ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 240/23483/23
адміністративне провадження № К/990/17739/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 240/23483/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубок Сергій Миколайович,
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, ухвалене у складі головуючого судді Семенюка М.М.,
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого Гонтарука В.М., суддів Білої Л.М., Матохнюка Д.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв адвокат Дубок Сергій Миколайович, звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) та індексації;
1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 та індексації.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2022 році йому виплачена грошова допомога для оздоровлення, однак до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розмір вказаної вище виплати, відповідач не включив суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та індексації, які позивач отримував щомісячно.
ІІ. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
3. ОСОБА_1 з 21.05.2020 по 04.10.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка виплачувала йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, в розрахунок якої не було включено суму додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексацію.
ІІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2024, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування при розрахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік сум індексації грошового забезпечення та зобов`язано відповідача визначити позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік виходячи з розміру щомісячної індексації, на яку військовослужбовець мав право на день підписання наказу про надання цієї допомоги, і здійснити виплату визначеної допомогу з урахуванням проведеної її виплати, а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4.1. Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, для нарахування індексації грошового забезпечення забезпечується відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Постанова №1078).
4.2. Приймаючи до уваги ту обставину, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік.
4.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про включення до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік сум додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення передбачено розділом ХХІII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), відповідно до пункту 6 якого одноразова грошова допомога для оздоровлення визначається з грошового забезпечення, до якого не включаються винагороди.
4.4. Суди обох інстанцій констатували, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, носить тимчасовий характер, а тому дійшли висновку, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без урахування додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, та її рух в суді касаційної інстанції
5. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубок С.М., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2024 у справі № 240/23483/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме: зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
5.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 6 розділу ХХХІ, пункту 1 розділу ХХІІ Порядку № 260.
5.2. Скаржник доводить, що грошова допомога для оздоровлення військовослужбовцям визначається в розмірі повного грошового забезпечення з урахуванням усіх його складових, у тому числі й додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168. Касатор підкреслює, що додаткова винагорода виплачувалась позивачу щомісяця за рахунок фонду грошового забезпечення з моменту впровадження Кабінетом Міністрів України такої виплати до дня звільнення, отже мала постійний характер, а тому уважає, що означена додаткова винагорода є невід`ємною складовою грошового забезпечення та має бути включена до розрахунку розміру спірної грошової допомоги для оздоровлення, яка своєю чергою обчислюється із розміру повного місячного грошового забезпечення.
5.3. У цьому зв`язку скаржник звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом зокрема у постановах від 31.03.2021 у справі №620/2878/20 та від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, які, на переконання скаржника, підтверджують його доводи щодо необхідності включення додаткової винагороди, яка є невід`ємною складовою місячного грошового забезпечення, до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення.
6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 23.05.2024 відкрито касаційне провадження №К/990/17739/23 за цією скаргою.
7. Згідно з довідкою про доставку електронного листа касаційна скарга доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 08.05.2024 о 02:56, а ухвалу про відкриття касаційного провадження - 24.05.2024 о 12:13. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25.10.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
ІV. Оцінка Верховним Судом висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
9. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
10. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Спірним питанням на стадії касаційного провадження є (не)включення додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, до складу грошової допомоги для оздоровлення на відповідний рік, яка виплачується військовослужбовцю за правилами Порядку № 260.
12. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
13. За приписами частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
14. До складу грошового забезпечення, як установлено у частині другій статті 9 Закону № 2011-XII, входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
15. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
16. Приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
17. У пунктах 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.
18. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок № 260, у пункті 2 розділу І якого внормовано, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
19. Водночас у пункті 16 розділу І Порядку № 260 визначено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
20. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168, яка застосовується з 24.02.2022, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
21. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 09.08.2023 № 836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (з 19.07.2022 з набранням чинності постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 01.06.2022) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
22. Згідно з пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
23. Порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення урегульовано розділом ХХІІІ Порядку № 260, у пункті 1 якого визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
24. Відповідно до пункту 2 розділу ХХІІІ Порядку № 260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
25. За приписами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
26. Верховний Суд, з огляду на приписи статті 341 КАС України ураховує, що після подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд висловив правову позицію щодо питання, чи ураховується передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення, зокрема у постановах від 08.08.2024 у справі № 240/26703/23, від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, від 23.09.2024 у справі № 240/33138/23.
27. Так, відповідаючи на вказане питання Верховний Суд у постанові від 08.08.2024 у справі № 240/26703/23 зазначив, що приписи пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ вказують, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги для оздоровлення.
28. Положення частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначати порядок виплати грошового забезпечення законодавець делегував, зокрема, Міністру оборони України.
29. Такими нормативно-правовими актами є Постанова № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу, окладу за військовим званням, включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), та Порядок № 260.
30. Отже, за своєю правовою природою додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану.
31. За правилами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).
32. У підсумку Верховний Суд у постанові від 08.08.2024 у справі № 240/26703/23 констатував, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що ураховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.
33. Зважаючи на те, що висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 08.08.2024 у справі № 240/26703/23, є релевантними та застосовними до спірних правовідносин у справі, яка розглядається, немає необхідності формувати правовий висновок щодо питання включення/невключення передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення, що було підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 240/23483/23, оскільки відповідний висновок уже сформований Верховним Судом після подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у цій справі й підстав для відступу від сформованого висновку не вбачається.
34. Реагуючи на доводи скаржника про необхідність за аналогією застосовувати під час вирішення цього спору правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.03.2021 у справі № 620/2878/20, Суд вважає за необхідне зазначити, що у цій справі вирішувалося питання щодо включення/невключення до складу грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889. Натомість у справі № 240/23483/23 яка розглядається питання стосується включення/невключення до складу місячного грошового забезпечення, з якого нарахована грошова допомога для оздоровлення, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 на період дії воєнного стану. Тому обставини у справі № 620/2878/20, на яку посилається скаржник, та у справі №240/23483/23 яка розглядається, не є подібними.
35. Також не є слушними посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у рішенні від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, оскільки у цій справі вирішувалося питання саме нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, а тому спірні правовідносини у справі №260/3564/22 також не є подібними до правовідносин, які є предметом спору у справі, що розглядається [240/23483/23].
36. Поруч із цим необхідно зазначити, що застосування норм права судом - це здійснювана у встановленому процесуальному порядку діяльність, спрямована на індивідуальне регулювання суспільних відносин, яка полягає в індивідуалізації правових норм стосовно конкретних суб`єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права (судовому рішенні).
37. Застосуванню норм матеріального права судом передує стадія встановлення фактичних обставин справи.
38. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
39. За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. В обсязі встановлених у цій справі обставин, суд першої інстанції установив лише те, що ОСОБА_1 з 21.05.2020 по 04.10.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка виплачувала йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, в розрахунок якої не було включено суму додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексацію.
41. У цьому зв`язку суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано ніяких доказів, які б свідчили, що частина не виплатила і не повинна була виплачувати позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік. При цьому суд першої інстанції не досліджував ані наказу відповідача про виплату позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, ані порядку визначення її розміру, ані доказів фактичної виплати позивачу такої допомоги.
42. Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.
43. Суд апеляційної інстанції, якому військовою частиною НОМЕР_1 надано довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за час проходження військової служби у цій військовій частині, із змісту якої слідує, що грошова допомога на оздоровлення не нараховувалася та не виплачувалася позивачу за 2022 рік, не перевірив, чи відповідають висновки суду першої інстанції в частині встановлених обставин дійсним обставинам справи.
44. Встановлення цієї обставини має вирішальне значення для оцінки наявності предмету та підстав спору у цьому судовому провадженні, тобто чи існує спір між цими учасниками з приводу стверджуваної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 в частині невключення до складу виплаченої позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.
45. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
46. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права, яке має перебувати у стані порушення.
47. При цьому необхідно мати на увазі, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.
48. Отже, переглядаючи в апеляційному порядку рішення рішення суду першої інстанції, Сьомий апеляційний адміністративний суд не виконав належним чином приписів статей 242 308 322 КАС України, не з`ясував усіх необхідних обставин, належно не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
49. Своєю чергою, в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
50. З огляду на викладене, Верховний Суд позбавлений можливості викласти висновки в цілому по суті спору.
51. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
52. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
53. Під час нового розгляду справи у цій частині суду апеляційної інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку вказаним обставинам, що входять до предмета доказування у цій справі, та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
54. З огляду на результат касаційного розгляду, підстав для здійснення розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубок Сергій Миколайович, задовольнити частково.
2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року скасувати, а справу № 240/23483/23 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк С.А. Уханенко