ПОСТАНОВА
Іменем України
07 квітня 2020 року
Київ
справа № 212/1048/19(2-а/212/34/19)
адміністративне провадження № К/9901/6206/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2020 року (судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.) за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Перетятькіна Павла Романовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Перетятькіна Павла Романовича (далі -відповідач), в якому просив скасувати постанову серії АР № 789770 від 17 січня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В обґрунтування позовних вимог вказує на безпідставність прийняття спірної постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП, посилаючись на відсутність в його діях складу правопорушення. При цьому вказав на незаконність розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки автомобіля та відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували його вину у даному правопорушенні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року у справі за даним позовом залишено без руху через пропуск відповідачем строку для подачі апеляційної скарги та відсутності поважних причин для його поновлення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження Третій апеляційний адміністративний суд виходи з того, що апелент не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2020 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою є помилковими, оскільки строк звернення пропущено з поважних причин. На думку скаржника, повторна апеляційна скарга подана відповідачем у найкоротший строк з моменту отримання апелянтом ухвали від 17 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги поданої вперше.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М. відкрито касаційне провадження на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2020 року.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову АР № 789770 від 17 січня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, 01 липня 2019 року відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу повернуто Управлінню патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на підставі приписів пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, оскільки завірена Машталер А.А. копія довіреності не вважається документом, який підтверджує повноваження представника у розумінні процесуального закону. Доказів наявності у Машталер А.А. повноважень щодо засвідчення копії довіреності до суду не надано.
25 липня 2019 року вказана ухвала від 17 липня 2019 року направлена апелянту, яка отримана ним 01 серпня 2019 року.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року не була предметом перегляду в касаційному порядку.
19 грудня 2019 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 27 травня 2019 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року апеляційна скарга залишена без руху відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, оскільки подана після закінчення строків, установлених частиною четвертою статті 286 цього Кодексу, і підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення строку для подачі апеляційної скарги, визнані неповажними.
На виконання вимог ухвали, 20 січня 2020 року відповідачем подано заяву, в якій скаржник просить поновити строк звернення до суду з апеляційною скаргою. В обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначив, що оскаржуване рішення отримано скаржником 19 червня 2019 року, що підтверджується відповідною датою на супровідному листі. Вважає, що оскільки первинна апеляційна скарга подана в межах строків, встановлених чинним законодавством, а її повернення обумовлено не пропуском строку, а у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги додано документу на підтвердження повноважень представника скаржника, то він має право на поновлення такого строку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі від 13 січня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року.
Вказана ухвала від 24 січня 2020 року є предметом оскарження у касаційному порядку.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з частинами третьою-п`ятою цієї статті за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
При цьому за правилами, установленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження зазначив, що норми статті 286 КАС України є спеціальними, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.
Верховний Суд не погоджується з такими мотивами з огляду на наступне.
Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Проте, загальний аналіз статті 286 КАС України дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від частини п`ятої статті 270 КАС, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС.
Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
При цьому законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Специфіка повернення апеляційної скарги з підстав, визначених пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС України, полягає, зокрема в тому, що у разі відсутності доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, остання без руху не залишається і у скаржника в силу вимог закону відсутній час на усунення недоліків такої апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції повернуто заявнику у зв`язку з неналежним засвідченням копії довіреності виданої на ім`я на представника.
Зазначену ухвалу апеляційного суду скаржником отримано 01 серпня 2019 року (а.с.81).
19 грудня 2019 року скаржник вдруге подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 27 травня 2019 року. Тобто, після спливу трьох місяців з дня отримання ухвали про повернення.
При цьому ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги відповідачем не оскаржена у касаційному порядку та є чинною.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд вважає, що в даному конкретному випадку апелянт допустив необ`єктивне зволікання з поданням апеляційної скарги вдруге 19 грудня 2019 року, тобто більш ніж через три місяці з дня отримання ухвали про повернення апеляційної скарги.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93). Суд підкреслює, що у сфері тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні, його роль обмежується перевіркою того, чи результати такого тлумачення національними органами влади, особливо судами, відповідають Конвенції (див, рішення у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic), заява № 46129/99, п. 46, ЕСПЛ 2002-ІХ).
Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року, однак помилково вказав на те, що спеціальний строк на апеляційне оскарження судового рішення за нормами статті 286 КАС України становить десять днів з моменту його проголошення.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2020 року слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті судове рішення залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України (у чинний редакції) суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2020 року змінити в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді Л.О.Єресько
В.М. Соколов