№ 212/8055/17

Постанова

Іменем України

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 212/8055/17

провадження № 61-10385св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області,

відповідачі: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, Український науково-дослідний інститут промислової медицини,

третя особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 грудня 2018 року у складі судді Ваврушак Н. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) у Дніпропетровській області, Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, третя особа - ОСОБА_1 , про скасування санітарно-гігієнічної характеристики про умови праці, висновку лікарсько-експертної комісії (далі- ЛЕК) Українського науково-дослідного інституту (далі - НДІ) промислової медицини від 14 березня 2017 року та акту форми П-4 про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.

Позовна заява мотивована тим, що висновком ЛЕК Українського НДІ промислової медицини 14 березня 2017 року ОСОБА_1 встановлені професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.) та радикулопатія попереково-крижова та шийна. Професійні захворювання встановлені на підставі санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, складеної Криворізьким міжміським управлінням Головного Управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі - Держсанепідслужби) у Дніпропетровській області №2/2-11-3/3195 від 16 липня 2015 року. Відповідно до висновку ЛЕК було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання від 14 квітня 2017 року за формою П-4.

Зазначало, що представник Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області підписав вказаний акт з окремою думкою, оскільки вважав випадок не страховим, а доповнення до санітарно-гігієнічної характеристики від 16 липня 2015 року такими, що складені з порушенням законодавства України.

Санітарно-гігієнічна характеристика про умови праці ОСОБА_1 складена з порушенням нормативних вимог Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12 грудня 2004 року № 614 (далі - Порядок № 614), а саме: її складання здійснено без комісійного обстеження підприємства та за відсутності акту санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта за формою 315/о; внесені показники важкості праці, які не підтверджені даними лабораторних досліджень на робочому місці ОСОБА_1 , характеристика важкості праці за період роботи ОСОБА_1 з 1995 року до 2005 року зроблена на підставі карт умов праці за результатами їх атестації, але при виконанні робіт чоловіками. Примірник санітарно-гігієнічної характеристики не був наданий відділенню Фонду соціального страхування Українита підприємству, що не надало змогу своєчасно вжити заходів щодо усунення порушень.

Ураховуючи наведене,Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області просило суд: скасувати санітарно-гігієнічну характеристику про умови праці ОСОБА_1 № 2/2-11-3/3195, складену Криворізьким міжміським управлінням Головного Управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області 16 липня 2015 року, висновок ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 14 березня 2017 року на підставі протоколу № 311 про встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 , акт розслідування професійного захворювання форми П-4 від 14 квітня 2017 року.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 грудня 2018 року в задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено належними доказами обставини, що оспорювані ним санітарно-гігієнічна характеристики умов праці від 16 липня 2015 року, висновок ЛЕК Українського НДІ промислової медицини та акт розслідування професійного захворювання форми П-4 від 14 квітня 2017 року порушує його цивільні, житлові, земельні, сімейні, трудові права, та що він є суб`єктом, який на підставі закону має право на їх оспорення у такий спосіб.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргуУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області залишено без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 грудня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що акт санітарно-епідеміологічного обстеження за формою № 315/о не складався, він не ставив перед судом питання щодо витребування відповідних відомостей у відповідальних осіб, фактично самоусунувшись від доведення суду обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення заявлених позовних вимог.

Апеляційний суд зазначив, що лише неучасть страхового експерта з охорони праці у обстеженні підприємства не може спростовувати визначені комісією результати цього обстеження та не свідчить про непроведення такого обстеження.

Отже, при складанні санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_1 від 16 липня 2015 року були використані дані тільки з офіційних документів за підписом відповідальних осіб, що відповідає вимогам пункту 1.14 Порядку № 614, тому відсутні підстави для її скасування, у зв`язку із чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необґрунтованістю.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вказав, що матеріали цивільної справи не містять доказів невідповідності санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_1 від 16 липня 2015 року Порядку № 614.

При цьому апеляційний суд з посиланням на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 6-1767цс16 погодився із висновком суду першої інстанції про те, що у позивача відсутнє право на оскарження в судовому порядку висновку ЛЕК від 14 березня 2017 року щодо встановлення ОСОБА_1 професійного захворювання та визначення відповідного діагнозу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити судове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області мотивована тим, що, підписуючи акт розслідування професійного захворювання форми П-4 від 14 квітня 2017 року, представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надав окрему думку, оскільки вважав, що зазначений акт не є страховим випадком. При цьому санітарно-гігієнічна характеристика про умови праці ОСОБА_1 № 2/2-11-3/3195, складена Криворізьким міжміським управлінням Головного Управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області 16 липня 2015 року з порушенням вимог законодавства.

Посилається на те, що скасування вказаних документів дозволить йому вимагати проведення повторного розслідування факту захворювання.

Вважає, що при проведенні страхових виплат ОСОБА_1 були порушені його майнові інтереси, оскільки постановою від 18 липня 2017 року № 0405/23829/23829.1/3 їй було призначено щомісячні страхові виплати у розмірі 1 355,37 грн та постановою від 18 липня 2018 року № 0405/23829/2382 - одноразова допомога у розмірі 10 019,80 грн.

Стверджує, що акт санітарно-епідеміологічного обстеження за формою 315/о робочого місця ОСОБА_1 , який є підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики не складався, що свідчить про те, що обстеження підприємства для уточнення умов праці працівника не проводилося, отже, санітарно-гігієнічна характеристика умов праці не є дійсною і не може бути підставою для зв`язку захворювання з умовами праці.

Зазначає, що в санітарно-гігієнічну характеристику умов праці внесені показники важкості праці, які не підтверджені даними лабораторних досліджень на робочому місці хворого, проведених в ході атестації робочого місця за весь період роботи хворого на підприємстві і які не надавалися підприємством при підготовці довідки про умови праці хворого після погодження з Фондом. При цьому примірник санітарно-гігієнічної характеристики не був наданий відділенню Фонду та підприємству, що не дало змогу своєчасно вжити заходів щодо усунення порушень.

Отже, віднесення захворювання ОСОБА_1 до страхових випадків є безпідставним.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року Український науково-дослідний інститут промислової медицини подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень дотримано вимог статей 263-265 ЦПК України.

Зазначає, що наявність професійного захворювання ОСОБА_1 встановлено відповідно до вимог законодавства.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці від 16 січня 2017 року є доповненням до санітарно-гігієнічної характеристики, що складена 16 липня 2015 року.

У вересні 2019 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, оскільки Порядком № 614 не передбачено право Фонду на звернення до суду з метою оскарження санітарно-гігієнічної характеристики.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного суду у складі судді Журавель В. І. від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 09 листопада 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

Фактичні обставини, встановлені судами

14 липня 2015 року складено акт санітарно-епідеміологічного обстеження управління з ремонту технологічного обладнання ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» за формою № 315/о, про що внесено відповідні дані до санітарно-гігєнічної характеристики умов праці та що свідчить про виконання відповідачем вимог пунтку 1.14 Порядку № 614.

16 липня 2015 року Криворізьким міськрайонним управлінням Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області було складено «Санітарно-гігієнічну характеристику умов праці» ОСОБА_1 від 16 липня 2015 року вих. № 2/2-11-3/3195.

16 січня 2017 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за вих. № 92/4.6-5 на адресу державної установи «Український НДІ промислової медицини» на запит від 08 серпня 2016 року за № 08/21-1647 надано інформацію щодо параметрів важкості праці та загальної вібрації на робочому місці ОСОБА_1 за період її роботи в професії «Машиніст конвеєра» на ДСФ шахти «Ювілейна» ПрАТ «Євраз Суха Балка» з 1995 року по теперішній час, відповідно до наданих підприємством карт умов праці від 1995, 2000, 2005, 2010, 2015 років. Вказано, що даний лист необхідно вважати доповненням до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 16 липня 2015 року № 2/2-11-3/3195, виданій ОСОБА_1 , 1961 року народження, відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке міськрайонне Управління Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області.

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання від 14 березня 2017 року, протокол № 311, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений професійний характер захворювань: радикулопатія попереково-крижова та шийна, хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легенів першої ст.), група «А». ЛН першого ст.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14 квітня 2017 року форма П-4 встановлено за яких обставин виникли професійні захворювання машиніста конвеєра ОСОБА_1 . Даний акт підписаний з окремою думкою заступника начальника відділу профілактики виробничого травматизму - страхового експерта з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ОСОБА_2 .

Відповідно до постанов Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за № 0407/23829/23829.1 та № 0407/23829/23829.1/3 від 18 липня 2017 року ОСОБА_1 було призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Стаття 153 КЗпП України визначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Підстави, процедура складання та вимоги щодо форми інформаційної довідки про умови праці (санітарно-гігієнічна характеристика умов праці), регламентовані Порядком № 614 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 614 санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри у працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є лише одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно з пунктом 1.9 Порядку № 614 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до пункту 1.8 Порядку № 614 лікувально-профілактичні заклади, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.

Згідно з пунктом 1.26 Порядку № 614 у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою саме заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

Згідно з пунктом 7 частини 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання -захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою;

Відповідно до частини другою статті 36 цього Закону факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно статті 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі -Порядок № 1232 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом пунктів 67,68 Порядку № 1232 спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання. Діагноз професійного захворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії. У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку. Висновок медичного закладу про встановлення діагнозу професійного захворювання у ОСОБА_1 ні вона, ні роботодавець не оскаржили.

Відповідно до пункту 1.12 Порядку № 614 при виникненні підозри на профзахворювання (профотруєння) після припинення контакту працівника з шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі захворювання на пухлини тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, за результатами наукових досліджень за аналогічними професіями.

Згідно з положеннями пункту 1.23 Порядку № 614 санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п`яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби. Тобто, зазначений випадок використання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці протягом п`яти років стосується випадку, якщо працівник в цей термін є працюючий і умови праці працівника за цей час не змінились.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1.22 Порядку № 614 термін зберігання санітарно-гігієнічної характеристики у відповідних закладах і підприємствах становить 45 років. Отже, 45-річний термін зберігання санітарно-гігієнічної характеристики дозволяє використовувати дані про умови праці із санітарно-гігієнічної характеристики умов праці при складанні Інформаційної довідки, доповнень (уточнень) для працівників, які у відповідний період працювали на відповідному підприємстві, у відповідному цеху та дільниці, за відповідними професіями та виконували ті ж самі функціональні обов`язки, а на теперішній час відсутня можливість отримання даних про їх умови праці. Тобто, при складанні Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння), а також доповнень (уточнень) до неї, на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка про умови праці, доповнення (уточнення) до неї складається на підставі даних трудової книжки, за результатами наукових досліджень за аналогічними професіями, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, термін зберігання якої не перевищує 45 років.

Згідно з пунктом 82 Порядку № 1232 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого.

Відповідно до пункту 86 Порядку № 1232 за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 згідно з додатком 17.

Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, на підставі належно оцінених доказів, поданих сторонами, виходили з того, що відсутні підстави для скасування оспорюваних санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 16 липня 2015 року, висновку ЛЕК Українського НДІ промислової медицини та акту розслідування професійного захворювання форми П-4 від 14 квітня 2017 року.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, отже, оскаржувані судові рішення не підлягають скасуванню.

Зокрема судами встановлено, що на підставі медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання від 14 березня 2017 року, протокол № 311 ОСОБА_1 встановлено професійний характер захворювань: радикулопатія попереково-крижова та шийна, хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легенів першої ст.), група «А». ЛН першого ст.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14 квітня 2017 року за формою П-4 встановлено, за яких обставин виникли професійні захворювання машиніста конвеєра ОСОБА_1 .

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги у зв`язку з їх необґрунтованістю та вважав висновки районного суду про недоведеність та безпідставність позовних вимог правильними.

При цьому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність доводів позивача про те, що санітарно-епідеміологічне обстеження не проводилось та відповідний акт не складався, оскільки 14 липня 2015 року було складено акт санітарно-епідеміологічного обстеження управління з ремонту технологічного обладнання ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» за формою № 315/о, про що внесено відповідні дані до санітарно-гігєнічної характеристики умов праці. Отже, вказане свідчить про виконання відповідачем вимог пункту 1.14 Порядку № 614.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача у частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування акта розслідування хронічного професійного захворювання хворого ОСОБА_1 за формою П-4, затвердженого 14 квітня 2017 року судами враховано, що за наведених вище обставин та досліджених доказів на їх обґрунтування, враховуючи не наведення позивачем інших підстав невідповідності оскаржуваних документів Порядку № 614 та Порядку № 1232, суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, правильно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

З урахуванням того, що доводи касаційної скарги, є ідентичними доводам позовної заяви та апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції надав належну оцінку, вони є достатньо аргументованими, Верховний Суд робить висновок про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильність судових рішень, не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Р. А. Лідовець І. А. Воробйова Ю. В. Черняк