№ 240/34639/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 240/34639/22

адміністративне провадження № К/990/36397/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 (суддя - Нагірняк М. Ф.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 (колегія суддів у складі: Боровицького О. А., Шидловського В. Б., Курка О. П.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправну бездіяльність Головного управлінні Національної поліції в Житомирській області щодо не встановлення, не нарахування та не виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за період з 15.06.2016 по 30.11.2020;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області встановити, нарахувати та виплати позивачу надбавку за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за період з 15.06.2016 по 30.11.2020;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області, які полягають у здійсненні позивачу розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області перерахувати позивачу розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснити виплату донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2021 рік;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2021 рік.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при звільненні зі служби в органах Національної поліції йому не було виплачено всі належні суми грошового забезпечення. Позивач уважає, що з 15.06.2016 по 30.11.2020 він мав доступ до роботи до відомостей із ступенем секретності «цілком таємно» та «таємно», що передбачає надбавку в розмірі 15% від посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень. Крім того, позивачу не було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2021 рік, а при нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби не було враховано суми індексації його грошового забезпечення. На своє звернення позивач від відповідача отримав письмову відповідь, в якій зазначено про відсутність правових підстав для здійснення вказаних виплат.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Позивач у зазначений період проходив службу на відповідних посадах в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області.

Також судом встановлено та визнається сторонами, що наказом Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області від 15.06.2016 № 11-д та наказом Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 09.04.2021 № 5-д позивачу був наданий доступ до державної таємниці (для роботи з інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»). Наказом Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 30.09.2022 № 14о/с припинено позивачу доступ до державної таємниці у зв`язку зі звільненням зі служби в Національній поліції.

Крім того, судом встановлено та визнається сторонами, що позивачу в період з 07.11.2015 по 29.11.2020 надбавка до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень не встановлювалася і відповідно не виплачувалася.

Така надбавка за службу в умовах режимних обмежень у відповідних розмірах позивачу встановлювалася лише наказами Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 30.11.2021 № 321о/с, від 09.02.2021 № 50о/с та від 10.12.2021 № 493 о/с.

Також суд зазначає, що у розумінні вимог частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) указані обставини, що визнаються сторонами не підлягають доказуванню, оскільки суд не має обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності.

При цьому суд зазначає, що суть спору між сторонами в цій справі зведена виключно до наявності чи відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу лише за період з 15.06.2016 по 30.11.2020.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2021 рік. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 3 дні щорічної основної відпустки за 2015 рік і 7 днів додаткової відпустки за 2021 рік. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що саме перебування позивача на посадах, що передбачають можливу роботу з документами з грифом секретності «цілком таємно», наявність допуску до роботи з такими документами та відсутність вмотивованих рапортів керівників структурних підрозділів відповідного органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу не може свідчити про системність роботи особи з розроблення, виготовлення, обліку, зберігання використання документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, та приймання рішень з цих питань або здійснення постійного контролю за станом охорони державної таємниці в розумінні вимог статті 30 Закону України «Про державну таємницю» та пункту 5 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 та не може свідчити про наявність права на встановлення йому щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за цей період.

Також суд зазначив, що з огляду на відсутність правового врегулювання положеннями Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) і Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260) питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, суд дійшов висновку, що при вирішенні указаного спору підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Закону України «Про відпустки». Суд встановив, що позивачем станом на час його звільнення не було використано три календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік та 7 днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2021 рік і відповідну компенсацію за вказані невикористані дні відпустки йому виплачено не було. Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання грошової компенсації за невикористані ним 3 дні щорічної основної відпустки за 2015 рік і 7 днів додаткової відпустки за 2021 рік, проте відповідач протиправно під час звільнення останнього її не виплатив.

Крім того, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання перерахувати розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснити виплату донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають, оскільки індексація грошового забезпечення не є складовою місячного грошового забезпечення поліцейського, а певною соціальною гарантією, яка може нараховуватися за певних умов для відшкодовування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області, які полягають у здійсненні йому розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області перерахувати позивачу розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснити виплату донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області, які полягають у здійсненні позивачу розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації, зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області перерахувати позивачу розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснити виплату донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення та стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його користь сплачений судовий збір за подачу касаційної скарги у розмірі 1984,80 грн.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, від 15.12.2021 у справі № 400/3224/19 та від 26.01.2022 у справі № 520/8887/2020 щодо включення індексації до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги при звільненні.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

31.10.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 240/34639/22.

Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з пунктами 4, 5 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України; у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Статтею 102 Закону № 580-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За змістом статті 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 розділу VI Порядку № 260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров`я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Абзацом 1 пункту 6 розділу VI Порядку № 260 передбачено, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

За приписами статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII передбачено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення поліцейських.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Так, з касаційної скарги встановлено, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо:

визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області, які полягають у здійсненні позивачу розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації;

зобов`язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області перерахувати позивачу розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснення виплати донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення.

Тому в силу статті 341 КАС України, Верховний суд здійснює перегляд рішень судів попередніх інстанцій лише в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Колегія суддів наголошує, що одними із основних засад адміністративного судочинства нарівні з верховенством права є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справ (частина третя статті 2 КАС України).

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Верховний Суд також звертає увагу, що одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя. А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

Зазначеним вимогам процесуального закону судові рішення в оскаржуваній частині не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятними, з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, дійшли висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання перерахувати позивачу розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснити виплату донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають, оскільки, на думку судів, індексація грошового забезпечення не є складовою місячного грошового забезпечення поліцейського, а певною соціальною гарантією, яка може нараховуватися за певних умов для відшкодовування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із таким висновком, з огляду на таке.

Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон № 580-VIII.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України; у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Аналіз правових норм Закону № 2017-ІІІ та Закону №1282-ХІІ дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 КЗпП України наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Крім того, на підставі системного аналізу наведених положень чинного законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 420/19450/21.

У цій справі в основу оскаржених судових рішень в частині вимог покладено висновок про те, що індексація грошового забезпечення не є складовою місячного грошового забезпечення поліцейського, а певною соціальною гарантією, яка може нараховуватися за певних умов для відшкодовування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій обставини справи в цій частині вимог досліджені не у повному обсязі. Суди не надали належної правової оцінки факту наявності або відсутності виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації грошового забезпечення.

При цьому суди попередніх інстанцій зазначають, що суть спору між сторонами в цій справі зведена виключно до наявності чи відсутності підстав для нарахування та виплаті позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу лише за період з 15.06.2016 по 30.11.2020.

Отже, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх визначених законом заходів щодо встановлення дійсних обставин справи, які склалися між учасниками справи із посиланням на норми законодавства, якими врегульовано такі правовідносини, у зв`язку із чим не встановили усі дійсні фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим передчасно дійшли висновків по суті в цій частині вимог без належного мотивування.

Водночас, в силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття цього касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновків, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення в оскаржуваній частині скасувати, справу в цій частині вимог направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити вивчення всіх обставин цієї справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області, які полягають у здійсненні ОСОБА_1 розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області перерахувати ОСОБА_1 розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснення виплати донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення скасувати, справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Житомирського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко

Судді: А. В. Жук

Н. М. Мартинюк