ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року
м. Київ
справа № 204/1441/21
адміністративне провадження № К/990/9729/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Стасенка Владислава Віталійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 (колегія суддів у складі: Юрко І. В., Олефіренко Н. А., Чумака С. Ю.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Стасенка В. В. , в якому просив скасувати постанову серії ЕАН № 3781087 від 12.02.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, як протиправну та незаконно винесену рядовим поліції Стасенко В. В. та закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2021 апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 залишено без руху, оскільки апелянт не додав до неї документу про сплату судового збору. Так, суд зазначив, що з метою усунення недоліків апеляційної скарги відповідач повинен сплатити 1362,00 грн (908,00 х 150%) судового збору відповідно до приписів частини першої, підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Цією ухвалою суд встановив строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції отримало 06.01.2022.
Водночас 23.12.2021 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подало до суду клопотання про долучення платіжного доручення від 10.12.2021 № 23801 про сплату судового збору у розмірі 681,00 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 повернуто скаржникові, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення її без руху, а саме: сплатою судового збору у меншому розмірі (681,00 грн), ніж встановлено в ухвалі від 17.12.2021 (1361,20 грн).
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі частиною другої статті 298 КАС України, оскільки апелянтом вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху виконано не у повному обсязі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 та справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скаржник, посилаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 і положення частин першої, другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», зазначає, що ставка судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже відповідач у повній мірі виконав вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2021 та сплатив судовий збір відповідно до вимог законодавства, оскільки за подання апеляційної скарги у цій справі необхідно сплатити 681,00 грн.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги
19.04.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 204/1441/21.
Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2022 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання відповідача на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) постанову іншого органу (посадової особи) (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення пункту 1 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Отже, постанова по справі про адміністративне правопорушення, а саме: постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, в тому числі поліції, підлягає оскарженню, зокрема, в порядку, передбаченому КАС України з урахуванням особливостей, передбачених статтею 286 КАС України, яка і визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у справі № 543/775/17 було, зокрема, законність постанови від 19.08.2017 серії АР № 483366 про адміністративне правопорушення, якою накладено на особу адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн за порушення частини другої статті 122 КУпАП.
Предметом спору у цій справі, також є законність постанови серії ЕАН № 3781087 від 12.02.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за порушення частини першої статті 126 КУпАП.
Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 є застосовними при розгляді Верховним Судом справи за позовом ОСОБА_1 , оскільки правовідносини у цих справах є подібними.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, зокрема, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 цього ж Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, судовий збір за подання апеляційної скарги складає 681,00 грн ((2 270,00 грн х 0,2) х 150%).
Натомість суд апеляційної інстанції обрахував судовий збір за подання апеляційної скарги у такий спосіб: 908,00 х 150% = 1362,00 грн, де 908,00 грн - це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Викладене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції застосував помилковий розмір ставки судового збору, яка належала до сплати при поданні позовної заяви - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян, оскільки не врахував положення пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», якою ставка судового збору у цій категорії справ встановлена у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналогічні підходи до застосування викладених норм права і висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 361/8616/19, від 02.11.2021 у справі № 748/522/21, від 21.12.2020 у справі № 183/1785/20(2-а/199/69/20).
Отже, оскільки Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надало докази сплати судового збору у розмірі 681,00 грн, то апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі дійшов помилкового висновку про те, що апелянт не виконав у повному обсязі вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Апеляційний суд в своїх ухвалах про залишення апеляційної скарги без руху та поверненні апеляційної скарги правильно послався на висновки, викладені, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, проте їх не застосував.
Відтак доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає обґрунтованими, а висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги Управлінню патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції через сплату судового збору у меншому розмірі, ніж було встановлено судом - помилковим.
Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Отже, зважаючи на положення статті 353 КАС України, касаційну скаргу належить задовольнити, а оскаржуване судове рішення - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі № 204/1441/21 скасувати.
Справу № 204/1441/21 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк А.В. Жук