Постанова
Іменем України
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 204/2113/14-ц
провадження № 61-5636св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у складі судді Лаченкової О. В.,
Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив:
- встановити факт набуття ОСОБА_2 права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 ;
- визнати за ним право власності на вищевказане домоволодіння за набувальною давністю.
ІСТОРІЯ СРАВИ
Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт набуття ОСОБА_2 права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
23 січня 2017 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на вищевказане рішення, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 (її брат) ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Зазначала, що спірне домоволодіння було придбане за спільні кошти її, ОСОБА_1 та їх матері ОСОБА_5 . Вони мали намір оформити право власності на це майно по 1/3 частці за кожним. В апеляційній скарзі порушила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що про наявність рішення суду першої інстанції дізналася лише 16 січня 2017 року від матері.
Ухвалами апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2017 року та від 02 березня 2017 року поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року та відкрито апеляційне провадження у даній справі.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2017 року в частині щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд при поновленні строку на апеляційне оскарження не врахував, що після ухвалення рішення судом першої інстанції, 03 квітня 2014 року, пройшло майже три роки; ОСОБА_3 не надала суду апеляційної інстанції жодного логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало їй такий довгий період не цікавитись розглядом чи результатом справи, у якій вирішуються її майнові права, з огляду на родинні зв`язки із позивачем, його матір`ю, яка отримала рішення суду першої інстанції. При цьому зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 з 17 лютого 2015 року є адреса спірного будинковолодіння, про що свідчить відмітка у її паспорті.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та встановлено строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
На виконання вимог суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що з текстом рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року ознайомилась 16 січня 2017 року (його вона отримала від матері ОСОБА_5 )
Оскарженою ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_3 пропустила строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності поважних на те причин, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Суд зазначив, що вона не надала доказів на підтвердження існування обставин, які об`єктивно перешкоджали їй тривалий період не цікавитись розглядом справи, у якій вирішуються її майнові права, з огляду на родинні зв`язки із позивачем, його матір`ю, яка отримала рішення суду першої інстанції. Крім того, зареєстрованим місцем її проживання з 17 лютого 2015 року є адреса спірного будинковолодіння.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга, у якій її представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2020 року ОСОБА_3 поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, відкрито касаційне провадження в даній справі на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Представник ОСОБА_3 зазначає, що відмовивши у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції позбавив її гарантованого права на апеляційний перегляд рішення.
Апеляційний суд не врахував, що за життя ОСОБА_1 як власник зареєстрував її у спірному будинку майже через рік після ухвалення рішення судом першої інстанції. Увесь цей час вона вважала, що зареєстрована у домоволодінні як співвласник 1/3 його частини. З`ясувати це питання у неї не було можливості, оскільки 11 березня 2015 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу, а 04 грудня 2015 року - загинув як учасник бойових дій в зоні АТО у Донецькій області.
Про наявність рішення суду першої інстанції їй стало відомо лише 16 січня 2017 року, після чого 23 січня 2017 року вона подала апеляційну скаргу.
Вважає, що вищенаведені обставини свідчать про об`єктивні перешкоди для своєчасного подання нею апеляційної скарги.
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ (частини перша та друга статті 73 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги)).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
03 квітня 2014 року суд першої інстанції ухвалив рішення про задоволення позову ОСОБА_1
16 січня 2017 року мати ОСОБА_1 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_5 отримала копію вищевказаного рішення у суді першої інстанції.
23 січня 2017 року ОСОБА_3 - сестра ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року, посилаючись на порушення цим рішенням її майнових прав на спірний будинок.
Ухвалою від 21 жовтня 2019 року апеляційний суд залишив апеляційну скаргу ОСОБА_3 без руху та визначив строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вищевказаної ухвали ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що про наявність рішення суду першої інстанції дізналася лише 16 січня 2017 року (його вона отримала від матері ОСОБА_5 )
Установивши, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений за відсутності поважних причин, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України. ОСОБА_3 не надала доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які перешкоджали їй своєчасно оскаржити рішення суду першої інстанції. Крім того, 17 лютого 2015 року, тобто через рік після ухвалення рішення суду першої інстанції, вона була зареєстрована у спірному будинку зі згоди власника ОСОБА_1 , про що сама зазначила у касаційній скарзі.
Аргументи касаційної скарги на законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду не впливають, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук