ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 215/1175/24
адміністративне провадження № К/990/35606/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Бевзенко В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 (суддя - Кальник В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 (судді - Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербак А.А.)
у справі № 215/1175/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
22.02.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій привести позовні вимоги відповідно до вимог ст. 5 КАС України та якісної читабельної довідки про інвалідність І групи ОСОБА_1 , на підтвердження пільги щодо сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024. адміністративний позов повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки позивач не усунула недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Зокрема, суди виходили з того, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.03.2024 була направлена ОСОБА_1 за вказаною у позові адресою рекомендованим листом з повідомленням, та розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Разом з тим, конверт з копією ухвали від 25.03.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Також суди виходили з того, що ухвала від 25.03.2024 повернулась до суду з незалежних від суду причин, відтак вважається належним чином врученою адресату, а позивач вважається такою, що була належним чином повідомлена про залишення її позовної заяви без руху, водночас, у межах встановленого судом строку, а також станом на день постановлення ухвали про повернення позовної заяви, недоліки такої не усунула.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодилась з рішеннями судів попередніх інстанцій про повернення позову, звернулась з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.
Зокрема, покликається на те, що позовна заява подана з дотриманням вимог ст.ст. 160 161 КАС України, в свою чергу, залишаючи позовну заяву без руху суд виявив надмірний формалізм та створив штучні перешкоди у доступі до суду.
Крім того, покликається на те, що ухвалу про залишення позову без руху до цього часу не отримала, що позбавляє її можливості усунути недоліки позовної заяви, та є перешкодою у доступі до правосуддя.
Просить рішення судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві, серед іншого, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини дев?ятої статті 160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:
«33. Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
34. Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
35. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
36. Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
37. Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.»
У постанові від 25.01.2024 у справі №320/14843/23 Велика Палата Верховного Суду здійснюючи апеляційний перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду про повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України, сформувала наступні висновки:
« 6.16. Згідно із частиною сьомою статті 169 КАС ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Водночас нормами КАС не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду (нормами статті 294 КАС установлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду). У разі оскарження особою ухвали суду про повернення позовної заяви її доводи в апеляційній скарзі щодо відповідності нормам процесуального права ухвали про залишення позовної заяви без руху підлягають перевірці, оскільки це стосується підстав повернення позовної заяви.
6.17. Встановлюючи вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, стаття 160 КАС (так само, як і інші норми цього Кодексу) не вимагає конкретної форми, в якій мають бути викладені позовні вимоги та підстави на їх обґрунтування. Позивач має право довільно викладати зміст позовних вимог, підстави позову, спосіб (способи) захисту порушеного права або інтересу, передбачений законом або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні.
……
6.31. Відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу II КАС, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, визначати належних учасників справи.
6.32. Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.
6.33. Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції (в разі наявності підстав, визначених нормами КАС) може провести підготовче судове засідання для з`ясування відповідно до частини другої статті 173 цього Кодексу, зокрема, питань щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.»
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 300/4062/21).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
За змістом наведеноі норми обов?язковими ознаками компетенційного спору є суб?єктний склад (сторонами у такому спорі є суб?єкти владних повноважень) та предмет спору (реалізація такими суб?єктами компетенції у сфері управління).
У справі, що розглядається, у позовній заяві позивач просила встановити наявність у відповідача компетенції (повноважень) щодо розгляду її заяви з питань надання соціальних послуг всупереч визначеного Конституцією та законами України способу, визнати таку процедуру протиправною діяльністю та зобов?язати повторно розглянути її заяву.
Таке формулювання позовних вимог та наведених на їх обгрунтування доводів вказує на те, що фактично позивач не погоджується з діями відповідача по розгляду її заяви з питань надання соціальних послуг та домагається в судовому порядку змусити відповідача повторно її розглянути.
За таких обставин, суд першоі інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, помилково дійшов висновку про компетенційний характер спору, а саме собою використання позивачем у позовних вимогах формулювання «встановлення компетенції» не відносить цей спір до числа компетенційних, за відсутності інших обов?язкових для цієї категорії спорів ознак.
Крім того, наявна в матеріалах справи довідка МСЕК від 12.12.2013 (а.с. 15), є придатною до читання і дозволяє встановити її зміст, що дозволяло суду визначитись з наявністю у позивача пільг щодо сплати судового збору.
Інших недоліків позовної заяви судом першої інстанції виявлено не було.
За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, відтак повернення позовної заяви у зв?язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху також було безпідставним.
Суд апеляційної інстанціі такі недоліки судового розгляду не усунув, рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи наведене, оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 242 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 скасувати.
Справу №215/1175/24 направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Бевзенко