у нежитлове не містить і оскаржуване рішення.
Таким чином, під час розгляду звернення ОСОБА_2 про надання дозволу на переведення в нежитловий фонд квартири АДРЕСА_5 з метою розміщення магазину непродовольчих товарів, у комісії не було згоди чи немотивованої та безпідставної відмови власника суміжної квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 .
Обгрунтованими є доводи касаційної скарги, що спірне рішення відповідача безпосередньо порушує права ОСОБА_1 як власника суміжної квартири, оскільки створює передумови і є підставою для проведення реконструкції житлового приміщення, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , з подальшим його переведенням у нежитлове під магазин непродовольчих товарів.
Колегія суддів КАС ВС наголошує, що використання об`єкта власності обмежується мотивами незавдання шкоди правам, свободам та гідності інших фізичних та юридичних осіб, інтересам суспільства.
Згідно з положеннями статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.
14. Оскільки Комсомольська селищна рада ухвалила рішення від 19 червня 2018 року №198 без згоди ОСОБА_1 як власника суміжної квартири, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке рішення прийняте всупереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Таким чином, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у касаційній інстанції.
15. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов, тоді як суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права і помилково скасував законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 КАС України межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
16. Щодо розподілу судових витрат у даній справі колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду з касаційною скаргою сплатив судовий збір у розмірі 1 483,00 грн., а тому такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі №2040/7571/18 скасувати.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року залишити в силі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комсомольської селищної ради (код ЄДРПОУ 04396979; 63460, Харкіська обл., Зміївський район, селище міського типу Слобожанське, вул. Миру, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_8 ) судові витрати в сумі 1 483,00 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят три гривні нуль копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Стрелець Т.Г.
Судді Стеценко С.Г.
Тацій Л.В.