Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 212/1752/15-ц
провадження № 61-11125св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги:
- ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Зубакової В. П.,
Барильської А. П., Бондар Я. М.,
- Михальчука Віталія Васильовича, Михальчук Ірини Валеріївни та їх представника ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2015 року, ухваленим у складі судді Тимошенко Т. І., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року публічне акціонерне товариство «Банк Форум»
(надалі - ПАТ «Банк Форум», банк), в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум»
Ларченко І. М., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до умов договору
№ 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 84 200 грн зі сплатою 25 % річних за користування кредитом зі строком повернення кредиту до 02 вересня 2018 року.
В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором укладено договір поруки № 3-0189/13/21-Р від 03 вересня 2013 року
між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 , за умовами якого остання, як поручитель, зобов`язалась відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 3-0160/13/21-ZNW.
Внаслідок порушення зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 , станом на 12 лютого 2015 року, має заборгованість у розмірі 97 923, 01 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 541, 33 грн, поточної заборгованості за кредитом у розмірі 70 705, 09 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі
12 432, 64 грн, поточної заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 589, 53 грн, пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) за простроченим кредитом та процентами у розмірі 1 654, 42 грн та штраф 5 000 грн за порушення пункту 3.3.7 кредитного договору.
З урахуванням зазначених обставин, позивач просив стягнути з відповідачів вказану заборгованість та відшкодувати понесені судові витрати.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість у розмірі 97 923,01 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 541,33 грн, поточної заборгованості за кредитом у розмірі 70 705,09 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 12 432,64 грн, поточної заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 589,53 грн, пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами 1 654,42 грн та штраф за порушення пункту 3.3.7 кредитного договору 5 000 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з факту неналежного виконання зобов`язання за укладеним кредитним договором позичальником ОСОБА_1 в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування. При цьому, з урахуванням вимог статті 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умов укладених між сторонами договорів кредиту та поруки, суд вважав наявними правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів в солідарному порядку.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 , як представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд вказаного заочного рішення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_4 задоволено частково, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня
2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ «Банк Форум» заборгованість у розмірі 97 923,01 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 541,33 грн, поточної заборгованості за кредитом у розмірі 70 705,09 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 12 432,64 грн, поточної заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 589,53 грн, пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами 1 654,42 грн та штраф за порушення пункту 3.3.7 кредитного договору 5 000 грн.
Скасовуючи рішення суду апеляційний суд встановив порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи за відсутності відповідачів без належного повідомлення їх про час та місце розгляду справи, що згідно пункту 3 частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є обов`язковою підставою для скасування рішення суду.
Приймаючи постанову про задоволення позову, колегія суддів виходила з доведеності факту неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати процентів та дійшла висновку про обов`язок відповідачів, як солідарних боржників, нести відповідальність перед банком.
Надаючи оцінку наданому позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, апеляційний суд вказав на його відповідність умовам чинного кредитного договору № 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 , яка не брала участі в справі, в інтересах яких діє представник ОСОБА_4 , подали касаційну скаргу на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року у цивільній справі № 212/1752/15-ц., в якій, згідно статей 255 411 ЦПК України просять:
- скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2015 року через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права;
- скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року через порушення норм матеріального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
- закрити провадження по справі у зв`язку з припиненням юридичної особи - ПАТ «Банк Форум».
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року, а також касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року.
Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2015 року.
Витребувано із Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області матеріали цивільної справи № 212/1752/15-ц.
У вересні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року зупинено провадження в указаній справі до закінчення касаційного перегляду справи №264/5957/17.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року поновлено касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року залучено правонаступника
ПАТ «Банк Форум» - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») до участі у справі № 212/1752/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій.
Заявники вважають, що судові рішення по справі підлягають обов`язковому скасуванню на підставі пунктів 1 та 2 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки судді апеляційного суду Зубакова В. П., Барильська А. П., Бондар Я. М. підлягали відводу.
Суд першої інстанції не досліджував відносини, що випливають з іпотечного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_3 , як невід`ємної частини кредитного договору, та не встановив, що поручитель ОСОБА_2 є дружиною позичальника ОСОБА_1 . Вважають, що норми Сімейного кодексу України про спільне майно подружжя в даному випадку переважають зобов`язання по нікчемному договору поруки одного із подружжя.
Стверджували, що позов банку підписано неуповноваженою особою.
Справу розглянуто з порушенням правил територіальної юрисдикції. Заявники вважають, що справа підсудна суду за місцем виконання договору чи за місцем знаходження предмету іпотеки.
Суд першої інстанції розглянув справу без відома учасників договору.
Стверджують, що вимоги про стягнення процентів, пені та штрафу є необґрунтованими.
Звертають увагу, що оскаржуваними судовими рішеннями стягнуто заборгованість за кредитним договором в солідарному порядку з подружжя ОСОБА_1 без залучення до участі у справі майнового поручителя, що унеможливлює пред`явлення вимог до останнього.
Судами попередніх інстанцій не застосовано до спірних правовідносин положення Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Апеляційним судом не застосовано під час розгляду справи норми Закону України «Про споживче кредитування».
Апеляційний суд не залучив до участі у справі представника відповідачів - ОСОБА_4 та майнового поручителя ОСОБА_3 .
Судом апеляційної інстанції не було отримано відзив позивача на апеляційну скаргу відповідачів.
Апеляційний суд не витребував матеріали пов`язаної справи з Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу та не надав оцінку висновку експерта в галузі права.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без залишити задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 03 вересня 2013 року між ПАТ «Банк Форум» та
ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3-0160/13/21-ZNW, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 84 200 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та кінцевим строком повернення до 02 вересня 2018 року.
03 вересня 2013 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 3-0189/13/21-Р, згідно умов якого, ОСОБА_2 , як поручитель, зобов`язалась відповідати за виконання ОСОБА_1 договірних зобов`язань по кредитному договору № 3-0160/13/21-ZNW.
Згідно меморіального ордеру № 5236 від 03 червня 2013 року, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 84 200,00 грн.
Суди встановили, що ОСОБА_1 не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року.
14 жовтня 2014 року Банком було надіслано відповідачам вимоги про усунення порушень, в яких запропоновано ОСОБА_1 та ОСОБА_6 протягом 7 робочих днів сплатити заборгованість за договором кредиту, що утворилася станом на 02 жовтня 2014 року в сумі 78 246, 42 грн,.
Згідно наданого Банком розрахунку, станом на 12 лютого 2015 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3-0160/13/21-ZNW становить 97 923, 01 грн, з яких:
- простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів 7 541, 33 грн;
- поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів 70 705, 09 грн;
- простроченої заборгованості за нарахованими процентами 12 432, 64 грн;
- поточної заборгованості за нарахованими процентами 589, 53 грн;
- пені за простроченим кредитом та процентами 1 654, 42 грн;
- штраф за порушення пункту 3.3.7 кредитного договору 5 000 грн.
04 липня 2018 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Банк Форум» укладено договір №1204-Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.
Згідно пункту 2.1 зазначено договору, - за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, ПАТ «Банк Форум» відступає шляхом продажу новому кредитору (ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника, іпотекодавця та поручителя, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитним договором, іпотечним договором та договором поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - основні договори.
Відповідно до додатку № 1 до договору №1204-Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 04 липня 2018 року ПАТ «Банк Форум» відступає, а ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуває право вимоги до боржників, зокрема за кредитним договором № 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року та договором поруки № 3-0189/13/21-Р від 03 вересня 2013 року.
04 липня 2019 року ПАТ «Банк Форум» припинено.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції Кодексу, яка діяла на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Встановивши, що ПАТ «Банк Форум» виконані свої зобов`язання за кредитним договором № 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року та надано
ОСОБА_1 грошові кошти в кредит, а відповідачі належним чином не виконують взяті на себе зобов`язання з повернення цих коштів, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за тілом кредиту.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечують факт укладення між ними та банком 03 вересня 2013 року договорів кредиту і поруки.
Докази належного виконання ОСОБА_1 , як позичальником, та ОСОБА_2 , як поручителем, взятих на себе зобов`язань згідно кредитного договору від 03 вересня 2013 року в матеріалах справи відсутні.
Доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не впливають на правильність висновків апеляційного суду, який скасував заочне рішення суду першої інстанції, внаслідок неналежного повідомлення відповідачів про дату, час і місце розгляду справи та ухвалив нове судове рішення із дотриманням норм процесуального права, тим самим усунувши порушення допущене районним судом. Повторне скасування рішення суду першої інстанції ще й касаційним судом не передбачено.
Наявність в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І. М. повноважень на звернення до суду з цим позовом підтверджено рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 49 від 16 червня 2014 року «Про початок ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію», рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 10 від 19 січня 2015 року «Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум»», наказом № 9 від 19 січня 2015 року «Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум»» та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії яких наявні в матеріалах справи.
Безпідставними є доводи заявників щодо порушення судом першої інстанції правил підсудності, які встановлені Главою 1 Розділу ІІІ ЦПК України 2004 року чинного на час вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Так станом на час відкриття провадження у справі (14 квітня 2015 року) питання підсудності кількох вимог, пов`язаних між собою, було урегульовано частиною першою статті 113 ЦПК України 2004 року, відповідно до якої позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Оскільки зареєстрованим місцем проживання одного із відповідачів у
справі - ОСОБА_2 є Жовтневий район міста Кривого Рогу, тому провадження у цій справі відкрито судом першої інстанції із дотриманням правил підсудності.
Питання про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , передану в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року в межах даної справи не вирішувалося, а тому підстави для розгляду справи за місцезнаходженням нерухомого майна за правилами виключної підсудності відсутні.
Щодо доводів заявників про створення перешкод у доступі до правосуддя ОСОБА_3 , як майновому поручителю за кредитним договором
№ 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року, та її представнику ОСОБА_4 . Верховний Суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2019 року ОСОБА_3 та відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представник ОСОБА_4 звернулися до суду із апеляційною скаргою на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2015 року та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху для усунення недоліків.
Недоліки апеляційної скарги в частині сплати відповідачами судового збору за її подання були усунені та ухвалою Дніпровського апеляційного суду
від 21 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_4 , справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 07 травня 2019 року
Ухвала апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_3 виконана не була, а тому ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року відмовлено ОСОБА_3 та її представнику ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження за поданою ними апеляційною скаргою на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2015 року, апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернуто особі, що її подала.
Ухвала Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року
ОСОБА_3 та/або її представником ОСОБА_4 в касаційному порядку не оскаржувалась.
За змістом частин першої та третьої статті 360 ЦПК України подача до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі є правом, а не обов`язком учасників справи та неподання такого відзиву позивачем не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до невірного тлумачення заявниками норм матеріального права.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Із підстав, зазначених у статтях 36 37 ЦПК України та в порядку передбаченому статтею 39 ЦПК України заявниками та їх представником відвід суддям - членам колегії апеляційного суду, заявлено не було.
Матеріалами справи підтверджено перехід до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» права вимоги до боржників за кредитним договором № 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року, іпотечним договором № 3-0188/13-21-ІР від 03 вересня 2013 року, реєстровий № 1023 та договором поруки № 3-0189/13/21-Р від 03 вересня 2013 року, а отже відсутні передбачені пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України підстави для закриття провадження у справі, про що заявники просили у касаційній скарзі.
Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню
Позивачем заявлено до стягнення з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року, що утворилась станом на 12 лютого 2015 року в загальному розмірі 97 923, 01 грн, що складається із:
- простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 7 541, 33 грн;
- поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів - 70 705, 09 грн;
- простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 12 432, 64 грн;
- поточної заборгованості за нарахованими процентами 589, 53 грн;
- пені за простроченим кредитом та процентами 1 654, 42 грн;
- штраф за порушення пункту 3.3.7 кредитного договору 5 000 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів суми неповернутого кредиту в розмірі 78 246, 42 грн.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та штрафні санкції припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідачі свої зобов`язання за кредитним договором не виконували, а тому 14 жовтня 2014 року ПАТ «Банк «Форум» звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогами про дострокове виконання порушених зобов`язань протягом 7 робочих днів від дати відправлення банком цих вимог, чим змінив кінцевий строк виконання зобов`язання за договором.
З урахуванням того, що зазначені листи-вимоги направлені 14 жовтня 2014 року, що не заперечується сторонами, позовні вимоги про стягнення передбачених договором процентів та пені за прострочення виконання зобов`язання, нарахованих за період із 24 жовтня 2014 року по 12 лютого 2015 року є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного вбачається, що заборгованість за кредитним договором № 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року, яка підлягає стягненню становить:
І. по процентам 7 236, 04 грн,
із розрахунку 78 256, 42 грн х 25 % х 135 днів / 365 днів, де 78 256, 42 грн - сума неповернутої позики, 25 % - розмір процентів за користування кредитними коштами, визначений пунктом 1.3.1 кредитного договору, а 135 днів - кількість днів користування кредитними коштами за період з 11 червня 2014 року по 23 жовтня 2014 року.
При цьому, Верховний Суд виходить з того, що згідно доданого позивачем до позовної заяви розрахунку проценти нараховані за користування кредитними коштами станом на 10 червня 2014 року сплачені в повному обсязі.
ІІ. по пені за простроченим кредитом за період із 03 березня 2014 року по 23 жовтня 2014 року в розмірі 189, 75 грн, виходячи з наступного розрахунку:
- пеня за прострочення внесення платежу по кредиту за лютий 2014 року становить 1, 28 грн, з розрахунку 719, 11 грн х 2 х 6, 5 % х 5 днів (з 03 березня 2014 року по 07 березня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення внесення платежу по кредиту за травень 2014 року становить 31, 43 грн, з розрахунку 459, 07 грн х 2 х 9, 5 % х 24 дні (з 03 червня 2014 року по 26 червня 2014 року) / 365 днів + 328, 40 грн х 2 х 9, 5% х 20 днів (з 27 червня 2014 року по 16 липня 2014 року) / 365 днів + 328, 40 грн х 2 х 12, 5 % х 99 днів (з 17 липня 2014 року по 23 жовтня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення внесення платежу по кредиту за червень 2014 року становить 61, 81 грн, з розрахунку 817, 58 грн х 2 х 9, 5 % х 15 днів (з 02 липня 2014 року по 16 липня 2014 року) / 365 днів + 817, 58 грн х 2 х 12, 5 % х 99 днів (з 17 липня 2014 року по 23 жовтня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення внесення платежу по кредиту за липень 2014 року становить 51, 08 грн, з розрахунку 887, 74 грн х 2 х 12, 5 % х 84 дні (з 01 серпня 2014 року по 23 жовтня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення внесення платежу по кредиту за серпень 2014 року становить 30, 41 грн, з розрахунку 853, 79 грн х 2 х 12, 5 % х 52 дні (з 02 вересня 2014 року по 23 жовтня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення внесення платежу по кредиту за вересень 2014 року становить 13, 74 грн, з розрахунку 871, 91 грн х 2 х 12, 5 % х 23 дні (з 01 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2014 року) / 365 днів;
ІІІ. по пені за простроченими процентами за період з 11 лютого 2014 року по 23 жовтня 2014 року в розмірі 237, 11 грн, виходячи з наступного розрахунку:
- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за січень 2014 року становить 0, 01 грн, з розрахунку 31, 15 грн х 2 х 6, 5 % х 1 день (12 лютого 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за лютий2014 року становить 0, 28 грн, з розрахунку 776, 55 грн х 2 х 6, 5 % х 1 день (12 березня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за березень 2014 року становить 0, 14 грн, з розрахунку 399, 12 грн х 2 х 6, 5 % х 1 день (11 квітня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за квітень 2014 року становить 7, 61 грн, з розрахунку 1 623, 71 грн х 2 х 9, 5 % х 9 днів (з 13 травня 2014 року по 21 травня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за травень 2014 року становить 13, 90 грн, з розрахунку 1 669, 33 грн х 2 х 9, 5 % х 16 днів (з 11 червня 2014 року по 26 червня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за червень 2014 року становить 71, 06 грн, з розрахунку 1 610, 04 грн х 2 х 9, 5 % х 6 днів (з 11 липня 2014 року по 16 липня 2014 року) / 365 днів + 1 610, 04 грн х 2 х 12, 5 % х 9 днів (з 17 липня 2014 року по 25 липня 2014 року) / 365 днів + 910, 04 грн х 2 х 12, 5 % х 90 днів (з 26 липня 2014 року по 23 жовтня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за липень 2014 року становить 83, 07 грн, з розрахунку 1 661, 40 грн х 2 х 12, 5 % х 73 дні (з 12 серпня 2014 року по 23 жовтня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за серпень 2014 року становить 48, 93 грн, з розрахунку 1 661, 40 грн х 2 х 12, 5 % х 43 дні (з 11 вересня 2014 року по 23 жовтня 2014 року) / 365 днів;
- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за вересень 2014 року становить 12, 11 грн, з розрахунку 1 607, 80 грн х 2 х 12, 5 % х 11 днів (з 13 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2014 року) / 365 днів,
де 719, 11 грн, 459, 07 грн, 328, 40 грн, 817, 58 грн, 887, 74 грн, 853, 79 грн та 871, 91 грн - розмір прострочених платежів по кредиту, на який нараховується пеня в періоді; 31, 15 грн, 776, 35 грн, 399, 12 грн, 1 623, 71 грн, 1 669, 33 грн, 1 610, 04 грн, 910, 04 грн, 1 661, 40 та 1 607, 80 грн - розмір прострочених процентів, на який нараховується пеня у періоді, 6, 5 % - розмір облікової ставки НБУ з 13 серпня 2013 року по 14 квітня 2014 року; 9, 5 % - розмір облікової ставки НБУ з 15 квітня 2014 року по 16 липня 2014 року, 12, 5 % - розмір облікової ставки НБУ з 17 липня 2014 року по 12 листопада 2014 року, а 1, 5, 6, 9, 11, 15, 16, 20, 23, 24, 43, 52, 73, 84, 90 та 99 дні - кількість днів прострочення виконання зобов`язання в періоді.
Також, згідно пункту 3.3.7 кредитного договору № 3-0160/13/21-ZNW
від 03 вересня 2013 року протягом дії цього договору позичальник зобов`язаний страхувати предмет застави/іпотеки, зазначений в пункті 2.1 цього договору, на користь Банку в акредитованих Банком страхових компаніях та не пізніше 10 календарних днів з дня закінчення попереднього (-іх) договору (-ів) страхування предмету застави надавати в Банк документи, що підтверджують факт укладення договору (-ів) страхування на наступний період: договір (-вори) страхування та документ (-и), що підтверджують факт сплати страхувальником повного страхового платежу за договором (-ами) страхування.
Разом з тим, умови кредитного договору не передбачають відповідальності позичальника у вигляді штрафу та порядку його нарахування за порушення пункту 3.3.7 його умов, а тому позовні вимоги щодо стягнення з
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 штрафу за порушення пункту 3.3.7 кредитного договору у розмірі 5 000 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Інші доводи касаційної скарги, є аналогічними доводам апеляційної скарги, не впливають на правильність оскаржуваного судового рішення та переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але в частині вирішення вимог про стягнення процентів, пені та штрафу, апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про зміну постанови апеляційного суду в частині визначення розміру заборгованості по процентам та пені, які підлягають стягненню і розподілу судових витрат та скасуванню постанови суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідачів штрафу з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволені позову.
Щодо розподілу судових витрат
Статтею 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У розглядуваній справі позов пред`явлено до суду в березні 2015 році.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог на суму 85 909, 32 грн та сплати відповідачами судового збору за подачу заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної та касаційної скарги в загальному розмірі 4 132, 11 грн, розмір судового збору, який підлягає стягненню із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить по 174, 42 грн з кожного.
Керуючись статтями 400 409 410 412 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ
Касаційні скарги ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 07 травня 2019 року та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 16 вересня 2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 штрафу за порушення пункту 3.3.7 кредитного договору
№ 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року в розмірі 5 000 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів та пені змінити.
Викласти абзац четвертий резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в наступній редакції:
«Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заборгованість за кредитним договором № 3-0160/13/21-ZNW від 03 вересня 2013 року в розмірі
85 909, 32 грн, яка складається із: заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 78 246, 42 грн, заборгованості по процентам в сумі 7 236, 04 грн та пені за прострочення виконання зобов`язань в сумі 426, 86 грн».
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в частині розподілу судових витрат змінити, зменшивши розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 689 грн з кожного до 174, 42 грн з кожного.
В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович