Постанова
Іменем України
14 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 234/4866/18
провадження № 61-850св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 вересня 2018 року у складі судді Кравченко О. Ю. та постанову Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Будулуци М. С., Санікової О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, посилаючись на те, що 28 листопада 2017 року на її телефонний номер надійшло смс-повідомлення від банку про блокування її рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у філії Донецьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України». Блокування її рахунку здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», яка є дискримінуючим актом Кабінету Міністрів України, поширюється тільки на людей, які є тимчасово переміщеними особами, і саме тому звужує гарантовані Конституцією України її права і свободи як людини, яка має реєстрацію в місті Донецьку. Зазначені дії ПАТ «Державний ощадний банк України» суперечать статті 1074 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), обмежують її право власності на грошові кошти, що знаходяться на її рахунку та порушують права, гарантовані Конституцією України і Законом України «Про захист прав споживачів». Пенсія для неї є єдиним джерелом існування, а відсутність можливості користування пенсійними грошовими коштами ставить під загрозу її життя, робить неможливим забезпечення її фізіологічних потреб. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії та скасувати рішення відповідача щодо блокування відкритого в філії Донецьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на її ім`я рахунку № НОМЕР_1 , зобов`язати ПАТ «Державний ощадний банк України» розблокувати та поновити користування грошовими коштами, а також утриматися від подальшого блокування рахунку № НОМЕР_1 .
У відзиві на позовну заяву ПАТ «Державний ощадний банк України» зазначило, що постанови Кабінету Міністрів України є актами законодавства України, які обов`язкові до виконання, і враховуючи пункт 8.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, можуть передбачати обмеження використання поточних рахунків, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів. Дії банку щодо зупинення видаткових операцій за рахунком позивача вчинені відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», у зв`язку з непроходженням ОСОБА_1 ідентифікації, тому є правомірними.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 вересня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що блокування відповідачем рахунку позивача з підстав непроходження нею ідентифікації відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема постанові Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637. Крім того, після проходження ОСОБА_1 обов`язкової ідентифікації 25 квітня 2018 року відповідачем поновлено можливість здійснення операцій за рахунком позивача. Позовні вимоги про зобов`язання ПАТ «Державний ощадний банк України» вподальшому утриматися від блокування рахунку позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки встановлення обов`язків на майбутнє, без наявності спірних правовідносин, не передбачено чинним законодавством.
Постановою Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 вересня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 вересня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та визнати протиправними дії ПАТ «Державний ощадний банк України» по блокуванню її рахунку № НОМЕР_1 в період з 28 листопада 2017 року по 24 квітня 2018 року.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не дослідили в повному обсязі доказів, помилково послалися на постанову Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» і не застосували до спірних правовідносин статтю 1074 ЦК України, яка має вищу юридичну силу ніж постанови Кабінету Міністрів України. Також суди не звернули уваги на те, що дії ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо блокування її рахунку № НОМЕР_1 призвели до неможливості отримати пенсію. При цьому жоден Закон України не надає Кабінету Міністрів України повноважень на встановлення будь-яких обмежень щодо отримання пенсії та розпоряджання коштами на банківському рахунку.
У лютому 2019 року ПАТ «Державний ощадний банк України» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначивши про їх законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Краматорського міського суду Донецької області.
07 лютого 2019 року справа № 234/4866/18 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
За довідкою Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради № 1422011785 від 30 вересня 2015 року ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
30 вересня 2015 року ОСОБА_1 подала, а ПАТ «Державний ощадний банк України» оформило заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), за якою банк відкрив на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифного пакету «Пенсійний» (в т. ч. «Арсенал»), операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка) за дебетовою-кредитною схемою.
З повідомлення ПАТ «Державний ощадний банк України» від 20 червня 2018 року судами встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», у зв`язку з непроходженням процедури фізичної ідентифікації, 28 листопада 2017 року за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , було зупинено видаткові операції. Після проходження ОСОБА_1 обов`язкової фізичної ідентифікації 25 квітня 2018 року банком було поновлено можливість здійснення операцій за рахунком клієнта, картковий рахунок є активним.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
При цьому відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції.
Місто Донецьк входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 року № 28-р, а також включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який є додатком № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07 листопада 2014 року № 1085.
Постановою Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року № 436 на території Донецької та Луганської областей з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи.
В подальшому здійснення всіх видів фінансових операцій в населених пунктах, які не контролюються українською владою, було призупинено відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій».
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» основним напрямом захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є надання правової та гуманітарної допомоги, у тому числі із залученням міжнародної допомоги, зокрема надання медичних та соціальних послуг на контрольованих Україною територіях.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (частина перша статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Статтею 13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Крім того, згідно з абзацом першим пункту 8.2 глави 8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, використовується відповідно до визначених цією Інструкцією режимів поточних рахунків з урахуванням обмежень, установлених законодавством України, у тому числі цією главою.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що: призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами можуть проводитися Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб; для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису. Під час формування списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, зазначаються відомості про отримувачів пенсій та грошової допомоги, що перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи. Дія платіжних карток установлюється на строк до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах ПАТ «Державний ощадний банк України» (перші два рази - кожні шість місяців, надалі - кожні 12 місяців). Після завершення строку дії картка перевипускається за рахунок ПАТ «Державний ощадний банк України». Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установі ПАТ «Державний ощадний банк України» для отримання пенсії, до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка водночас є пенсійним посвідченням, проводиться кожні три місяці з дня відкриття рахунка або з дня попередньої ідентифікації. Інформація про одержувачів соціальних виплат, які пройшли фізичну ідентифікацію, та дату її проведення щотижня надається в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису через захищені канали зв`язку ПАТ «Державний ощадний банк України» Міністерству соціальної політики для внесення відповідної інформації до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. У разі непроходження фізичної ідентифікації одержувачем соціальних виплат ПАТ «Державний ощадний банк України» зупиняє видаткові операції за поточним рахунком і не пізніше ніж наступного робочого дня інформує про таке рішення: щодо одержувачів пенсій - Пенсійний фонд України та Міністерство фінансів; щодо одержувачів інших соціальних виплат - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад і Міністерство фінансів. Відновлення видаткових операцій проводиться ПАТ «Державний ощадний банк України» з дати, наступної за днем проведення фізичної ідентифікації клієнта в установах ПАТ «Державний ощадний банк України». Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що зупинення видаткової операції (блокування рахунку) клієнта банку - внутрішньо переміщеної особи, може бути здійснено в разі невиконання клієнтом вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 щодо проходження фізичної ідентифікації.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що дії ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо блокування рахунку № НОМЕР_1 у зв`язку з непроходженням ОСОБА_1 ідентифікації відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема постанові Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637.
Доводи касаційної скарги про те, що суди повинні були застосувати до спірних правовідносин статтю 1074 ЦК України, яка має вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України, є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Вищевказана норма цивільного законодавства допускає обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку у випадках, встановлених законом, зокрема наведеними вище законодавчими актами.
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
Згідно з частиною четвертою статті 4 ЦК України актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 є актом цивільного законодавства та обов`язкова до виконання.
Крім того, законність положень вищевказаної постанови досліджувалася адміністративними судами під час розгляду справи № 826/12123/16 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Міністерство соціальної політики України, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо-переміщених осіб України, про визнання нормативно-правових актів незаконними та такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року у справі № 826/12123/16 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано нечинними пункти 7, 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 та абзац 10 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637«Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов у справі № 826/12123/16, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними і такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, абзаців 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», яким визначено необхідність здійснення установами ПАТ «Державний ощадний банк України» фізичної ідентифікації клієнта для отримання пенсії, оскільки вказані положення не суперечать чинному законодавству.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року - без змін.
Аргументи заявника про те, що дії ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо блокування її рахунку призвели до неможливості отримати пенсію, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують тих обставин, що блокування рахунку № НОМЕР_1 відбулося відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637, у зв`язку з непроходженням ОСОБА_1 фізичної ідентифікації. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що після проходження ОСОБА_1 обов`язкової фізичної ідентифікації 25 квітня 2018 року банком було поновлено можливість здійснення операцій за рахунком клієнта, картковий рахунок є активним. Тобто на час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не мала перешкод в отриманні пенсії та розпоряджанні коштами на банківському рахунку.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищевказаної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 вересня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов