ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2025 року
м. Київ
справа №240/28175/23
адміністративне провадження № К/990/9345/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року (суддя-доповідач - Біла Л.М., судді: Гонтарук В.М., Моніч Б.С.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, заявник), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому середній заробіток за 142 дні затримки повного розрахунку при звільненні за період з 03 травня по 21 вересня 2023 року включно, обчислений шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні. Зобов`язано військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні в розмірі 65165,55 грн за період з 03 травня по 21 вересня 2023 року.
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 15 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» уперше подала апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору.
4.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 23 жовтня 2024 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 23 жовтня 2024 року о 18:36.
5. На виконання указаної ухвали суду, 25 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 надіслала заяву про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на затримку фінансування відповідних статей бюджету військової частини.
5.1. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відмовлено у відстрочені сплати судового збору, у зв`язку з ненаданням відповідачем доказів на підтвердження указаних обставин, а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто відповідачу з підстав неусунення ним недоліків скарги.
6. 07 листопада 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно подала апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року, в якій просила поновити пропущений процесуальний строк.
6.1. В обґрунтування причин пропуску строку заявник повторно указав про відсутність фінансування щодо оплати судових витрат, з посиланням на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04 листопада 20247 року № 220/13/9088, що містив інформацію про майбутнє надходження коштів, у зв`язку з чим військовим частинам рекомендовано звертатися до судів з клопотаннями про відстрочення сплати судового збору.
6.2. Також до цієї скарги було додано платіжну інструкцію від 05 листопада 2024 року про оплату судового збору у розмірі 1816,80 грн.
7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнано неповажними указані заявником причини пропуску строку. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, а заявнику установлено строк для усунення указаних недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку, із зазначенням інших поважних причин для його поновлення та наданням доказів, що підтверджують такі обставини.
8. На виконання ухвали суду від 10 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про поновлення процесуального строку, обґрунтовану, зокрема, особливостями організації служби юридичних фахівців, з посиланням на перебування відповідача в зоні бойових дій, оскільки в умовах воєнного стану військова частина НОМЕР_1 задіяна у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, необхідних для відвернення загрози, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
9. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
10. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
11. 12 квітня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення, постановити нову ухвалу про відкриття апеляційного провадження та відмовити в позові.
12. Скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом порушено статті 8,12 Кодексу суддівської етики, з посиланням на те, що суд не взяв до уваги доводи військової частини НОМЕР_1 стосовно пропуску процесуального строку з причин, що не залежали від волі відповідача, оскільки про судове рішення військова частина дізналася із адвокатського запиту представника позивача.
12.1. У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 указує, що з липня 2023 року по теперішній час особовий склад відповідача перебуває на виконанні бойових завдань з забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, а також захисту територіальної цілісності України від збройних формувань російської федерації на території Донецької та Запорізької областей, у зв`язку з чим, ураховуючи специфіку місцевості та системні ракетні та іншого виду обстріли, відбувається періодична зміна місця розташування особового складу. Також існують перебої, як із супутниковим так і з стільниковим зв`язком, оскільки перебуваючи у районах виконання бойових завдань, з міркувань безпеки (кібербезпеки) обмежується доступ також і до інтернет ресурсів, що не пов`язані безпосередньо із виконанням бойових завдань.
12.2. Водночас військова частина НОМЕР_1 наводить приклади практики Верховного Суду, в яких суд визнав поважними причинами пропуску процесуального строку у зв`язку із запровадженням воєнного стану.
12.3. Військова частина НОМЕР_1 звертає увагу Суду на звільнення з військової служби особи, яка відповідала за ведення претензійно-позовної роботи, що ускладнило правову роботу, та посилається на передислокації відповідача у межах України у зв`язку з виконанням бойових (спеціальних) завдань.
12.4. У касаційній скарзі заявник, з-поміж іншого указує, що процесуальний строк об`єктивно пропущено за поважних причин, оскільки військова частина НОМЕР_1 , як структурний підрозділ Десантно-штурмових військ Збройних Сил України і разом з юридичною службою переведена у режим воєнного стану, та безпосередньо приймає участь у веденні бойових дій, а тому у відповідача наявні поважні причини, а також правові підстави для поновлення строку.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
14. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо обґрунтованості підстав, за яких відмовлено у відкриття апеляційного провадження.
15. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 20 березня 2025 року направлено учасникам справи через підсистему «Електроний суд» та засобами поштового зв`язку, проте поштове відправлення повернулося з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
15.1. Ураховуючи терміни касаційного розгляду, Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
16. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
17. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
18. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
19. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
19.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
20. Як убачається із матеріалів справи, 24 січня 2024 року Житомирським окружним адміністративним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Копію указаного судового рішення в електронному вигляді надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» та доставлено до її електронного кабінету 25 січня 2024 року 18:56, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
20.1. Відповідач заперечує, що отримав рішення суду першої інстанції та наполягає, що дізнався про нього лише 22 вересня 2024 року, із адвокатського запиту, у зв`язку з чим 01 жовтня 2024 року звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу повного тексту судового рішення, копію якого військова частина НОМЕР_1 отримала в цей же день.
21. Вперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 24 січня 2024 року року заявник звернувся 15 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд». Проте ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року указану скаргу залишено без руху через несплату судового збору, а 04 листопада 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто відповідачу з підстав неусунення ним недоліків скарги, визначених ухвалою від 23 жовтня 2024 року.
21.1. Документи, що свідчать про вчинення військовою частиною НОМЕР_2 дій, спрямованих на усунення недоліків первісної апеляційної скарги шляхом сплати судового збору або інших дій, вчинених на виконання приписів ухвали від 23 жовтня 2024 року, у матеріалах справи відсутні.
21.2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» в електронному вигляді та доставлено до її електронного кабінету 04 листопада 2024 року 21:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.
22. Повторно апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 24 січня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала 07 листопада 2024 року, до якої вже додала платіжну інструкцію про сплату судового збору від 05 листопада 2024 року № 0.0.3985645382.1
23. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/115/22 зауважив, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на її території з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан з 05:30 год, що діє на теперішній час. Водночас відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України і запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду.
23.1. Суд апеляційної інстанції указав, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
23.2. Перевіряючи указані відповідачем підстави пропуску строку, суд апеляційної інстанції зауважив, що упорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Тому неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
23.3. Також суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого, указав, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин, що об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Водночас неможливість вчинити певні процесуальні дії підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, належних доказів, що підтверджують такі обставини військовою частиною НОМЕР_1 не надано, як і не підтверджено відсутності можливості звернутись до суду з належним чином оформленою апеляційною скаргою у встановлені процесуальним законом строки.
24. Відповідаючи на аргументи заявника касаційної скарги, Верховний Суд ураховує аргументи відповідача щодо отримання рішення суду першої інстанції лише 01 жовтня 2024 року, проте підкреслює, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
25. Водночас звертаючись до суду апеляційної інстанції вперше, військова частина НОМЕР_1 не сплатила судовий збір, а відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною. Тому негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
25.1. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про те, що після залишення первісної касаційної скарги без руху, військова частина НОМЕР_1 вчиняла дії на усунення її недоліків в частині сплати судового збору до листопада 2024 року.
26. Ураховуючи те, що судовий збір у цій справі військова частина НОМЕР_1 сплатила лише на момент чергового звернення, а звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неповажності такої обставини, як організаційні складнощі у сплаті судового збору, для поновлення процесуального строку.
27. Верховний Суд указує, що обов`язок сплати судового збору під час подання апеляційної скарги встановлений законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу, без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.
28. Верховний Суд ураховує, що військова частина НОМЕР_1 бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, проте зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, уперше подаючи апеляційну скаргу у листопаді 2024 року, без документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права, однак уважав, що наведення лише загальних аргументів щодо обмеженого фінансування, за відсутності належних та допустимих доказів, є підставою для заявлення клопотання про відстрочення його сплати.
29. Верховний Суд не бере до уваги аргументи військової частини НОМЕР_1 щодо кадрових переміщень осіб, задіяних у забезпеченні правової роботи, як поважну причину пропуску процесуального строку, оскільки організація роботи діловодства відповідача, є суб`єктивними чинниками та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективності організації процесу правової роботи і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
30. Суд також звертає увагу, що повернення попередньої апеляційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
31. Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених військовою частиною НОМЕР_1 причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
32. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.
33. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
34. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року залишити без змін.
4. Судові витрати не розподіляються.
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов