10.08.2025

№ 240/42479/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 240/42479/21

адміністративне провадження № К/990/38789/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №240/42479/21

за позовом ОСОБА_1 до Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо відмови оформлення набуття громадянства України з видачею довідки про реєстрацію особи громадянином України та відмови у видачі паспорта громадянина України;

- зобов`язати Житомирський відділ у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» за територіальним походженням з видачею довідки про реєстрацію особи громадянином України та видати паспорт громадянина України.

2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала про те, що вона не мала ні свідоцтва про народження, ні паспорта про громадянство будь-якої держави, ні будь-якого іншого документа, який би посвідчував її особу. 05 листопада 2020 року Житомирським районним судом Житомирської області було прийнято рішення у справі №278/2593/20, яким встановлено юридичні факти народження позивачки та відомості про її батьків. В подальшому, на підставі вказаного судового рішення, позивачка отримала свідоцтво про народження та неодноразово зверталася до органів міграційної служби для отримання довідки про реєстрацію особи громадянином України, оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (оскільки її батько народився до 24 серпня 1991 року на території України) та для отримання паспорта громадянина України. Однак, відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у видачі паспорта громадянина України, оскільки нею не було надано документів для підтвердження факту належності до громадянства України та запропоновано надати додаткові документи. На думку позивачки, така вимога відповідача є протиправною, оскільки особу ОСОБА_1 встановлено міграційною службою, що убачається з листа від 03.04.2021, а також рішенням суду у справі №278/2593/20. Крім того при встановленні її особи міграційній службі надавались також документи про місце проживання позивачки в України в с.Пряжево Житомирського району. Також позивачка зазначала про те, що вимога відповідача про надання довідки про відсутність громадянства російської федерації суперечить пунктам 24,26 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, а тому оскільки вона ніколи не отримувала паспорта громадянина росії, вона надала декларацію про відсутність іншого громадянства. Отже, позивачкою надано всі необхідні документи для оформлення набуття громадянства і паспорта громадянина України, тому бездіяльність Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо неможливості оформлення їй документів для набуття громадянства України за територіальним походженням та відмови в оформленні документів для видачі паспорта громадянина України є протиправною.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, звертаючись до відповідача із заявою про оформлення документів для набуття громадянства України за територіальним походженням, не подала один із документів, визначених у підпункті «в» пункту 24 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, який відповідно до Закону України «Про громадянство України» №2235-ІІІ визначає перелік документів, які подаються для оформлення набуття громадянства України.

5. Також суд першої інстанції звертав увагу на те, що подання позивачкою декларації про відсутність іноземного громадянства не підтверджує її статус як особи без громадянства, оскільки рішення про визнання її особою без громадянства, відповідно до Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 №317, в матеріалах справи відсутнє.

6. Судом першої інстанції було вказано на те, що відповідач листом від 13 листопада 2021 року №П-13/6/1819-21/1819/972-21 повідомив позивачку, що станом на 13.11.2021 до Житомирського відділу в м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області заява ОСОБА_1 та визначені Порядком документи про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням не надходила.

7. У зв`язку з наведеними обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у діях Житомирського відділу в м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області відсутні ознаки протиправності.

8. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 оформлення набуття громадянства України з видачею довідки про реєстрацію особи громадянином України та відмови у видачі паспорта громадянина України. Зобов`язано Житомирський відділ у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити ОСОБА_1 набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» за територіальним походженням з видачею довідки про реєстрацію особи громадянином України та видати паспорт громадянина України.

9. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачки, необхідно зобов`язати відповідача оформити набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» за територіальним походженням з видачею довідки про реєстрацію особи громадянином України та видати паспорт громадянина України, оскільки позивачка вчинила усі необхідні дії для оформлення набуття громадянства України, а тому має правові підстави для отримання громадянства України за територіальним походженням.

10. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 05.11.2020 у справі №278/2593/20 про встановлення юридичного факту народження ОСОБА_1 , встановлено, що батько ОСОБА_1 , відповідно до паспорту громадянина СРСР зразка 1985 року, мав реєстрацію місця проживання з 15 червня 1981 року по 25 травня 1993 року в Тополівській сільській раді Хабаровського району Хабаровського краю, а з 2 серпня 1993 року в с. Пряжів Житомирського району Житомирської області. Також виконавчий комітет Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області довідкою №846, датованою липнем 2020 року, зазначив про те, що ОСОБА_1 1987 року народження проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 30 жовтня 1992 року по теперішній час.

11. Також суд апеляційної інстанції зазначав про те, що висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Житомирський відділ у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

13. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, відповідач посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

14. У касаційній скарзі Житомирський відділ у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування органами міграційної служби частини першої статті 8 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3773-VІ в сукупності з пунктом 27 Порядку №215 (в частині подання переліку документів для оформлення такого набуття) стосовно можливості оформлення набуття громадянства України особами, які документально не підтвердили свій правовий статус, як іноземець, чи особа без громадянства.

15. Таким чином, відповідач зазначає у касаційній скарзі, що наразі потребує висновку Верховного Суду можливість застосування судами при розгляді справ про зобов`язання органів міграційної служби оформити набуття громадянства України особам, які в силу норм пункту 6 частини першої статті 1 та пункту 15 частини першої статті 1 вказаного Закону не є ні іноземцями, ні особами без громадянства, і які не можуть документально підтвердити правового статусу особи, визначеного частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та статті 8 Закону України «Про громадянство України».

16. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дії Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області чітко регламентовані нормами Порядку №215 та залежать від поданого переліку документів, повнота яких ставиться нормотворцем у залежність від правого статусу особи, яка звертається за встановленням належності її до громадянства України. Як вбачається з копії свідоцтва про народження, ОСОБА_1 народилася у російській федерації, а відтак документом, що підтверджує її особу та відповідно громадянство рф може бути паспорт громадянина російської федерації, при наявності якого позивачка є іноземцем. При цьому, позивачка зазначає, що ніколи не отримувала паспорт громадянина росії та серед переліку документів для набуття громадянства за територіальним походженням подає декларацію про відсутність іноземного громадянства, подання якої визначене обов`язковим для осіб, які перебувають у правовому статусі - особа без громадянства. Водночас, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що особа без громадянства - це особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону. Визнання особою без громадянства здійснюється у порядку, встановленому законом, про що в подальшому приймається рішення про визнання особою без громадянства та такій особі оформлюється посвідка на постійне чи тимчасове проживання, які і підтверджують відповідний правовий статус (стаття 6 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3773-VІ). При аналізі документів, які були подані ОСОБА_1 для оформлення набуття громадянства України, суд апеляційної інстанції залишив без належної правової оцінки та проігнорував той факт, що серед переліку документів, які були подані позивачкою до територіального підрозділу були відсутні паспортний документ іноземця або документ, що підтверджує статус особи без громадянства. Водночас декларація про відсутність іноземного громадянства подана ОСОБА_1 безпідставно. Відсутність у позивачки паспорта громадянина рф чи будь-якої іншої країни автоматично не надає їй статусу особи без громадянства, та в свою чергу, позбавляє її права на подання серед переліку необхідних документів декларації про відсутність іноземного громадянства. При цьому відповідач наголошує, що позивачка із заявою про визнання її особою без громадянства не зверталась, тобто її статус особи без громадянства не підтверджено, як і факт законності перебування на території України.

17. З огляду на наведене відповідач зазначає про те, що Сьомим апеляційним адміністративним судом при перегляді рішення суду першої інстанції не було визначено конкретного правового статусу позивачки (іноземець чи особа без громадянства, від визначення якого залежить перелік документів, передбачених для подання заявником, їх розгляду міграційною службою), яка має суб`єктивне право на оформлення набуття громадянства України, що фактично унеможливлює орган державної влади в сфері громадянства діяти відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, в межах повноважень, на підставі Конституції України, Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Закону України «Про громадянство України»» та у спосіб, визначений Порядком №215.

ІV. Позиція інших учасників справи

18. Позивачка правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористалася.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

19. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Губської О.А., суддів Білак М.В., Мацедонської В.Е., від 18 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 11 грудня 2024 року №1389/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл цієї касаційної скарги у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2024 року № 16). Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А.

21. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2025 року відмовлено Управлінню Державної міграційної служби України в Житомирській області у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №240/42479/21.

22. Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 07 серпня 2025 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

23. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 05.11.2020 у справі №278/2593/20 було встановлено факт, що має юридичне значення про те, що позивач є ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Тополево Хабаровського району Хабаровського краю російської федерації, місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 . Батьки позивачки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Пряжів Житомирського району Житомирської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

24. На підставі вказаного судового рішення ОСОБА_1 11.02.2021 видано свідоцтво про народження із відміткою «ЗАПИС ПОНОВЛЕНО» серії НОМЕР_1 (актовий запис №1 від 21.01.2021).

25. У зв`язку із зазначеним позивачка звернулася до Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою від 15 липня 2021 року про оформлення документів для набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» та оформлення документів для видачі паспорта громадянина України.

26. Житомирським відділом у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області листом від 30 липня 2021 року №1819-546/1819.1-21 було повідомлено позивачці про те, що перелік документів, які подаються для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням визначений пунктами 24-44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215. Відповідачем було роз`яснено, що у зв`язку з тим, що країною походження позивачки є російська федерація, тому їй необхідно звернутися до компетентних органів вказаної країни для отримання дійсного паспортного документу або довідки про відсутність громадянства цієї країни.

27. В подальшому позивачка повторно звернулася до Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із аналогічною заявою від 19 жовтня 2021 року, долучивши декларацію про відсутність іноземного громадянства.

28. Листом від 13 листопада 2021 року №П-13/6/1819-21/1819/972-21 Житомирський відділ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області, повторно розглядаючи звернення позивачки, повідомив адресата про неподання нею у встановленому законом порядку заяви та визначених Порядком документів про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.

VII.ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

29. Конституція України.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - КАС України)

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

31. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон №2235).

32. Стаття 1 Закону №2235 надає визначення таких понять:

громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках;

громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином;

реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи;

проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.

особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

33. Згідно зі статтею 2 Закону №2235 законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: 1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; 2) запобігання виникненню випадків безгромадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

34. Стаття 3 Закону №2235 визначає, що громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

35. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

36. Статтею 6 Закону №2235 визначено підстави набуття громадянства України, відповідно до якої громадянство України набувається:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття до громадянства;

4) внаслідок поновлення у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

37. Частиною першою статті 8 Закону №2235 визначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

38. Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону №2235 датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

39. Пунктом 4 частиною 1 статті 24 Закону №2235 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 - 10 статті 6 цього Закону.

40. Так, пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, визначено, що Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

41. Згідно з пп.4 та 10 пункту 4 Положення ДМС відповідно до покладених на неї завдань приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування; здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках.

42. Пунктом 7 Положення визначено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

43. Указом Президента України від 27.03.2001 №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №215).

44. Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

45. У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

46. Пунктом 2 розділу І Порядку №215 передбачено, що заяви з питань громадянства оформлюються: про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім`я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.

47. Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №215 заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.

48. Пунктом 4 розділу І Порядку №215 визначено, що заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні.

Пунктом 5 розділу І Порядку №215 передбачено, що заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

49. Пунктом 26 розділу ІІ Порядку №215 передбачено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також:

а) документ, який підтверджує факт народження відповідно батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;

б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір`ю, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Згідно з пунктом 24 розділу ІІ Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає:

а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;

б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);

в) один із таких документів:

- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;

- зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

- декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;

- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

50. У разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

51. Пунктом 92 розділу IV Порядку №215 встановлено, що територіальні органи Державної міграційної служби України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

52. Згідно з пунктом 93 розділу IV Порядку №215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі.

53. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

54. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

55. Пунктом 94 розділу IV Порядку №215 визначено, що територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України.

56. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

57. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України.

58. Відповідно до пункту 95 розділу IV Порядку №215 рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.

59. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.

60. Відповідно до пункту117 розділу V Порядку №215 у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України.

61. Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

62. Стаття 8 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773-VI). Іноземці та особи без громадянства можуть набути громадянства України в порядку, встановленому Законом України "Про громадянство України".

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

63. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

64. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги.

65. У цій справі предметом спору є бездіяльність Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо відмови оформлення набуття громадянства України з видачею довідки про реєстрацію особи громадянином України та відмови у видачі паспорта громадянина України.

66. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України відповідач указує на необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування органами міграційної служби частини першої статті 8 Закону №3773-VІ в сукупності з пунктом 27 Порядку №215 (в частині подання переліку документів для оформлення такого набуття) стосовно можливості оформлення набуття громадянства України особами, які документально не підтвердили свій правовий статус, як іноземець, чи особа без громадянства, і які не можуть документально підтвердити правового статусу особи, визначеного частиною першою статті 8 Закону №3773-VІ та статті 8 Закону №2235.

67. Відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив без належної правової оцінки, що серед переліку документів, які були подані позивачкою до територіального підрозділу були відсутні паспортний документ іноземця або документ, що підтверджує статус особи без громадянства.

68. Оцінюючи вказані доводи касатора, Верховний Суд зазначає наступне.

69. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила оформити їй набуття громадянства України на підставі частини першої статті 8 Закону №2235, оскільки її батько ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Пряжів Житомирського району Житомирської області (факт встановлено рішенням суду).

70. Підстави набуття громадянства України за територіальним походженням встановлено статтею 8 Закону №2235. У частині першій вказаної статті, зокрема, зазначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, народилися до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

71. За приписами частини першої статті 8 Закону №3773-VІ іноземці та особи без громадянства можуть набути громадянство України в порядку, встановленому Законом України "Про громадянство України".

72. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянств України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання рішень з питань громадянства України регулюється Порядком №215, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

73. Так, аналіз пунктів 24, та 26 розділу ІІ вказаного Порядку дає підстави для висновку про те, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" (частина перша статті 8 Закону №2235), подає наступні документи:

- заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;

- дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);

- один із таких документів:

- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;

- зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців;

- документ, що підтверджує факт постійного проживання батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;

- копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір`ю, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

74. З наведеного убачається, що для набуття громадянства України за територіальним походженням іноземцям та особам без громадянства законодавцем встановлено подання різних типів документів в залежності від статусу особи, яка звернулася із відповідною заявою, зокрема, якщо ця особа іноземець - зобов`язання припинити іноземне громадянство, якщо це особа без громадянства - декларацію про відсутність іноземного громадянства.

75. Таким чином, для розгляду документів заявників з питань набуття громадянства України за територіальним походженням та прийняття міграційною службою в межах наданих їй повноважень відповідного рішення, визначальним є статус особи, яка звернулася для набуття громадянства України за територіальним походженням.

76. У цій справі судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 звертаючись до відповідача із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі частини першої статті 8 Закону №2235 надала такі документи:

- заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походження (народження батька позивачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Пряжів Житомирського району Житомирської області (факт встановлено рішенням суду у справі № 278/2593/20);

-рішення Житомирського районного суду від 05.11.2020 у справі № 278/2593/20, про встановлення факту народження ОСОБА_1 та відомості про батьків позивачки;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;

- декларацію про відсутність іноземного громадянства.

77. Також позивачкою долучено: копію довідки з фотокарткою №846 про місце реєстрації ОСОБА_1 , виданої Сінгурівською сільською радою Житомирського району від 02.07.2020; копію довідки про місце проживання ОСОБА_1 , виданої Сінгурівською сільською радою Житомирського району від 03.07.2020; інформацію - підтвердження завідуючої фельдшерсько-акушерського пункту с. Пряжів, депутата Сінгурівської сільської ради Гаврилюк Л.В. 21.08.1998 р.н., про те що ОСОБА_1 проживає в с. Пряжів Житомирського району з 1992 року по теперішній час.

78. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що позивачка вчинила всі необхідні дії для оформлення набуття громадянства України, а висновок суду першої інстанції про те, що вона звертаючись до відповідача із відповідною заявою подала не всі необхідні документи, визначені Порядком є безпідставним.

79. Верховний Суд уважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим з огляду на таке.

80. Позивачка у позовній заяві вказує на те, що оскільки вона ніколи не отримувала паспорта громадянина російської федерації, то надала до міграційної служби декларацію про відсутність іноземного громадянства.

81. У касаційній скарзі відповідач наголошує на тому, що позивачка, яка відповідно до свідоцтва про народження народилася у с. Тополево Хабаровського району Хабаровського краю російської федерації, із заявою про визнання її особою без громадянства не зверталася, тобто її статус особи без громадянства не підтверджено, як і факт законності перебування на території України.

82. Верховний Суд звертає увагу на те, що особа без громадянства - це особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону (пункт 15 частини першої статті 1 Закону №3773-VІ). Визнання особою без громадянства здійснюється у порядку, встановленому законом, про що приймається рішення про визнання особою без громадянства та такій особі оформлюється посвідка на постійне чи тимчасове проживання, які і підтверджують відповідний правовий статус ( стаття 6 1 Закону № 3773-VІ).

83. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували отримання ОСОБА_1 статусу особи без громадянства, тому висновок суду першої інстанції про те, що подання позивачем декларації про відсутність іноземного громадянства не підтверджує її статусу особи без громадянства, оскільки рішення про визнання особою без громадянства, відповідно до Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 №317, в матеріалах справи відсутні, є правильним.

84. Оскільки декларація про відсутність іноземного громадянства при поданні документів для набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до приписів Порядку №215 подається особою, яка має статус особи без громадянства, тому подання вказаного документу позивачкою суперечить приписам вказаного Порядку.

85. Крім того, долучені позивачкою до заяви про оформлення набуття громадянства копія довідки з фотокарткою №846 про місце реєстрації ОСОБА_1 , виданої Сінгурівською сільською радою Житомирського району від 02.07.2020 та копія заяви - підтвердження завідуючої фельдшерсько-акушерського пункту с. Пряжів, депутата Сінгурівської сільської ради Гаврилюк Л.В. 21.08.1998 р.н., про те що ОСОБА_1 проживає в с. Пряжів Житомирського району з 1992 року по теперішній час, не є належними документами, які видані компетентними органами, необхідними для ідентифікації особи.

86. З урахуванням вказаного Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.

87. Отже, доводи касаційної скарги відповідача, які були підставою відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та спростовують висновки суду апеляційної інстанцій по суті справи, а тому приймаються Судом як належні.

88. Статтею 352 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

89. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд відповідно до статті 352 КАС України уважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Житомирського відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області задовольнити.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №240/42479/21 скасувати.

3. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі №240/42479/21 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В.М. Соколов

С.А. Уханенко