Постанова
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 204/3207/17
провадження № 61-12086св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року у складі судді Книш А. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2019 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., та ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2019 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просила визнати заповіт, виданий від імені ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 , посвідчений державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Саплахіді К. С. 04 липня 1995 року, недійсним.
Позивач вважає, що спірний заповіт не може бути визнаним дійсним на день, яким від датований, і не може вважатися чинним, починаючи з 21 травня 2015 року, оскільки виконаний на бланку, який містить зображення герба неіснуючої на той час держави СРСР, не містить зображення герба України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що підстави для визнання спірного заповіту недійсним відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
У липні 2019 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що вирішуючи вимогу про визнання спірного заповіту недійсним суди керувались нормами Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5 (у редакції, яка була чинна на момент посвідчення спірного заповіту). Проте, судами не застосовано норми Постанови Верховної Ради України «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 року, які мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаної Інструкції. Суди не звернули уваги на положення статті 48 ЦК Української РСР, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин.
ОСОБА_1 вважає, що суди помилково не застосували норми Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що він є учасником справи, проте жодного разу не був повідомлений про дату судового розгляду в суді апеляційної інстанції, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відзив на касаційні скарги до суду не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 .
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення.
Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
В судовому засіданні 05 червня 2018 року Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська вирішено залучити до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 .
З метою з`ясування відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних ОСОБА_3 судом першої інстанцій направлено запит до адресно-довідкового сектору ВГІРФО ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області.
Разом з тим, з моменту відкриття апеляційного провадження, 10 грудня 2018 року (а. с.18, т. 3), ОСОБА_3 жодного разу не повідомлявся належним чином про дату апеляційного розгляду.
Із супровідного листа апеляційного суду (а. с. 20, т. 3) відомо, що ОСОБА_3 надсилалась копія ухвали про відкриття апеляційного провадження, в якій також зазначено, що справа призначена до судового розгляду на 11:35 год 15 травня 2019 року. Однак доказів належного отримання цієї ухвали ОСОБА_3 матеріали справи не містять.
Відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Повідомлення про судове засідання 15 травня 2019 року, в якому ухвалена оскаржена постанова апеляційного суду, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України 07 травня 2019 року (а. с. 30, т. 3), за наявності у справі інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 не може вважатись належним повідомленням цього учасника справи.
Отже, матеріали справи не містять, визначених процесуальним законом, доказів належного повідомлення ОСОБА_3 як третьої особи про призначений розгляд справи апеляційним судом на 15 травня 2019 року.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки ОСОБА_3 обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомляв його про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, то оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Оцінка обґрунтованості доводів касаційної скарги ОСОБА_1 судом не надається, оскільки апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель