Постанова
Іменем України
01 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 235/5769/19
провадження № 61-14379св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державна казначейська служба України,
особа, яка подала з апеляційну та касаційну скарги, - Полтавська обласна прокуратура,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2021 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Позовну заяву мотивовано тим, що він незаконно протягом 8 років 9 місяців і 8 днів перебував під слідством і з них 2 місяці і 23 дні утримувався під вартою, у цей період проведено обшук, накладено арешт на все його майно. Вказував, що вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 червня 2020 року, його визнано невинуватим та виправдано за частиною другою статті 121, частиною першою статті 121 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Зазначав, що внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури та суду йому завдано значної моральної шкоди, яка спричинена незаконним затриманням, незаконним переслідуванням з боку правоохоронних органів, безпідставним обвинуваченням, незаконними обшуками та арештом майна, незаконним застосуванням запобіжних заходів, та, як результат, незаконним засудженням за злочин, якого він не вчиняв. Під час перебування під вартою стан його здоров`я різко погіршився, він перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Красноармійської центральної районної лікарні та в подальшому неодноразово проходив лікування в різних медичних закладах, були порушені його нормальні життєві зв`язки, погіршилися відносини
з оточуючими людьми, у тому числі і з членами сім`ї, зокрема з дружиною, що призвело до розірвання шлюбу.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на його користь 3 000 000,00 грн
у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області
від 16 червня 2020 року у складі судді Андрущенко-Луценко С. В. позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3 000 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу - 8 років 9 місяців і 9 днів перебував під слідством та судом (з них 2 місяці і 23 дні утримувався під вартою), що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків позивача, погіршення стану здоров`я, зниження престижу, авторитету серед близьких, знайомих, душевних страждань, що потребує значного часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, дійшов до висновку про наявність правових підстав відійти від визначеного законом мінімального розміру відшкодування моральної шкоди та стягнути моральну шкоду у розмірі
3 000 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби задоволено частково.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області
від 16 червня 2020 року змінено, зменшено з 3 000 000,00 грн
до 1 491 995,70 грн розмір відшкодування моральної шкоди.
У квітні 2021 року Полтавська обласна прокуратура, як не брала участі
у розгляді справи, подала апеляційну скаргу на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 червня 2021 року Полтавській обласній прокуратурі поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року, зупинено дію рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури закрито, відновлено дію рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що доводи апеляційної скарги Полтавської обласної прокуратури є тотожними доводам апеляційної скарги Державної казначейської служби України, що є підставою для закриття апеляційного провадження. За змістом статті 370 ЦПК України апеляційний суд не вправі при розгляді повторної апеляційної скарги перевіряти правильність своїх висновків, викладених за результатами розгляду первісної апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду, Полтавська обласна прокуратура, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд безпідставно розглянув справу без залучення органів, дії яких призвели до завдання позивачу шкоди, зокрема Полтавської обласної прокуратури у складі якої знаходиться Миргородська місцева прокуратура (без прав юридичної особи).При цьому при розгляді справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, Державна казначейська служба України звертала увагу судів про неможливість розгляду справи у такому складі її учасників.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15, від 24 квітня 2017 року у справі № 6-2885цс16, від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17; у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 340/451/18 (провадження № 61-10700св19),
від 26 лютого 2020 року у справі № 366/2026/18 (провадження
№ 61-18442св19), від 11 березня 2020 року у справі № 629/795/19 (провадження № 61-20772св19), від 01 липня 2020 року у справі
№ 591/5911/17 (провадження № 61-41860св18), від 23 вересня 2020 року
№ 626/608/18 (провадження № 61-9586св19), від 07 жовтня 2020 року
у справі № 646/1806/18 (№ 61-19136св19); у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 19 червня 2018 року у справі
№ 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18), від 27 листопада 2019 року
у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга Полтавської обласної прокуратури задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Предметом касаційного оскарження у цій частині є правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою Полтавською обласною прокуратурою.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Мушта проти України» (пункт 37-38) зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя
і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».
Виходячи з приписів статей 55 129 Конституції України, застосування
та користування правами на судовий захист, апеляційний перегляд справи здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, у даному випадку - ЦПК України.
Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи врегульовано статтею 370 ЦПК України.
Так, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави (частина перша).
За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції (частина третя).
Умови застосування статті 370 ЦПК України:
1) апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи;
2) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи;
3) суд апеляційної інстанції розглядає скаргу в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи;
4) суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Ця норма права не застосовується до особи, яка не була залучена до участі
у справі.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня
2020 року у справі № 522/21026/16 (провадження № 61-48649св18).
Судом встановлено, що постановою Полтавського апеляційного суду
від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби задоволено частково.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області
від 16 червня 2020 року змінено, зменшено з 3 000 000,00 грн
до 1 491 995,70 грн розмір відшкодування моральної шкоди.
У квітні 2021 року Полтавська обласна прокуратура, яка не брала участі
у розгляді справи, подала апеляційну скаргу на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що належним відповідачем у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, є Держава, яка повинна брати участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади, дії якого призвели до завдання позивачу шкоди, проте у розглянутій справі єдиним відповідачем є Державна казначейська служба України, суд першої інстанції не вирішив питання про склад учасників справи, а суд апеляційної інстанції не усунув цей недолік.
Всупереч вимогам Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», статті 23 ЦК України суд визначив невиправдано великий розмір відшкодування моральної шкоди, що значно перевищує встановлений законом мінімальний розмір відшкодування.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 червня 2021 року Полтавській обласній прокуратурі поновлений строк на апеляційне оскарження рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року, зупинено дію рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою.
Апеляційний суд, встановивши обставини наявності апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття цього провадження, оскільки Полтавська обласна прокуратура не була залучена до участі у справі, суд розглянув доводи апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
За таких обставин, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2021 року, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права.
Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, які Полтавська обласна прокуратура зазначила у касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки предметом перегляду у цій справі є судове рішення апеляційного суду, яким закрито апеляційне провадження, апеляційний суд не переглядав рішення суду першої інстанції по суті,
а у зазначених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду предметом перегляду були судові рішення судів попередніх інстанцій по суті спору.
З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, розподіл судових витрат Верховим Судом
не здійснюється.
Керуючись статтями 400 402 410 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк