ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 240/10135/23
адміністративне провадження № К/990/48862/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «АЗС Онлайн» до Житомирської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Романченка Є.Ю.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Ватаманюка Р.В., суддів Капустинського М.М., Сапальової Т.В.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство «АЗС Онлайн» (далі - позивач, підприємство) звернулось до суд з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду (далі - відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2022 № 58/7.19-19 та № 59/7.19-19.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги підприємство зазначило, що позивач визначив код імпортованого товару у повній відповідності до вимог УКТ ЗЕД та на підставі класифікаційних ознак, що є документально підтвердженими наданими документами (ТУ, сертифікати якості, паспорт безпеки та інше). У той же час, крім лабораторних випробувань, позивачем було ініційовано проведення й товарознавчої експертизи щодо характеристик і призначення товару, а також визначення його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД. Результати експертизи, наведені у висновку Житомирської торгово-промислової палати No В-2336 від 11.12.2020, підтверджують правильність декларування оливи антикорозійної «ЕСО-4» (в частині опису і коду товару) за митними деклараціями позивача
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року, позов задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що в спірному випадку мало місце поверхневе вивчення митним органом усіх документів, наданих позивачем до митного оформлення (зокрема, сертифікати якості на товар, визначення технічних характеристик товару згідно товарно-супровідних документів) та прийняття оскаржуваного рішення із застосування результатів АСАУР та висновків експертиз. При цьому результати експертизи підтверджують правильність декларування оливи антикорозійної «ЕСО-4» (в частині опису і коду товару) за митними деклараціями позивача.
4.1. Також суди попередніх інстанцій надали оцінку доводам митного органу щодо порушення позивачем строку звернення до суду. Суди попередніх інстанцій указували, що уповноважена особа Приватного підприємства "АЗС Онлайн" на отримання поштової кореспонденції - ОСОБА_1 втратила отриманні 30.03.2022 листи, а директор підприємства - Тиць Ю.В., подавши до Житомирської митниці 16.02.2022 письмові заперечення до акту документальної невиїзної перевірки від 03.02.2022 № 7.19-3/19/13/1052 на підставі якого складені спірні податкові повідомлення - рішення, з початку повномаштабного вторгнення російської федерації, у перших числах березня 2022 року, вступив до лав добровольчого формування територіальної громади та був переміщений до Волинської області для участі у протидії ворогу (с.Римачі). Наведені позивачем обставини беззаперечно вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Митний орган не погодившись з рішенням и суду першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
6. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №240/10135/23 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7. Скаржник указує, що при розгляді справи в суді першої інстанції та прийнятті рішення судом апеляційної інстанції не було встановлено обставин об`єктивної неможливості підприємством реалізувати свої процесуальні права шляхом вчасного подання до адміністративного суду позовної заяви у зв`язку з введенням воєнного стану на території України після початку повномасштабного вторгнення російської федерації, а встановлені обставини не можуть вважатись такими, що унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Так, позивач звернувся до суду 14.04.2023 за оскарженням податкових повідомлень- рішень від 29.02.2022 №58/7.19-19 та №59/7.19-19 зі значним (більше, ніж рік) пропуском строку звернення до суду. Митницею доведено (підтверджується матеріалами справи), що позивач знав та вчасно був ознайомлений зі складеним за результатами документальної невиїзної перевірки Актом перевірки від 31.01.2022 8/22/7.19-19-11/40724941.
Згідно з відміток на повідомленні про вручення, оскаржувані ППР позивачем були отримані 30.03.2022 (копія повідомлення є в матеріалах справи), тобто, за рік до подання позовної заяви.
Також, той факт, що директор Приватного підприємства «АЗС Онлайн» у перших числах березня 2022 вступив до лав добровольчого формування територіальної громади Волинської області (с.Римачі) не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки зазначене належним чином не підтверджено, крім того, у Волинській області не відбувалось бойових зіткнень, а саме підприємство впродовж 2022 року (в тому числі, і в березні) здійснювало господарську діяльність.
Митний орган уважає, що поважних обставин, що перешкоджали позивачеві через запровадження в Україні воєнного стану своєчасно звернутися до суду в межах строку, встановленого законом, позивачем в якості обґрунтування своєї позиції під час розгляду справи в суді першої інстанції не наведено, оскільки ПП «АЗС Онлайн» є юридичною особою і директор цього підприємства не є єдиним його працівником.
Скаржник наголошує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині поновлення строку на подання позовної заяви винесені всупереч висновкам Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, в ухвалі від 12 січня 2023 року у справі №200/4020/21, в ухвалі від 12 січня 2023 року у справі №335/1339/21, в ухвалі від 11 січня 2023 року у справі №420/3543/22 та інших ухвалах та постановах Верховного Суду, в яких надавалась правова оцінка посиланню особи на воєнний стан в Україні як на підставу для пропуску процесуального строку.
8. Також скаржник указує на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.06.2023 у справі №320/7281/21, що при проведенні документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «АЗС Онлайн» вимог законодавства України з питань митної справи Житомирською митницею були використані рішення Київської митниці Держмитслужби (які на час проведення перевірки були чинними), в подальшому скасовані судом, не може бути єдиною підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень від 28.02.2022 №58/7.19-19 та №59/7.19-19.
На думку відповідача, у справі №240/10135/23 встановленню підлягав факт правомірності визначення митним органом під час проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ПП «АЗС Онлайн» вимог законодавства України з питань митної справи коду товару згідно з УКТ ЗЕД, відмінного від визначеного позивачем при митному оформленні, а саме, правомірність віднесення митним органом товару «Олива антикорозійна, низької в`язкості ЕСО-4» до коду 2710199900 згідно з УКТ ЗЕД.
Установлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань ПП «АЗС ОНЛАЙН» за митними платежами на загальну суму 40 367 959,81 грн
9. У відзиві на касаційну скаргу митного органу, підприємство уважаючи її доводи безпідставними та необґрунтованими, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
10. Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі зовнішньоекономічного контракту № 15819 від 22.10.2019 з компанією SIA "D&P" (Латвія, м. Рига) ПП, "АЗС Онлайн" імпортує в Україну нафтопродукти на регулярній основі.
11. На виконання контракту від 22.10.2019 № 15819 ПП "АЗС Онлайн" у митному режимі "Імпорт" ввезено товар «Олива антикорозійна, низької в`язкості ЕСО-4». Митне оформлення зазначеного товару ПП "АЗС Онлайн" здійснювалося в зоні діяльності Київської та Волинської митниць протягом червня - листопада 2020 року за кодом 2710199100 згідно УКТ ЗЕД (засоби для обробки металів на верстатах, для виймання з форм, антикорозійні масла), ставка мита - 0,00 %.
12. У період з 10.01.2022 по 21.01.2022, на підставі наказу Житомирської митниці від 16.12.2021 № 62-Г, проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ПП "АЗС Онлайн" вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, застосованих ставок мита, достовірності повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні імпортованого товару «Олива антикорозійна, низької в`язкості ЕСО-4».
13. За результатами проведеної перевірки складено акт від 31.01.2022 № 8/22/7.19-19-11/40724941 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ПП "АЗС Онлайн" дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товарів «Олива антикорозійна, низької в`язкості ЕСО-4 ТУ 19.2-001:2020» імпортованих на митну територію України за митними деклараціями (див. додаток № 1 до цього акта)".
14. За результатами перевірки встановлено не виконання вимог частини 1 статті 69 Митного кодексу України, вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 6 727 993,34 грн, а також порушення вимог статті 294 Митного кодексу України, правил 1 та 6 Основних правил УКТ ЗЕД, затверджених додатком до Закону України від 09.09.2013 № 584-VII " Про митний тариф України" (із змінами) (чинний на дату здійснення митного оформлення товарів), частини першої та пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України у частині визначення коду товару, статті 214.4 Податкового кодексу України за митними деклараціями (див. додаток № 1 до акта), в результаті чого занижено податкові зобов`язання по сплаті акцизного податку на загальну суму 33 639 966,47 грн.
15. Позивач, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті про результати перевірки, подав заперечення на вказаний акт, у яких зазначив про відсутність правових підстав для донарахування податкових зобов`язань після митного оформлення товару у зв`язку з відсутністю обставин та фактів, що свідчили б на користь наявності порушення законодавства України з боку позивача, що є єдиною та виключною підставою для донарахування податкових зобов`язань.
16. Житомирською митницею Держмитслужби листом від 23.02.2022 повідомлено ПП "АЗС Онлайн" про залишення заперечень до акта від 03.02.2022 № 8/22/7.19-19-11/40724941 без задоволення. Зазначено про те, що класифікацію товару «Олива антикорозійна, низької в`язкості ЕСО-4» необхідно розглядати за кодом 2710199900 згідно з УКТ ЗЕД та здійснювати оподаткування "Про оподаткування акцизним податком імпорту нафтопродуктів" за ставкою акцизного податку 213,5 EUR за 1 тис.л., а лист Держмитслужби від 03.06.2020 № 16-4/16-02-02/7/1302 "Про оподаткування акцизним податком імпорту нафтопродуктів" було направлено для врахування в роботі на всі митниці Держмислужби та спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Держмитслужби з метою однозначного до класифікації товарів та наявний у вільному доступі для ознайомлення СЗЕД.
17. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення від 28.02.2022 № 58/7.19-19, № 59/7.19-19
18. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
19. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
20. Щодо доводів митного органу органу щодо порушення позивачем стоку звернення до суду, Суд зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21. Згідно статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
22. Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
23. Частиною п`ятою статті 24 Митного кодексу України, оскарження податкових повідомлень-рішень органів доходів і зборів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
24. Ураховуючи, що позивач справі оскаржує рішення митного органу, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 Митного кодексу України строк його оскарження визначається згідно із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.
25. Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
26. Так, згідно з матеріалів справи позивач не скористався правом оскарження податкових повідомлень-рішень від 28.02.2022 № 58/7.19-19 та від 28.02.2022 № 59/7.19-19 в адміністративному порядку, тому строк на звернення до суду з таким позовом становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
27. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, спірні податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу позивача: Білокоровицьке шосе, буд.10, м. Коростень, Житомирська область та були отримані останнім 30.03.2022.
28. Таким чином, звернувшись до суду 14.04.2023, позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 28.02.2022 № 58/7.19-19 та від 28.02.2022 № 59/7.19-19, який сплинув 31.09.2022.
29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноважена особа Приватного підприємства "АЗС Онлайн" на отримання поштової кореспонденції - ОСОБА_1 втратила отриманні 30.03.2022 листи, а директор підприємства - ОСОБА_2 , подавши до Житомирської митниці 16.02.2022 письмові заперечення до акту документальної невиїзної перевірки від 03.02.2022 № 7.19-3/19/13/1052 на підставі якого складені спірні податкові повідомлення - рішення, з початку повномасштабного вторгнення російської федерації, у перших числах березня 2022 року, вступив до лав добровольчого формування територіальної громади та був переміщений до Волинської області для участі у протидії ворогу (с. Римачі).
30. Отже, суди попередніх інстанцій висновували, що наведені позивачем обставини беззаперечно вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.
31. При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права колегія суддів дійшла висновку, що відповідач у касаційній скарзі не навів доводів, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, а також доводів щодо порушення норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статей 351 353 КАС України.
32. Колегія суддів зазначає, що доводам відповідача, аналогічним тим, які наведено у касаційній скарзі, судом першої та апеляційної інстанції було надано оцінку в оскаржуваному рішенні, а відповідач фактично наполягає на переоцінці наявних у справі доказів, що не належить до повноважень касаційного суду.
33. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема справи "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
34. Тому, доводи податкового органу , викладенні в апеляційній скарзі , щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом є безпідставними .
Щодо заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 40 367 959, 81 грн, Суд зазначає наступне.
35. Положеннями частин першої-шостої статті 69 МК України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
36. Відповідно до частини першої, третьої статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
37. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
38. Згідно з положеннями статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
39. Посадові особи митного органу під час проведення перевірки не мають права: 1) перевіряти дані, які не є предметом перевірки; 2) вимагати від підприємства, що перевіряється, надання документів або інформації, що не стосуються предмета перевірки; 3) розголошувати відомості про підприємство, що перевіряється, які становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання такими особами службових обов`язків.
40. Згідно статті 69 МК України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
41. На переконання митного органу, беручи до уваги проведені дослідження, код імпортованого позивачем товару змінений з 271019 9100 "засоби для обробки металів на верстатах, для виймання з форм, антикорозійні масла" на 2710 19 99 00 "інші мастильні матеріали та інші дистиляти"; назва товару змінена з "олива антикорозійна, низької в`язкості ЕСО-4, ТУ 19.2-001:2020" на "суміш неароматтних вуглеводнів С7-С27 (в основі), складноефірної сполуку(и) (триацетин, тощо), інших добавок/домішок (у тому числі ароматичні вуглеводні С7-С12)".
42. Відповідачем зазначено, що однією із визначальних підстав зміни класифікації товарів є лист Держмитслужби від 03.06.2020 № 16-4/16-02-02/7/1302. Водночас, вказаний лист містить роз`яснення щодо класифікації згідно УКТЗЕД штучних сумішей газойлів (дизельного палива) з мінеральною оливою, менш як 85 об. % яких, включаючи втрати, переганяються при температурі 350 °C.
43. Однак ключовими класифікаційними ознаками має виступати сфера використання товару.
44. Указані обставини також були предметом дослідження в межах адміністративних справ №240/2545/21 та № 240/2676/21. Рішення, за наслідком розгляду вказаних адміністративних справ, набрали законної сили.
45. Так, олива антикорозійна, низької в`язкості ЕСО-4 відповідно до ТУ 19.2-001:2020 підприємства-виробника, призначена для задоволення цілком конкретних потреб користувача:
- в якості антикорозійного тимчасового захисту від іржавіння і корозії металів;
- для захисту форм від прилипання;
- для змащування форм при виробництві керамічних та напівфарфорових виробів;
- в якості мастильно-охолоджуючої рідини;
- для технічного обслуговування металевих елементів та для виробництва скляних виробів.
46. Саме ці ознаки були взяті до уваги декларантом ПП "АЗС Онлайн" при визначенні коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
47. Висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД Держмитслужби) не містять посилання на застосовану методику визначення присадок, зокрема антикорозійних; встановленню підлягали речовини, які "головним чином" використовують в якості таких присадок, тобто, поза увагою могли залишитись і інші; джерелом інформації про такі речовини слугував "Химический энциклопедический словарь" 1983 року, як зазначено в пунктах 13 висновків СЛЕД Держмитслужби. Визначальні для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД характеристики експертами СЛЕД Держмитслужби не встановлені, хоча саме така мета взяття проб (зразків) товарів передбачена законом у даному випадку (ст. 356 МК України).
48. Митниця, крім не встановлення факту порушень правил класифікації товарів з боку позивача, не конкретизувала класифікаційних ознак товару, які впливають на правильність його класифікації. Вказане унеможливлює класифікацію товару відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (ОПІ), затверджених Законом України "Про Митний тариф України" від 04.06.2020 № 674-ІХ, оскільки ця процедура передбачає правову кваліфікацію саме таких ключових характеристик товару в процесі визначення його класифікаційного коду.
49. Отже, завдання митної експертизи зі з`ясування обставин, що мають значення для контролю за кодом товару, виконані не були. Тобто рішення відповідача про зміну коду товару за УКТ ЗЕД прийняті на підставі припущень, безпідставно та упереджено.
50. Позивач визначив код імпортованого товару у повній відповідності до вимог УКТ ЗЕД та на підставі класифікаційних ознак, що є документально підтвердженими наданими документами (ТУ, сертифікати якості, паспорт безпеки та інше).
51. Водночас позивачем було ініційовано проведення й товарознавчої експертизи щодо характеристик і призначення товару, а також визначення його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД.
52. Результати експертизи, наведені у висновку Житомирської торгово-промислової палати № В-2336 від 11.12.2020, підтверджують правильність декларування оливи антикорозійної «ЕСО-4» (в частині опису і коду товару) за митними деклараціями позивача.
53. Той факт, що олива антикорозійної ЕСО-4 відповідає коду 2710 19 91 00 підтверджується лабораторними випробуваннями, результатами товарознавчої експертизи щодо характеристик і призначення товару, а також визначення його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД, висновком Житомирської торгово-промислової палати та вказаними рішеннями судів.
54. Отже, установлені під час проведеного митницею дослідження результати не надають підстави для спростування доводів декларанта та наданих ним для підтвердження доводів документів про те, що код УКТ ЗЕД на імпортований товар 2710 19 91 00 є невірним.
55. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки проведене експертне дослідження не спростовує правильності визначення декларантом коду товару та не містить жодних тверджень, які б надавали право митному органу самостійно визначити інший код УКТ ЗЕД. Відтак, судами попередніх інстанцій правильно оцінено обставини справи та встановлено безпідставність винесення митним органом рішення від 28.02.2022 № 58/7.19-19, № 59/7.19-19, винесені на підставі акту від 31.01.2022 № 8/22/7.19-19-11/40724941 є такими, що не відповідають критеріям правомірності, встановлених частиною другою статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
56. Оцінюючи посиланням у касаційній скарзі на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині поновлення строку на подання позовної заяви винесені всупереч висновкам Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, в ухвалі від 12 січня 2023 року у справі №200/4020/21, в ухвалі від 12 січня 2023 року у справі №335/1339/21, в ухвалі від 11 січня 2023 року у справі №420/3543/22, а також у постанові від 08.06.2023 у справі №320/7281/21 щодо що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари, що відповідно є підставою для касаційного оскарження, Суд вважає за необхідне зазначити таке.
57. Посилання указані постанови Верховного Суду є безпідставним з огляду на те, що аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції, свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які розглянуті залежно від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення кожної із цих справ.
58. Отже наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі ухвалена без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, є безпідставними.
59. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що на переконання скаржника суд першої та апеляційної інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази, перевірка яких знаходиться за межами касаційного перегляду визначеному статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
60. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
61. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Одного тільки посилання на постанови Верховного Суду та їх цитування є недостатнім.
62. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
63. Зважаючи на заявлені підстави касаційного перегляду підстави для задоволення касаційної скарги податкового органу та скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
64. У зв`язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, вони лише зводяться до суб`єктивної переоцінки відповідачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.
65. Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
66. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
67. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
68. Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги податкового органу слід відмовити.
69. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
70. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
71. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
VІІ. Судові витрати
72. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
73. Керуючись статтями 3 328 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Житомирської митниці - залишити без задоволення.
2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі №240/10135/23 -залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко