Постанова
Іменем України
05 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 205/1956/19
провадження № 61-990св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
особа, яка звернулася із заявою про ухвалення додаткового рішення - ОСОБА_1 ,
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 отримав майно без достатньої правової підстави, яке перебувало у титульного володільця ФОП ОСОБА_2 , тому зобов`язаний повернути їй це майно.
На підставі викладеного, ФОП ОСОБА_2 просила задовольнити її позовні вимоги та витребувати у ОСОБА_1 майно (одяг і взуття, які були у використанні) у кількості 99 825 кг вартістю 3 743 437,50 грн із незаконного володіння й повернути його.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявлений цивільний позов підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства під час розгляду кримінального провадження, відносно якого на час розгляду справи в суді здійснюється досудове розслідування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційний суд виходив з того, що вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від обставин, зокрема порушення кримінального провадження та здійснення досудового розслідування.
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
Додатковою постановоюДніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року задоволено заяву адвоката Лиски П. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалено додаткове судове рішення в цивільній справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Стягнутоз ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 925 грн.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 фактичні витрати, що пов`язані з виконанням комплексу дій за виконану роботу за договором про надання правових послуг у розмірі 771,80 грн.
Додаткове судове рішення мотивовано тим, що відшкодування витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката передбачено статтею 137 ЦПК України. Адвокатом документально підтверджено витрати на правову допомогу й надано їх розрахунок, при вирішенні спору в суді апеляційної інстанції питання про розподіл вказаних витрат не вирішувалося, тому такі вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска П. О., про ухвалення додаткового рішення.
Доводи інших учасників справи
Інший учасник справи не скористався своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту та вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
24 лютого 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ФОП ОСОБА_2 звернулась із позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що вона прийняла від власника майна ТОВ «Малі Будівельні Технології» на відповідальне зберігання майно з правом користування та реалізації речей, які були у користуванні, в кількості 121 800 кг вартістю 4 567 500 грн та зберігала його за адресою: АДРЕСА_1 .
28 квітня 2016 року за вказаною адресою працівниками прокуратури проведено обшук в рамках досудового розслідування кримінального провадження, в результаті чого спірне майно вилучено (одяг і взуття, які були у використанні).
У той же день вилучене майно передано ОСОБА_1 без достатньої правової підстави.
Після обшуку ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із заявою про передачу йому майна, вилученого при обшуку в рамках кримінального провадження, яку суд задовольнив, про що постановлено ухвалу від 12 травня 2016 року.
ФОП ОСОБА_2 зазначила, що тимчасово вилучене майно на даний час не повернуто ні його власнику, ні їй, як титульному володільцю, а перебуває у володінні ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону додаткова постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У пункті 3 частині першій статті 270 ЦПК України зазначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Згідно з частинами першою та третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).
Таким чином цивільним процесуальним законодавством обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд на суд не покладено.
Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження №61-39028св18), висловлено висновок про те, що у разі, якщо судом апеляційної чи касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судових витрат у справі здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у вищевказаній постанові зазначив, що після остаточного ухвалення судового рішення у справі (після нового судового розгляду) особа не позбавлена можливості клопотати про розподіл судових витрат, у тому числі, понесених у зв`язку з касаційним переглядом справи.
Подібні висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, і у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року в справі № 175/4366/15-ц (провадження № 61-37111св18), від 02 липня 2020 року в справі № 522/24665/16-ц (провадження № 61-46336св18).
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження в справі.
Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Отже спір по суті не розглядався, а постанова Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року не є остаточним рішенням суду, ухваленим після закінчення судового розгляду.
На підставі постанови апеляційного суду скасовано проміжну ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.
Таким чином, фактичні обставини у справі встановлено, проте суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення та є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин першої та другої статті 412 ЦПК Українипідставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Ураховуючи те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм процесуального права, додаткова постанова Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска П. О., про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статтями 141 400 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасувати, прийняти нову постанову.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лиска Павло Олександрович, про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
І. М. Фаловська