ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 207/4485/21
адміністративне провадження № К/990/12142/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 207/4485/21 (2-а/207/32/21)
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,
за касаційною скаргою Дніпровської митниці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. В. Шлай, Т. С. Прокопчук, О. О. Кроговий) від 20 квітня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці (далі - відповідач, скаржник, митниця), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил Дніпровської митниці № 0262/11000/21 від 29 вересня 2021 року, винесену заступником начальника Дніпровської митниці, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України; справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити.
2. Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року позов задоволено.
Постанову у справі про порушення митних правил Дніпровської митниці № 0262/11000/21 від 29 вересня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 148563,84 грн. визнано протиправною та скасовано.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито.
Стягнуто з Державної митної служби України Дніпровська митниця на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 гривень.
Встановлено строк для ознайомлення з повним рішенням суду 28 грудня 2021 року.
3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги 13 січня 2021 року.
4. Проте, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам, встановленим статтями 286 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині надання документа про сплату судового збору та дотримання строку на апеляційне оскарження.
5. Отримання 18 лютого 2022 року копії зазначеної ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської митниці на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 р. в адміністративній справі № 207/4485/21(2-а/207/32/21).
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської митниці, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
9. 11 липня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
10. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції керувався тим, що станом на 20 квітня 2022 року скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуто.
12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
13. Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що 17 грудня 2021 року в судовому засіданні суддею Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Бистровою Л. О. було зазначено, що рішення суду буде надіслано митниці 27 грудня 2021 року. У зв`язку не отриманням рішення Суду, митниця змогла лише ознайомитись з ним в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄРДР). Відповідно до ЄРДР вказане рішення надіслане судом: 30 грудня 2021 року, зареєстроване 30 грудня 2021 року, оприлюднено: 31 грудня 2021 року, тобто вже з пропущенням 10 денного строку подання апеляційної скарги. Також у рішенні зазначено, що на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення
14. Окрім того, скаржником зазначено, що невиконання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства щодо доведення до особи судового рішення по справі, ознайомитися з яким могла тільки в ЄРДР, у Дніпровській митниці виникли об`єктивні обставини (час необхідний для ознайомлення з рішенням суду, опрацювання даного рішення та підготовки апеляційної скарги на рішення), які унеможливили виконання митницею вимог законодавства щодо дотримання строків процесуальних дій, встановлених для реалізації процесуальних прав та обов`язків учасника судового розгляду адміністративної справи, та поставили під загрозу можливість реалізації Дніпровською митницею конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення щодо її прав та обов`язків, а також у зв`язку з веденням воєнного стану, відповідно до Законів України «Про оборону України, «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» Про введення воєнного стану в Україні» митниця не змогла своєчасно сплатити судовий збір у сумі 681 грн. та надати клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у адміністративній справі № 207/4485/21 від 17 грудня 2021 року. Більше того, станом на теперішній час судовий збір на рахунок Третього апеляційного адміністративного суду у сумі 681 грн. митницею сплачено
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
16. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
17. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
18. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
19. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
20. Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких, апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
21. Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
22. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
23. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
24. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
25. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
26. Стаття 44 КАС України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
27. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
28. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Згідно з цією статтею адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
Якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.
29. При цьому за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтею 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
30. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
31. Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №297/420/19 сформував такий висновок:
«Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.»
32. Слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.
33. Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
34. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
35. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.
36. У вказаній справі, яка є справою з приводу рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, відповідач 13 січня 2022 року подав апеляційну скаргу на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 грудня 2021 року, повний текст якого скаржник не отримував, що підтверджується матеріалами цієї адміністративної справи, при цьому, відповідно до супровідного листа Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська копію повного судового рішення направлено сторонам лише 28 грудня 2021 року. Разом з тим, суд першої інстанції, роз`яснюючи порядок і строки оскарження рішення, в резолютивній частині рішення зазначив загальні строки на апеляційне оскарження (тридцять днів).
37. Так, у цій справі стосовно роз`яснення судом першої інстанції у категорії термінових адміністративних справ загальних строків на оскарження судового рішення, а не спеціальних, встановлених, зокрема, статтею 286 КАС України, сторона мала легітимні очікування на можливість оскарження судового рішення саме у встановлений судом строк - тридцять днів.
38. У Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року у справі № 1-р(II)/2021 зазначено, що принцип правомірних (легітимних) очікувань є складовим елементом загального принципу юридичної визначеності та виражає ідею, що «органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань. Згідно з доктриною леґітимних очікувань - ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх леґітимних очікувань» [спеціальне Дослідження Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) «Мірило правовладдя» CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61].
39. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції повинен ураховувати зумовлені роз`ясненням суду першої інстанції легітимні очікування відповідача щодо права на звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений судом тридцятиденний строк, а отже необхідно вказати, що суд помилково не взяв до уваги вказане у резолютивній частині рішення суду першої інстанції щодо.
40. Суд касаційної інстанції вважає, що в даному конкретному випадку відповідач не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.
41. Зазначений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 520/6758/2020.
42. Разом з тим, з наведеного можна зробити висновок, що дати отримання відповідачем копії рішення у цій справі не існує (визначеного частиною другою статті 271 КАС України), оскільки відповідач її у порядку, визначеному процесуальним законом, не отримував.
43. Також варто зазначити, що КАС України не містить обов`язку особи отримувати судове рішення безпосередньо в суді. Тобто, неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.
44. Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 у справі №240/10995/20.
45. Колегія суддів вважає, що у цій справі зазначений вище пропуск строку на апеляційне оскарження не є співмірним з таким наслідком, як відмова у відкритті апеляційного провадження.
46. Невчасне звернення відповідача з апеляційною скаргою на судове рішення суду першої інстанції зумовлене помилковим роз`ясненням суду першої інстанції щодо права на звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений судом тридцятиденний строк, неналежним врученням відповідачу вказаного судового рішення судом першої інстанції.
47. Отже, на підставі викладеного, Третій апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не звернув уваги на роз`яснення суду першої інстанції щодо права на звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений судом, не перевірив дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копій судового рішення, не встановив дату направлення копії оскарженого рішення скаржнику та дату отримання цього рішення. Зазначене свідчить про те, що судом апеляційної інстанції не досліджено факт наявності чи відсутності пропуску відповідачем строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
48. Таким чином, за наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд вказує на допущення судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
49. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
50. Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
51. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дніпровської митниці задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 207/4485/21 (2-а/207/32/21) скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов