Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 229/2823/19
провадження № 61-22368св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів:Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Дружківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 24 червня 2019 року у складі судді Грубника О. М.
та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року
у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Будулуци М. С., Мальованого Ю. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про внесення змін до книги реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу та народження дітей.
Позовна заява мотивована тим, що її дівоче прізвище - ОСОБА_1 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В її свідоцтві про народження у графі національність батьків помилково вказано, що її батько ОСОБА_3
українець, хоча його батько (тобто її дід) ОСОБА_5 за національністю
німець.
07 серпня 2004 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_8 . Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2009 року шлюб з ОСОБА_6 розірвано. Прізвище вона залишила собі ОСОБА_1 .
08 квітня 2011 року позивач вдруге зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . У цьому шлюбі
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_11 .
У свідоцтві про народження її батька ОСОБА_3 правильно вказана національність його батька (тобто її діда) - німець.
У свідоцтві про одруження з ОСОБА_6 та у свідоцтві про одруження
з ОСОБА_9 не вказана її національність (німкеня), а тільки вказано, що вона громадянка України. У свідоцтвах про народження дітей не вказана національність матері.
Вона вважає себе німкенею за національністю та хоче відновити своє етнічне походження.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд внести такі зміни до книги реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу та народження дітей:
- про її одруження з ОСОБА_6 - актовий запис від 07 серпня
2004 року № 168 у графі про її національність вказати німкеня;
- внести зміни до книги реєстрації актових записів про її друге одруження
з ОСОБА_9 - актовий запис від 08 квітня 2011 року № 57 у графі про її національність вказати німкеня;
- внести запис у свідоцтво про народження дочки ОСОБА_8 - актовий запис від 31 травня 2005 року № 649 у графі національність матері вказати німкеня;
- внести запис у свідоцтво про народження сина ОСОБА_11 - актовий запис від 21 вересня 2011 року № 385 у графі національність матері вказати німкеня.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 24 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що право на національність ОСОБА_1 ніким не порушено. Під час державної реєстрації актів цивільного стану не допущено жодних помилок, про що складено відповідний висновок Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, зокрема, в актових записах про шлюб батьків ОСОБА_1 та її народженні не виявлено розбіжностей в зазначенні національностей її батьків, а тому підстав для внесення змін немає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 24 червня 2019 року -без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що внесення змін до книги реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу та народження дітей необхідні їй для реалізації особистих прав і впорядкування документів. Вона відносить себе до німецької національності. Вказує, що її дід був німцем і на вона бажає відновити та підтвердити свою дійсну національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини
в Україні», також для вільного підтвердження культурних та родинних стосунків з родичами з Німеччини.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Краматорську Донецької області народилася
ОСОБА_1 . Її батьками є ОСОБА_3 (батько, має національність «українець»), ОСОБА_4 (мати, має національність «росіянка»).
Згідно з довідкою про народження від 19 жовтня 2018 року № 8-6511-62, виданої відділом реєстрації актів громадянського стану, апарату Акима,
м. Темиртау Карагандинської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 у Темиртау , Карагандинської області народився ОСОБА_3 . Його батьками є
ОСОБА_5 (батько, має національність « німець »), ОСОБА_15 (мати, має національність українка).
Згідно з копією свідоцтва про одруження від 07 серпня 2004 року № 168, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції Донецької області, 07 серпня 2004 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 , 1982 року народження, та
ОСОБА_1 , 1987 року народження. У графі національність ОСОБА_1 вказано як «громадянка України».
Відповідно до копії свідоцтва про народження від 31 травня 2005 року
серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області народилася ОСОБА_8 . Її батьками є ОСОБА_6 (батько, громадянин України), ОСОБА_1 (мати, громадянка України).
28 жовтня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції Донецької області розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1
08 квітня 2011 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та
ОСОБА_1 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на
ОСОБА_1 . Згідно з копією свідоцтва про народження від 21 вересня 2011 року серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дружківка, Донецької області народився ОСОБА_11 . Його батьками є ОСОБА_9 (батько, громадянин України), ОСОБА_1 (мати, громадянка України).
У актовому записі про шлюб від 08 квітня 2011 року № 57, виданому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області, у графі громадянство
ОСОБА_1 вказано «громадянка України».
Згідно із актовим записом про народження від 21 вересня 2011 року № 385, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дружківка Донецької області народився ОСОБА_11 . Його батьками є ОСОБА_9 (батько, громадянин України), ОСОБА_1 (мати, громадянка України).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до норм матеріального права та
з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право
в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про внесення змін до Книги реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу та народження дітей.
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Краматорську Донецької області народилася ОСОБА_1 . Її батьками є ОСОБА_3 (національність «українець»), ОСОБА_4 (національність «росіянка»).
Довідкою про народження від 19 жовтня 2018 року № 8-6511-62, виданою відділом реєстрації актів громадянського стану, апарату Акима, м. Темиртау Карагандинської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 у Темиртау Карагандинської області народився ОСОБА_3 . Його батьками
є ОСОБА_5 (національність «німець»), ОСОБА_15 (національність «українка»).
Відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до пункту 2.13.3 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, (далі - Правила) підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану
є висновок районного, районного у містах, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України.
Відповідно до пункту 2.15.9 Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається: якщо під час державної реєстрації акта цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).
У висновку від 23 лютого 2019 року, наданому Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, зазначено, що
в актових записах про шлюб батьків ОСОБА_1 та її народженні
не виявлено розбіжностей у зазначенні національностей стосовно батьків,
а тому підстав для внесення відповідних змін немає.
Питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України від 31 грудня 1991 року № 24 «Про порядок зміни громадянами України національності». Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року № 70/99.
Чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану національності батьків дитини чи осіб, які вступають
у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Згідно зі статтею 300 ЦК України особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого
і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.
Стаття 11 Конституції України передбачає, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.
Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин (ратифікована Законом України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин» від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв`язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану повністю відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема, незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону «Про національні меншини
в Україні». Національна належність особи, таким чином, є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи
в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18 (провадження
№ 14-215цс19).
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди неправильно застосували норми матеріального права чи порушили норми процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 24 червня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк