Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 242/4090/17
провадження № 61-7126св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Саленком Ярославом Юрійовичем, на постанову Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Мироненко І. П., Биліни Т. І., Принцевської В. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів, розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 13 січня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуального банківського сейфу № 48 у VIP-відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» розташованому за адресою: місто Донецьк, бульвар Шевченко, 65.
Відповідно до умов та правил договору, в липні 2014 року позивач самостійно розмістив своє майно в сейфовій комірці, а саме грошові кошти і ювелірні вироби на загальну суму 37 500 000 грн та правовстановлюючі і технічні документи на нерухоме майно. Через деякий час позивач звернувся до відповідача для отримання свого майна з банківського сейфу, але йому було повідомлено, що для збереження майна банку і клієнтів ключі від сховища вивезені, доступ до приміщення можна здійснити тільки в присутності служби безпеки. 21 вересня 2014 року працівники відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» приїхали до VIP-відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» розташованого за адресою: місто Донецьк, бульвар Шевченко, 65, де ними було встановлено, що замки у відділенні змінені. На початку жовтня 2014 року позивач виявив, що вхідні двері до VIP-відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» зламані, відділення розкрадене, стіна в сейфове сховище проламана, а сам сейф, який орендував позивач спустошений.
В квітні 2015 року позивач звернувся до органів Міністерства внутрішніх справ України з повідомленням про викрадення вищезазначеного майна. Вважає, що бездіяльністю відповідача йому було нанесено матеріальну шкоду на суму викраденого майна та моральну шкоду.
На підставі викладеного, позивач просив суд розірвати договір оренди індивідуального банківського сейфу № 48 від 13 січня 2012 року, укладеного між сторонами, стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди збитки в розмірі 7000 євро, що станом на 20 вересня 2017 року становить 218 960 грн, 37 500 000 грн, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 17 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо розірвання договору, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до укладеного договору, сторонами було визначено позасудовий порядок розірвання договору, однак позивач, в порушення статті 652 ЦК України, не звертався до відповідача з відповідною заявою про розірвання договору, а відразу звернувся до суду зазначеною вимогою, що не відповідає положенням статті 5 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків та моральної шкоди, суд виходив з недоведеністю позивачем того, що саме відповідачем позивачу нанесено матеріальні збитки.
Постановою Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 17 липня 2018 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що судом порушено норми процесуального права, розглянувши справу у відсутність позивача ОСОБА_1 , який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце засідання суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що в орендованому індивідуальному сейфі знаходилися грошові кошти у відповідному розмірі, а також те, що позивач звертався та йому було відмовлено у доступі до депозитарного сховища до 24 липня 2014 року, а після цього часу дії відповідача були вимушеними через події надзвичайного стану, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову про відшкодування матеріальної шкоди. Вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди є похідними вимогами від матеріальної шкоди, тому задоволенню не підлягають.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині розірвання договору оренди індивідуального сейфу, апеляційний суд виходив з того, що відсутні підстави для розірвання договору оренди індивідуального сейфу, оскільки з 13 вересня 2014 року цей договір пролонгований не був та припинив свою дію.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
04 квітня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Саленко Я. Ю. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року та направити справу на новий розгляд до Донецького апеляційного суду.
Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок необґрунтованого відхилення судом апеляційної інстанції клопотання позивача про витребування доказів, чим було позбавлено позивача можливості доказування та надання доказів в обґрунтування позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що діями відповідача по не допуску позивача до сейфової комірки, які були вчинені в порушення умов договору оренди індивідуального банківського сейфу № 48 від 13 січня 2012 року та Умов та правил надання банківських послуг (є невід`ємною частиною договору), стали наслідком заподіяння позивачу збитків.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Селидівського міського суду Донецької області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 13 січня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди індивідуального сейфу на строк до 13 березня 2012 року. Позивачу було надано в оренду індивідуальний сейф № 48 та ключ від сейфу № 48.
Відповідно до пункту 1 Умов та правил користування індивідуальним сейфом депозитарне сховище для індивідуальних сейфів повинно охоронятися банком. Пунктом 3.3 договору оренди передбачено, що банк зобов`язаний надати сейф у справному стані. Допускати до роботи з сейфом тільки одноособово позивача або його довірену особу за наявності у останньої документів, які надають їм таке право. У разі поломки сейфу зробити заміну несправного сейфа на справний. Банк повинен не допускати до роботи із сейфом осіб, які не мають завіреної нотаріусом довіреності від позивача.
Відповідно до пункту 5 Умов та правил користування індивідуальним сейфом, ні одна зі сторін не може нести відповідальність за невиконання своїх зобов`язань (в тому рахунку відшкодування шкоди) у зв`язку з факторами, які перебувають поза контролем цієї сторони, які неможливо передбачити або неможливо застережити, такі як стихійні лиха (пожари, повені, землетруси, аварії та інші), соціальні конфлікти (страйки, цивільна війна та інше), прийняття законів, які суттєво обмежують або забороняють виконання обов`язків сторонами по цьому договору.
17 квітня 2015 року внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та відкрито кримінальне провадження № 12015050770001493, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 185 КК України, відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_1 , щодо крадіжки майна, яке належить ОСОБА_1 , у особливо великих розмірах, з приміщення відділення «Приватбанка» розташованого у місті Донецьк.
07 грудня 2015 року до Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області надійшла заява директора Восточного РУ ПАТ КБ «Приватбанк» Мізіна Є. В. про те, що у травні 2014 року невстановлені особи зі зброєю проникли до будівлі відділення «Ульянівське» ПАТ КБ «Приватбанк» розташоване за адресою: місто Донецьк бульвар Шевченко 65 та заволоділи майном та грошовими коштами банку. За вказаним фактом СВ Красноармійського ВП ГУНП в Донецькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050410002996 за частиною третьою статті 187 КК України.
Досудові розслідування тривають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
Відповідно до статей 526 610 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтями 780 906 ЦК України шкода, завдана у зв`язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 971 ЦК України до договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа застосовується положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).
Відповідно до статей 76 77 78 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За положеннями статті 81 ЦК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що він втратив грошові кошти та цінне майно, які зникли з індивідуального сейфа, наданого йому в користування, відповідно розмір збитків останнім визначено як розмір матеріальних цінностей та грошових коштів, які, за були ним розміщені у сейфі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, та вбачається з матеріалів справи, а саме з укладеного між позивачем та відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк» договором, позивач не є поклажодавцем, відповідач не приймав від позивача документи та цінності на зберігання за описом, а тільки надав позивачу в тимчасове платне користування (оренду) конкретно визначений сейф в приміщенні сховища банку.
Таким чином, між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, передбачений статтею 971 ЦК України, тобто без відповідальності банку за вміст сейфа.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, враховуючи те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що в орендованому позивачем індивідуальному сейфі знаходились матеріальні цінності та грошові кошти на зазначену суму, перелік яких наведений у позовній заяві, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю.
Також матеріали справи не містять доказів неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо надання вільного доступу до переданого йому в користування банківського сейфу.
Згідно Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з 14 квітня 2014 року проводиться антитерористична операція, в тому числі і на території міста Донецька.
У зв`язку з ситуацією, яка склалася на території Донецької та Луганської областей відповідно до постанови Національного банку України від 23 липня 2014 року № 436 починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи.
Постановою Національного банку України № 435 від 22 липня 2014 року затверджено Інструкцію щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі.
06 серпня 2014 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій. Відповідно до даної постанови Правління Національного банку України постановило Банкам України, з метою запобігання загрози життю і здоров`ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою, а також призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.
Умовами договору та правил користування індивідуальним сейфом, зокрема пунктом 5 передбачено, що ні одна зі сторін не може нести відповідальність за невиконання своїх зобов`язань (в тому рахунку відшкодування шкоди) у зв`язку з факторами, які перебувають поза контролем цієї сторони та які неможливо передбачити або неможливо застерегти.
Виходячи з вищезазначеного, висновок апеляційного суду, щодо відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є правильними та обґрунтованими, оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що в орендованому індивідуальному сейфі знаходилися грошові кошти у відповідному розмірі, а також те, що позивач звертався та йому було відмовлено у доступі до депозитарного сховища до 24 липня 2014 року, а після цього часу дії відповідача були вимушеними через події надзвичайного стану.
Також з матеріалів справи встановлено, що договір оренди індивідуального сейфу з 13 вересня 2014 року пролонгований не був та припинив свою дію, тому відсутні підстави для розірвання договору оренди індивідуального сейфу.
Ураховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про захист прав споживачів, розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди, є законними та обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги про порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок необґрунтованого відхилення судом апеляційної інстанції клопотання позивача про витребування доказів, чим було позбавлено позивача можливості доказування та надання доказів в обґрунтування позовних вимог є необґрунтованими та не можуть бути прийняті колегією до уваги, оскільки висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а тому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Саленком Ярославом Юрійовичем, залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. П. Курило
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко