ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
справа №240/27690/23
адміністративне провадження № К/990/5466/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції справу № 240/27690/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ГАЗ-РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування індивідуального акта, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області
на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2023, постановлену у складі головуючого судді Шимоновича Р.М.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Залімського І. Г., суддів Сушка О.О., Мацького Є.М.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування індивідуального акта, зобов`язання вчинити дії.
Крім того, 25.09.2023 ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» подало до суду заяву про забезпечення позову, у якій просило:
зупинити, до набрання законної сили рішенням по цій справі, дію розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.09.2023 №214-р про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС», а саме: ліцензії № 06140314201900273 з терміном дії з 21.11.2019 по 21.11.2024, за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Коростенський район, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 309, АГЗП; ліцензії № 06160314201900199 терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Коростенський район, м. Овруч, вул. Металістів, 2-Б, автогаззаправка; ліцензії з № 06260314201900274 з терміном дії з 21.11.2019 по 21.11.2024, за адресою місця торгівлі: Україна, Житомирська область, м. Коростень, вул. Селезньова, 184-А, АГЗП;
зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області, до набрання законної сили рішенням у цій справі, видалити записи про анулювання ліцензій ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС», видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним № 06140314201900273 з терміном дії з 21.11.2019 по 21.11.2024, за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Коростенський район, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 309, АГЗП; № 06160314201900199 з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Коростенський район, м. Овруч, вул. Металістів, 2-Б, автогаззаправка; № 06260314201900274 з терміном дії з 21.11.2019 по 21.11.2024, за адресою місця торгівлі: Україна, Житомирська область, м. Коростень, вул. Селезньова, 184-А, АГЗП.
Заява позивача про забезпечення позову мотивована тим, що звернення до суду з цим позовом не призупиняє реалізацію оскаржуваного рішення, яким анульовано раніше видані йому ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що спричиняє за собою неможливість провадження господарської діяльності, а відтак неможливість виплати заробітної плати та сплати податків до бюджету. Вказує, що існує очевидна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» до ухвалення рішення в цій адміністративній справі. Захист цих прав, свобод та інтересів згодом стане неможливим без вжиття таких зоходів.
2. Житомирський окружний адміністративній суд ухвалою від 26.09.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024, частково задовольнив заяву ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» про забезпечення позову:
зупинив дію розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.09.2023 №214-р про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС», а саме: ліцензії №06140314201900273 з терміном дії з 21.11.2019 по 21.11.2024, за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Коростенський район, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 309, АГЗП; ліцензії №06160314201900199 з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Коростенський район, м. Овруч, вул. Металістів, 2-Б, автогаззаправка; ліцензії №06260314201900274 з терміном дії з 21.11.2019 по 21.11.2024, за адресою місця торгівлі: Житомирська область, м. Коростень, вул. Селезньова, 184-А, АГЗП, до набрання рішенням суду у справі №240/27690/23 законної сили.
в задоволенні інших вимог заяви ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» про забезпечення позову - відмовив.
3. 06.02.2024 Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» про забезпечення позову у справі № 240/27690/23.
4. Верховний Суд ухвалою від 18.03.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. У справі, яка розглядається суди встановили, що предметом позову, який подано ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» до суду є розпорядження Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 14.09.2023 № 214-р про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, які раніше були видані ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС», а саме: ліцензії з № 06140314201900273, з терміном дії з 21.11.2019 по 21.11.2024, за адресою місця торгівлі: Житомирська обл., Коростенський р-н, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 309, АГЗП; ліцензії № 06160314201900199, з терміном дії з 01.07.2019 року по 01.07.2024 року за адресою місця торгівлі: Житомирська обл. Коростенський р-н. м. Овруч, вул. Металістів, буд. 2-В. автогаззаправка; ліцензії № 06260314201900274, з терміном дії з 21.11.2019 по 21.11.2024, за адресою місця торгівлі: Україна, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Селезньова, буд. 184-А, АГЗП.
ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» зареєстроване 02.12.2002 як юридична особа (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 32297445), основним видом його діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71). Місцем знаходження юридичної особи зазначено: 81700, Львівська область, Жидачівський район, м. Жидачів, вул. Промислова, буд. 4.
ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним:
№ 06140314201900273, з терміном дії з 21.11.2019 по 21.11.2024, за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Коростенський район, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 309, АГЗП;
№ 06160314201900199, з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Коростенський район, м. Овруч, вул. Металістів, 2-Б, автогаззаправка;
№ 06260314201900274 з терміном дії з 21.11.2019 по 21.11.2024, за адресою місця торгівлі: Україна, Житомирська область, м. Коростень, вул. Селезньова, 184-А, АГЗП.
Розпорядженням Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.09.2023 №214-р ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» анульовано вказані вище ліцензії у зв`язку з встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у цих раніше виданих ліцензіях.
ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС», вважаючи зазначене вище розпорядження незаконним та, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких воно звернулося до суду із вказаним вище позовом, звернулось з позовом та подало до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта та зобов`язання відповідача видалити записи про анулювання вказаних вище ліцензій з мотивів того, що анулювання цих ліцензій, призводить до зупинення господарської діяльності підприємства позивача, що тягне за собою такі наслідки як втрата прибутку від здійснення господарської діяльності, неможливість виплати заробітної плати персоналу та певних щомісячних прямих витрат за місцем здійснення діяльності. Зазначає, що оскільки правомірність винесеного розпорядження про анулювання ліцензії щодо позивача підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи заяву ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» про забезпечення адміністративного позову, виходив з наявності ознак, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме судом зазначено, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; обрані позивачем види заходів забезпечення позову повністю узгоджується з приписами частини другої статті 151 КАС України, є співмірними із заявленими позовними вимогами і відповідають меті інституту забезпечення адміністративного позову.
7. Касаційна скарга відповідача мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції, який було підтримано й судом апеляційної інстанції, про наявність підстав для частково задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки позивач не навів достатніх доказів в обґрунтування наявної очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову. Натомість, як зазначає Головне управління ДПС у Житомирській області, необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень значно більших ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з наявних обставин, якими обґрунтовуються доводи заявника, а також оцінити та забезпечити збалансованість інтересів сторін та інших учасників процесу, та співмірність заходів забезпечення позову із заявленим позовом.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
9. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 розділу І Загальних положень КАС України, яка визначає підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, метою якого є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
10. Підстави забезпечення позову, визначені у статті 150 КАС України, за правилами частин першої та другої якої, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
11. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
12. Види забезпечення позову визначені у статті 151 КАС України, частиною першою якої передбачено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
13. Зміст і форму заяви про забезпечення позову визначено у статті 152 КАС України, пунктами 3 та 4 частини першої якої передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
14. Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховним Судом сформовано усталену правозастосовчу практику застосування норм КАС України, якими регламентовано інститут забезпечення адміністративного позову шляхом вжиття судом заходів забезпечення позову.
15. Так, у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №640/9167/19 окрім іншого зазначено, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними і співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
16. При цьому, згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
17. Наявність інституту забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій виконання рішення адміністративного суду у разі задоволення позовних вимог і спрямована на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.
Тобто, створює можливість реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
18. При цьому, колегія суддів зазначає, що застосування заходів забезпечення позову спрямовано лише на збереження наявного становища сторін до розгляду справи по суті заявлених вимог і встановлення їх обґрунтованості.
19. Тобто заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
20. При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
21. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 та від 25.04.2019 у справі №826/10936/18.
22. Окрім цього Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 у справі №705/4587/17 сформулював правову позицію, згідно з якою, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи й поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.
23. У постанові Верховного Суду від 04.06.2021 у справі №160/8226/20 колегія суддів зауважувала, що вказані заявником ознаки протиправності оскаржуваних дій та рішень відповідача та порушення ними своїх прав обґрунтовані посиланням на конкретні обставини справи та докази, а отже, за позицією Суду, вони підлягають доведенню у встановленому законом порядку на підставі належних та допустимих доказів і не є очевидними.
24. При цьому, колегія суддів звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 11.03.2021 у справі №640/23179/19, від 13.10.2020 у справі №460/549/20, від 11.12.2019 у справі №826/16216/18 щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, у яких Верховний Суд звернув увагу на те, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди. Тому, відсутність особливого порядку відшкодування шкоди внаслідок необґрунтованого зупинення дії спеціального дозволу, на що посилався суд, не може бути підставою вжиття заходів забезпечення позову.
Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
25. Беручи до уваги приписи статей 150 151 КАС України та вищевикладені висновки Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів, у ракурсі зазначених заявником доводів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, вважає за необхідне зазначити, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС», оскільки у його заяві не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову в цьому конкретному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
26. При цьому, колегія суддів відзначає, що скасування судом індивідуального акта є самостійним і вичерпним способом захисту порушених прав особи в адміністративному судочинстві, практична реалізація якого відбувається одночасно з набранням законної сили судовим рішенням, і не вимагає здійснення від суб`єкта, що видав скасований акт, чи інших осіб, будь-яких дій.
27. Відтак, з урахуванням обраного позивачем способу судового захисту та закріплених за адміністративними судами повноважень за результатом розгляду справи, у разі наявності підстав для задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, до якого належить й оспорюване розпорядження відповідача, колегія суддів визнає необґрунтованими та відхиляє доводи ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» про те, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення, яке може бути ухвалене за результатом розгляду його позову.
28. До того ж, за правовою позицією, наведеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №520/12022/17, такий спосіб захисту як визнання акта нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
29. Однак, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» не вказало, як саме невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його прав.
30. У разі скасування судом оспорюваного позивачем розпорядження відповідача, таке втратить чинність з моменту його прийняття, оскільки оскаржуваний адміністративний акт владного суб`єкта за видом, характером та своєю правовою природою належать до актів індивідуальної дії. Тож і право позивача, яке він захищає у цьому спорі, буде відновлено з того моменту, коли його було порушено й у тому обсязі, у якому воно існувало. Такий спосіб захисту права є ефективним і не вимагає від суб`єкта владних повноважень вчинення додаткових дій для відновлення становища, яке існувало до прийняття оспореного адміністративного акта.
31. Після вирішення спору у справі, що розглядається, на його користь (якщо для цього будуть наявні відповідні підстави) ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» зможе безперешкодно продовжити свою господарську діяльність, а в разі завдання йому шкоди оскарженим розпорядженням відповідача, в тому числі у вигляді упущеної вигоди, та її доведення, просити про відшкодування такої у встановленому законом порядку, що, однак, перебуває за межами предмету спору в цій справі, оскільки вимог про відшкодування шкоди ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» у справі, яка розглядається, не заявляло.
32. Отож, у цьому конкретному випадку, відсутні підстави вважати, що застосування заходів забезпечення позову у зв`язку з імовірністю завдання ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» майнової шкоди та репутаційних втрат, інших негативних наслідків, зокрема у вигляді скорочення штату працівників чи їх звільнення, зменшення їм розміру заробітної плати, є співмірним з предметом спору та предметом доказування у справі.
33. Колегія суддів не заперечує того, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження може убезпечити ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» від понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди у вигляді недоотримання прибутку тощо.
34. Проте варто врахувати, що такі обставини в будь - якому випадку не визначені нормами статті 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову, а отже не вказують і не можуть вказувати на очевидну протиправність адміністративного акта, який у спірних відносинах виданий у формі розпорядження.
35. Це повністю узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 30.09.2021 у справі №160/7358/21, від 11.03.2021 у справі № 640/23179/19, від 13.10.2020 у справі № 460/549/20, від 11.12.2019 у справі №826/16216/18, за змістом яких підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше й у разі оскарження відповідного акта суб`єкта владних повноважень особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.
36. У вищезгаданих справах Верховний Суд відхилив доводи стосовно можливого нанесення суб`єкту господарювання майнової шкоди як підстави для забезпечення позову і обставини, які ускладнюють чи унеможливлюють ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів, зазначивши, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
37. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.02.2024 у справі № 140/5638/23, якою суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви суб`єкта господарювання про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпоряджень компетентного органу про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, раніше виданих цьому суб`єкту.
38. У зв`язку з вищенаведеним колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність передбачених законом підстав для вжиття у цьому випадку заходів забезпечення позову за заявою ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС, оскільки вони не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права.
39. З оскаржуваних судових рішень та доводів ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» не вбачається наявності виняткового, виключного випадку, який би зумовлював існування передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення позову й вимагав невідкладного вжиття таких заходів з тією метою, яка закладена законодавцем у інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві. Необхідності вжиття таких заходів у цьому конкретному випадку не доведено.
40. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
41. Частинами першою та другою статті 351 КАС України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
42. Викладене свідчить про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами з істотним порушенням норм процесуального права, а саме статті 150 КАС України, а тому їх слід скасувати і у задоволенні заяви «ГАЗ-РЕСУРС» про забезпечення позову відмовити.
Керуючись статтями 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №240/27690/23 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» про забезпечення позову.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко ,
Судді Верховного Суду