№ 2340/4507/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 2340/4507/18

адміністративне провадження № К/9901/19075/19

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 2340/4507/18

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області - Побережної Надії Петрівни , консультанта Шполянського районного суду Черкаської області по роботі з персоналом - Бондаренко Світлани Борисівни , керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Курінної Ірини Михайлівни про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення невиплаченої суддівської винагороди, -

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області - Побережної Надії Петрівни

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року, постановлену колегією у складі судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Лічевецького І.О., Пилипенко О.Є.,

за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Гайдаш В.А.,

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року, постановлену колегією у складі судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Лічевецького І.О., Пилипенко О.Є.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (далі - відповідач 1, ТУ ДСА України у Черкаській області), в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області - Побережної Надії Петрівни (далі - відповідач 2, Побережна Н.П. ), консультанта Шполянського районного суду Черкаської області по роботі з персоналом - Бондаренко Світлани Борисівни (далі - відповідач 3, Бондаренко С.Б. ), керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Курінної Ірини Михайлівни (далі - відповідач 4, Курінна І.М. ), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

1.1. визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 щодо невиплати судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за вересень 2018 року;

1.2. визнати протиправними та незаконними дії консультанта (по роботі з персоналом) Шполянського районного суду Черкаської області Бондаренко С.Б. щодо внесення та підписання недостовірних даних до табелю обліку використання робочого часу з 01 по 30 вересня року, що призвело до невиплати суддівської винагороди за вересень 2018 року;

1.3. визнати протиправними та незаконними дії в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. щодо внесення, шляхом підписання, недостовірних даних до табелю обліку використання робочого часу з 01 по 30 вересня 2018 року, що призвело до невиплати суддівської винагороди за вересень 2018 року;

1.4. визнати протиправними та неправомірними дії керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Курінної І.М. щодо внесення, шляхом підписання, недостовірних даних до табелю обліку використання робочого часу з 01 по 30 вересня 2018 року, що призвело до невиплати йому суддівської винагороди за вересень 2018 року;

1.5. стягнути з ТУ ДСА України у Черкаській області на користь позивача суддівську винагороду за вересень 2018 року в розмірі 58441 грн. 79 коп.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність дій відповідачів щодо невиплати йому суддівської винагороди за вересень 2018 року.

2.1. Позивач зазначає, що він на час звернення до суду обіймав посаду судді Шполянського районного суду Черкаської області, однак за вересень 2018 року ТУ ДСА України у Черкаській області йому безпідставно не виплачено суддівську винагороду. На підтвердження протиправності такої бездіяльності відповідачів позивач зазначив, що суддівська винагорода регулюється виключно Законом України «Про судоустрій та статус суддів», тому суддя не може бути позбавлений суддівської винагороди інакше, ніж в порядку, визначеному цим Законом. Крім того, позивачем вказав на те, що суддівську винагороду йому не виплачено за вересень 2018 року в результаті незаконного внесення службовими особами Шполянського районного суду Черкаської області до табеля обліку робочого часу недостовірних відомостей, а саме прогулів за цей період.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправною бездіяльність ТУ ДСА України у Черкаській області щодо невиплати судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за вересень 2018 року.

3.2. Зобов`язано ТУ ДСА України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Шполянського районного суду Черкаської області Кравчуку В.М . суддівську винагороду за вересень 2018 року.

3.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не врегульовано питань обліку робочого часу судді, перебування судді на робочому місці, тому документування первинного обліку праці судді повинно здійснюватися на загальних підставах, оскільки за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі. Отже, облік робочого часу судді має бути здійснено шляхом заповнення табелю робочого часу, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

4.1. Внесення інформації до табелю робочого часу в автоматизованій системі документообігу суду про відсутність судді, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, а також внесення інформації про знаходження судді у нарадчій кімнаті та про інші випадки неможливості судді виконувати свої повноваження (відрядження, відпустка) проводиться відповідальною особою (консультантом з кадрової роботи) у разі наявності наказу про відрядження, відпустку чи подання службової (доповідної) записки (про перебування судді на лікарняному, у нарадчій кімнаті тощо). При цьому, в автоматизованій системі документообігу суду відображається дата, та час коли дана інформація вноситься.

4.2. Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час внесення консультантом (по роботі з персоналом) Шполянського районного суду Черкаської області Бондаренко С.Б. даних до табелю обліку використання робочого часу з 01 по 30 вересня 2018 року щодо судді ОСОБА_1 вона діяла відповідно до Закону. Відповідно, в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережна Н.П. та керівник апарату Шполянського районного суду Черкаської області Курінна І.М. не порушували вищенаведені норми законодавства під час підписання вищевказаного табелю обліку робочого часу за вересень 2018 року.

4.3. Судом першої інстанції зауважено, що позивачем не спростовується факт відсутності його на роботі у спірний період часу, навпаки він зазначає, що через припинення в нього повноважень судді на здійснення правосуддя в нього відсутній обов`язок постійно перебувати на робочому місці упродовж всієї роботи Шполянського районного суду Черкаської області. Однак при цьому наголосив, що приходив на роботу у вересні 2018 кожного дня, але не був там цілий робочий день.

4.4. При цьому суд першої інстанції з посиланням на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 15 січня 2019 року № 826/8358/17, вказав на те, що ТУ ДСА України у Черкаській області протиправно не нарахував судді ОСОБА_1 суддівську винагороду за вересень 2018 року. Така бездіяльність суперечить Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про ТУ ДСА України у Черкаській області, затвердженого головою ДСА України 25 вересня 2015 року.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року частково задоволено апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТУ ДСА України у Черкаській області.

5.1. Визнано протиправними та незаконними дії в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. щодо внесення, шляхом підписання, недостовірних даних до табелю обліку використання робочого часу з 01 по 30 вересня 2018 року, що призвело до невиплати суддівської винагороди за вересень 2018 року.

5.2. Визнано протиправною бездіяльність ТУ ДСА України у Черкаській області щодо невиплати судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за вересень 2018 року.

5.3. Зобов`язано ТУ ДСА України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівську винагороду за вересень 2018 року.

6. Частково задовольняючи апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТУ ДСА України у Черкаській області суд апеляційної інстанції зазначив таке.

6.1. Суд апеляційної інстанції критично оцінив посилання позивача на не чинність Правил внутрішнього розпорядку в Шполянському районному суду Черкаської області, затверджених головою Шполянського районного суду Черкаської області 02 березня 2013 року, з огляду на те, що вони не були затверджені зборами суддів. Суд звернув увагу на те, що матеріали справи не містять доказів оскарження у встановленому законодавством порядку таких правил та їх скасування.

6.2. На думку суду апеляційної інстанції дії керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області щодо надання виконувачу обов`язків цього суду доповідних записок про відсутність позивача на робочому місці є правомірними та відповідають вимогам пунктів 5.1, 5.8 Розділу 5, пункту 10.1 Розділу 10 Правил внутрішнього розпорядку в Шполянському районному суді Черкаської області. Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачем виконувача обов`язків голови суду Шполянському районному суду Черкаської області про причини його відсутності на роботі.

6.3. Відповідно до приписів Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» компетенція щодо вирішення питань внутрішньої діяльності суддів належить виключно суддівському самоврядуванню - зборам суддів відповідного суду. При цьому, якщо суддя не дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку суду, голова суду за наслідком обговорення даного питання на зборах суддів суду, має право направити докази недотримання суддею правил внутрішнього розпорядку до Вищої ради правосуддя з метою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в установленому Законом порядку.

6.4. Суд апеляційної інстанції з посиланням на постанову Верховного Суду від 15 січня 2016 року у справі № 826/8358/17 вказав на те, що суддівська винагорода регулюється Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (крім суддів Конституційного Суду України) і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Аналіз статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дає підстави для висновку, що суддівська винагорода має щомісячний характер. Тобто, її виплата не залежить від кількості робочих днів у місяці, водночас така винагорода виплачується за фактично відпрацьований суддею робочий день. Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, згадана норма Закону не містить застережень щодо можливості визначення погодинної складової суддівської винагороди з метою здійснення її виплати за фактично відпрацьований час робочого дня, як це було здійснено у Шполянському районному суді Черкаської області.

6.5. Таким чином, як вірно підкреслив суд першої інстанції, ТУ ДСА України у Черкаській області не наділене повноваженнями самостійного зменшення суддівської винагороди, оскільки останнє призводить до порушення гарантованого та встановленого Законом права на суддівську винагороду, закріплену як Конституцією України, так і Законом України "Про судоустрій і статус суддів". З урахуванням наведеного, оскільки у направленому до ТУ ДСА в Черкаській області табелі обліку використання робочого часу Шполянського районного суду Черкаської області за вересень 2018 року було зафіксовано 3 дні фактичної роботи судді ОСОБА_1 , підстав для зменшення розміру суддівської винагороди в указані дні не було.

6.6. Відтак, колегія суддів вказує, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не врегульовує питання обліку робочого часу, перебування на робочому місці судді, а тому дії виконувача обов`язки голови та старшого секретаря щодо внесення відомостей про зменшену тривалість робочого часу ОСОБА_1 до табеля обліку робочого часу є протиправними.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

7. У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та у цій частині прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог:

7.1. про визнання протиправним та незаконними дій консультанта (по роботі з персоналом) Шполянського районного суду Черкаської області Бондаренко С.Б. щодо внесення та підписання недостовірних даних до табелю обліку використання робочого часу з 01 по 30 вересня 2018 року, що призвели до невиплати йому суддівської винагороди за вересень 2018 року;

7.2. про визнання протиправними та незаконними дій керівника апарату Шполянського районного суду Черкаської області Курінної І.М. щодо внесення, шляхом підписання, недостовірних даних до табелю обліку використання робочого часу з 01 по 30 вересня 2018 року, що призвели до невиплати йому суддівської винагороди за вересень 2018 року.

8. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 вказує, що постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ухвалена судом з порушенням норм матеріального та процесуального.

8.1. Скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції вирішено не усі його позовні вимоги. Так, у мотивувальній частині оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій виконувача обов`язки голови Шполянського районного суду Черкаської області та старшого секретаря щодо внесення відомостей про зменшення тривалості робочого часу скаржника. Однак у резолютивній частині суд визнав протиправними тільки дії виконувача обов`язки голови Шполянського районного суду Черкаської області, а в задоволенні позовних вимог щодо старшого секретаря цього суду відмовив.

8.2. На думку скаржника ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про необхідність нарахування суддівської винагороди на підставі документів первинного обліку оплати праці, взяв до уваги табелі обліку використання робочого часу у Шполянському районному суді Черкаської області, доповідні записки консультанта цього суду Бондаренко С.Б., акти спеціальної комісії про відсутність його на роботі, які були сфальсифіковані. Однак судом апеляційної інстанції не було надано належну правову оцінку даним доказам, що в сукупності призвело до винесення частково незаконного рішення. В основу оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції покладено недопустимі докази, тобто докази отримані з порушенням встановленого законодавством порядку.

8.3. Скаржник ОСОБА_1 вказує на те, що оскільки Правила внутрішнього трудового розпорядку Шполянського районного суду Черкаської області не винесені на розгляд загальних зборів суддів, тому відносно суддів цього суду вони є нечинними. Свою незгоду із зазначеними правилами скаржник висловив 29 червня 2017 року, вказавши, що ці правила прийняті з порушення Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки вони не виносилися на обговорення зборами суддів. Посилання суду на те, що питання дотримання процедури затвердження Правил трудового розпорядку та питання створення спеціальної комісії виходить за межі позовних вимог позовних вимог є безпідставними. З огляду на те, що зазначені правила прийняті та спеціальна комісія створена з порушенням визначеного законодавством порядку, вони є нечинними.

8.4. На думку скаржника ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції не було враховано, що відповідно до посадової інструкції консультант Шполянського районного суду Черкаської області Бондаренко С.Б. здійснює облік використання робочого часу працівників цього суду, а не суддів. З огляду на це скаржник вважає сфальсифікованими доповідні записки Бондаренко С.Б. щодо його відсутності на робочому місці. Тому вказані доповідні записки не можуть бути визнані належними доказами у цій справі. Про створення спеціальної комісії, уповноваженої фіксувати факти відсутності на роботі суддів та працівників суду скаржника не ознайомлювали, рішення про створення такої комісії загальними зборами не ухвалювалось. З огляду на це скаржник вважає, що акти спеціальної комісії Шполянського районного суду Черкаської області є сфальсифікованими.

8.5. Також, не було обговорено на зборах суддів питання про можливість надання керівнику апарату та його заступнику Шполянського районного суду Черкаської області права підпису фінансово-господарських документів, вихідної кореспонденції суду, накладення резолюцій на вхідну кореспонденцію, право підпису супровідних листів та право листування з підприємствами, організаціями та установами. Отже наказ виконувача обов`язків голови суду від 01 серпня 2017 року № 39-ос про покладення на вказаних осіб таких обов`язків є таким, що винесений поза межами її повноважень та є незаконними. Тому на думку скаржника, керівник апарату суду не мала права підписувати табелі робочого часу. Відтак, такі сфальсифіковані документи не можуть бути взяті до уваги судами під час розгляду даної справи.

8.6. Скаржник зауважив, що питання суддівської винагороди врегульовано виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким закріплено неможливість визначення розміру такої винагороди іншими нормативно-правовими актами.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 26 липня 2019 року відкрито касаційне провадження № К/9901/20338/19 за даною касаційною скаргою.

10. У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга виконувача обов`язки голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П., в якій скаржниця просила скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

11. В обґрунтування касаційної скарги скаржниця вказує на те, що оскаржуване судове рішення судом апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.

11.1. Судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду не взято до уваги, що питання дотримання суддями Шполянського районного суду Черкаської області загальних правил поведінки та Кодексу суддівської етики неодноразово протягом 2018 року, вносились до попереднього порядку денного зборів суддів. Однак, з різних причин, збори суддів Шполянського районного суду Черкаської області протягом 2018 року не відбувалися, у тому числі із систематичною відсутністю судді ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин. У зв`язку із цим скаржниця направила до Вищої ради правосуддя відповідну скаргу, за результатами якої 26 вересня 2018 року відкрито дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1.

11.2. Скаржниця зазначила, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не визначено порядок нарахування та виплату суддям суддівської винагороди. Тому на її думку, було правомірно застосовано порядок обліку використання робочого часу, визначений законодавством про працю.

11.3 Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку Шполянського районного суду Черкаської області, затвердженого загальними зборами трудового колективу, дія яких поширюються як на працівників апарату суду так і на суддів, визначено 40 годинний робочий тиждень з п`ятиденним робочим тижнем та двома вихідними - субота та неділя. Відповідно до пункту 2.3.8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради Суддів України від 26 листопада 2010 року до табелю обліку використання робочого часу щодо суддів, що складається для виплати заробітної плати, обов`язково вноситься відповідальною особою інформація про кількість відпрацьованих суддями годин та кількості відпрацьованих ними днів.

11.4. Такою відповідальною особою у Шполянському районному суді Черкаської області є консультант (по роботі з персоналом) Бондаренко С.Б. , яка і виявила відсутність судді Кравчука В .М. на роботі протягом вересня 2018 року. У вказаний період суддя ОСОБА_1 був відсутній на роботі крім 07 вересня (тривалість перебування на роботі 25 хв.), 11 вересня 2018 року перебував на роботі 40 хв., 21 вересня 208 року - перебував на роботі 20 хв. Про зазначені обставини Бондаренко С.Б. доповіла керівництву суду та внесла відповідні відомості до табелю обліку робочого часу, а саме позначку «П» - прогул. Про відсутність позивача на роботі у вересні 2018 року складно акти, від надання пояснень про причини відсутності на роботі суддя Кравчук В.М. відмовився.

11.5. Щодо порушень норм процесуального права, скаржниця зазначила, що судом апеляційної інстанцій під час здійснення апеляційного провадження вирішено питання про правомірність дій старшого секретаря суду та заступника керівника апарату суду, які не є учасниками даної справи.

11.6. Судом апеляційної інстанції досліджено та надано оцінку Правилам внутрішнього трудового розпорядку Шполянського районного суду Черкаської області, затвердженим 02 березня 2013 року, тоді як їх копія відсутня в матеріалах справи. Водночас не були досліджені Правила внутрішнього трудового розпорядку Шполянського районного суду Черкаської області, затверджені 14 червня 2017 року, наявні в матеріалах справи. Таким чином судом апеляційної інстанції не повно та не всебічно з`ясував обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, а тому є очевидним порушення Шостим апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 12 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження № К/9901/19075/19 за даною касаційною скаргою.

13. У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТУ ДСА України в Черкаській області, в якій скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

13.1. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень. На думку скаржника суди попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.

13.2. Скаржник зазначив, що з аналізу статтей 52, 56, 57, 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» слідує, що здійснення правосуддя не є єдиним обов`язком судді, а саме по собі припинення повноважень судді, не свідчить про виникнення у такого судді права знаходитися протягом робочого часу поза межами місця роботи, в даному випадку - Шполянського районного суду Черкаської області. Виконання покладених на суддю обов`язків зумовлює необхідність перебування такого судді на робочому місці.

13.3. Більше того, на думку скаржника, одним з обов`язків судді є дотримання ним правил суддів етики. За змістом статтей 1,3 Кодексу суддівської етики, затвердженої ХІ (черговим) з`їздом суддів, неухильне дотримання кожним суддею трудового розпорядку суду, в якому він працює, є проявом дотримання високих стандартів поведінки, що сприяє зміцненню авторитету судової влади як у громадськості так і працівників апарату суду.

13.4. В рекомендаціях СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи (далі - Рекомендації) державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленим 17 листопада 2010, рекомендовано урядам держав-учасниць вжити заходів для забезпечення застосування положень, містяться у цих рекомендаціях.

13.5. Скаржник зауважив, що пунктами 53, 54 Рекомендацій визначено, що основні норми системи оплати праці професійних суддів мають бути визначені законом, оплата праці відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна вплинути на їх рішення. Також вказано на необхідність збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії у зв`язку з виходом на пенсію.

13.6. Однак у Рекомендаціях також звернуто увагу урядів держав-учасниць на те, що такі гарантії не поширюються на випадки, коли суддя не відвідує робоче місце без наявності поважних причин. Так ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 вересня 2018 року № 2998/3дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 по факту його систематичної відсутності на робочому місці без поважних причин протягом тривалого часу.

13.7. За своєю природою, суддівська винагорода є формою оплати праці судді. При цьому приписами статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не врегульовано питання обліку робочого часу судді, перебування на робочому місці, трудової дисципліни та інших питань, необхідних для нарахування і виплати суддівської винагороди. Тому, на думку скаржника, нарахування та виплати суддівської винагороди має здійснюватися на підставі документів первинного обліку праці, тобто табелів обліку використання робочого часу.

13.8. Типова форма табелю обліку використання робочого часу затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489. Крім того, наказом Державної судової адміністрації України від 08 листопада 2017 року № 1025 затверджено Типове положення про організацію бухгалтерського обліку в місцевих та апеляційних загальних і спеціалізованих судах, Державній судовій адміністрації України, її територіальних управліннях, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Національній школі суддів України (далі - Типове положення). Відповідно до пункту 3 розділу VII Типового положення для обліку робочого часу використовується табель обліку використання робочого часу.

13.9. На думку скаржника наведене свідчить про те, що обов`язковою умовою нарахування і виплати суддівської винагороди є перебування судді на робочому місці та фактичне виконання ним обов`язків судді, у тому числі, які не пов`язані із здійсненням правосуддя. Відтак судді ОСОБА_1 правомірно не проведено нарахування заробітної плати за вересень 2018 року.

13.10. Скаржник зауважив, що рішенням Ради судді України від 26 листопада 2010 року № 30 затвердженого Положенням про автоматизовану систему документообігу суду. Також скаржник вказав на те, що питання оплати роботи суддів (слідчих суддів) та працівників апарату судів, що залучаються роботи у неробочий час (вихідні і святкові дні) та надурочний час, вирішується на підставі наказів голови суду та керівника апарату суду про встановлення чергування та складається табель обліку робочого часу у якому проставляються відпрацьовані години. Оплата праці у такому разі здійснюється відповідно до статей 72 108 Кодексу законів про працю України, абзацу 1 частини четвертої статті 56 закону України «Про державну службу». Аналогічна позиція викладена в рішенні Ради судді України від 02 липня 2018 року № 40.

13.11. З огляду на викладене скаржник вважає, що на суддів поширюються норми трудового законодавства та нарахування суддівської винагороди повинно здійснюватися на підставі документів з первинного обліку праці. Так відповідно до табелю обліку використання робочого часу Шполянського районного суду Черкаської області за період з 01 по 30 вересня 2018 року суддя Кравчук В.М. відпрацював 85 хв. Тоді, як Правилами внутрішнього трудового розпорядку Шполянського районного суду Черкаської області, затверджених загальними зборами трудового колективу цього суду від 14 червня 2017 року у Шполянському районному суді Черкаської області встановлено 40 годинний робочий тиждень.

13.12. З огляду на викладене на думку скаржника судді ОСОБА_1 було правомірно здійснено виплату суддівської винагороди виходячи пропорційно до відпрацьованого ним часу.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 21 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження № К/9901/20067/19 за даною касаційною скаргою.

15. Ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23 червня 2020 року закінчено підготовчі дії по справі та призначено розгляд цих касаційних скарг у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження на 06 серпня 2020 року.

16. В судове засідання, призначене на 06 серпня 2020 року, учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Відповідно до частини четвертої статті 344 КАС України неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. На підставі норми частини другої статті 345 КАС України колегія суддів перейшла до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Позиція інших учасників справи

17. Від виконувача обов`язків голови Шполянського районного суду Черкаської області - Побережної Н.П. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 . У своєму відзиві відповідач 2 просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

17.1. На думку Побережної Н.П. постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в частині задоволення позовних вимог є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

17.2. Побережна Н.П. зауважила, що 11 жовтня 2018 року Шполянським районним судом Черкаської області отримано рішення Вищої ради правосуддя від 27 вересня 2018 року № 3012/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Шполянського районного суду Черкаської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України» (за результатами кваліфікаційного оцінювання). На підставі цього рішення наказом № 62-ос виконувача обов`язки голови Шполянським районним судом Черкаської області суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату цього суду.

17.3. За змістом статтей 56, 57, 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, у якого закінчився п`ятирічний строк повноважень продовжує обіймати штатну посаду у суді до вирішення питання про подальше його призначення на посаду чи звільнення з неї, за ним зберігаються гарантії матеріального, побутового та соціального забезпечення, передбачені чинним законодавством.

17.4. Рішенням зборів судді Шполянського районного суду Черкаської області суддю ОСОБА_1. було обрано суддею-спікером, основним обов`язком якого є комунікація з громадськістю. Таким чином здійснення позивачем правосуддя є основним, але не єдиним його обов`язком. А виконання повноважень судді спікера вимагає перебування судді за місцем його роботи. Саме по собі припинення повноважень позивача щодо здійснення правосуддя не дає йому права знаходитися протягом робочого часу за межами Шполянського районного суду Черкаської області.

17.5. Також Побережна Н.П. вказала на обов`язок судді ОСОБА_1 дотримуватися правил суддівської етики, яка вимагає від судді, зокрема, неухильно дотримуватися правил трудового розпорядку. Скаржниця відмічає, що Вища рада правосуддя ухвалою від 26 вересня 2018 року відкрила дисциплінарну справу за фактом відсутності позивача на робочому місці протягом тривалого часу без поважних причин.

17.6. На думку відповідача 2 облік робочого часу суддів у Шполянському районному суді Черкаської області правомірно здійснювався на підставі табелів обліку робочого часу пропорційно до фактично відпрацьованого ними часу. Позивач у вересні 2018 року був присутній на роботі лише 7, 11 та 21 вересня 2018 року протягом 85 хв, решту часу він був відсутній на робочому місці без поважних на це причин.

18. Від позивача відзивів на касаційні скарги відповідача 1 та відповідача 2 не надійшло, що відповідно до статті 338 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) не є перешкодою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

19. Від відповідача 2 відзивів на касаційні скарги позивача та відповідача 2 не надійшло, що відповідно до статті 338 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) не є перешкодою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Установлені судами фактичні обставини справи

20. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 02 березня 2011 року №250/2011 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Шполянського районного суду Черкаської області строком на п`ять років.

21. Відповідно до наказу голови Шполянського районного суду Черкаської області від 14 березня 2011 року № 21, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків судді Шполянського районного суду Черкаської області.

22. Рішенням зборів суддів Шполянського районного суду Черкаської області від 06 квітня 2017 року № 2, зокрема, ОСОБА_1 обрано суддею - спікером.

23. 14 червня 2017 року загальними зборами трудового колективу Шполянського районного суду Черкаської області затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку Шполянського районного суду Черкаської області (Протоколом №1).

24. Станом на серпень 2018 року ОСОБА_1 не здійснював правосуддя у зв`язку із закінченням повноважень.

25. У період 3-6, 10, 12-14, 17-20, 24-28 вересня 2018 року консультантом Шполянського районного суду Черкаської області по роботі з персоналом Бондаренко С.Б. , у формі доповідних записок, доведено до відома виконувача обов`язки голови Шполянського районного суду Черкаської області Побережної Н.П. про відсутність судді ОСОБА_1. на робочому місці у вказані вище дні більше трьох годин без поважних на те причин.

26. Згідно із даних доповідних записок, спеціальною комісією, уповноваженою фіксувати факти відсутності на роботі суддів та працівників апарату Шполянського районного суду Черкаської області, складено акти про відсутність на роботі судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1.

27. Відповідно до Додаткового табеля обліку використання робочого часу Шполянського районного суду Черкаської області з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року, суддею Кравчуком В.М. за зазначений період відпрацьовано 3 дні.

28. ТУ ДСА України у Черкаській області, як розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення оплати праці, зокрема, суддів місцевих загальних судів області, нараховано суддівську винагороду судді Кравчуку В . М. за період роботи з 01 по 30 вересня 2018 року пропорційно до відпрацьованого часу, згідно табеля обліку використання робочого часу, за 01 год. 25 хв.

Джерела права й акти їх застосування

29. За приписами статті 130 Конституції України (в редакції станом на 30 вересня 2016 року) держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

30. Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (в редакції станом на 05 серпня 2018 року, далі - Закон № 1402-VIII).

31. Статтею 56 Закону № 1402-VIII права судді, пов`язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами (частина перша цієї статті).

32. Суддя повинен додержуватися присяги (частина шоста статті 56 Закону № 1402-VIII).

33. Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобов`язаний: 1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; 3) подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв`язків судді; 4) виявляти повагу до учасників процесу; 5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання; 6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; 7) подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 8) систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду; 9) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання; 10) підтверджувати законність джерела походження майна у зв`язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

34. Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України (частина перша статті 58 Закону № 1402-VIII).

35. Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 135 Закону № 1402-VIII).

36. Згідно з частиною другою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

37. Частиною 3 статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

38. Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу (частина десята статті 135 Закону № 1402-VIII).

39. Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1402-VІІІ голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

40. Форма табелю обліку використання робочого часу затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». Згідно з приміткою до Типової форми № П-5, яка затверджена цим наказом, та встановлює типову форму «Табелю обліку використання робочого часу» установлено, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) розрахунок підсумованого фонду робочого часу за місяць, по кожному працівнику.

41. Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції визначає Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення № 30).

42. Згідно з частиною четвертою статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

43. Відповідно до частини першої статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

44. Згідно підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, затверджене головою Державної судової адміністрації України 25 вересня 2015 року, до повноважень ТУ ДСА України у Черкаській області віднесено здійснення функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих загальних судів Черкаської області, зокрема, фінансове забезпечення оплати праці суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів області.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

45. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).

46. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-ІХ, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

47. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із того, що з метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підставі позову у суді касаційної інстанції не допускається.

48. Згідно з нормою частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

49. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 242 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року), відповідно до яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

50. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

51. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

52. Матеріалами справи підтверджено, що позивач є суддею Шполянського районного суду Черкаської області, який у серпні 2018 року не здійснював правосуддя у зв`язку із закінченням повноважень. Водночас відповідно до рішення зборів суддів Шполянського районного суду Черкаської області від 06 квітня 2017 року № 2 на позивача були покладені функції та повноваження судді-спікера цього суду.

53. Табелями обліку робочого часу, складеними у серпні 2018 року, зафіксовано відсутність позивача на роботі протягом тривалого часу та фактичне виконання трудової функції лише протягом 1 год 45 хв у згаданий період.

54. Аналізуючи положення статті 56 Закону № 402-VIII, Верховний Суд дійшов висновку, що статус судді пов`язаний не тільки з безпосереднім здійсненням правосуддя, що є одним із його обов`язків, але й покладає на суддю низку інших обов`язків морально-етичного характеру, неналежне здійснення яких є несумісним із статусом судді.

55. Суддівська етика - це певна система базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об`єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів.

56. Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу і сторонні бачили в ньому еталон порядності і справедливості - високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточення, вимагати такої поведінки від інших.

57. У Висновку № 3 (2002) КРЄС зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

58. Професійні та моральні якості суддів відображають рівень здійснення правосуддя в державі. Посада судді вимагає як максимальної концентрації професійних знань, так і високого рівня моральних якостей особи, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд з професійними якостями є визначальними характеристиками при вирішенні питання про призначення його на посаду.

59. Враховуючи наведене, Верховний Суд у постанові від 29 січня 2018 року по справі № 9901/18/17 виклав правову позицію, згідно з якою відсутність повноважень на здійснення правосуддя не звільняє суддю від дотримання інших вимог законодавства і загальноприйнятих правил поведінки. Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи цю справу, підтвердила правильність такого висновку та у постанові від 19 квітня 2018 року зазначила, що відсутність судді, який не здійснює правосуддя у зв`язку із закінченням повноважень, на робочому місці без поважних причин є порушенням трудового законодавства України. Відсутність судді на робочому місці у цій справі було встановлено на підставі табелів обліку використання робочого часу.

60. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ТУ ДСА України не наділена повноваженнями щодо зменшення розміру суддівської винагороди пропорційно відпрацьованому часу, а дії в.о. голови суду Побережної Н.П. є протиправними, оскільки Законом №1402-VIII не врегульовано питання обліку робочого часу, перебування на робочому місці судді.

61. Верховний Суд уважає такі висновки апеляційного суду передчасними, виходячи з такого.

62. Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області, затвердженого головою ДСА України 25 вересня 2015 року до повноважень ТУ ДСА України Черкаській області віднесено здійснення функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності ТУ ДСА України у Черкаській області та місцевих загальних судів Черкаської області. Аналогічних висновків дійшов і суд першої інстанції у рішенні від 12 березня 2019 року (далі - Положення ТУ ДСА у Черкаській області).

63. Аналізуючи приписи Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області Верховний Суд зауважує, що ТУ ДСА України в Черкаській області не наділено правом самостійно, без правового врегулювання здійснювати перерахунок посадового окладу позивачу та виплату заробітної плати у відповідному розмірі.

64. Порядок обліку робочого часу працівників будь-яких підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності затверджений наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

65. Спеціальне законодавство, яким є Закон № 1402-VIII, не регламентує порядок обліку робочого часу судді, а визначає лише розмір та складові суддівської винагороди за умови належного виконання суддівських обов`язків.

66. У постанові від 17 лютого 2015 року № 21-8а15 Верховний Суд України виклав правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.

67. Отже, враховуючи, що спеціальним законодавством не врегульовано спірні правовідносини, з метою обліку робочого часу суддів, застосуванню підлягають положення наказу Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

68. Необхідність ведення табелів обліку використання робочого часу визначена також Положенням № 30, що підтверджує помилковість висновків суду першої та апеляційної інстанції у цій частині.

69. При цьому Верховний Суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої установлено, що суд касаційної інстанції не має права установлювати або уважати доведеними обставини, що не були установлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

70. У касаційній скарзі ОСОБА_1 звертає увагу на відсутність у консультанта (по роботі з персоналом) Шполянського районного суду Черкаської області Бондаренко С.В. повноважень щодо здійснення обліку робочого часу суддів.

71. Вирішуючи даний спір ані суд першої ані суд апеляційної інстанції вказану обставину не з`ясували.

72. Проте встановлення цих обставин має значення для правильного вирішення справи, оскільки наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» затверджено Типову форму № П-5 та визначено вичерпний перелік посадових осіб, уповноважених заповнювати табель обліку використання робочого часу.

73. Таким чином, заповнення та підписання табеля обліку використання робочого часу не уповноваженими на те особами призводить до його недопустимості у розумінні статті 74 КАС України як доказу, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

74. Верховний Суд також погоджується з доводами касаційної скарги в.о. голови суду Побережної Н. П., що рішення апеляційного суду безпідставно обґрунтоване положеннями Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених головою Шполянського районного суду Черкаської області 02 березня 2013 року. Хоча до матеріалів справи долучено належно завірену копію Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених загальними зборами трудового колективу від 14 червня 2017 року, які діяли на час виникнення спірних відносин та які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.

75. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд. Однак, у даному випадку справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто до Черкаського окружного адміністративного суду.

76. Отже, під час здійснення нового розгляду суду першої інстанції необхідно дослідити обставини щодо правових підстав для нарахування ТУ ДСА у Черкаській області суддівської винагороди, наявність визначених законодавством підстав для внесення змін до табелю обліку робочого часу за вересень 2018 року (складання додаткового табелю обліку використання робочого часу за вересень 2018 року) та наявності відповідних повноважень у посадових осіб на заповнення та підписання табеля та додаткового табеля обліку використання робочого часу як підстави для нарахування суддівської винагороди позивачу за вересень 2018 року.

77. Під час нового розгляду справи судам також необхідно ретельно дослідити Положення про ТУ ДСА у Черкаській області, наказ Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», посадову інструкцію консультанта Шполянського районного суду Черкаської області по роботі з персоналом Бондаренко С.Б .

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

78. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

79. Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

80. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

81. Згідно частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

82. З огляду на викладене, а також ураховуючи той факт, що судами першої та апеляційної інстанцій не було встановлено обставини, що мають значення для вирішення справи, в той час як їх не встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

83. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

84. Суду першої інстанції під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права, а також прийняти рішення та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Висновки щодо розподілу судових витрат

85. З огляду на результат касаційного розгляду Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 , в.о. голови Шполянського районного суду Черкаської області - Побережної Надії Петрівни та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області задовольнити частково.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року скасувати, справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов